Хто така Анастасія Рак: довідка

Хто така Анастасія Рак: довідка

Анастасія Рак — українська художниця, яка кілька десятків років прожила в Кривому Розі, відома роботами в стилі примітивізму, а також живописом на склі. Що ще про неї відомо в контексті історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua

 

Народилася художниця 27 листопада 1922 року в Полтавській області. Закінчила Лохвицьке педагогічне училище. У 1941 році була насильно вивезена до Німеччини як остарбайтерка. Після повернення працювала вихователькою в дитсадках, зокрема в Кривому Розі. Пропагувала традиції українського мистецтва. Малювала на склі. Учасниця виставок у Києві, Кривому Розі й навіть у Парижі. Роботи Анастасії Рак переважно зберігаються в приватних колекціях Європи.

 

Джерело: «Енциклопедія Криворіжжя», том 2, автор і керівник проєкту В. П. Бухтіяров, науковий керівник В. Г. Балакін, упорядник В. П. Бухтіяров, Кривий Ріг, видавництво «ЯВВА», 2005, стор. 372.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Запрошення на святковий захід,1927 рік

Дві панянки з Кривого Рогу

Документи, що торкаються питання користування громади віруючих, 1927 рік

Учасники II Софіївської районної конференції ЛКСМУ, 1925 рік

Оголошення в газеті «Червоний гірник» №91 від 15.09. 1925 рік

Відео на тему

Анастасія Рак: остарбайтерство, картини на склі і виставка у Парижі

Мистецька історія Кривого Рогу

Панорама будівництва нової електростанції у Кривому Розі, 1929 рік

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Історія кінотеатру "Сучасник"

Кінотеатр “Сучасник”у Кривому Розі збудували у 1970 році. Цей кінотеатр знаходився на проспекті Гагаріна на 97 кварталі. Згодом там з’явилась однойменна зупинка. Свою функцію як кінотеатр він виконував до 2006 року, наприкінці 2020 будівлю зруйновано.

Кривий Ріг у кіно: як місто зображають українські фільми

Кіно завжди було дзеркалом суспільства, відображаючи його тенденції, проблеми та зміни. Сьогодні ми проаналізуємо фільми, зняті на вуличках Кривого Рогу, щоб чесно подивитись в очі своєму відображенню.

Безбожне Криворіжжя: як більшовики намагались забрати в містян віру

Комуністи будували атеїстичну державу на крові. Більшість церковних служителів репресували, церкви закривали й руйнували. На Великдень палили «опудала» священників, дітей було бажано не називати «церковними» іменами, тож імен Віра, Надія, Любов і Софія майже не було, натомість на «червоних хрестинах» дівчата отримували імена Даздраперма («Да здравствует Первое мая!»), Ізаіда («Иди за Ильичём, детка»). У 1934 році в Кривому Розі офіційно не залишилось церков — їх знесли, закрили або перетворили на навчальні заклади.