З досвіду організації протиепідемічних заходів у Кривому Розі (на прикладі боротьби з вірусом «Йоганнесбург» взимку 1995–1996 рр.)

Етапи розвитку вірусної хвороби стають відомими широкому загалу у короткий термін завдяки роботі журналістів, які інтерв’юють медичних фахівців. Уповноважені представники влади також через ЗМІ інформують про вжиті заходи з запобігання розповсюдження інфекції серед населення. Дані щодо спалаху невідомого вірусу у середині 90-х рр. ХХ ст. та боротьбу із ним неодноразово публікувались тоді у місцевій пресі, але не згадувались на початку пандемії короновірусу в 2020 р. Кривий Ріг увійшов в пандемію спричинену коронавірусом з вже існуючим досвідом взаємодії лікарів та органів місцевої влади, що відображений на шпальтах періодичний видань, який може стати в нагоді з урахуванням сучасних реалій.

Мета – висвітлити комплекс протиепідемічних заходів, націлених на боротьбу з вірусом «Йоганнесбург» у Кривому Розі в 1995–1996 рр.

Джерельною базою були обрані матеріали з фондів міського історико-краєзнавчого музею: публікації у газеті «Червоний гірник».

На початку грудня 1995 р. в Україні з’явився новий варіант вірусу грипу «А», увійшовши в історію медицини як вірус «Йоганнесбург». Після взаємодії зі «старим» вірусом «Б», що циркулював протягом року у всьому світі, «новий» став особливо небезпечним для дітей. Спалах почався у Харкові [11, с. 1], потім вірус виявили у Запоріжжі і Дніпропетровську (з 2016 р. м. Дніпро). Епідемія швидко охопила всю країну, просуваючись зі сходу на захід. Недуга починалась з різкого підвищення температури, виникнення сильного головного болю, появи слабкості. Перебіг хвороби часто був тяжкий, з яскраво вираженою інтоксикацією організму. Медики попереджали про трагічні наслідки у разі ігнорування призначеного лікувальним курсом прийому медикаментів [10, с. 1]. Враховуючи агресивність вірусу грипу «А», фахівці очікували результатів його взаємодії з іншими вірусами у проявах таких захворювань, як грипозні пневмонії, грипозні бронхіти, гайморити, та ускладнення в роботі серцево-судинної системи [3, с. 4].

При Міністерстві охорони здоров’я було створено центр боротьби з грипом, до якого щодобово надходила інформація про розповсюдження інфекції. Після обробки даних визначались особливо небезпечні регіони, координувались епідемічні заходи, яких вимагала ситуація [10, с. 1].

При Криворізькому міськвиконкомі запрацювала надзвичайна протиепідемічна комісія, яку очолила С. Стрелкова, заступник голови міськвиконкому [6, с. 1].

Прийнята спеціальна постанова «Про введення протигрипозних заходів у Кривому Розі» містила перелік конкретних завдань, що були поставлені перед оперативно створеними районними надзвичайними протиепідемічними комісіями. Так, протигрипозний режим, запроваджений з 11.12.1995 р. у закладах культури та спорту на період активізації епідемії, передбачав заборону проведення усіх передноворічних культурно-масових заходів, та призупиняв на два тижні навчальний процес в окремих класах загальноосвітніх шкіл, якщо кількість хворих складатиме 30 відсотків від учнівського колективу. На базі міських лікарень №№ 2, 11, у дитячій лікарні № 4 організовувались додаткові ліжко-місця. У поліклініках подовжили термін прийому хворих до 20 години тощо [11, с. 1].

Вірус інтенсивно розповсюджувався серед учнів шкільних закладів внаслідок переохолодження школярів у міському транспорті та контактів між ними. Серед захворілих на грип та інші вірусні інфекції 70 відсотків складали діти шкільного віку. Надзвичайна міська протиепідемічна комісія пішла на вимушений захід – своєю спеціальною постановою вирішила припинити заняття у загальноосвітніх школах, ліцеях, гімназіях з 18 грудня 1995 р. [6, с. 1]. За умови стабільного епідемічного стану у дитячих садках дозволили проводити ранкові новорічні свята, але без присутності батьків [10, с. 1].

За твердженням фахівців, зокрема Р. Титової, завідувача епідеміологічним відділом міськсанепідемстанції у 1990-х рр., секретаря міської надзвичайної протиепідемічної комісії, подібна інтенсивність епідемії грипу не спостерігалась протягом останніх десяти років, починаючи з 1986 р. [10, с. 1].

За словами А. Василенко, головного педіатра міського відділу охорони здоров’я у 1980-х рр., в країні четверта частина від загальної кількості лікарняних видавалась по догляду за хворими дітьми в 1986 р. [1, с. 3]. За повідомленням А. Вілько, завідувача епідеміологічним відділом міськсанепідемстанції у 1980-х рр., виявлено низку причин, що сприяли виникненню трьох епідемій грипу у 1988 р. Однією з них вважали формалізм лікарів, які відмовляли у видачі листків непрацездатності пацієнтам за відсутністю підвищеної температури. Другою причиною називали невідповідні умови роботи на виробництві: слабка вентиляція, проблемне опалення тощо. Третю причину пов’язували з роботою міського транспорту: недотримання графіків на маршрутах, що викликало скупченість людей на зупинках та у середині тролейбусів, автобусів, трамваїв, працюючих без обігріву в холодну пору року [2, с. 3].

На початку епідемії в лютому 1989 р. було розроблено та втілено в життя цілий комплекс профілактично-лікувальних заходів. Впроваджене щеплення проти грипу охопило понад 400 тисяч мешканців Кривого Рогу віком від 3-х до 55 років. Для прийому та обстеження хворих на грип майже у всіх поліклініках міста організували спеціальні бокси [2, с. 3].

