Де у Кривому Розі розташовувались банки: історія найстаріших банківських установ

Де у Кривому Розі розташовувались банки: історія найстаріших банківських установ

Перший банк у Кривому Розі відкрилося у 1901 році. У 1926 році у місті вже працювало 5 банків і декілька кредитних установах

Найпершою фінансово-кредитною установою у містечку Кривий Ріг став Азовсько-Донський Комерційний банк, відділення якого відкрили у 1901 році. 

На момент відкриття у Кривому Розі цей банк мав у розпорядженні філіальну  сітку із 29 відділень і трьох комісіонерств, мав уставний капітал — приблизно 10 мільйонів рублів. За об’ємом коштів операцій банк входив у п’ятірку комерційних банків Російської імперії

Правління Азовсько-Донського комерційного банку з моменту заснування у 1871 році і по 1903 рік знаходилося у Таганрозі, а з 1903 року -— у тодішній столиці імперії Санкт-Петербурзі.

Спочатку відділення банку у Кривому Розі орендувало частину житлового приміщення, зображення якого зберігалося у пам’ятній книзі Азовсько-Донського комерційного банку за 1907 рік. У зв’язку із розширенням оборотів і збільшенням штату у 1904 році банк перебрався у спеціально побудовану двоповерхову будівлю на Миколаївській вулиці (сучасна Свято-Миколаївська, будинок 43). 

Коли банк відкрився, завідуючим став П. Гольдштейн. Також тим, хто мав право “першого підпису” був Соломон Луцький. На фотографії нижче у 1904 році працівники Криворізького відділення Азовсько-Донського Комерційного банку.Другий ліворуч - Гольдштейн, другий праворуч - Соломон Луцький.

Фото із книги Ігоря Рукавіцина "Кривий Ріг в кінці XIX - на початку XX столітті"

У 1913 році у Кривому Розі відкрилася філія Санкт-Петербурзького міжнародного комерційного банку, його керівником став Соломон Григорович Луцький. Банк був розташований в будинку Браїловської (вулиця Свято-Миколаївська, 55). Трохи пізніше, з лівої сторони банку добудували крило для розширення житлових приміщень і розселення в них керівників банківської установи.

Фото: Шукач. Будинок Браїловської (Свято-Миколаївська, 55)

3 серпня 1923 року розпочав роботу Український сільськогосподарський банк на проспекті Поштовий.

Щоб кредитувати промисловість, окружний виконком створив у 1925 році Криворізьке відділення Промбанку.

На початку 1927 року у Кривому Розі виникла потреба в банку, який буде кредитувати жителів Кривого Рогу для будівництва житла. Цього ж року Держбанк дав кредит на будівництво водогону у розмірі 350 тисяч карбованців, на спорудження електростанції – 150 тисяч і на житлове будівництво – 1870 тисяч. З 1930 року почалися кредитно-банківські реформи. Скасували комерційне кредитування і ввели безготівковий розрахунок.

Після Другої світової війни у Кривому Розі діяли філії п’яти банків.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Пам'ятник В.І. Леніну, 1925 рік

Групове фото особового складу криворізької поліції

Азовсько-Донський комерційний банк Кривого Рогу

Учасники II Софіївської районної конференції ЛКСМУ, 1925 рік

Вулиця К.Маркса (Проспект Поштовий), липень 1951-го року

Відео на тему

«Втрачений ілюзіон. Частина 1 | Кривий Ріг» («Утраченный иллюзион. Часть 1 | Кривой Рог»)

Як змінився проспект Поштовий у Кривому Розі | 1kr.ua

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Проспект Поштовий (Карла Маркса) СТАРІ ФОТО КІНОХРОНІКА

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Криворізькі стіни — як полотна: інтерв’ю з художницею, яка створює мурали

Мурали «Герої Небесної Сотні», «Борис Джонсон», «Архангел Михаїл, що захищає наших військових» — мова міста. У Кривому Розі мурали з’являються все частіше, й за багатьма з них стоїть талановита художниця Анастасія Щербак.

Які розваги мали криворіжці та німці під час окупації

У культурному й освітньому житті Кривого Рогу доби окупації можна виділити два етапи. На першому етапі (осінь 1941 — зима 1942 років) вплив на життя міста мала патріотично налаштована частина криворізької інтелігенції з-поміж членів ОУН(б) або її симпатиків. Другий етап (середина 1942 — кінець 1943 років) характеризується продовженням репресій влади проти українських націоналістів, а також відвертим німецьким шовінізмом та антисемітизмом.

Катерина Чубинська: як нащадка Павла Чубинського пов'язана з Кривим Рогом

Прізвище Чубинських в Україні та світі, певно, у багатьох людей асоціюються із дефініціями «видатні українці», «патріоти».  Чуючи це прізвище, українці згадують Павла Платоновича Чубинського – вченого-етнографа і громадського діяча, який жив і працював у другій половині XIX століття. Його частіше згадують як автора тексту, що ліг в основу гімну України.