Злочинний Кривий Ріг: від 1990-х до сьогодні

Оперативна обстановка в місті у 1990 році була дуже напруженою. За словами тодішнього начальника управління внутрішніх справ Кривого Рогу, підполковника міліції Валерія Кукуніна, які він озвучив в інтерв’ю у випуску №1 газети «Криворожские ведомости» за 1991 рік, загальна злочинність сягнула дуже високого показника. Якщо в 1979 році було зареєстровано 4740 злочинів, у 1986 році — 6207, то в 1990 році — 9650, з яких 8102 віднесено до кримінального розшуку. Найнебезпечнішим при цьому вважався Жовтневий (нині Покровський) район, що дав майже 70% приросту злочинності в місті.

Якщо проводити навіть поверхневий «кримінальний моніторинг» у період 1998-2008 років, то це десятиліття стало для Кривого Рогу часом зниження загального рівня злочинності. Водночас постійно відзначалося зростання таких видів правопорушень, як шахрайство, наркоторгівля, розкрадання державного майна і хабарництво. Злочини проти особистості (грабежі, розбої, крадіжки), за статистикою органів правопорядку, склали в означений період найбільшу частину — 44,1%.

У 2016 році в інформаційній системі «Єдиний облік» було зареєстровано 152 582 заяви та повідомлення про вчинення кримінальних та адміністративних злочинів. Найбільше — на території Покровського та Саксаганського районів міста. Найчастіше скоювали злочини з корисливих мотивів (крадіжки, шахрайство, викрадення транспортних засобів) — 72,4%. Розбої та грабежі — 5,8%, обіг наркотичних засобів - 6,2%, убивства та тяжкі тілесні ушкодження — 0,5%. 

Але хто скоює ці злочини? Тодішній начальник управління внутрішніх справ Кривого Рогу в 1991 році  виділив дві основні групи злочинців — раніше засуджені та залежні від вживання наркотиків люди. Дані за період 1998-2008 підтверджують цю інформацію. Так, у зазначений період у загальній структурі криворізької злочинності близько 60% становили злочини, вчинені в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння. Кожен третій злочин був скоєний раніше судимими людьми. Так само було виявлено цікаву кореляцію: що молодший мешканець Кривого Рогу, то частіше він скоює злочини проти життя і здоров'я громадян (вбивства, розбої, зґвалтування). А ось у кваліфікованих крадіжках частіше помічені люди старші середнього віку.

До наших днів ситуація стала поліпшуватися. У 2020 році в місті знизився загальний рівень злочинності. Порівняно з попереднім роком, в Інгулецькому районі правопорушення знизились на 20%, у Металургійному — на 8%, у Довгинцівському — на 10%. Позитивні зміни відбулися і на найбільш «небезпечній» території міста — у Покровському районі правоохоронці відкрили 2 672 кримінальні справи, а це на 13% менше, ніж 2019 року.

Тож цікавою стає сучасна громадська думка щодо безпеки проживання в різних районах міста. Найнебезпечнішим районом Кривого Рогу в 2019 році, на думку містян, виявився Довгинцівський. Так вирішили 31,6% криворіжців (рис.2).

Та щоб зробити місто по-справжньому безпечним, спочатку потрібно розібратися в причинах його небезпек. «У магазинах купити практично нічого, на ринках все коштує дуже дорого», — понад два десятиліття тому відповів на запитання про причини злочинності підполковник Валерій Кукунін.

На думку Олени Лакомової, криворізької кандидатки географічних наук, з якою можуть  погодитися не всі, така структура злочинності безпосередньо пов'язана з великими розмірами міської території, де після скоєння злочину легко «загубитися». А капітали та фінансові потоки, що знаходяться в промислових центрах, подібних до Кривого Рогу, можуть вабити злочинців. (джерело – Лакомова О. Й. Географічне вивчення злочинності в Криворізькому регіоні / О.Й.Лакомова // Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Географія. - 2011.-T.24 (63). - № 2, ч. 1-С.176-180.)

Ще одним фактором Лакомова виділяє міграційний приплив. До Кривого Рогу щорічно прямувало чимало приїжджих з інших населених пунктів і, як правило, ці люди сподівались знайти у великому місті краще життя, освіту і роботу. Особливо актуальним питання міграційних процесів стає за часів фінансових потрясінь та воєн. Станом на момент підготовки матеріалу актуальних даних щодо нинішньої ситуації у Кривому Розі у зв’язку з міграцією населення через вторгнення Росії в Україну немає. 

Вочевидь, це далеко не вичерпні причини. Розширити список допомагають результати соціологічного опитування щодо чинників, які впливають на виникнення та поширення злочинності у місті, проведеного криворізьким благодійним фондом «Мережа» у 2019 році. 4 роки тому респондентів турбували погано освітлені вулиці, незаконний гральний бізнес та занедбані будівлі (рис.3).

Отже, проблема високого рівня злочинності була і є актуальною для Кривого Рогу, хоча на суб’єктивну думку авторки тексту, простежуються і позитивні тенденції. Та розуміння витоків, причин і «слабких точок» кримінальної структури є одними із основних кроків у боротьбі з цією проблемою. Важливо враховувати всі аспекти, що впливають на злочинність, включаючи соціально-економічні фактори, міграційні процеси, умови життя та безпеки громади.

На думку авторки матеріалу, завдяки аналізу та плануванню можна було би створити стратегії та програми для поліпшення ситуації та гарантування безпеки містян. Цей процес є постійним і вимагає спільних зусиль влади, правоохоронних органів, громадянського суспільства та інших зацікавлених сторін. І хоча немає кінцевої точки в питанні безпеки міста, постійна праця і культурне удосконалення можуть дозволити знизити рівень злочинності до мінімального.

Від редакції: 

Створення безпечного простору для громадян потребує спільних зусиль правоохоронців, влади та громадськості. І сьогодні це розуміють у тому числі частина молоді. 

Адже саме діалог та доброчесна співпраця допомагають усім “сторонам” краще розуміти можливості для розвитку громади. Допомогти у визначенні актуальних у воєнний і поствоєнний час проблем, пов’язаних із міськими незручностями, що впливають на рівень зменшення росту злочинності можуть дослідження. Бодай такі, як проводили у 2019 році місцеві благодійники. 

Водночас, говорячи про зменшення зацікавленості наркоторгівлею і вживанням наркотиків, важливо пам’ятати не лише про потребу у створенні місць для самореалізації.

Надзвичайно важливим лишається правильна комунікація з тими, хто вже став причетним до наркозлочинів. Із молоддю варто комунікувати сучасною мовою про втрачені можливості розвитку, заробітку грошей, а відтак і здобуття більш високого соціального статусу.