Палац культури «Мистецький»: творчий осередок Саксаганського району

Палац культури «Мистецький»: творчий осередок Саксаганського району

Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом. (Ліна Костенко). Це те гасло, за яким працює палац культури «Мистецький», що на вулиці Бикова, 2. Він відомий завдяки багатій історії та творчим здобуткам, як й інші міські палаци.

Історія розвитку


Життя осередку культурних заходів розпочалось у 1947 році, коли після закінчення Другої світової війни Кривий Ріг узялися розбудовувати і з’явилась потреба розвитку культурного напряму. Створив проєкт дніпропетровський архітектор Костянтин Барташевич, сам палац побудували за кошти рудоуправління імені Кірова, і вже в 1955 році його двері відчинили для перших відвідувачів і відвідувачок.
Цікавий факт: коли палац тільки почали будувати, навколо нього не було домівок — тільки пустир і шахта віддалік. Тож наприкінці 1950-х навкруги культурного осередку почало зростати і селище, хоча зазвичай порядок будівництва інфраструктур зворотний. Першими мешканцями шахтарського селища, що незабаром отримало ім’я Артема, були робітники рудника імені Кірова, а першою назвою вулиці була Бульварна через безпосередньо бульварну структуру прокладення дороги.

Перший творчий сезон 1955–1956 років без сумніву став важливою культурною подією в гірничому селищі імені Артема (чиє ім’я також тоді носив і сам палац, але нині селище не перейменовували), адже в родин гірників тепер з’явилася змога передивлятись фільми, відвідувати спортивні і танцювальні гуртки, формувати творчі об’єднання і читати в бібліотеці книжки та пресу.

Планування палацу було таким, щоб можна було водночас займатись у клубах і перебувати на видовищній частині. Друга з перелічених є традиційною для театрів — на поздовжній осі розташовані вестибюль, фоє та зал для глядачів із технічними приміщеннями. До вестибюлю з двох боків примикають крила, в одному з них містяться адміністративні приміщення на першому поверсі та спортивна зала на другому, а в іншому — клубні приміщення на першому поверсі та лекційна зала на другому. Головний вхід розташований у затишному дворику, куди потрібно пройти під колонадою доволі важкого доричного ордера (стиль в архітектурі колон).

1956 рікк
Значної реконструкції палац культури зазнав у кінці 80-х років минулого століття. У так званій «прибудові» додалися нові площі для студійної роботи, зал для перегляду кінофільмів, а також зайняли своє місце рудниковий музей і профспілкова бібліотека — бібліотека-філіал №10 комунального закладу культури «Міська бібліотека для дорослих». Вона була заснована у 1920 році робітничою молоддю села Диконка при клубі імені Надії Крупської. Початковий бібліотечний фонд на той момент складався всього зі ста книжок. З часом їх стало більше, і після побудови палацу в 1955 році бібліотека отримала нове приміщення. Наразі бібліотечний фонд сягає понад 50 тисяч примірників книжок і періодики найрізноманітнішої тематики, серед яких багато раритетних видань, наприклад газети «Кіровець» із виданнями середини колишнього сторіччя, яких немає більше ніде. У середньому за рік бібліотеку відвідують майже 15 тисяч людей.
Палацом увесь час опікувався рудничний профком, а з 1999 року він був переданий місту.

Мистецьке життя палацу

Нині творча структура ПК — це 16 клубних формувань, із них 3 колективи мають звання «народний», 6 — звання «зразковий». Також є 5 любительських об’єднань, тобто клубів за інтересами.

Творчі колективи ПК очолюють високопрофесійні спеціалісти, майстри народної самодіяльної творчості, це потужний сплав талановитості та креативності людей, що закохані у свою працю.

Наприклад, шоу-група «Нотка» є одним із провідних творчих колективів не тільки нашого міста, але й України. Переважна більшість репертуару колективу — пісні, авторкою віршів і музики яких є керівниця Євгенія Стрімовська. У складі групи — 25 учасників віком від 3 до 16 років. Основним завданням колективу є розвиток музичних здібностей у дітей, навичок вокального і хореографічного мистецтва, виховання в дітей любові до української пісні, народної музики та національної культури, створення відповідного іміджу, добір репертуару, розвиток акторської майстерності, емоційності й артистизму виконання.

