Який звʼязок із Кривим Рогом на початку XX століття мали болгари

Який звʼязок із Кривим Рогом на початку XX століття мали болгари

Болгари-городники на Криворіжжі, початок ХХ століття. Світлина Едуарда Карловича Фукса.

На початку ХХ століття на Криворіжжі існували цілі поселення, населені етнічними болгарами. Переважно це були болгари-городники, які приїздили родинами, орендували землю поблизу Кривого Рогу й займалися вирощуванням овочів — капусти, цибулі, буряка, баклажанів, перцю, огірків. Болгари селилися компактно, зберігали традиційний уклад життя, працювали родинами й передавали знання з городництва з покоління в покоління. Одне з таких поселень у районі сучасного ПК Артема мало назву «Болгари». Воно складалося з однієї вулиці — Тираспільської — і було виселком, населеним нащадками болгар із радгоспу ім. Петровського, що розташовувався на території Галковського Кута (Мудрьоної). У газетній публікації «Болгари на Криворіжжі» йдеться про роль болгарських родин у формуванні місцевого сільськогосподарського поясу навколо міста. Вони брали землю в оренду, закладали сади, городи, використовували зрошення й поступово вкорінювалися в регіоні. Після революційних подій і зміни влади багато з них увійшли до системи радгоспів і колективних господарств, хоча 1930-ті роки стали трагічними — частину болгар було репресовано, звинувачено у «шпигунстві» або «антирадянській діяльності».

Скан із фотоальбому Ігоря Рукавіцина «Криворізький альбом за фотографіями Едуарда Фукса початку ХХ століття», Київ, 2015 р.

Джерело фото: Едуард Дворчук для фейсбук-спільноти «Криворізька старовина»

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Вид на затоплені Пастуховські кар'єри, 1908 рік

Краєвид на містечко Кривий Ріг, початок ХХ століття

Станція Шмакове

Вулиця Фукса (Тухачевського) у 1960-х роках

Весілля Єлизавети Ілларіонівни Кучер, орієнтовно 1910 рік

Відео на тему

Геолог Едуард Фукс — найвідоміший криворізький репресований геолог і фотограф

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Без води, без заводів, але з театрами - як жили криворіжці під час окупації у 1941-1944 роках

Кривий Ріг був окупований німецькими військами 30 місяців — із 15 серпня 1941 року до кінця лютого 1944 року. У цей час криворіжці мали проблеми з водо- та електропостачанням, вивчали в школах німецьку мову (а спершу навіть «Заповіт» Шевченка), відновлювали знищені заводи, грали товариські футбольні матчі з румунськими, угорськими й німецькими вояками. Як змінилося місто, у якому на початок 1941 року проживали трохи більше 200 тисяч людей, і як німці керували життям місцевого населення — на history.1kr.ua

Кого тримали у виправно-трудовому таборі на Соцмісті у Кривому Розі

Кривий Ріг будували і відбудовували зеки. Кладовищ німців у місті не залишилося. У Кривому Розі була «філія» ГУЛАГу. Перевірка цих та інших міфів про історичне минуле нашого міста - в матеріалах спецпроєкту «Руйнування міфів про Кривбас».

Бігуни, бандити і ресторани. Як Кривий Ріг виглядав у 1990-х роках

Надзвичайна протяжність Кривого Рогу і відокремленість криворізьких районів зумовлена тим, що місто будувалось уздовж Криворізького залізорудного басейну. У 1990-х роках Кривий Ріг був не лише містом гірників та металургів та промисловим центром, але був і містом бандитів із численними бандитськими угрупованнями