Поштова вулиця в Інгулецькому районі Кривого Рогу: довідка

Поштова вулиця в Інгулецькому районі Кривого Рогу: довідка

Вулиця Поштова розташована в мікрорайоні Південного гірничо-збагачувального комбінату Інгулецького району. Забудова почалася в 1959 році й тривала до середини 60-х. Що ще про вулицю відомо в контексті історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua

Завдовжки Поштова вулиця 600 метрів, має 7 приватних будинків. Обслуговує 73 в/з.

Джерело інформації: «Енциклопедія Криворіжжя» у 2 т., т. 1, Кривий Ріг, 2004, автор і керівник проєкту В. П. Бухтіяров, науковий керівник В. Г. Балакін

 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Площа Сталіна (сучасна площа Визволення)

Будинок номер 39 по Дніпропетровскій вулиці, 1957 рік

Будинок братів Філімонових на проспекті Поштовому, 32

Благоустрій колишньої вулиці Єсеніна (нині вул. Джохара Дудаєва)

Криворізький Пасаж

Відео на тему

Як змінився проспект Поштовий у Кривому Розі | 1kr.ua

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Проспект Поштовий (Карла Маркса) СТАРІ ФОТО КІНОХРОНІКА

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Кафе «Поплавок»: розквіт, занепад і невдала реконструкція

У 1960-х роках жителі й жительки міста любили проводити вечори у незвичайному для Кривого Рогу кафе на воді. У «Поплавку» грала жива музика й сяяли вогні, замовити столик на вечір було вкрай проблематично, — кафе на воді у XX столітті в Україні були справжньою рідкістю

Той, хто знайшов Пектораль. Як легендарний археолог Борис Мозолевський пов'язаний з Кривим Рогом

21 червня о 14:30 Борис Мозолевський виявив пектораль, створену в середині IV століття до нашої ери. Цю знахідку одразу охрестили археологічним відкриттям століття.

Увічнення пам’яті рудопромисловця Сергія Колачевського у Кривому Розі

Стаття присвячена дослідженню форм увічнення пам’яті видатного рудопромисловця, лікаря та мецената Сергія Колачевського у сучасному культурному просторі. Авторка статті: Олеся Тарабара