Службові собаки на варті правопорядку і безпеки

І хоч усі вони були не джек-рассел-тер’єрами, а німецькими вівчарками, та ефективно допомагали криворізьким правоохоронцям знаходити людей і запобігати злочинам. Розповідь про них і їхню службу знаходимо в №6 газети «Криворожские ведомости» за 1992 рік. Архів цього незалежного медіа з ініціативи журналістки Ольги Гончар оцифрувала і виклала у відкритий доступ редакція онлайн-медіа «Перший Криворізький».

«Уже споночіло, коли неповнолітня Н. у супроводі двох знайомих хлопців поверталася додому. «Ви обидва вільні, а ти підеш зі мною», — голосом, що не терпить заперечень, раптом зупинив їх у підворітті незнайомець, що був явно напідпитку. І поки хлопці, розгубившись, приходили до тями, той уже потяг Н. у бік прилеглих дач. Хлопці кинулися до батьків дівчини. Незабаром було викликано наряд міліції зі службовим собакою. Обнюхавши поданий батьками халатик Н., Дей взяв слід. Промчавши темними дачними вуличками, пес незабаром почав гучно гавкати. Зловмисника було затримано. Цей випадок стався у Центрально-Міському районі». 
Виявляється, у 1990-х у Кривому Розі був об’єднаний розплідник службових собак. У 1992 році ним керував старший лейтенант В.В.Кочерга, який обійняв цю посаду в 1989-му. Саме він провів екскурсію розплідником і розповів кореспонденту «Криворожских ведомостей» про Дея та інших чотирилапих помічників правоохоронців. Кореспондент зауважив, що, розповідаючи про своїх підопічних, В.Кочерга говорив про них як про товаришів по службі, а не просто собак.

«Дей — найвідоміший і найдосвідченіший служака, неодноразовий чемпіон області, за свою багаторічну службу в розшуку брав участь у численних операціях із затримання небезпечних злочинців, побував у різних халепах.
Франц — дуже чіпкий, здібний розшуковий пес, що подає великі надії, гідна молода зміна Дею. Нещодавно відзначився на розкритті крадіжки зі складу у радгоспі «Радушному» (радгосп — застаріла назва форми сільського господарювання, «радянське господарство». — Авт.). 
Пепс отримав порушення нервової системи від вибуху пристрою, кинутого «бігунами»,
Дін – після аналогічної ситуації переніс інфаркт...»

Після того, як Франц допоміг розкрити крадіжку в Радушному, радгосп преміював працівників розплідника — дали тисячу карбованців! «Випадок досить рідкісний у службовій практиці кінологів та їх підопічних. Ця робота здебільшого невдячна. Для того, щоб преміювати кінолога за успішно проведену операцію, в УВС (управління внутрішніх справ. — Авт.) немає необхідних коштів, а для собаки єдиним заохоченням за сумлінну службу, як правило, є гарне ставлення та похвала кінолога». 
На ту премійовану тисячу розплідник міг купити… ще одного собаку. Ринкова вартість одного цуценяти на початку 1990-х складала від 800 до тисячі рублів, а закупівельна вартість дорослого навченого собаки — від 3 до 5-ти тисяч. Фінансова скрута тоді була така, що фінансовий відділ міг виділити розпліднику на придбання однієї собаки трохи більше 200 рублів, у 4-5 разів менше за потребу… 

Недешево обходилося й утримання та лікування кожного собаки. «Якщо з харчуванням поки що вдається абияк викручуватися (хоча спочатку, наприклад, ми ніяк не могли змовитися в ціні з м'ясокомбінатом), то з медикаментами зовсім погано – ми їх не отримуємо взагалі. Адже собаки теж мають властивість хворіти, отримують поранення та каліцтва. Доводиться лікувати своїми коштами, купувати власним коштом що тільки можна».
За чинними на 1992 рік нормами, для патрулювання кожного району в місті потрібно було виділяти як мінімум чотири собаки. Тож для забезпечення всього Кривого Рогу потрібно було утримувати близько 30 псів. «Ми на сьогодні маємо лише 25 собак на всі служби. Натомість у Дніпропетровському розпліднику — 150 службових собак». 
У 1992 році у розпліднику очікували введення нових посад для собак — тих, які спеціалізувалися б на розшуку тіл у завалах, пошуку вибухових речовин. Сьогодні з пошуком людей під завалами будинків, зруйнованих чи пошкоджених внаслідок російських атак, допомагають собаки різних служб. 
«Нині у роботі ми використовуємо лише німецьких вівчарок. Вони працюють у розшуку, конвойній (супровід заарештованих), сторожовій (охорона особливо важливих об'єктів) та патрульно-постовій службі. У свою чергу розшукові собаки спеціалізуються на розшуку небезпечних злочинців, розшуку наркотичних речовин, виїжджають у місця скоєння крадіжок та інших злочинів».

До 1989 року об’єднаним розплідником опікувався міський відділ карного розшуку, потім підрозділ перепідпорядкували «вище». Та забезпечення від того не додалося. 
«Те, що ви тут бачите, — вольєри, господарські будівлі, побутові та чергові приміщення, облаштовано руками самих працівників розплідника. Вже давно ухвалено рішення про будівництво нового розплідника, але міська влада все ніяк не визначиться із виділенням ділянки під це будівництво. Здається, вже разів п'ять виділяли землю, але відразу її й забирали. А тим часом питання з будівництвом великого спільного розплідника сьогодні стоїть дуже гостро».

До 2015 року до структури кінологічної служби України входили 27 кінологічних центрів у кожному обласному центрі, 4 кінологічні центри міських управлінь (серед них і Кривий Ріг), 71 кінологічна група, а також два училища міліції з підготовки кінологів органів внутрішніх справ. Зараз служби змінили підпорядкування, тож на сьогодні є чотири підрозділи, до служби в яких залучені собаки: кінологічні служби Національної поліції України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України та Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Сьогодні, у 2024 році, в військовій частині 3011 Національної гвардії України працюють собаки, яких залучають до патрулювання, до пошуку зброї та боєприпасів, а також ті, що шукають людей. Гвардійці радо діляться історіями про своїх чотирилапими побратимами і посестрами, наприклад, бельгійську вівчарку Тею, німецьку вівчарку Джека та інших. Та і є чим пишатися: в травні 2023 року Джека нагородили медаллю “За віддану службу”, адже він спеціалізується на пошуку зниклих людей і має неабиякі успіхи в цьому.

У статті про службових собак у “Криворожских ведомостях” є фрагмент, яким хочеться завершити наш огляд: «Деякі особливості та специфіка служби багато в чому підпорядковують життя чотирилапих помічників правоохоронців суто людським законам. Принаймні сама організація служби, внутрішній розпорядок, постійні чергування, виїзди за викликами роблять собаче життя чимось схожим на людське».