Історія криворізького педагогічного інституту (до кінця Другої світової війни)

Історія криворізького педагогічного інституту (до кінця Другої світової війни)

Історію навчальний заклад веде з 1930 року. Як і де навчались майбутні криворізькі вчителі — у матеріалі

На 1933–1934 навчальний рік у навчальному закладі розпочали навчання 180 студентів. У педагогічному інституті готували майбутніх вчителів математики, історії, фізики, української та російської мов і літератур та політекономії. З 1935 року в педагогічному інституті працювало 3 факультети: фізико-математичний, мовно-літературний та природничий.

Викладачам, співробітникам і студентам довелось пережити голодомор 1932–1933 років та репресії 1930-х років. За сфабрикованими справами засудили: літературознавця, професора С.Ю.Гаєвського; директора інституту Т.Г.Кисельова, декана фізико-математичного факультету Л.А.Карета; завідувача кафедр професора В.О.Дорошенко, доцентів  А.С. Джидаряна та К.П. Макаревича; військового керівника інституту – О.К.Іванова; доцента кафедр В.Й.Авраміва та Д.П. Болюбаха; викладачів Д.І. Богатирьова,  К.І. Гордєвського, Г.І. Клейна та інших.

На початок 1940-х років бібліотечний фонд налічував 30 тисяч книжок. Напередодні Другої світової війни педагогічний інститут був одним із найбільших педагогічних вищих навчальних закладів України з денною, заочною та вечірньою формами навчання. Тоді тут навчалось понад 2 тисячі студентів, на 12 кафедрах та 3 секціях працювало 72 викладачі. Коли почалась війна, документація та обладнання частково евакуювали на схід СРСР.

Тоді воювати пішла значна частина студентів і викладачів педінституту. Випускник фізико-математичного факультету 1935 року Василь Федорович Скопенко отримав звання Героя Радянського Союзу. У повоєнні роки Криворізький педагогічний інститут закінчив Герой Радянського Союзу Яків Пантелеймонович Вергун.
Після звільнення Кривого Рогу від загарбників в жовтні 1944 року відновились заняття. Довоєнний навчальний корпус Криворізького педінституту відбудувати було неможливо, тому навчальний заклад розташувався в довоєнному приміщенні однієї з міських шкіл.

У 1945 році відбувся перший повоєнний випуск Криворізького педінституту.

У матеріалі використане цитування з офіційного сайту КДПУ

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Учні й учениці Криворізького комерційного училища

Криворізькі інститути і лікарня, 1940-ві роки

Телеграма Криворізького педінституту, 1951 рік

Учні Криворізького комерційного училища на уроці природознавства

Педагогічний інститут, 1982 рік

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Топ цікавих фактів про гімн Кривого Рогу | 25 років з дня написання

Гімн Кривого Рогу, відомий як «Кривий Ріг — моє місто», є символом гордості та єдності мешканців цього індустріального міста. Його створення пов'язане зі святкуванням 225-річчя міста у 2000 році.​

Як «залізна лихоманка» відбулась у Кривому Розі

Кривий Ріг — це Каліфорнія в перші роки відкриття золота. Тільки тутешнє золото — чорне золото. Поїхав я з Катеринослава до цієї Каліфорнії з поїздом, що відходить о 4 годині дня..." З нарису Володимира Гіляровського "Залізна гарячка", 1899 рік

Особливості перебігу всесвітньої акції «Тарасова верба» у Кривому Розі

«Тарасова верба» — це не просто дерево, а живий символ пам’яті про Тараса Шевченка, що поєднує покоління українців. У Кривому Розі історія шевченківських верб стала частиною міського простору та важливим свідченням збереження національної спадщини. Авторка статті: Марія Нікитенко