Завод «Криворіжсталь» в історії Кривого Рогу: довідка

Завод «Криворіжсталь» в історії Кривого Рогу: довідка

«Криворіжсталь» — один із найпотужніших перших металургійних комбінатів в Україні. Що ще про нього відомо в контексті історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua

 

Гірничо-збагачувальний комбінат закладений у червні 1931 року як металургійний. Серед організаторів будівництва були Орджонікідзе, Веснік, Фукс, Ремпен, Третьяков, Бірман, Горький, Рудницький та інші.

У листопаді 1931 року закладено перший фундамент під доменну піч №1. 1932 року домні присвоєно імʼя «Комсомолка». А в серпні 1934 року доменна піч №1 стала до ладу. Пізніше, у травні 1935 року, зʼявилася і друга домна. 

У січні 1936 року завод одержав перший криворізький кокс. У березні 1939 перший чавун видала третя доменна піч, яка стала найпотужнішою в Європі. Упродовж 1934–1939 років видано 2,7 мільйона тонн чавуну. На заводі працювали 5,1 тисячі людей. У серпні 1939 року став до ладу бесемерівський цех — з’явилась можливість видавати криворізьку сталь.

Старе управління заводу «Криворіжсталь» (зараз занедбане). Будівля побудована на початку 1930-х років у популярному тоді стилі - конструктивізм. 
Початок 1980-х років із фондів Криворізький Історико-Краєзнавчий музей

Джерело фото і підпису: спільнота «Криворізька старовина» 
 

З початком Другої світової війни відбувся мітинг за участю 4 тисяч осіб, на ньому виступили 115 людей. У серпні 1941 року завод «Криворіжсталь» евакуйовано до Нижнього Тагілу на Урал. Споруди цехів підірвали.

Кривий Ріг в окупації,  осінь 1941р.  

Місце визначене Спиридоном Карачуном як Головна контора металургійного заводу. Інший варіант з друкованих джерел:  Побутовий корпус Криворізького металургійного заводу.

Джерело фото і підпису: спільнота «Криворізька старовина»

Збитки заводу за час війни оцінювали у 856,7 мільйона карбованців.

Вид з боку парку Богдана Хмельницького на ставок у балці Червоній, проспект Металургів (ще з трамваєм), Третю дільницю і завод «Криворіжсталь» (градирні, доменний цех №1). Фото початку 1970-х років. З архіву О.М. Бердика та В.В. Житникова. Сканування: Олександр Волок. 

Джерело фото і підпису: спільнота «Криворізька старовина»

Майже 1 тисяча криворіжсталівців брали участь у Другій світовій війні. Відбудова потужностей почалася в 1948 році. Так, у грудні 1948 відбудували теплоелектроцентраль. А в вже лютому 1949 видали перший кокс.

Джерело: «Енциклопедія Криворіжжя», том 1, автор і керівник проєкту В. П. Бухтіяров, науковий керівник В. Г. Балакін, упорядник В. П. Бухтіяров, Кривий Ріг, видавництво «ЯВВА», 2005, стор. 654.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Пожежники при шахті рудника імені Карла Лібкнехта

Вивезення руди електровозом із шахти «Північна», 1937 рік

Залізнична станція "Колачевська"

Книжковий базар, 1931-й рік

В дитячому комбінаті Криворіжбуду, 1937-й рік

Відео на тему

Кривий Ріг, 1930р. КРЕС

«На заклик наркома», 1938 рік

Панорама будівництва нової електростанції у Кривому Розі, 1929 рік

Кривий Ріг, 1930р. Виробничі процеси на новій шахті імені ДПУ.

Кривий Ріг: кінохроніка 1930-х років

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Як жили криворіжці у роки окупації

Коли гітлерівці захопили наше місто, вони впроваджували так звану політику “батога і пряника”. На перших порах все було більш-менш лояльно

Тільки повстання наше спасіння

Загін Іванова продовжував активні дії на території Криворізького повіту, залишаючись чи не єдиним у Катеринославській губернії повстанським формуванням, яке вело запеклу військово-політичну боротьбу з радянською владою.

Історія єврейської землеробської колонії Інгулець поблизу Кривого Рогу

У матеріалі «Першого Криворізького» — повна розшифровка інтерв’ю доцента кафедри соціально-гуманітарних наук ДУЕТ Романа Шляхтича, який готує до публікації монографію про Голокост на Криворіжжі й погодився розказати нам про історію однієї з найбільших місцевих єврейських колоній.