Скільки людей проживало в Кривому Розі у 1941-1943 роках

Скільки людей проживало в Кривому Розі у 1941-1943 роках

Криворізька міська управа від 2 вересня 1941 року видала розпорядження про проведення перепису населення, обов’язковим пунктом якого була національна належність мешканців міста, а 12 вересня з’явилась постанова про обов’язкову реєстрацію новоприбулих до Кривого Рогу

Обидва документи мали на меті, по-перше, визначити кількість місцевих мешканців, які можуть працювати і мають отримувати продуктові картки, і по-друге, проаналізувати кількість єврейського населення (велику «єврейську акцію» провели в місті вже 14–15 жовтня 1941 року), а також простежити демографічні процеси в межах міста.
За підрахунками авторів книжки «Кривий Ріг: лихоліття 1941–1945 рр.» на літо 1941 року в Кривому Розі проживали трохи понад 200 тисяч людей, а в 1942 році німці взяли на облік 125 тисяч цивільних мешканців міста.

За даними Олександра Мельника, які він наводить у книжці «Криворожье в пламени войны», на 16 серпня 1943 року населення Кривого Рогу становило 121 474 людини, з яких дорослих 90 365.

Фото на обкладинці: Студенти Криворізького гірничо-рудного інституту, [кінець 1940-х - перша половина 1950-х]. Джерело: Криворізька старовина 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Піонери Криворізької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для глухих дітей, 1948 рік

Шахта «Гігант», 1948 рік. Газета «На стройке»

Репетиція вистави лялькового театру, 1949 рік

Педагогічний інститут, 1941 рік

Робітники шахти «Гігант» шахтоуправління ім. Ф. Е. Дзержинського, 1948 рік

Відео на тему

«Втрачений ілюзіон. Частина 1 | Кривий Ріг» («Утраченный иллюзион. Часть 1 | Кривой Рог»)

«П'ятирічку – за чотири роки. Рекорд Якова Трояна», 1948 рік

Юні підпільники 15-ї школи

Нікопольсько-Криворізька операція, 1-я серія: "Окупанти"

Нікопольсько-Криворізька операція, 3-я серія: "Рух Опору"

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Спроба розтлумачення зооморфного знаку, знайденого на стелі біля залізничної станції Вечірній Кут у 1887 році, як джерела для вивчення соціальної, символічної та територіальної організації сарматських племен

Дослідження сарматської стели з Вечірнього Кута аналізує зооморфний знак як можливу тамгу — символ родової, соціальної та територіальної ідентичності сарматських племен Криворіжжя. Авторка статті: Валерія Солодка

Варіації легенди про Рудану і зіставлення їх із першоджерелами

Образ Рудани, який сьогодні сприймається як давній символ Криворіжжя, насправді має цілком конкретне літературне походження. Авторка статті: Ольга Гончар

Автопортрет у реалістичних і монументально-декоративних роботах Григорія Синиці

Стаття присвячена еволюції автопортрета у творчості Григорія Синиці. На прикладі живописних, графічних і монументально-декоративних робіт простежено, як реалістичні образи воєнних років поступово змінилися філософськими композиціями з виразними національними мотивами. Авторка статті: Ярошевич А. О.