Гірничо-збагачувальний комбінат закладений у червні 1931 року як металургійний. Серед організаторів будівництва були Орджонікідзе, Веснік, Фукс, Ремпен, Третьяков, Бірман, Горький, Рудницький та інші.
У листопаді 1931 року закладено перший фундамент під доменну піч №1. 1932 року домні присвоєно імʼя «Комсомолка». А в серпні 1934 року доменна піч №1 стала до ладу. Пізніше, у травні 1935 року, зʼявилася і друга домна.
У січні 1936 року завод одержав перший криворізький кокс. У березні 1939 перший чавун видала третя доменна піч, яка стала найпотужнішою в Європі. Упродовж 1934–1939 років видано 2,7 мільйона тонн чавуну. На заводі працювали 5,1 тисячі людей. У серпні 1939 року став до ладу бесемерівський цех — з’явилась можливість видавати криворізьку сталь.
Старе управління заводу «Криворіжсталь» (зараз занедбане). Будівля побудована на початку 1930-х років у популярному тоді стилі - конструктивізм.
Початок 1980-х років із фондів Криворізький Історико-Краєзнавчий музей
Джерело фото і підпису: спільнота «Криворізька старовина»
З початком Другої світової війни відбувся мітинг за участю 4 тисяч осіб, на ньому виступили 115 людей. У серпні 1941 року завод «Криворіжсталь» евакуйовано до Нижнього Тагілу на Урал. Споруди цехів підірвали.
Кривий Ріг в окупації, осінь 1941р.
Місце визначене Спиридоном Карачуном як Головна контора металургійного заводу. Інший варіант з друкованих джерел: Побутовий корпус Криворізького металургійного заводу.
Джерело фото і підпису: спільнота «Криворізька старовина»
Збитки заводу за час війни оцінювали у 856,7 мільйона карбованців.
Вид з боку парку Богдана Хмельницького на ставок у балці Червоній, проспект Металургів (ще з трамваєм), Третю дільницю і завод «Криворіжсталь» (градирні, доменний цех №1). Фото початку 1970-х років. З архіву О.М. Бердика та В.В. Житникова. Сканування: Олександр Волок.
Джерело фото і підпису: спільнота «Криворізька старовина»
Майже 1 тисяча криворіжсталівців брали участь у Другій світовій війні. Відбудова потужностей почалася в 1948 році. Так, у грудні 1948 відбудували теплоелектроцентраль. А в вже лютому 1949 видали перший кокс.
Джерело: «Енциклопедія Криворіжжя», том 1, автор і керівник проєкту В. П. Бухтіяров, науковий керівник В. Г. Балакін, упорядник В. П. Бухтіяров, Кривий Ріг, видавництво «ЯВВА», 2005, стор. 654.
Комментування доступне тільки для авторизованих користувачів
31-01-2025 20:50
Валерия БаланЯк жили в Кривому Розі німці: довідка
До кінця 1930-х років німці — третя за кількістю національна меншина. Що ще відомо про життя німців на Криворіжжі в контексті історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua
19-03-2024 08:05
Анна Усенко«До сьогодні неповторна»: якою була криворізька журналістка Ольга Чистякова
Ольга Чистякова свого часу запала в серця багатьом криворіжцям завдяки таланту створювати телевізійні шедеври. Її краєзнавчі, історичні та культурні проєкти до сьогодні залишаються унікальними й неперевершеними.
03-02-2022 13:30
Марія ПунтусОлександр Васякін: що відомо про життя автора більшості скульптур Кривого Рогу
На честь Олександра Васякіна названа вулиця у Металургійному районі Кривого Рогу, а також художня школа №1 на вулиці Героїв АТО. Його роботи встановлені у чотирьох столицях - Києві, Варшаві, Ватикані та Москві. Так, скульптор відомий далеко за межами міста
Увійти до облікового запису
на порталі
Пам’ятайте, що ввічливість — одна з ознак розумної людини.
Поважайте
інших
користувачів та дотримуйтесь Правил
порталу.
Також користуючись сайтом Ви погоджуєтесь із Політикою Конфіденціальності.
Необхідно заповнити