Жіноча гімназія Варвари Головченко: факти і фотографії

Жіноча гімназія Варвари Головченко: факти і фотографії

Вулиця Церковна у Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу є однією із найстаріших та, певно, історично найцікавіших вулиць нашого міста. Саме тут знаходиться будівля, де більше ста років тому навчалися панянки у довгих сукнях з білими комірцями та строгими зачісками. Саме вони тоді гуляли проспектом Поштовим, що неподалік від цієї вулиці, пили чай та поспішали на заняття у жіночу гімназію, будівля якої збереглася і донині

Назва вулиці, на якій знаходилася гімназія, - Церковна – проіснувала з початку існування поселення Кривий Ріг до 1926 року, по 1957 рік була перейменована на вулицю Дзержинського, а з 1957 по 2016  вулиці Калініченко.      З 2016 року, через рік після прийняття Закону про Декомунізацію, назва «Церковна» повернулася.

Вид із зовнішнього та дворового фасаду будівлі нині
 (фото зроблено у жовтні 2020 року)


Зовнішній фасад будівлі

 


 

Вид із внутрішнього дворику
Слово гімназія на початку 20 століття мало дещо інше значення, ніж зараз. Тоді гімназією називалася середня школа, в якій вчили класичним мовам. Студенти та студентки, закінчивши її, мали право вступати до вищих навчальних закладів. За царату у містечку Кривий Ріг існувало декілька гімназій, і першою була відкрита була у 1909 році «Криворізька приватна жіноча гімназія», заснована Варварою Євсенівною Головченко. Навчалося там у середньому 60 учениць. Саме цей навчальний заклад у деяких енциклопедіях називається «прогімназія» (з лат. pro – перед): так у Російській імперії називали загальноосвітні заклади у містах, які до цього не мали гімназій. У прогімназіях, що могли бути жіночими, чоловічими та воєнними, було 4 класи освіти, які відповідають чотирьом молодшим класам звичайної гімназії. 

Листівка із гімназії, 1914 рік
Фото надані Криворізьким історико-краєзнавчим музеєм

Криворізькі гімназистки гімназії Головченко та студенти, 1919 рік
Фото надані Криворізьким історико-краєзнавчим музеєм
За час навчання гімназистки засвоювали українську мову, російську мову та історію російської літератури, арифметику, алгебру, геометрію, натуральну (природна, з російської «естественная») історію, фізику, космографію, історію, географію, педагогіку, гігієну, німецьку мову, французьку мову, чистописання та рукоділля.

Свідоцтво гімназистки, 1919 рік.
Фото надані Криворізьким історико-краєзнавчим музеєм
У 1919 році на базі жіночої гімназії була відкрита початкова школа, яка згодом отримала статус фабрично-заводської семирічки. У 1930 році школа переїхала у нову будівлю по вулиці Першотравневій, а 1932 року заклад отримав статус середньої школи № 8, яка працює і нині.

Криворізька загальноосвітня школа №8
Фото взято із сайту школи
Зараз будівля (попри те, що є у списку Історичної спадщини Кривого Рогу та охороняється державою) знаходиться у занедбаному стані. Вона закрита для відвідувачів, деінде скло вікон розбите, а зі сторони внутрішнього дворику є сміття та стоїть дуже поганий запах – для когось із містян історична пам’ятка стала громадською вбиральнею. 
Якщо Ви знаєте якусь історію про цю будівлю або про тих, хто у ній навчався та навчав, напишіть про це. 
 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Діти Другої світової війни

Шахта «Дніпропетровська-Комсомольська-2», 1957 рік

Кривий Ріг. Загальний вигляд

Урок фізкультури у школі № 8

Жителі містечка Кривий Ріг XX століття

Відео на тему

Кривий Ріг | Історія ПівдГЗК

Жила-була Гданцівка: відео про історію мікрорайону

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Нінель Мухачьова: історія життя криворізької архітекторки

Біографія жінки, за проєктами якої будували низку вулиць Кривого Рогу

Історія життя композиторки, що створила гімн Кривого Рогу

У 2022 році криворізькому гімну “Кривий Ріг - моє місто” виповнилося 22 роки. Авторкою музики цього твору стала Ірина Вікторівна Шевченко

Калораж для шахтаря-підземника в 1930-х у Кривому Розі – з історії однієї фабрики-кухні

Уперта боротьба за калораж, тобто калорійність страв. У такій реальності жили криворізькі шахтарі в 1930-ті роки. Згідно з нормами, під час фізичної праці добові енерговитрати робітників складають 3300 – 3900 ккал, і вони мають покриватися збалансованим раціоном. Як було в 1930-х?