Поштова вулиця в Інгулецькому районі Кривого Рогу: довідка

Поштова вулиця в Інгулецькому районі Кривого Рогу: довідка

Вулиця Поштова розташована в мікрорайоні Південного гірничо-збагачувального комбінату Інгулецького району. Забудова почалася в 1959 році й тривала до середини 60-х. Що ще про вулицю відомо в контексті історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua

Завдовжки Поштова вулиця 600 метрів, має 7 приватних будинків. Обслуговує 73 в/з.

Джерело інформації: «Енциклопедія Криворіжжя» у 2 т., т. 1, Кривий Ріг, 2004, автор і керівник проєкту В. П. Бухтіяров, науковий керівник В. Г. Балакін

 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Вулиця Поштова (фото з книги І. Рукавіцина)

Теперішня вулиця Упіта у минулому

Свято-Миколаївська вулиця (до 2016 — вулиця Леніна)

Проспект Південний, Кривий Ріг

Будинок номер 39 по Дніпропетровскій вулиці, 1957 рік

Відео на тему

Як змінився проспект Поштовий у Кривому Розі | 1kr.ua

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Проспект Поштовий (Карла Маркса) СТАРІ ФОТО КІНОХРОНІКА

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Що носили криворіжці 100 років тому

Разом із криворізьким туристичним клюбом «Невгамовні гідеси» «Перший Криворізький» history.1kr.ua підготував відео про те, як мешканки й мешканці Кривого Рогу одягались на початку XX століття 

Професор Володимир Олексійович Комаров: нотатки до портрету історика-краєзнавця

Дослідження присвячене постаті професора Володимира Олексійовича Комарова та його ролі у становленні історичного краєзнавства Криворіжжя. Проаналізовано його наукову спадщину, методичні підходи та значення праць для сучасної історичної освіти. Авторка статті: Надія Товстоляк

Verlustliste як історичне джерело про перебування військовополонених австро-угорської армії на території Криворіжжя

У статті досліджено перебування військовополонених австро-угорської армії на Криворіжжі в роки Першої світової війни на основі австро-угорських Verlustliste («Листів втрат»). Автор статті: Андій Тарасов