Найхарактерніший фольклор Криворіжжя – шахтарські пісні

Найхарактерніший фольклор Криворіжжя – шахтарські пісні

Колоритні, смішні й глибокі – криворізькі шахтарські пісні якнайкраще розкривають побут робітничої верстви.

У статті наведені матеріали з книжки Олександра Мельника та Олександра Степаненка «Історичний фольклор Криворіжжя», Кривий Ріг, 2001 рік.

Шахтарська пісня

Хто на «бісі» не бував,
Нужди гірника не знав.
Хто на «бісі» побував,
Нужду-горечко пізнав.

Розпроклята жизнь шахтарська.
Хто її не знає?
Як гірник у темній шахті
Руду добуває.

Ми на кліточку сідали
По шістнадцять чоловік.
3 білим світом розпрощались —
Прощавай, весь білий світ!

Ти прощай-но, білий світ.
Я вернусь, а може й ні.
Сонцю передай привіт,
Поки я там у пітьмі.

Клітку вихором змайнали,
Усі в шахті затряслися.
Як із кліточки ми встали,
По продольній розійшлися.

Інститут етнографії Національної академії наук України, фонд 8-2, справа 52.

Прощай, Зоря

Шахтьор к шахте подходит
І бадєйщика браніт:
- Ти, бадєйщик, вор, мошеннік!
- Воротниє, не зівай,
- Угору баддю піднімай!
- З білим свєтом он простілся,
- Шахтьор в баддю стал садітся.
- Прощай, сонце, прощай, місяць!
- Прощай, білая зоря!
- Прощай, білая зоря, всі примилії друзья!

Записано Леонідом Яворським.

У шахті

Спускався він у шахту рано 
К своїй лошадкі вороній.
Чіпляв він партію вагонів 
І швидко мчався під забій.

Ось мчиться партія к уклону
По продольній корінній.
І молодому коногону
Кричить помошник тормозний:

«Ой, тихше, тихше, мій товариш,
Ей, тихше, лошадь не гони.
Там впереді путя несправні
І може партія зійти»

Та коногін тих слів не слухав, 
Все швидше й швидше коні гнав 
Та підʼїздив до того місця,
Що тормозний йому казав.

Вагон передній забурився, 
І коногін під пласт попав.
І на коліна грудь схиливши,
Кричав: «Товариш, я пропав!»

Інститут етнографії Національної академії наук України, фонд 8-2,справа 92

Кривожорская

Ой, полна наша коробушка,
є в нас хліб, і є руда.
Плаче Англія-зазнобушка –
Без Росії їй біда.

А Америка все цілиться,
Держить по вітру свій ніс,
Жде, погода, може, зміниться,
Щоб прибуток її зріс. 

Ой, на небі зірок много,
Одна ярче всіх горить,
Хоч в Кривбасі дівок много,
Об одній серце болить!

Інститут етнографії Національної академії наук України, фонд 8-2, справа 92-93.

В шахті

Ох, там яри та й нори,
Там работають шахтьори.
Ох, там ями, та й такії 
Огромаднії, большії.

В три сажені шириною,
А сто сорок глибиною.
Ex, канати цеповії,
А кліточки дротянії!

Хто на кліточку садиться,
3 білим світом розпроститься.
Прощай, прощай, білий світ,
Ще й ти, ясная зоря,

Ще й ти, милая моя!
Ми цигарочки покурим,
На роботушку пойдьом...
Руду наверх подобьйом.

Інститут етнографії Національної акаденії наук України, фона 8-2, справа 92-93.

Oх, ти ж воля

Ох, ти ж воля, моя воля, 
До чого ж ти довела?
Довела воля до горя, 
До позору, до стида.

Шахтьор п'яний навсегда,
Шахтьор п'яний, шахтьор п'йот,
Шахтьор на бандер садітся,
3 горя пісеньку пойот,
А в гору луна ідьот.

Коногін, коногін
Вагони ганяє.
Як забуриться вагон,
Лампадку підставляє.

Ти шахтьор, ти шахтьор,
Підземельний ховрашок,
Нічого тобі не треба,
Тільки лампа й обушок.

Летить галка через балку₴₴
І кричить: Кара-кара!
Дівчоночки, шахторочки,
Вам домой пора, пора.

