Творчість у дореволюційному і післявоєнному Кривому Розі: клуби, хори, гуртки самодіяльності

Творчість у дореволюційному і післявоєнному Кривому Розі: клуби, хори, гуртки самодіяльності

У криворізьких газетах початку XX століття писали: у краї, де добувають залізну руду, розваг багато не буває, — мовляв, лише алкоголь та ігри. Але у Кривому Розі і на території сучасного Криворізького району місцеві мешканці любили ходити в імпровізовані театри та навіть самі брали в таких участь

Театральні колективи

Наприклад, криворізький театральний колектив «Гігант» виник у 90-х роках XIX століття і був аматорським, тобто у складі колективу не було професійних акторів, тільки любителі. Колектив став працювати при клубі Гданцівського чавуноливарного заводу. 
У 1903 році у Кривому Розі виник театр при громадських зборах, де грали представники місцевої інтелігенції. Театр часто давав благодійницькі концерти.Особливо активним був у період російсько-японської війни 1904-1905років.

Перші аматорські театри

На Шмаковському руднику ставив вистави імпровізований аматорський театр. Криворізькій публіці, за звітами тогочасних театральних кас, людям дуже подобалась вистава Марка Кропивницького «Дай серцю волю — заведе в неволю». 
У 1901 році став працювати самодіяльний театральний колектив на руднику Колачевського, а після 1905 року гуртки виникли на Саксаганському та Галковському рудниках. У 1913 році у Кривому Розі заснували аматорський «Театр-студію».
У клубі на залізничній станції Довгинцеве діяли танцювальний і хоровий гуртки.
 

Статистика


На початку 1921 року в Криворізькому повіті було 10 самодіяльних театрів, 36 драматичних гуртків, 21 хоровий колектив і 11 струнних оркестрів. Протягом року на рудниках відкрили 3 клуби. 

Самодіяльний духовий оркестр рудника імені Артема. 1924 рік. Джерело: фейсбук-група «Криворізька старовина»


У серпні 1926 року на руднику імені Артема місцеві організували «шумовий» оркестр з п’ятдесяти осіб. За інструменти бралися відра, пилки, покрівельне залізо, сковороди, пляшки та інші побутові речі. Оркестр був дуже популярним. 


Проблеми


У 1920-х клубам самодіяльності катастрофічно не вистачало професіональних керівників. У 1929 році найбільші досягнення в художній самодіяльності мали клуби друкарів, імені Дзержинського, будинку оборони та клуби Гданцівки, але всі вони занепали у 1930-х роках. 
У 1930-х проблема стала жорстокішою: регіоном ширився голодомор, спричинений політикою більшовиків. «Життя» в самодіяльних клубах стало занепадати у 1931 році й повністю зупинилась у 1932 році. Деяке пожвавлення почалось наприкінці 1933 року, коли голод пішов на спад. У березні 1936 року став діяти зведений хор Криворізького району, де співало 200 людей. 

Духовий оркестр Гданцівського заводу. Фото Е. Плетцера. 1902 рік. Джерело: фейсбук-група «Криворізька старовина»


Оркестр будинку відпочинку “Червоне Криворіжжя”. 1935 рік. Джерело: фейсбук-група «Криворізька старовина»

Творчість після війни


Після визволення від німецької окупації почала відновлюватись і художня самодіяльність. 30 вересня 1944 року в парках Кривого Рогу відбулися масові гуляння, де колективи художньої самодіяльності давали концерти для допомоги сім’ям військовослужбовців. У 1945 році у місті відновили 13 Палаців культури та клубів.

У матеріалі використане цитування з «Енциклопедії Криворіжжя» Володимира Бухтіярова 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Кривий Ріг, фотоательє, 1900-ті роки

Група акторів й акторок театру у Кривому Розі

Міст Катерининської залізниці через балку Червону

Акторка театру

Криворізький народний симфонічний оркестр

Відео на тему

Мистецька історія Кривого Рогу

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Як Кривий Ріг виглядав у повоєнні 1950-ті роки

Окупація, важкі бої за місто, погіршення економічного становища наклали відбиток на життя Кривого Рогу та його мешканців

Як виглядав район Соцміста Кривого Рогу у різні роки

Соцмісто (соціальне містечко — социк) — історичний криворізький район, розташований у центрі сучасного Металургійного району міста

Криворізькі сланці та як пов'язані Поль, Долгінцев і Деконська

Три знаменитих прізвища криворіжців: хто були один одному ці люди і до чого тут сланцеві скелі