Скільки людей проживало в Кривому Розі у 1941-1943 роках

Скільки людей проживало в Кривому Розі у 1941-1943 роках

Криворізька міська управа від 2 вересня 1941 року видала розпорядження про проведення перепису населення, обов’язковим пунктом якого була національна належність мешканців міста, а 12 вересня з’явилась постанова про обов’язкову реєстрацію новоприбулих до Кривого Рогу

Обидва документи мали на меті, по-перше, визначити кількість місцевих мешканців, які можуть працювати і мають отримувати продуктові картки, і по-друге, проаналізувати кількість єврейського населення (велику «єврейську акцію» провели в місті вже 14–15 жовтня 1941 року), а також простежити демографічні процеси в межах міста.
За підрахунками авторів книжки «Кривий Ріг: лихоліття 1941–1945 рр.» на літо 1941 року в Кривому Розі проживали трохи понад 200 тисяч людей, а в 1942 році німці взяли на облік 125 тисяч цивільних мешканців міста.

За даними Олександра Мельника, які він наводить у книжці «Криворожье в пламени войны», на 16 серпня 1943 року населення Кривого Рогу становило 121 474 людини, з яких дорослих 90 365.

Фото на обкладинці: Студенти Криворізького гірничо-рудного інституту, [кінець 1940-х - перша половина 1950-х]. Джерело: Криворізька старовина 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Вид вул. Леніна в м. Кривому Розі, 1946 рік

Німецький солдат з псом Сталіним

Кривий Ріг в окупації, осінь 1941року

Біля крамниці. Довгинцеве

Німецькі солдати на відпочинку біля Кресівського водосховища

Відео на тему

Нікопольсько-Криворізька операція (визволення Кривого Рогу)

Концтабори і вбивства євреїв під час окупації | 1kr.ua

Кривий Ріг у 1941 році

Як виглядав Кривий Ріг під час окупації

Як змінилась вулиця Героїв АТО у Кривому Розі? | 1kr.ua

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Старі готелі Кривого Рогу: «Металург» і «Металургія» довідка

Колись на розі вулиць Олександра Поля (до декомунізації — Жовтневої) та проспекту Поштовий (до декомунізації — Карла Маркса) стояв готель «Металургія» — місце, куди приїжджали інженери й спеціалісти з усього СРСР.

Мартін Шимановський: Гданцівка й чавуноливарний завод

Шимановський звів домни над Інгульцем у роки “залізної гарячки”, а його ім’я після тривалого забуття повернули місту після закону про декомунізацію

Без води, без заводів, але з театрами - як жили криворіжці під час окупації у 1941-1944 роках

Кривий Ріг був окупований німецькими військами 30 місяців — із 15 серпня 1941 року до кінця лютого 1944 року. У цей час криворіжці мали проблеми з водо- та електропостачанням, вивчали в школах німецьку мову (а спершу навіть «Заповіт» Шевченка), відновлювали знищені заводи, грали товариські футбольні матчі з румунськими, угорськими й німецькими вояками. Як змінилося місто, у якому на початок 1941 року проживали трохи більше 200 тисяч людей, і як німці керували життям місцевого населення — на history.1kr.ua