Інститут етнографії Національної академії наук України, фонд 8-2, справа 92-93.

У багатих 

У багатих, у рогатих
Воли та корови,
А моєї шахтьорки 
Та чорнії брови.

Одного дівчина любить,
Теплий шле йому привіт.
А другого донька губить
Донька гарна, вʼяне світ.

Ой, на небі звезд так много,
Одна ярче всіх горить,
На кривлянке дівчат много,
Об одній серце болить.

Інститут етнографії Національної академії наук України, фона 8-2, справа 92-93.

Естакади

Естакади, естакади,
Високії зданія.
Через тебе, естакада,
Пропало свіданіє, 

Одна кліть іде угору,
А другая йде униз.
А кому яке є діло,
Що мій детка машиніст? 

Шахтьор, шахтьор, шахтьорчата,
За що люблять вас дівчата?
За пряники, за конфети?
За ласковії совєти?

Балачок доволі буде,
Треба міри вже приймать.
Є наряд тобі работать?
Так у лаві не дрімать.

Інститут етнографії Національної академії наук України, фонд 8-2, справа 92-93.

Заводська

Хто в заводі не бував,
Той горечка не видав.
Ми в заводі побували,
Много горя повидали.

Нам і голод, нам і холод,
Нам і хліба не дають.
Прийде празник воскресіння, 
Нам хочеться погулять. 

Нам хочеться погулять,
Прикажчики не велять.
Ну, як прийде темна ніч,
Идем гулять на цілу ніч.

Ми гуляли — не гуляли,
Цілу нічку прогуляли.
Ми приходим поутру,
Деркач разок по пуку.

Ми хотіли оправдаться,
Велять швидко роздягаться.
Ми хотіли побожиться, 
Велять скоро нам ложиться.

Інститут етнографії Національної академії наук України, фонд 8-2, справа 92-93.

Робітнича пісня

Ой, це горе нас, робочих,
Доїдає до кінця.
Тепер більше нема змоги
Жити вільно хочеться.

Глянь, машина, не дай Боже!
Поневічить бідняка.
Ніхто йому не поможе, 
Не дасть навіть пʼятака.

Глянь, дитина підростає,
Треба грамоті навчить,
Послать в школу нема змоги,
Тяжко робітництву жить.

Тей, даваймо, любі друзі, 
Піднімемось на катів 
Рушницями й багнетом 
Проколемо всіх панів.

Інститут етнографії Національної академії наук України, фонд 8-2, справа 92-93.

Кривой Рог

На распутье трех дорого
Стоит рудный Кривой Рог.
Горняк не скучает —
Руду добывает.

Дядя Поль руду нашел,
А сам в рай он отошел.
Горняк не скучает —
Руду добывает.

Коногон и клетевой,
Мы народ мастеровой.
Горняк не скучает —Руду добывает. 

А зарплаты день придет,
Барин нам кукиш сует.
Горняк не скучает —
Руду добывает.

Мы не видим Кривой Por, 
Наш забой — как будто гроб.
Горняк не скучает —
Руду добывает.

Копейка появилась,
В кабак шахта закатилась.
Горняк не скучает —
Водку попивает. 

Записано Василем Степаненком, 1955 рік, Чорногорка.

На обкладинці використане ілюстративне фото "Перед початком роботи на рудному дворі шахти Дзержинської рудні. 1939-й рік", джерело: фейсбук-група "Криворізька старовина"

Як вам такі пісні, чули схожі від дідусів чи бабусь? Діліться в коментарях.

А шахтарські прислівʼя знаєте?


 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Шахтарський страйк у Кривому Розі

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Криворізькі стіни — як полотна: інтерв’ю з художницею, яка створює мурали

Мурали «Герої Небесної Сотні», «Борис Джонсон», «Архангел Михаїл, що захищає наших військових» — мова міста. У Кривому Розі мурали з’являються все частіше, й за багатьма з них стоїть талановита художниця Анастасія Щербак.

Історія шахти «Покровська» Кривого Рогу

Шахту «Покровська» (до перейменування у 2022 року — «Жовтнева») введено в дію у 1957 році. До цього року основу рудника імені Комінтерна складала стара шахта імені Комінтерна.

Коротко про історію Кривого Рогу до 1944 року

Деякі факти з історії міста до закінчення Другої світової війни