Якою була смертність, як працювала судмедекспертиза, чому місту необхідний крематорій

 Вона міститься в птиці та в отруті, яка утворюється при біологічному розпаді організму. Потрапляючи на шкіру, викликає гниття шкірних покривів та м'язів. Але найстрашніше полягає в тому, що медицина тут безсила”. Таким описом закінчується стаття “Судмедекспертиза. Неминучий транзит”, опублікована в №4 “Криворожских ведомостей” за 1993 рік.

У цьому огляді поговоримо про ситуацію зі СМЕ, цінами на похорони та загальною смертністю в Кривому Розі в 1991-1993 роках на основі оцифрованого архіву газети “Криворожские ведомости” за ці роки. Цей архів з ініціативи журналістки Ольги Гончар створило онлайн-медіа “Перший Криворізький”.

Ціни на поховання

Труна — 500 карбованців, покривало для покриття небіжчика — 200 карбованців. Помирати дорого. Це на собі відчували родичі людей, які пішли з життя на початку 1990-х, утім, нині ситуація не змінилася. Бабусі й дідусі відкладали недоторканний запас грошей “на похорон”. У 1992 році керівництво комбінату “Криворіжсталь” збільшило розмір матеріальної допомоги “на похорон померлих працівників і ветеранів-пенсіонерів “Криворіжсталі” до 10 тисяч карбованців. 15 липня рішення про встановлення фіксованих цін на окремі похоронні послуги ухвалила XI сесія Криворізької міськради. З 1 липня і до кінця 1992 року встановлені фіксовані ціни на такі похоронні послуги та атрибутику: труна — 500 крб; автокатафалк — 100 крб; могила — 20 крб; хустка головна (за 10 штук) — 30 крб; тканина рушникова (за 12 м) — 25 крб; покривало для покриття небіжчика — 200 крб; вінок (за 5 штук) — 100 крб”. 

Порівняйте ці розцінки з ціною на надзвичайно дефіцитний тоді цукор, кілограм якого коштував в той період приблизно 70 карбованців за кілограм. 

Смертність вища за народжуваність

“Криворожские ведомости” в №32 за 1993 рік наводили демографічну статистику по області за перше півріччя 1993 року. 

Тоді впродовж пів року в області було зареєстровано 19,7 тисяч новонароджених та 29 тисяч померлих. “Основними причинами смерті населення були, як і раніше захворювання системи кровообігу, новоутворення, нещасні випадки, вбивства та інші”. 

У листопаді 1993 року газета писала: “У місті продовжується процес природного скорочення населення. Народжуваність у порівнянні з січнем-жовтнем 1992 року зменшилася і склала 8,5 народжених на 1000 мешканців проти 9,0. Смертність за цей період збільшилася з 9,9 померлих на 1000 жителів до 10,6. Кількість померлих перевищила кількість народжених на 1647 осіб, що у 2,2 раза більше, ніж за цей період минулого року”. На той період чисельність населення Кривого Рогу становила 798,7 тис. осіб.

Цікаві демографічні дані в абсолютних цифрах надав у листопаді 1993 року міський відділ статистики. Кількість народжених по місту складала: у січні-жовтні 1992 року — 7160 дітей, в аналогічному періоді 1993 року — 6839 осіб. Кількість померлих різного віку у січні-жовтні 1992 року становила 7897 осіб, за аналогічний період 1993-го — 8486 осіб. До року не дожили в січні-жовтні 1992-го 98 дітей, у той самий період 1993 року — 102 дитини. 

Судмедекспертиза: “цікаві” історії

У №4 за 1993 рік “Криворожские ведомости” опублікували інтерв’ю із тодішнім завідувачем Криворізького бюро судмедекспертизи Володимиром Власовим. У цьому матеріалі під назвою “Судмедекспертиза. Неминучий транзит” тодішній очільник Криворізької СМЕ розповів, що труднощі в роботі виникають через підпорядкованість двом відомствам — Міністерству охорони здоров’я та органам правосуддя, і навіть закон України, прийнятий 9 листопада 1992 року, не поліпшив ситуацію. Через такий організаційний хаос матеріальна база не покращувалася, лабораторне обладнання застаріло. Приміщення судмедекспертам доводилося ремонтувати власними силами і на власні кошти. 

У статті, на жаль, не вказана адреса тодішньої судмедекспертизи, але, судячи з деяких деталей, можна припустити, вона була там само, де й досі — на Криворіжсталі, 2б. Тоді Володимир Власов розповів про це приміщення таке: “Поліклініка колись належала 2-й міськлікарні. У наше розпорядження надійшла понад два роки тому, але вже тоді була в аварійному стані. Цю "вічнозелену" хатинку на курячих ніжках, зізнаюся чесно, давно варто було б пустити під знесення, а її надали нам. Що поробиш, за нашого убожества вибирати не доводиться”.

Коли кореспондент попросив співрозмовника розповісти якісь цікаві читачеві подробиці, тодішній керівник СМЕ сказав: “Якщо несправний холодильник у морзі є цікавим фактом, то скажу, що там зараз тепліше, ніж у моєму кабінеті. Нам ця несправність як хвора на мозоль. Втім, допотопна система опалення також”. 

Також Володимир Власов розповів, що лікарі чергують цілодобово і на вимогу судових органів виїжджають на місце події у будь-який час доби, і це трапляється майже щодня. Фахівці займаються розкриттям тіл та лабораторними дослідженнями, встановлюють причини смерті, проводять огляд потерпілих та обвинувачених. У разі раптової смерті роблять багато аналізів, перевіряють усі внутрішні органи і визначають, чи немає ознак насильницької смерті.

За словами Володимира Власова, “за системою ідентифікації черепа, розробленої академіком Герасимовим, експерти безпомилково встановлюють зовнішність людини, її вік, приблизний час смерті. Завдяки відкриттю вченого судмедекспертиза зробила величезний стрибок у своїй практичній діяльності”. Кілька років тому “Перший Криворізький” публікував розповідь одного з криворізьких судмедекспертів про знайдені на Батуринській останки німецьких солдатів і те, як їх ідентифіковували.

Розмова з Володимиром Власовим торкнулася і теми кремації. Кореспондент згадав свою бесіду з Миколою Іллічем Аном, слідчим Довгинцівської прокуратури, де йшлося про необхідність кремації небіжчиків. І Володимир Власов цілковито підтримав колегу по відомству: “Крематорій необхідний місту як повітря, в тому числі і для чистоти повітря. Цвинтарі, як закриті, так і функціонуючі займають сотні гектарів землі. Грунт тут заражений отрутою, яка утворюється від розпаду тіл і зберігається 50 і більше років. А у що обходяться похорони, і які збитки зазнає міський бюджет, з якого утримують різницю в цінах на похоронні послуги”. Ці слова і в 2023 році звучать актуально, адже необхідність побудови крематорію вже не лише назріла, а давно перезріла.

Що ви пам’ятаєте про ситуацію з похованнями померлих, цінами, кладовищами тощо в 1990-х? Напишіть у коментарях.