Скільки людей проживало в Кривому Розі у 1941-1943 роках

Скільки людей проживало в Кривому Розі у 1941-1943 роках

Криворізька міська управа від 2 вересня 1941 року видала розпорядження про проведення перепису населення, обов’язковим пунктом якого була національна належність мешканців міста, а 12 вересня з’явилась постанова про обов’язкову реєстрацію новоприбулих до Кривого Рогу

Обидва документи мали на меті, по-перше, визначити кількість місцевих мешканців, які можуть працювати і мають отримувати продуктові картки, і по-друге, проаналізувати кількість єврейського населення (велику «єврейську акцію» провели в місті вже 14–15 жовтня 1941 року), а також простежити демографічні процеси в межах міста.
За підрахунками авторів книжки «Кривий Ріг: лихоліття 1941–1945 рр.» на літо 1941 року в Кривому Розі проживали трохи понад 200 тисяч людей, а в 1942 році німці взяли на облік 125 тисяч цивільних мешканців міста.

За даними Олександра Мельника, які він наводить у книжці «Криворожье в пламени войны», на 16 серпня 1943 року населення Кривого Рогу становило 121 474 людини, з яких дорослих 90 365.

Фото на обкладинці: Студенти Криворізького гірничо-рудного інституту, [кінець 1940-х - перша половина 1950-х]. Джерело: Криворізька старовина 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Руїни будинку, 1944 рік

Військова комендатура у колишньому готелі "Металург"

Німецькі солдати на відпочинку біля Кресівського водосховища

Кривий Ріг, часи ДСВ, 1941 рік

Селище «Перемога» на рудні ім. К.Лібкнехта, 1948-й рік

Відео на тему

Кривий Ріг у 1941 році

Шахта імені Орджонікідзе (Колачевського), 1946 рік

«Втрачений ілюзіон. Частина 1 | Кривий Ріг» («Утраченный иллюзион. Часть 1 | Кривой Рог»)

Концтабори і вбивства євреїв під час окупації | 1kr.ua

Нікопольсько-Криворізька операція (визволення Кривого Рогу)

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Літературна творчість студентства КІПО/КПІ у 1930–1941 рр.

Літературна творчість студентів Криворізького інституту професійної освіти та педагогічного інституту в 1930–1941 роках була важливою складовою культурного життя молоді. При навчальному закладі діяв літературний гурток під керівництвом літературознавця Івана Миронця, де студенти читали й обговорювали твори, проводили літературні диспути та створювали власні вірші, оповідання й нариси. Саме тут робили перші творчі кроки майбутні відомі письменники й поети, а їхні твори друкувалися в місцевій пресі та літературному альманасі «Кривбас». Авторка статті: Вікторія Фінічева

Місце, де зупинився час: історія Олександрівського рудника (ім. Рози Люксембург) у Кривому Розі

Рудник Олександрівський, заснований наприкінці XIX століття на території сучасного Тернівського району Кривого Рогу, у радянські часи мав ім’я Рози Люксембург і колись був центром місцевого життя. На звичайнісінькій на перший погляд вулиці Добросусідській по цей день зберігся будинок головного інженера, який загинув на Соловках. Неподалік шахти «Козацька» колись були велика школа №37, зелений парк із фонтаном і скульптурами, а на місце старої церкви й досі приходять молитись люди. Історія рудника, мікрорайону й до чого тут чаша Фаберже — про все читайте в матеріалі «Першого Криворізького».

Рудне родовище і шахта імені Кірова: довідка з історії Криворіжжя

Родовище бідних залізних руд імені Кірова розташоване в південній частині Криворізько-Кременчуцької рудної підзони, у межах міста Кривий Ріг.