Де у Кривому Розі розташовувались банки: історія найстаріших банківських установ

Де у Кривому Розі розташовувались банки: історія найстаріших банківських установ

Перший банк у Кривому Розі відкрилося у 1901 році. У 1926 році у місті вже працювало 5 банків і декілька кредитних установах

Найпершою фінансово-кредитною установою у містечку Кривий Ріг став Азовсько-Донський Комерційний банк, відділення якого відкрили у 1901 році. 

На момент відкриття у Кривому Розі цей банк мав у розпорядженні філіальну  сітку із 29 відділень і трьох комісіонерств, мав уставний капітал — приблизно 10 мільйонів рублів. За об’ємом коштів операцій банк входив у п’ятірку комерційних банків Російської імперії. 

Правління Азовсько-Донського комерційного банку з моменту заснування у 1871 році і по 1903 рік знаходилося у Таганрозі, а з 1903 року -— у тодішній столиці імперії Санкт-Петербурзі.

Спочатку відділення банку у Кривому Розі орендувало частину житлового приміщення, зображення якого зберігалося у пам’ятній книзі Азовсько-Донського комерційного банку за 1907 рік. У зв’язку із розширенням оборотів і збільшенням штату у 1904 році банк перебрався у спеціально побудовану двоповерхову будівлю на Миколаївській вулиці (сучасна Свято-Миколаївська, будинок 43). 

Коли банк відкрився, завідуючим став П. Гольдштейн. Також тим, хто мав право “першого підпису” був Соломон Луцький. На фотографії нижче у 1904 році працівники Криворізького відділення Азовсько-Донського Комерційного банку.Другий ліворуч - Гольдштейн, другий праворуч - Соломон Луцький.

Фото із книги Ігоря Рукавіцина "Кривий Ріг в кінці XIX - на початку XX столітті"

У 1913 році у Кривому Розі відкрилася філія Санкт-Петербурзького міжнародного комерційного банку, його керівником став Соломон Григорович Луцький. Банк був розташований в будинку Браїловської (вулиця Свято-Миколаївська, 55). Трохи пізніше, з лівої сторони банку добудували крило для розширення житлових приміщень і розселення в них керівників банківської установи.

Фото: Шукач. Будинок Браїловської (Свято-Миколаївська, 55)

3 серпня 1923 року розпочав роботу Український сільськогосподарський банк на проспекті Поштовий.

Щоб кредитувати промисловість, окружний виконком створив у 1925 році Криворізьке відділення Промбанку.

На початку 1927 року у Кривому Розі виникла потреба в банку, який буде кредитувати жителів Кривого Рогу для будівництва житла. Цього ж року Держбанк дав кредит на будівництво водогону у розмірі 350 тисяч карбованців, на спорудження електростанції – 150 тисяч і на житлове будівництво – 1870 тисяч. З 1930 року почалися кредитно-банківські реформи. Скасували комерційне кредитування і ввели безготівковий розрахунок.

Після Другої світової війни у Кривому Розі діяли філії п’яти банків.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Проспект Поштовий

Вигляд Поштової взимку

Житловий будинок на сучасному проспекті Поштовому

Оголошення в газеті «Червоний гірник» №91 від 15.09. 1925 рік

Проект кіоску "Бізіакс"

Відео на тему

Як змінився проспект Поштовий у Кривому Розі | 1kr.ua

«Втрачений ілюзіон. Частина 1 | Кривий Ріг» («Утраченный иллюзион. Часть 1 | Кривой Рог»)

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Проспект Поштовий (Карла Маркса) СТАРІ ФОТО КІНОХРОНІКА

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Топ унікальних страв в історії Кривого Рогу

Що їли криворіжці 100 років тому — для history.1kr.ua розповідають «Невгамовні гідеси»

Перекази про походження назви Кривий Ріг: міські легенди

У тексті подано кілька легендарних версій походження назви Кривого Рогу, що пов’язані з козаками, чумаками та першими поселенцями краю.

Голодомор 1932–1933 років у Кривому Розі: повсякденне життя робітників

На основі матеріалів криворізької багатотиражної преси досліджено продовольче становище робітників міста під час Голодомору 1932–1933 років. Скорочення хлібних норм, перебої з постачанням і високі ціни на продукти призвели до масового голоду навіть серед працівників промислових підприємств. Заводські їдальні не забезпечували належного харчування через нестачу продуктів, антисанітарію та низьку якість страв. Унаслідок цього серед криворізьких робітників фіксували випадки виснаження, опухання від голоду та голодні смерті. Авторка статті: Романець Наталя Радомирівна.