Внесок Олександра Фурмана у культурно-мистецьке життя Кривого Рогу

Велика кількість пам’яток у будь-якому населеному пункті привертає увагу шанувальників культурної спадщини. Відсутність інформаційних табличок про авторів пам’ятників та пам’ятних знаків іноді викликає певний подив у населення. Деякі краєзнавці звертаються до КЗК «Міський історико-краєзнавчий музей» КМР для отримання відповідей на свої запитання стосовно міських витворів мистецтва. Скульптор О. Фурман не входить до складу Національної спілки художників України (далі — НСХУ), його біографічний та творчий шляхи оповиті таємницями, невідомі широкому загалу. Тому виникла необхідність у дослідженні життєвого та творчого шляхів О. Фурмана, викладача Криворізького державного педагогічного університету (далі — КДПУ).

Метою нашого дослідження стало з’ясування ролі скульптора О. Фурмана у культурно-мистецькому житті міста Кривого Рогу.

Джерельною базою були обрані матеріали фондів міського історико-краєзнавчого музею, Криворізького міського архіву, публікації у періодичних виданнях.

Олександр Фурман народився у с. В’язівок Городищенського району Черкаської області 31 липня 1954 р. Навчався у місцевій школі (нині — В’язівський заклад загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів Вільшанської селищної ради Звенигородського району Черкаської області) 10 років, у 1961–1971 рр.

Після школи вступив до Черкаського професійного будівельного училища № 15 (нині — Державний навчальний заклад «Черкаське вище професійне училище будівельних технологій», або ДНЗ «Черкаське ВПУБТ»), де здобув спеціальність «муляр» у 1972 р. Служив у лавах Радянської армії у 1972–1974 рр., у ракетних військах. Після армії поїхав до м. Києва, бо мріяв стати професійним художником. Відвідував ізостудію Георгія Хусіда при заводі «Більшовик».

У 1984 р. вступив до Київського державного художнього інституту, який закінчив у 1990 р., здобувши спеціальність «Художник. Скульптор. Педагог». Найбільше вразив його викладач Віктор Сухенко, учень видатного українського скульптора Михайла Лисенка. Завдяки В. Сухенку зрозумів, що не потрібно зациклюватися тільки на чомусь одному, необхідно шукати напрямки. Дипломна робота О. Фурмана була пов’язана з увічненням пам’яті про трагедію на ЧАЕС.

З 1990 р. живе та працює у м. Кривому Розі. Приїхав за направленням до Криворізького педагогічного інституту (нині — КДПУ). Спочатку був призначений на посаду викладача, згодом — старшого викладача кафедри образотворчого мистецтва художньо-графічного відділення факультету мистецтв закладу. Викладає курс скульптури, академічного та самостійного малюнка.

О. Фурман ніколи не робив персональних виставок своїх творів, з 2015 р. є активним учасником конкурсів міського та республіканського рівнів. Працює з різними матеріалами: глиною, гіпсом, деревом, каменем, бронзою, чавуном. Тематика його робіт пов’язана з історією України: козацтвом, Голодомором, трагедією на ЧАЕС, героїчною боротьбою українського народу із загарбниками, у т. ч. російською агресією. Сам художник визначає свій стиль як символізм [6].

До 75-річчя КДПУ 30 вересня 2005 р. було урочисто відкрито пам’ятник освітянам [8]. Відповідне рішення міськвиконкому «Про встановлення скульптурної композиції “Вчителько моя”» № 610 було прийнято за два тижні до урочистостей, 14 вересня 2005 р. [5, арк. 80]. О. Фурман, викладач КДПУ, є автором проєкту та виконавцем скульптурної композиції [5, арк. 83].

У 2005–2007 рр. разом з Анатолієм Ярошенком реставрував міські барельєфи тематики Другої світової війни [6].

У день 22-х роковин, 26 квітня 2008 року, урочисто відкрили пам’ятний знак криворіжцям — учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС у Саксаганському районі. Едуард Білик, автор публікації про цю подію у міській газеті «Червоний гірник», повідомив, спираючись на виступ тодішнього секретаря міськради Сергія Маляренка, що «пам’ятник створено коштом міста творчою групою на чолі з відомим Олександром Васякіним за активної участі будівельників “Криворіжіндустрбуду”». На одному з чотирьох фото зображені четверо чоловіків, які стоять поряд. Фото не має підпису [1], але візуально можна впізнати всіх учасників творчої групи (зліва направо): Олександр Васякін, Олександр Фурман, Володимир Токар, Володимир Зайцев.

Проєкт пам’ятного знака «Подвигу криворіжців-ліквідаторів аварії на ЧАЕС» виконала авторська група у 2007 р. Керував проєктом член НСХУ, заслужений художник УРСР, скульптор О. Васякін. Розробляли документацію проєкту члени НСХУ В. Зайцев та В. Токар. Ліпні роботи виконував скульптор О. Фурман [4, арк. 47].

У лютому 2007 р. виконкомом Криворізької міської ради було прийнято відповідне рішення «Про встановлення пам’ятного знака криворіжцям — учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС» від 14.02.2007 № 120. Місцем встановлення об’єкта було обрано сквер по вулиці Мелешкіна (нині — Володимира Великого) [4, арк. 30].

