Що таке доменна піч №9 у Кривому Розі: довідка

Що таке доменна піч №9 у Кривому Розі: довідка

ДП-9, 1973 рік: довідка

Доменна піч №9 (далі — ДП №9) — найбільша у світі доменна піч, збудована на Криворізькому металургійному комбінаті «Криворіжсталь» і введена в експлуатацію наприкінці 1973 року, офіційно задута на початку 1974 року. Що ще відомо про неї в контексті історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua

ДП №9 стала символом промислової могутності Кривого Рогу. Її корисний об’єм становить 5 034 м³, а проєктна продуктивність — 4 мільйони тонн чавуну на рік. У її будівництві взяли участь майже дві тисячі підприємств з усіх союзних республік СРСР, а також представники 35 національностей.

Процес спорудження «дев’ятки» супроводжувався не лише технічними зусиллями, а й широкою увагою громадськості. Будівництво відвідували перші особи партійного керівництва, зокрема Володимир Щербицький — перший секретар ЦК Компартії України. Серед діячів культури, яких надихнув масштаб будівництва, був і криворізький художник Володимир Оприщенко — автор робіт, присвячених «дев’ятці».

У музеї історії «Криворіжсталі» (нині — Музей історії ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») зберігається велика кількість архівних фото та експонатів: черпак для взяття першої проби чавуну, злиток цієї проби, пам’ятні медалі з першого чавуну, фотохроніка візиту Володимира Щербицького та мітингу до пуску печі, матеріали про трудові колективи, зокрема бригаду А. П. Матвієнка (СУ-105 тресту «Криворіжстальконструкція») та молодіжну бригаду бетонників під керівництвом В. С. Однорога (СУ-5 тресту «Криворіжіндустрбуд»).

У 1978 році на в’їзді до комплексу ДП-9, поблизу автобусної зупинки «ДП-9» у Металургійному районі міста, було встановлено пам’ятний знак. Цей об’єкт внесений до переліку пам’яток історії рішенням виконкому Дніпропетровської облради від 12.01.1978 №25.

Джерела:
Музей історії ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», архів газет «Дніпровська правда», «Зоря», «Пульс», Дніпровський історичний музей імені Д. І. Яворницького, рішення виконкому Дніпропетровської обласної ради №25 від 12.01.1978.

Джерело фото: Спиридон Карачун для фейсбук-спільноти «Криворізька старовина»

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Житловий масив «Першотравневий», 1970-ті роки

Домна-гігант, 1973-й рік

Панорама центру Кривого Рогу, 1976-й рік

Криворіжжя, вид на засніжений рудник

Автовокзал, 1971 рік

Відео на тему

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Доменна піч №9 КІНОХРОНІКА

Як змінилось Соцмісто | Кривий Ріг | 1kr.ua

Як змінився Вечірній Бульвар | 1kr.ua

Як змінились 97 і 98 квартали Кривого Рогу

Криворіжсталь, 1957 рік

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Скільки людей проживало в Кривому Розі у 1941-1943 роках

Криворізька міська управа від 2 вересня 1941 року видала розпорядження про проведення перепису населення, обов’язковим пунктом якого була національна належність мешканців міста, а 12 вересня з’явилась постанова про обов’язкову реєстрацію новоприбулих до Кривого Рогу

Як жили в Кривому Розі поляки: довідка

Поява перших польських переселенців датується вісімдесятими роками XVIII століття, коли активно здійснювалась колонізація Причорноморʼя.

Калораж для шахтаря-підземника в 1930-х у Кривому Розі – з історії однієї фабрики-кухні

Уперта боротьба за калораж, тобто калорійність страв. У такій реальності жили криворізькі шахтарі в 1930-ті роки. Згідно з нормами, під час фізичної праці добові енерговитрати робітників складають 3300 – 3900 ккал, і вони мають покриватися збалансованим раціоном. Як було в 1930-х?