Інгулецький міст, відомий також як міст Белелюбського, збудували у 1884 році через річку Інгулець у Кривому Розі. Яку роль він відіграв у формуванні промислової та транспортної інфраструктури міста — на history.1kr.ua.
Інгулецький міст у Кривому Розі збудовано у 1884 році як частину Катерининської залізниці, що мала з’єднати промислові райони та рудні райони Кривбасу. Його зведення було пов’язане з одним із наймасштабніших інженерних проєктів свого часу в регіоні, і автором проєкту зазначено професора Миколу Аполлоновича Белелюбського — знаного мостобудівника кінця XIX століття.
Будівництво мосту безпосередньо вплинуло на формування та розвиток району Гданцівка, одного з найстаріших житлових масивів Кривого Рогу. Поруч із мостом функціонував Гданцівський чавуноливарний завод, а також машинний зал із паровими турбінами, які забезпечували виробництво електроенергії. Ці об’єкти зафіксовані на історичних світлинах Еммануїла Плецера 1899 року.

Джерело фото: Андрей Горбатов для фейсбук-спільноти «Криворізька старовина»
Важливою частиною інженерного комплексу біля мосту була водокачка, зведена наприкінці XIX століття з місцевого кварциту. Вона мала арочну конструкцію з масивних гранітних блоків і складалася з двох симетричних частин — південної та північної, з яких до сьогодні збереглася лише одна. Усередині розташовувалися резервуари для води з річки Інгулець, яка використовувалася як для потреб заводу, так і для навколишніх поселень. Поряд діяла підйомна машина, що транспортувала залізну руду з рудників Криворізького акціонерного товариства.
Під час Другої світової війни міст було підірвано, але у 1963 році споруджено нову конструкцію на місці старого маршруту, з використанням устоїв і технічних підходів попередньої переправи.
Сьогодні збереглися деякі фрагменти опор старого мосту на правому березі Інгульця, що мають статус об’єктів індустріальної спадщини та свідчать про масштаби дореволюційних інженерних робіт у місті Кривому Розі.
Комментування доступне тільки для авторизованих користувачів
31-07-2024 16:15
Марія ПунтусЩо було не так із площею Визволення в Кривому Розі: пояснення нових топонімів
Масове перейменування топонімів — не нове явище для Кривого Рогу. Протягом ХХ та ХХІ століття місто пережило декілька хвиль перейменувань. У Кривому Розі 26 липня 2024 року в рамках закону про деколонізацію нові назви отримали вулиця Співдружності, сквер «Чебурашка», площа Визволення та ще 132 топоніми. У Дніпропетровській області позбавились загалом ще 292 назв, пов’язаних із радянщиною або російською імперською політикою.
Увійти до облікового запису
на порталі
Пам’ятайте, що ввічливість — одна з ознак розумної людини.
Поважайте
інших
користувачів та дотримуйтесь Правил
порталу.
Також користуючись сайтом Ви погоджуєтесь із Політикою Конфіденціальності.
Необхідно заповнити