Рекомендації щодо запобігання захворюванню на грип кардинально не видозмінювались в 1990-ті рр., лише доповнювались новими уточненнями: ранкова зарядка, загартовування організму, дотримання правил особистої гігієни, раціональне харчування, обов’язкове вживання комплексних вітамінів, промивання носу та горла підсоленою водою, уникнення великих скупчень людей (ринки, автовокзали, кінотеатри тощо). Основним правилом на роботі та вдома вважалось обов’язкове провітрювання приміщення, не менше, як три рази на день. У випадку спілкування з хворими заборонялось користуватися тими ж самими предметами домашнього вжитку, радили їх частіше дезінфікувати спеціальним розчином 1–2% хлорного вапна, посуд попередньо обдавати крутим окропом, носити чотирьохшарову марлеву пов’язку, провітрювати та робити вологе прибирання кімнати. Закликали консультуватись з лікарем щодо вживання будь-яких медичних препаратів, зокрема, антибіотиків. Особливі вимоги стосувались життєдіяльності дітей: обмежити поїздки у транспорті, частіше проводити час на свіжому повітрі, відмовитись від контактів із хворими людьми [2, с. 3; 3, с. 4; 4, с. 4].

У першу декаду грудня 1995 р. кількість хворих по місту складала понад 6000 осіб, у третю – 28000. Вірус «Йоганнесбург» вразив близько дев’яти мільйонів жителів України. Центр по боротьбі з грипом при Міністерстві охорони здоров’я спрогнозував, що спалах епідемії триватиме до середини січня 1996 р., грипом перехворіє майже кожен п’ятий громадянин – а це 20% всього населення України. Подібна епідемічна ситуація була характерною і для країн СНД [10, с. 1].

Аптеки в середньому були забезпечені медикаментами на 60%, незважаючи на брак фінансування і чималу заборгованість міських лікарень Криворізькому державному комунальному підприємству «Фармація». Протигрипозні медпрепарати завозились у аптечні мережі міста з київських та дніпропетровських фармацевтичних заводів-постачальників для забезпечення потреб городян, які від грипу скуповували все підряд [9, с. 1].

На початку січня 1996 р. інтенсивність епідемії зменшилась по всій країні, кількість хворих дітей у Кривому Розі станом на 1 січня складала 36 тисяч [5, с. 1]. Усі протигрипозні заходи були скасовані 19 січня, тривалі зимові канікули закінчились, розпочалось навчання у школах, гімназіях та ліцеях міста. Відсоток хворих на грип знизився до звичайного рівня: 400–500 випадків на місяць [8, с. 1].

Впродовж 1996 р. за умов гострого дефіциту бюджетних асигнувань виконком міськради закупив медикаменти на 735 тисяч гривень. У криворізьких медичних закладах проведено близько 400 тисяч щеплень проти дифтерії та 26,5 тисяч проти поліомієліту серед дітей [7, с. 1].

Комплекс протиепідемічних заходів, спрямованих на подолання вірусу «Йоганнесбург» у Кривому Розі всередині 90-х рр. ХХ ст., завершився позитивним результатом завдяки злагодженій роботі лікарів та органів влади. Надавалось кваліфіковане медичне обслуговування, було запроваджено протигрипозний режим у закладах освіти та культури з 11.12.1995 р. по 18.01.1996 р. (посилення режиму з 18.12.1995 р.), виконком міськради здійснював закупівлю необхідних лікарських препаратів. Водночас, щеплення проти грипу, зумовленого невідомим до того часу населенню України вірусом типу «Йоганнесбург», не проводилось. Спалах дифтерії спонукав небайдужих до свого здоров’я громадян вакцинуватись тричі, що сприяло зміцненню імунітету.

Інформація щодо смертельних випадків від грипу, спричиненого вірусом «Йоганнесбург», у Кривому Розі не виявлена.

ЛІТЕРАТУРА ТА ДЖЕРЕЛА:

1. Василенко А. Профілактика простудних захворювань у дітей. Червоний гірник. 1986. № 231 (3 грудня). С. 3.

2. Вілько А. Грип: на порозі епідемія. Червоний гірник. 1989. № 27 (8 лютого). С. 3.

3. Вітальєв В. Азбука здоров’я. Як уберегтись від грипу. Червоний гірник. 1995. № 147 (19 грудня). С. 4.

4. Вітальєв В. Медики застерігають. З грипом не жартуйте. Червоний гірник. 1995. № 148 (21 грудня). С. 4.

5. Грип відступає. Червоний гірник. 1996. № 2 (6 січня). С. 1.

6. Епідемія грипу. Заняття відміняються. Червоний гірник. 1995. № 147 (19 грудня). С. 1.

7. Любоненко Ю. Кривбас повинен вистояти. Червоний гірник. 1996. № 156 (31 грудня). С. 1.

8. Ткачук В. Грип відступає, та наступає жовтуха. Червоний гірник. 1996. № 18 (10 лютого). С. 1.

9. Ткачук В. Ліки від грипу із столиці. Червоний гірник. 1995. № 149 (23 грудня). С. 1.

10. Ткачук В. Нові атаки вірусу «Йоганнесбург». Червоний гірник. 1995. № 151 (28 грудня). С. 1.

11. Ткачук В. У місті – вірус «Йоганнесбург». Червоний гірник. 1995. № 145 (14 грудня). С. 1.

Джерело: Нікитенко М. П., науковий співробітник; КЗК «Міський історико-краєзнавчий музей» КМР. КРИВОРІЖЖЯ: ПОГЛЯД У МИНУЛЕ... VIII - мі Історико-краєзнавчі читання ТОМ 1(Кривий Ріг, 14 квітня 2022 рік)