Скільки людей проживало в Кривому Розі у 1941-1943 роках
Обидва документи мали на меті, по-перше, визначити кількість місцевих мешканців, які можуть працювати і мають отримувати продуктові картки, і по-друге, проаналізувати кількість єврейського населення (велику «єврейську акцію» провели в місті вже 14–15 жовтня 1941 року), а також простежити демографічні процеси в межах міста.
За підрахунками авторів книжки «Кривий Ріг: лихоліття 1941–1945 рр.» на літо 1941 року в Кривому Розі проживали трохи понад 200 тисяч людей, а в 1942 році німці взяли на облік 125 тисяч цивільних мешканців міста.
За даними Олександра Мельника, які він наводить у книжці «Криворожье в пламени войны», на 16 серпня 1943 року населення Кривого Рогу становило 121 474 людини, з яких дорослих 90 365.
Фото на обкладинці: Студенти Криворізького гірничо-рудного інституту, [кінець 1940-х - перша половина 1950-х]. Джерело: Криворізька старовина
Комментування доступне тільки для авторизованих користувачів
26-10-2023 13:30
Марія ПунтусКривий Ріг у роки Першої світової війни: як військовополонені видобували руду і водночас виборювали незалежність України
Кривий Ріг не був епіцентром воєнних дій під час Першої світової. Як за сучасної війни з Росією, так і тоді, у Кривому Розі погіршилась економічна ситуація, припинили роботу деякі підприємства, а чоловіків мобілізували до армії. Щоправда, зараз Україна має власну державу і розуміє, з ким і навіщо воює. А тоді, понад 100 років тому, українцям із боку Австро-Угорщини доводилось воювати проти українців у складі армії Російської імперії
02-05-2026 09:00
Єлизавета КовалюкВід підручника до легенди: як Кривий Ріг повертає власну історію
Найвідоміша легенда Кривого Рогу — про Рудану — виявилася вигадкою, створеною лише у 1968 році, а підприємець Колачевський, чиє ім’я носить найдовша вулиця міста, для багатьох криворіжців досі залишається маловідомою постаттю. Про це, а також про походження міських міфів, забуті імена та суперечливі сторінки минулого говорили під час щорічних історико-краєзнавчих читань у Криворізькому педагогічному університеті, де дослідники презентували свої нові розвідки та дискутували про переосмислення локальної історії. Що насправді стоїть за відомими міськими легендами, чому історичні постаті залишаються в тіні та як Кривий Ріг переосмислює власне минуле — читайте в матеріалі «Першого Криворізького».