Жіноча гімназія Варвари Головченко: факти і фотографії

Жіноча гімназія Варвари Головченко: факти і фотографії

Вулиця Церковна у Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу є однією із найстаріших та, певно, історично найцікавіших вулиць нашого міста. Саме тут знаходиться будівля, де більше ста років тому навчалися панянки у довгих сукнях з білими комірцями та строгими зачісками. Саме вони тоді гуляли проспектом Поштовим, що неподалік від цієї вулиці, пили чай та поспішали на заняття у жіночу гімназію, будівля якої збереглася і донині

Назва вулиці, на якій знаходилася гімназія, - Церковна – проіснувала з початку існування поселення Кривий Ріг до 1926 року, по 1957 рік була перейменована на вулицю Дзержинського, а з 1957 по 2016  вулиці Калініченко.      З 2016 року, через рік після прийняття Закону про Декомунізацію, назва «Церковна» повернулася.

Вид із зовнішнього та дворового фасаду будівлі нині
 (фото зроблено у жовтні 2020 року)


Зовнішній фасад будівлі

 


 

Вид із внутрішнього дворику
Слово гімназія на початку 20 століття мало дещо інше значення, ніж зараз. Тоді гімназією називалася середня школа, в якій вчили класичним мовам. Студенти та студентки, закінчивши її, мали право вступати до вищих навчальних закладів. За царату у містечку Кривий Ріг існувало декілька гімназій, і першою була відкрита була у 1909 році «Криворізька приватна жіноча гімназія», заснована Варварою Євсенівною Головченко. Навчалося там у середньому 60 учениць. Саме цей навчальний заклад у деяких енциклопедіях називається «прогімназія» (з лат. pro – перед): так у Російській імперії називали загальноосвітні заклади у містах, які до цього не мали гімназій. У прогімназіях, що могли бути жіночими, чоловічими та воєнними, було 4 класи освіти, які відповідають чотирьом молодшим класам звичайної гімназії. 

Листівка із гімназії, 1914 рік
Фото надані Криворізьким історико-краєзнавчим музеєм

Криворізькі гімназистки гімназії Головченко та студенти, 1919 рік
Фото надані Криворізьким історико-краєзнавчим музеєм
За час навчання гімназистки засвоювали українську мову, російську мову та історію російської літератури, арифметику, алгебру, геометрію, натуральну (природна, з російської «естественная») історію, фізику, космографію, історію, географію, педагогіку, гігієну, німецьку мову, французьку мову, чистописання та рукоділля.

Свідоцтво гімназистки, 1919 рік.
Фото надані Криворізьким історико-краєзнавчим музеєм
У 1919 році на базі жіночої гімназії була відкрита початкова школа, яка згодом отримала статус фабрично-заводської семирічки. У 1930 році школа переїхала у нову будівлю по вулиці Першотравневій, а 1932 року заклад отримав статус середньої школи № 8, яка працює і нині.

Криворізька загальноосвітня школа №8
Фото взято із сайту школи
Зараз будівля (попри те, що є у списку Історичної спадщини Кривого Рогу та охороняється державою) знаходиться у занедбаному стані. Вона закрита для відвідувачів, деінде скло вікон розбите, а зі сторони внутрішнього дворику є сміття та стоїть дуже поганий запах – для когось із містян історична пам’ятка стала громадською вбиральнею. 
Якщо Ви знаєте якусь історію про цю будівлю або про тих, хто у ній навчався та навчав, напишіть про це. 
 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Учні й учениці Криворізького комерційного училища

Будівля театру та школи Галківської копальні

Свідоцтво випускниці жіночої прогімназії

Дореволюційний будинок №10 на вулиці Калініченка (Церковна)

Заводський готель

Відео на тему

Кривий Ріг | Історія ПівдГЗК

Будинок, якому понад 170 років на Інгульці

Де у Кривому Розі перетинаються старе і нове річища Інгульця

Хто будував Кривий Ріг? | 1kr.ua

Де відпочивали криворіжці 100 років тому

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

На чому криворіжці пересувались 100 і 50 років тому

Колись криворіжці діставались додому на конях чи на своїх двох. А перше таксі з'явилося десь 90 років назад.

Юрко Степовий про брата - отамана Степового-Блакитного

Про героїчну постать отамана Степового-Блакитного широка українська громадськість, передусім української діаспори, дізналася у повоєнні роки з документально-біографічних повістей його молодшого брата Федора Пестушка.

Фотоательє, товариство взаємного кредиту: таємниці будинку Федоренка

У Кривому Розі є красива історична будівля, що закрита для відвідувачів. А 100 років тому тут велася активна діяльність: проходили фотосесії, давали кредити, торгували жіночими вбраннями та друкували книжки