Аеродром Криворізький

У травні 1925 року встановлено повітряну лінію Москва — Харків
—  Катеринослав — Кривий Ріг — Миколаїв — Одеса. На Криворіжжі обладнано 2 проміжних аеродроми. Один з них знаходився біля Лиманівського руднику (село Змичка), інша —  в Адамівському районі біля села Божедарівка. З липня у Кривому Розі розпочала діяльність контора "Укрповітряшлях", на організацію якої було відпущено 12 тисяч карбованців. Але подальше обладнання, розширення аеродрому і будівництво необхідних технічних служб йшло повільно — не вистачало коштів. Регулярне бюджетне фінансування розпочалося з 1929 року, проте гроші відпускалися незначні, що затягувало роботи. Лише на початку червня 1931 року Криворізька міськрада впритул зайнялася питанням обладнання аеродрому, що пов'язано з початком будівництва металургійного заводу та реконструкцією шахт. Аеродрому відвели 108 гектарів землі з перспективою розширення. На початку липня розпочалося регулярне поштово — пасажирське сполучення з Москвою, Одесою, Миколаєвом, Харковом та Дніпропетровськом. 22 липня при міськраді організовано постійну комісію по сприянню будівництва. У спорудженні, яке проходило форсованими темпами, задіяли всі підприємства Кривбасу. Перший літак К-5 прибув до знов збудованого аеропорту о 6 годині вечора 30 липня 1931 року. Він привіз агітбригаду від профспілок, "Комуніст", "Пролетар". З цього часу цей літак розпочав регулярні
рейси на маршруті Харків — Кривий Ріг — Одеса. Повністю безперебійна робота організована на початку 1933 року. Тоді ж маршрут продовжено до Тифлісу (Тбілісі) через Москву. Агентство Аерофлоту містилося по вулиці Карла Маркса, 34. Не вирішеними до 1938 були питання замощення підʼїзних шляхів, житла для працівників аеродрому.

Джерело: Історична енциклопедія Криворіжжя : Т. 2 / О.О. Мельник; С. В. Балабанов. Кривий Ріг. В-ВО «СТПРЕС», 2009.