1989 рік
«Нотка» розпочала випробування своєї творчої майстерності участю у фестивалях, таких як «Золотий диск», «Пісня скликає друзів» в Одесі та Євпаторії, Всеукраїнський фестиваль, присвячений пам’яті Назарія Яремчука, і ще з десяток телевізійних та міжнародних фестивалів. Зразковим колектив став зватись у 1985 році.

Також у ПК в 1997 році був заснований ансамбль народно-сценічного танцю «Дзиґа», що здобув звання «зразковий» у 2002 році. У його складі — 40 артистів віком від 5 до 16 років. Репертуар колективу складається із народних та естрадних танців, керівником є Ірина Кротова.
Цікавий дизайн костюмів, чудові аранжування музичного супроводу, індивідуальні вирішення сюжетів, гармонія ритму — усе це відмітні риси ансамблю. «Дзиґа» нагороджена премією на обласному фестивалі «Срібне джерельце» та на Всеукраїнському телевізійному фестивалі «Азовські вітрила — 2000», неодноразово таку саму винагороду виборювала від «Весни Рудани», також має диплом на Всеукраїнському огляді народної творчості в місті Дніпро.
«Дзиґа» — володар Гран-прі Міжрегіонального фестивалю-конкурсу хореографічного мистецтва «Танець скликає друзів», лауреат I ступеня Міжнародного фестивалю «Перлина Азову». Це ще далеко не всі досягнення, але закінчимо їх перелік.

Завдяки висококваліфікованим керівникам, що працюють у палаці культури «Мистецький», їхній відданості своїй справі колективи творчої самодіяльності залишаються довгий час на перших сходинках серед інших колективів міста, зростають професійно, здобуваючи нові перемоги на всеукраїнських та міжнародних фестивалях і конкурсах.

Не одне покоління учнів-випускників виховали в палаці культури «Мистецький» керівниця зразкового театру танцю «Пролісок» Таїсія Павлівна Паршина, керівник народного ансамблю танцю «Гірник» Володимир Юхимович Брейман, керівниця зразкової естрадної студії «Ля-ля-фа» Оксана Володимирівна Єфимчук, керівниця зразкової студії «Арлекін» Людмила Анатоліївна Борисова, керівниця театрального колективу Ольга Федорівна Невельська, керівники зразкового ансамблю бального танцю «Натхнення» Юлія Сергіївна і Євген Володимирович Шумило.


Юрій Анатолійович Зоря, керівник народного вокально-інструментального ансамблю «Кафедра», — відомий у місті й Україні композитор, аранжувальник, автор багатьох пісень.

Випускники таких відомих вихователів стали гордістю і палацу культури «Мистецький», і нашого міста, і всієї держави.

1992 рік

Серед них найкращий танцівник світу і століття, виконавець найскладніших балетних партій, український артист, зірка провідних театрів Нью-Йорка, Берліну, Відня, почесний професор Української академії балету Володимир Малахов; українська співачка, композитор, заслужена артистка України Тетяна Піскарьова; відома українська співачка Маша Гойя; співачка Одеського національного академічного театру опери та балету Олена Невельська.
Оксана Грабар, Юлія Познякова, Анастасія Євдокименко, випускниці зразкової циркової студії «Арлекін», на професійних циркових аренах Європи прославляють український цирк — мистецтво, сповнене радістю.
Окрім «Нотки», «Арлекіна», «Натхнення», «Ля-ля-фа», «Кафедри», «Дзиґи» та «Гірника», у палаці культури також діють такі колективи, як зразковий хореографічний колектив «Юність», народний вокальний ансамбль «Факультет», вокальна студія за різними напрямами «Нова історія», хор «Ветеран» імені Миколи Буценка, вокальний колектив української пісні «Черемшина» і театральний колектив.

 

1996 рік

Якщо у вас є бажання долучитись до творчого життя ПК, ви завжди можете це зробити. Участь у всіх колективах безоплатна, як і безліч заходів, що відбуваються щотижня або й частіше. Також на Бикова, 2 працює кінозал із початковою розважальною програмою для дітей і лекціями перед початком перегляду кінофільму для дорослих. Усі афіші на заходи й необхідну контактну інформацію можна знайти на фейсбук-сторінці ПК.


