Гірничо-збагачувальний комбінат закладений у червні 1931 року як металургійний. Серед організаторів будівництва були Орджонікідзе, Веснік, Фукс, Ремпен, Третьяков, Бірман, Горький, Рудницький та інші.
У листопаді 1931 року закладено перший фундамент під доменну піч №1. 1932 року домні присвоєно імʼя «Комсомолка». А в серпні 1934 року доменна піч №1 стала до ладу. Пізніше, у травні 1935 року, зʼявилася і друга домна.
У січні 1936 року завод одержав перший криворізький кокс. У березні 1939 перший чавун видала третя доменна піч, яка стала найпотужнішою в Європі. Упродовж 1934–1939 років видано 2,7 мільйона тонн чавуну. На заводі працювали 5,1 тисячі людей. У серпні 1939 року став до ладу бесемерівський цех — з’явилась можливість видавати криворізьку сталь.
Старе управління заводу «Криворіжсталь» (зараз занедбане). Будівля побудована на початку 1930-х років у популярному тоді стилі - конструктивізм.
Початок 1980-х років із фондів Криворізький Історико-Краєзнавчий музей
Джерело фото і підпису: спільнота «Криворізька старовина»
З початком Другої світової війни відбувся мітинг за участю 4 тисяч осіб, на ньому виступили 115 людей. У серпні 1941 року завод «Криворіжсталь» евакуйовано до Нижнього Тагілу на Урал. Споруди цехів підірвали.
Кривий Ріг в окупації, осінь 1941р.
Місце визначене Спиридоном Карачуном як Головна контора металургійного заводу. Інший варіант з друкованих джерел: Побутовий корпус Криворізького металургійного заводу.
Джерело фото і підпису: спільнота «Криворізька старовина»
Збитки заводу за час війни оцінювали у 856,7 мільйона карбованців.
Вид з боку парку Богдана Хмельницького на ставок у балці Червоній, проспект Металургів (ще з трамваєм), Третю дільницю і завод «Криворіжсталь» (градирні, доменний цех №1). Фото початку 1970-х років. З архіву О.М. Бердика та В.В. Житникова. Сканування: Олександр Волок.
Джерело фото і підпису: спільнота «Криворізька старовина»
Майже 1 тисяча криворіжсталівців брали участь у Другій світовій війні. Відбудова потужностей почалася в 1948 році. Так, у грудні 1948 відбудували теплоелектроцентраль. А в вже лютому 1949 видали перший кокс.
Джерело: «Енциклопедія Криворіжжя», том 1, автор і керівник проєкту В. П. Бухтіяров, науковий керівник В. Г. Балакін, упорядник В. П. Бухтіяров, Кривий Ріг, видавництво «ЯВВА», 2005, стор. 654.
Комментування доступне тільки для авторизованих користувачів
14-05-2024 13:35
Володимир КошматийБезбожне Криворіжжя: як більшовики намагались забрати в містян віру
Комуністи будували атеїстичну державу на крові. Більшість церковних служителів репресували, церкви закривали й руйнували. На Великдень палили «опудала» священників, дітей було бажано не називати «церковними» іменами, тож імен Віра, Надія, Любов і Софія майже не було, натомість на «червоних хрестинах» дівчата отримували імена Даздраперма («Да здравствует Первое мая!»), Ізаіда («Иди за Ильичём, детка»). У 1934 році в Кривому Розі офіційно не залишилось церков — їх знесли, закрили або перетворили на навчальні заклади.
17-04-2024 14:25
Олександра ГригоренкоГолоси минулого: видатні жінки, які формували Кривий Ріг
Кривий Ріг був домом для багатьох видатних людей, яких ми забуваємо або й узагалі не знаємо. Особливо часто в історії несправедливо губляться імена видатних жінок. Саме з ними ми хочемо вас познайомити або, можливо, просто нагадати про них у цій статті.
Увійти до облікового запису
на порталі
Пам’ятайте, що ввічливість — одна з ознак розумної людини.
Поважайте
інших
користувачів та дотримуйтесь Правил
порталу.
Також користуючись сайтом Ви погоджуєтесь із Політикою Конфіденціальності.
Необхідно заповнити