Поштова вулиця в Інгулецькому районі Кривого Рогу: довідка

Поштова вулиця в Інгулецькому районі Кривого Рогу: довідка

Вулиця Поштова розташована в мікрорайоні Південного гірничо-збагачувального комбінату Інгулецького району. Забудова почалася в 1959 році й тривала до середини 60-х. Що ще про вулицю відомо в контексті історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua

Завдовжки Поштова вулиця 600 метрів, має 7 приватних будинків. Обслуговує 73 в/з.

Джерело інформації: «Енциклопедія Криворіжжя» у 2 т., т. 1, Кривий Ріг, 2004, автор і керівник проєкту В. П. Бухтіяров, науковий керівник В. Г. Балакін

 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Нова вулиця у Кривому Розі. 1952-й рік

Площа Молодіжна (колишня Радянська)

Благоустрій колишньої вулиці Єсеніна (нині вул. Джохара Дудаєва)

Пам'ятник Тарасу Шевченку біля Головпоштампу

Криворізький Пасаж

Відео на тему

Як змінився проспект Поштовий у Кривому Розі | 1kr.ua

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Проспект Поштовий (Карла Маркса) СТАРІ ФОТО КІНОХРОНІКА

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Скіф із Широкого (до 150-річчя з дня народження В. О. Біднова)

Василь Біднов (1874–1935) — уродженець містечка Широке на Криворіжжі, видатний український історик, дослідник Запорозької Січі, історик церкви, педагог і громадський діяч. Упродовж життя він присвятив себе вивченню української історії, розвитку національної освіти та діяльності «Просвіти», став професором Кам'янець-Подільського державного українського університету й Українського вільного університету в Празі. Наукова спадщина Василя Біднова зробила вагомий внесок у дослідження історії українського козацтва, православної церкви та національного відродження, а його праці й сьогодні залишаються важливим джерелом для української історичної науки. Автор статті: Андрій Чубенко

Де і коли народилася Рудана?

Легенда про Рудану є одним із найвідоміших символів Криворіжжя, однак її походження виявилося значно сучаснішим, ніж прийнято вважати. Авторка статті: Ольга Гончар

Ресторани, казино та «люгер»: як німецькі окупанти жили в Кривому Розі

Удень охороняють військовополонених, eвечері грають у казино. Ночують і живуть у будівлях місцевої школи та ясел, після кіно обідають у ресторані й гуляють у парку. Катують місцевих, а водночас друкують Шевченка в газетах.