Життя палацу з часу повномасштабного вторгнення Росії в Україну


У перший же день повномасштабного вторгнення в Україну російських окупантів підвальні приміщення, що раніше використовувались для зберігання декорацій і реквізиту, перетворились на пункт незламності. Ще на етапі будівництва підвал був зроблений як бомбосховище, тому вже до вечора 24 лютого 2022 року працівники ПК пристосували його до перебування великої кількості людей. Спільними зусиллями місцевих мешканців, волонтерів і працівників закладу згодом підвали були прибрані, оснащені електропостачанням, облаштовані піддонами та теплими ковдрами і питною водою.
Станом на момент написання статті (лютий 2024) приміщення облаштовані потужним генератором, новими електрообігрівачами, Wi-Fi, великими стаціонарними ємностями для води, засобами пожежогасіння, побутовими приладами та потрібними меблями, кімнатами матері і дитини, медичної допомоги й емоційної підтримки, душем тощо. Суттєвих змін під час російської агресії набув і головний «функціонал» ПК — «широкоформатна» культурно-творча робота. З початку війни дуже скоро через загрози життю відвідувачів були припинені культурологічні та мистецькі заходи, скасовані концерти й фестивалі. 
Для творчих працівників ПК актуальним стало мистецьке волонтерство. З перших днів війни патріотично-емоційна складова кожного з учасників «дорослих» творчих колективів була така, що потребувала негайної творчої реалізації. Тому для моральної підтримки, підняття бойового духу воїнів ЗСУ і тероборони, мешканців міста в режимі онлайн у палаці було проведено цикл концертів, знято декілька патріотичних відеокліпів і відправлено до військових формувань. За період із квітня 2022 року по квітень 2023 року «мистецький десант» ПК відвідав із концертними програмами чимало військових локацій Криворізького та Херсонського напрямків.
Також менш ніж за тиждень від початку російської агресії заклад організував масштабну роботу з плетіння маскувальних сіток, до якої були масово залучені мешканці району. Згодом цю роботу на базі ПК систематизували й організували великий волонтерський цех із плетіння маскувальних сіток, пошиття тактичного одягу, військової амуніції, в’язання теплих шкарпеток тощо.
Відновлення своєї творчої діяльності ПК розпочав уже влітку 2022 року з проведення в закладі культурологічних, розважально-ігрових програм і різноманітних мистецьких майстер-класів для дітей військовослужбовців Збройних сил України і внутрішньо переміщених осіб. До проведення заходів ПК залучив партнерів — благодійні фонди, гуманітарні штаби ВПО тощо. Така колаборація дала можливість проводити патріотично-мистецькі, благодійні заходи більшого масштабу вже і для дорослих відвідувачів, а керівники творчих колективів знайшли нових вихованців.
Після закінчення війни перемогою України у фоє криворізького палацу культури «Мистецький» на честь українських героїв і героїнь буде організовано вальс, на який усіх охочих запрошує директор закладу Сергій Мігуша. Усі фото для публікації, використані у статті, надані адміністрацією закладу. 

Автор матеріалу: arg4ntum

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Відео на тему

Голодомор 1946-1947 років. Факти і спогади

Штучний голод 1946-1947 років

Голодомор на Дніпропетровщині: чорні дошки, волинки і селянський спротив

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Жіноча перспектива криворізького мистецтва, або Хто створив герб Кривого Рогу

На імена криворізьких художників можна натрапити доволі часто: поціновувачі мистецтва, вірогідно, знають про Авраменка й Васякіна, Синицю й Сича. Але чи багато з вас чули про жінок, що теж значною мірою вплинули на формування художнього світу Криворіжжя? Чи знають любі читачі й читачки про пані, яка брала участь у створенні герба міста, чи про ту, що є новаторкою в галузі роботи зі склом? Як ні, то цей матеріал проллє світло на п’ятьох мисткинь в історії нашого краю

Історія вулиці Олександра Поля Центрально-Міського району Кривого Рогу

Вулиця Базарна (сучасна Олександра Поля), так само як Поштовий і Свято-Миколаївська, є однією з найстаріших вулиць Кривого Рогу. На початку ХІХ століття це був лише невеликий провулок довжиною 200 метрів, який вів на Слободське кладовище. Під час розкопок погосту у 2005 році знайшли монету 1736 року. Ця знахідка стала ще одним аргументом про більш давнє походження Кривого Рогу.

Історія шахти «Покровська» Кривого Рогу

Шахту «Покровська» (до перейменування у 2022 року — «Жовтнева») введено в дію у 1957 році. До цього року основу рудника імені Комінтерна складала стара шахта імені Комінтерна.