Де у Кривому Розі розташовувались банки: історія найстаріших банківських установ

Де у Кривому Розі розташовувались банки: історія найстаріших банківських установ

Перший банк у Кривому Розі відкрилося у 1901 році. У 1926 році у місті вже працювало 5 банків і декілька кредитних установах

Найпершою фінансово-кредитною установою у містечку Кривий Ріг став Азовсько-Донський Комерційний банк, відділення якого відкрили у 1901 році. 

На момент відкриття у Кривому Розі цей банк мав у розпорядженні філіальну  сітку із 29 відділень і трьох комісіонерств, мав уставний капітал — приблизно 10 мільйонів рублів. За об’ємом коштів операцій банк входив у п’ятірку комерційних банків Російської імперії. 

Правління Азовсько-Донського комерційного банку з моменту заснування у 1871 році і по 1903 рік знаходилося у Таганрозі, а з 1903 року -— у тодішній столиці імперії Санкт-Петербурзі.

Спочатку відділення банку у Кривому Розі орендувало частину житлового приміщення, зображення якого зберігалося у пам’ятній книзі Азовсько-Донського комерційного банку за 1907 рік. У зв’язку із розширенням оборотів і збільшенням штату у 1904 році банк перебрався у спеціально побудовану двоповерхову будівлю на Миколаївській вулиці (сучасна Свято-Миколаївська, будинок 43). 

Коли банк відкрився, завідуючим став П. Гольдштейн. Також тим, хто мав право “першого підпису” був Соломон Луцький. На фотографії нижче у 1904 році працівники Криворізького відділення Азовсько-Донського Комерційного банку.Другий ліворуч - Гольдштейн, другий праворуч - Соломон Луцький.

Фото із книги Ігоря Рукавіцина "Кривий Ріг в кінці XIX - на початку XX столітті"

У 1913 році у Кривому Розі відкрилася філія Санкт-Петербурзького міжнародного комерційного банку, його керівником став Соломон Григорович Луцький. Банк був розташований в будинку Браїловської (вулиця Свято-Миколаївська, 55). Трохи пізніше, з лівої сторони банку добудували крило для розширення житлових приміщень і розселення в них керівників банківської установи.

Фото: Шукач. Будинок Браїловської (Свято-Миколаївська, 55)

3 серпня 1923 року розпочав роботу Український сільськогосподарський банк на проспекті Поштовий.

Щоб кредитувати промисловість, окружний виконком створив у 1925 році Криворізьке відділення Промбанку.

На початку 1927 року у Кривому Розі виникла потреба в банку, який буде кредитувати жителів Кривого Рогу для будівництва житла. Цього ж року Держбанк дав кредит на будівництво водогону у розмірі 350 тисяч карбованців, на спорудження електростанції – 150 тисяч і на житлове будівництво – 1870 тисяч. З 1930 року почалися кредитно-банківські реформи. Скасували комерційне кредитування і ввели безготівковий розрахунок.

Після Другої світової війни у Кривому Розі діяли філії п’яти банків.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Вулиця Поштова (фото з книги І. Рукавіцина)

Німецькі солдати біля гаубиці

Свято-Миколаївська вулиця (до 2016 — вулиця Леніна)

Вид на будинок рудоуправління ім. Ілліча на проспекті Поштовому

Поштова вулиця, початок ХХ століття

Відео на тему

«Втрачений ілюзіон. Частина 1 | Кривий Ріг» («Утраченный иллюзион. Часть 1 | Кривой Рог»)

Як змінився проспект Поштовий у Кривому Розі | 1kr.ua

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Проспект Поштовий (Карла Маркса) СТАРІ ФОТО КІНОХРОНІКА

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

З досвіду організації протиепідемічних заходів у Кривому Розі (на прикладі боротьби з вірусом «Йоганнесбург» взимку 1995–1996 рр.)

Стаття присвячена спалаху вірусу «Йоганнесбург» у Кривому Розі в 1995–1996 роках та заходам, які застосовували для його подолання. На основі публікацій газети «Червоний гірник» висвітлено роботу протиепідемічної комісії, тимчасове припинення навчання, розширення лікарняних місць, забезпечення аптек медикаментами та профілактичні рекомендації для населення. Автор статті: Нікитенко М. П.

"Чорні копачі", бюрократія і VOLKSBUND

Ви знаєте, де на території Криворіжжя є невідомі поховання померлих чи загиблих солдат радянської армії чи вермахту, і хочете, щоб останки було належно поховано? Хто і як може ініціювати пошукові роботи, а хто та за якими правилами має право їх проводити

Без води, без заводів, але з театрами - як жили криворіжці під час окупації у 1941-1944 роках

Кривий Ріг був окупований німецькими військами 30 місяців — із 15 серпня 1941 року до кінця лютого 1944 року. У цей час криворіжці мали проблеми з водо- та електропостачанням, вивчали в школах німецьку мову (а спершу навіть «Заповіт» Шевченка), відновлювали знищені заводи, грали товариські футбольні матчі з румунськими, угорськими й німецькими вояками. Як змінилося місто, у якому на початок 1941 року проживали трохи більше 200 тисяч людей, і як німці керували життям місцевого населення — на history.1kr.ua