Гірничо-збагачувальний комбінат закладений у червні 1931 року як металургійний. Серед організаторів будівництва були Орджонікідзе, Веснік, Фукс, Ремпен, Третьяков, Бірман, Горький, Рудницький та інші.
У листопаді 1931 року закладено перший фундамент під доменну піч №1. 1932 року домні присвоєно імʼя «Комсомолка». А в серпні 1934 року доменна піч №1 стала до ладу. Пізніше, у травні 1935 року, зʼявилася і друга домна.
У січні 1936 року завод одержав перший криворізький кокс. У березні 1939 перший чавун видала третя доменна піч, яка стала найпотужнішою в Європі. Упродовж 1934–1939 років видано 2,7 мільйона тонн чавуну. На заводі працювали 5,1 тисячі людей. У серпні 1939 року став до ладу бесемерівський цех — з’явилась можливість видавати криворізьку сталь.
Старе управління заводу «Криворіжсталь» (зараз занедбане). Будівля побудована на початку 1930-х років у популярному тоді стилі - конструктивізм.
Початок 1980-х років із фондів Криворізький Історико-Краєзнавчий музей
Джерело фото і підпису: спільнота «Криворізька старовина»
З початком Другої світової війни відбувся мітинг за участю 4 тисяч осіб, на ньому виступили 115 людей. У серпні 1941 року завод «Криворіжсталь» евакуйовано до Нижнього Тагілу на Урал. Споруди цехів підірвали.
Кривий Ріг в окупації, осінь 1941р.
Місце визначене Спиридоном Карачуном як Головна контора металургійного заводу. Інший варіант з друкованих джерел: Побутовий корпус Криворізького металургійного заводу.
Джерело фото і підпису: спільнота «Криворізька старовина»
Збитки заводу за час війни оцінювали у 856,7 мільйона карбованців.
Вид з боку парку Богдана Хмельницького на ставок у балці Червоній, проспект Металургів (ще з трамваєм), Третю дільницю і завод «Криворіжсталь» (градирні, доменний цех №1). Фото початку 1970-х років. З архіву О.М. Бердика та В.В. Житникова. Сканування: Олександр Волок.
Джерело фото і підпису: спільнота «Криворізька старовина»
Майже 1 тисяча криворіжсталівців брали участь у Другій світовій війні. Відбудова потужностей почалася в 1948 році. Так, у грудні 1948 відбудували теплоелектроцентраль. А в вже лютому 1949 видали перший кокс.
Джерело: «Енциклопедія Криворіжжя», том 1, автор і керівник проєкту В. П. Бухтіяров, науковий керівник В. Г. Балакін, упорядник В. П. Бухтіяров, Кривий Ріг, видавництво «ЯВВА», 2005, стор. 654.
Комментування доступне тільки для авторизованих користувачів
Увійти до облікового запису
на порталі
Пам’ятайте, що ввічливість — одна з ознак розумної людини.
Поважайте
інших
користувачів та дотримуйтесь Правил
порталу.
Також користуючись сайтом Ви погоджуєтесь із Політикою Конфіденціальності.
Необхідно заповнити