Зі спогадів О. Фурмана, О. Васякін постійно приходив, дивився, як виконується робота, пояснював, що він хотів би змінити. Враховуючи його поради, скульптор змінював деякі деталі. Нереалізований проєкт Фурмана про трагедію на ЧАЕС чекає свого часу. Велика композиція зображує латинську літеру «U», що означає уран [6].

У день 75-х роковин Голодомору 1932–1933 рр., 22 листопада 2008 р., урочисто відкрили пам’ятний знак жертвам Голодомору і політичних репресій у сквері по вулиці Лермонтова [7] (нині — проспект Центральний). На момент огляду об’єкта зафіксували, що відсутні три плитки у правій частині стели спереду. Імена авторів проєкту вказані у нижньому правому куті з тильного боку стели (напис у чотири рядки великими літерами): «АВТОРИ: / ЗАЙЦЕВ В. / ТОКАР В. / ФУРМАН О.».

За спогадами О. Фурмана, над пам’ятним знаком працювали разом з В. Зайцевим та В. Токарем у скульптурній майстерні КДПУ. Скульптор мріє про втілення в життя своїх проєктів пам’ятників на вищеназвану тему. Перший виконав у вигляді хлібини, паляниці, обтягнутої колючим дротом. Люди йшли та падали від голоду, від виснаження, вмирали. Другий зображував жорна, що змелюють людей, як зерна на борошно. На його думку, пам’ятник жертвам Голодомору має показувати трагедію, що відбулася в українському суспільстві в ті страшні роки [6].

У 2017 р. в КДПУ проходив Всеукраїнський конкурс «Мелодія кохання». О. Фурман за власним проєктом зробив нагороду для конкурсу [3].

З 2017 р. скульптурна композиція «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте...» О. Фурмана зберігається у фондах КЗК «Міський історико-краєзнавчий музей» КМР [10], демонструється у відділі постійно діючої експозиції «Революція Гідності. ООС» [2]. Твір, виконаний із гіпсу, тонований, відображає події українського Майдану 2013–2014 рр. В оточенні полум’я дві динамічні умовні постаті знаходяться по різні боки від бочки, яка має видовжену циліндричну форму та стоїть у центрі композиції. Люди застигли в русі: вони підняли руки вгору, мов збираються бити по поверхні бочки, як у барабан. Над драматичною картиною височить фігура Тараса Шевченка. У центральній частині твору, між умовними людськими фігурами та фігурою Кобзаря, міститься текстовий напис із «Заповіту» великими літерами у чотири рядки: «Поховайте / та вставайте, / кайдани / порвіте...» [9].

Низка проєктів була виконана у співавторстві з Михайлом Горловим, найкращим другом Олександра Фурмана: два пам’ятники полковнику армії УНР Петру Болбочану (бронзове погруддя у м. Києві, гіпсове — у м. Харкові) 2020 р., пам’ятник Василю Вишиваному (бронзове погруддя у м. Києві) 2021 р. [6].

Скульптор О. Фурман народився на Черкащині, здобув професійну освіту у столичному виші, живе та працює у м. Кривому Розі з кінця ХХ ст. Активний учасник подій, які відбувалися не тільки в КДПУ, але й у місті руди та металу. Він зробив вагомий внесок у культурно-мистецьке життя Кривого Рогу зокрема та України в цілому. Віддає перевагу таким матеріалам, як глина, гіпс, дерево, камінь, бронза, чавун. У його образах, створених у стилі символізму, оживає історія неньки України: героїчна боротьба українського народу із загарбниками, Голодомор, аварія на ЧАЕС, Майдан 2013–2014 рр. тощо.

ЛІТЕРАТУРА

1. Білик Е. Пам’ятник ліквідаторам. Чорний біль нашої країни. Червоний гірник. 2008. № 66–67 (30 квітня). С. 3.

2. Криворізький історико-краєзнавчий музей — скарбниця пам’яті минулого (1960–2020 роки): ювілейне видання з нагоди 60-річчя: путівник / авт.-упоряд. С. Агеєнко [та ін.]. Кривий Ріг, 2019. С. 24–25.

3. Майстерня Фурмана: бесіда з криворізьким скульптором. 1kr.ua. Перший Криворізький: Культура. Вебсайт. 10 лютого 2017 р. URL: https://1kr.ua/ua/news-30977.html

4. Рішення виконкому Криворізької міської ради «Про встановлення пам’ятного знака криворіжцям — учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС» від 14.02.2007 № 120.

5. Рішення виконкому Криворізької міської ради «Про встановлення скульптурної композиції “Вчителько моя”» від 14.09.2005 № 610.

6. Спогади Фурмана О. від 28.02.2025 р. Машинопис. Фонди КЗК «Міський історико-краєзнавчий музей» КМР. Б/н.

7. Тарасик О., Затульний Т., Трубіцин А. Затамувавши у скорботі подих. Червоний гірник. 2008. № 180 (25 листопада). С. 1.

8. Труханова Я. Учителька перша моя. Червоний гірник. 2005. № 151 (1 жовтня). С. 1.

9. Фурман О. Скульптурна композиція «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте...». Фонди КЗК «Міський історико-краєзнавчий музей» КМР. КН-46697 / Х-2728.

Джерело: Марія Нікитенко, старший науковий співробітник; КЗК «Міський історико-краєзнавчий музей» КМР. КРИВОРІЖЖЯ: ПОГЛЯД У МИНУЛЕ... ХІ-ті Історико-краєзнавчі читання (Кривий Ріг, 24 квітня 2025 рік)