Хто, як і чим у 1990-х озеленювали проспект Металургів, тодішню вулицю XXII партз'їзду (нині Віталія Матусевича), колишній парк Павлова (зараз Карачунівський), сквер шахти “Артем-1” та інші об’єкти, на яких умовах до озеленення залучали школярів та як допомагала місцева влада?
Відповіді знаходимо в одному з номерів тижневика “Криворожские ведомости” за 1993 рік. Архів цього незалежного медіа за 1991-1993 роки з ініціативи журналістки Ольги Гончар оцифрувало і виклало у відкритий доступ онлайн-медіа “Перший Криворізький”.
У жовтні 1992 року в Кривому Розі було зареєстровано приватне підприємство “Варна”, метою діяльності якого було озеленення міста. Директором підприємства був Вардан Тер-Товмасян, його заступником — дружина Вардана Наталія Кістень. Кореспондент “Криворожских ведомостей” поспілкувався з Варданом Грантовичем.
Джерело фото
Вардан із Єревана і Наталія з Кривого Рогу познайомилися в Ленінградській лісотехнічній академії, де обидвоє навчалися. Згодом Вардан працював у Міністерстві лісової та деревообробної промисловості Вірменії, а Наталія була начальником відділу закритого ґрунту в ботанічному саду м. Єревана. Але наприкінці 1980-х вони за сімейними обставинами переїхали до Кривого Рогу. Розмова з кореспондентом “Криворожских ведомостей” Ерастом Іваницьким відбувалася в офісі фірми, розташованому в готелі “Кривбас”.
Джерело фото: фотоальбом “Кривий Ріг”. — Київ, “Мистецтво”, 1971 рік.
Перші результати практичної діяльності з озеленення вже на початку 1993 року можна було побачити на території управління газового господарства, міської станції швидкої допомоги, навчально-виробничого комбінату по пр. Металургів, дитячого комбінату №82. Упродовж 1993 року підприємство займалося озеленювало частину пр. Металургів, тодішню вулицю XXII партз'їзду (нині Віталія Матусевича), колишній парк Павлова (зараз Карачунівський), сквер шахти “Артем-1”.
На території одного з дитсадків, де фірма також проводила озеленення, було висаджено ялівець, туї, берізки, каштани, чорнобривці, і, що найважливіше (враховуючи специфіку закладу, який займається дітьми, які мають латентну туберкульозну інфекцію або вилікуваними від неї) — сосни.
Директор фірми “Варна” озвучив цінну й досі актуальну думку: “Я вважаю, що в дитячих комбінатах по штату має бути садівник, інакше через короткий термін знову доведеться робити капітальний ремонт із озеленення, а це набагато дорожче, ніж утримання однієї штатної одиниці або оплати регулярних догляду”.
Тоді розмова торкнулася й території навчально-виробничого комбінату на проспекті Металургів, який ще на початку 2022 року планували реконструювати під Центр креативної економіки, але після повномасштабного російського вторгнення справа, схоже, стоїть на паузі.
Джерело фото
“На літніх канікулах у ПП "Варна" працюють та навчаються навичок озеленення учні старших класів, спрямовані Дзержинською райрадою та Центром зайнятості. Гроші за навчання не беруться, навпаки, школярі отримують заробітну плату та премію (50% від заробітку) за якісно виконану роботу”, — розповів тоді директор. Він додав, що підприємство забезпечує зайнятих тут людей спецодягом, але, на жаль, не назвав розмір зарплати школярів.
Натомість ми дізнаємося зі статті, що робочий день старшокласників тривав, згідно з законом, 5 годин. Озеленювачі працювали і з так званими важкими підлітками. Вардан Тер-Товмасян зауважив: "Працюючи в нас, вони настільки захоплюються роботою, що коли приходить час розлучатися, не хочуть йти, а просять, щоб їх залишили".
Ще один внесок робило ПП “Варна” в розвиток Кривого Рогу через освіту молоді: від вересня 1993 року фахівці та фахівчині фірми мали навчати учнів середніх шкіл тодішнього Дзержинського (нині Металургійного) району за спеціальністю "майстер-квітникар декоратор" на базі навчально-виробничого комплексу (НВК). Кореспондент зазначав, що станом на 1993 рік у Кривому Розі фахівців із озеленення не готував жоден навчальний заклад.
А ще біля НВК озеленювачі планували створити міні-дендропарк, висадивши дерева рідкісних порід, групи рідкісних чагарників. Планувалося, що ця територія буде необхідна для забезпечення повноцінного навчання.
Говорячи про ті проблеми, із якими стикалися в роботі озеленювачі ПП “Варна”, директор назвав головною відсутність техніки.
“Територію управління швидкої допомоги довелося впорядковувати буквально руками. Це включаючи зрошення та розчищення. За власну готівку найняли трактор і викорчували дерева, а воду... носили відрами”, — розповів директор.
Закупити техніку було складно, бо підприємство, у якого “Варна” зібралася придбати трактор, виставило вимогу про сплату готівкою, а інше пропонувало продаж за завищеною ціною. “Дзержинський виконком навіть дав нам листа з клопотанням про придбання тракторів, але у Дніпропетровську цей документ, на жаль, було проігноровано. Нам просто відмовили, аргументуючи тим, що нібито трактори продаються виключно державним організаціям”.
Що було далі з ПП “Варна”? Чи вдалося озеленювачам провести навчальний курс для підлітків і висадити міні-дендропарк? Якщо ви знаєте про це більше — напишіть нам.
До створення матеріалу долучені Ольга і Дарія Гончар