Що таке міст Белелюбського у Кривому Розі: довідка

Що таке міст Белелюбського у Кривому Розі: довідка

Одна з найстаріших інженерних споруд Кривого Рогу, зведена наприкінці ХІХ століття за проєктом інженера Миколи Белелюбського. Детальніше про історію мосту та його місце в інфраструктурному розвитку Кривого Рогу — у матеріалі.

Інгулецький міст, відомий також як міст Белелюбського, збудували у 1884 році через річку Інгулець у Кривому Розі. Яку роль він відіграв у формуванні промислової та транспортної інфраструктури міста — на history.1kr.ua.
 

Інгулецький міст у Кривому Розі збудовано у 1884 році як частину Катерининської залізниці, що мала з’єднати промислові райони та рудні райони Кривбасу. Його зведення було пов’язане з одним із наймасштабніших інженерних проєктів свого часу в регіоні, і автором проєкту зазначено професора Миколу Аполлоновича Белелюбського — знаного мостобудівника кінця XIX століття. 

Будівництво мосту безпосередньо вплинуло на формування та розвиток району Гданцівка, одного з найстаріших житлових масивів Кривого Рогу. Поруч із мостом функціонував Гданцівський чавуноливарний завод, а також машинний зал із паровими турбінами, які забезпечували виробництво електроенергії. Ці об’єкти зафіксовані на історичних світлинах Еммануїла Плецера 1899 року.

Читайте також: Стара водокачка, тунель, чавуноливарний завод: найцікавіші локації Гданцівки в Кривому Розі

Джерело фото: Андрей Горбатов для фейсбук-спільноти «Криворізька старовина»

Важливою частиною інженерного комплексу біля мосту була водокачка, зведена наприкінці XIX століття з місцевого кварциту. Вона мала арочну конструкцію з масивних гранітних блоків і складалася з двох симетричних частин — південної та північної, з яких до сьогодні збереглася лише одна. Усередині розташовувалися резервуари для води з річки Інгулець, яка використовувалася як для потреб заводу, так і для навколишніх поселень. Поряд діяла підйомна машина, що транспортувала залізну руду з рудників Криворізького акціонерного товариства.

Під час Другої світової війни міст було підірвано, але у 1963 році споруджено нову конструкцію на місці старого маршруту, з використанням устоїв і технічних підходів попередньої переправи. 

Сьогодні збереглися деякі фрагменти опор старого мосту на правому березі Інгульця, що мають статус об’єктів індустріальної спадщини та свідчать про масштаби дореволюційних інженерних робіт у місті Кривому Розі. 

 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Поселення Катеринівка та річка Інгулець, 1963 рік

Гданцівка, 1891 рік

Шталаг 338, Гданцівка, 1942 рік

Гданцівка. Пам'ятник Богдану Хмельницькому

Сімейне фото Шимановських

Відео на тему

Де у Кривому Розі перетинаються старе і нове річища Інгульця

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Гданцівка СТАРІ ФОТО

Жила-була Гданцівка: відео про історію мікрорайону

Як змінилась Гданцівка у Кривому Розі | 1kr.ua

Концтабори і вбивства євреїв під час окупації | 1kr.ua

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Що було не так із площею Визволення в Кривому Розі: пояснення нових топонімів

Масове перейменування топонімів — не нове явище для Кривого Рогу. Протягом ХХ та ХХІ століття місто пережило декілька хвиль перейменувань. У Кривому Розі 26 липня 2024 року в рамках закону про деколонізацію нові назви отримали вулиця Співдружності, сквер «Чебурашка», площа Визволення та ще 132 топоніми. У Дніпропетровській області позбавились загалом ще 292 назв, пов’язаних із радянщиною або російською імперською політикою.

Як криворіжцям відшукати минуле в архівах

«Історію пишуть переможці» — відомий вираз, який іноді приписують Вінстону Черчиллю. Працівники державних архівів можуть з ним посперечатись.

Історія Гданцівського парку

У 1936 році в Кривому Розі з’явився парк, який назвали Комсомольським. Криворізька молодь створила його на правому березі річки Інгулець, а на лівому березі вже з 1927 року розташувався парк імені Федора Мершавцева (до декомунізації — імені газети "Правда").