Веселі Терни, житломасив: довідка з історії Криворіжжя

Веселі Терни, житломасив: довідка з історії Криворіжжя

Один із найстаріших історичних районів Криворіжжя — Веселі Терни — розташований у південно-східній частині сучасного Тернівського району.

Поселення заснував у 1760 році козацький старшина Григорій Шрам (за іншими відомостями — Григорій Юран), який перевіз знайомих із Києва в степи Криворіжжя. За легендами, ще за часів Богдана Хмельницького в цих місцях існував зимівник, через який провів своє військо тріумфатор битви під Жовтими Водами. Що ще відомо про Веселі Терни в контексті історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua

Джерело інформації: «Енциклопедія Криворіжжя» у 2 т., т. 1, Кривий Ріг, 2004, автор і керівник проєкту В. П. Бухтіяров, науковий керівник В. Г. Балакін

За тією ж легендою, Богдан Хмельницький обвів поглядом місцевість, яка утопала в переможних багаттях, і вигукнув: «А терники-то веселі!» Сама назва походить від численних заростей терну в тамтешніх місцях. Григорій Шрам назвав село Григорівськими Тернами. Під такою назвою воно існувало до 1775 року. Після повалення Запорізької Січі в 1775 році угіддя Шрама піддалися конфіскації — Катерина ІІ передала їх у власність штаб-лікарю І. Д. Зоммеру за вірну службу престолу. Веселі Терни вважалися слободою й розташовувались на південному узвишші річки Саксагань.

У 1782 році там мешкали сто пʼятдесят девʼять чоловіків і сто тридцять пʼять жінок. У 1785 році існував сімдесят один двір, де мешкали триста пʼятдесят девʼять осіб. Після смерті І. Д. 3оммера Веселі Терни перейшли поміщику М. Шляхтичу, який у 1821 році поділив їх між синами. У 1867–1873 роках вісімсот десятин продані з торгів полковнику І. М. Харіну, а 4 тисячі десятків — німецьким колоністам.

Перетворене в центр однойменної волості Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії. У 1900 році проживали 1,4 тисячі людей. З давніх часів проходив торговий тракт. Діяли православна церква, синагога, школа, торгові лавки, проводилися ярмарки. З кінця девʼяностих дев’ятнадцятого століття діяли 4 рудники Островецьких металургійних заводів Русько-Бельгійського товариства. У 1903 році було сто пʼятдесят чотири двори, де проживали тисяча двісті вісімдесят чоловік.

1920 року вперше на Криворіжжі утворено радгосп «Веселі Терни». Територія звільнена від нацистських загарбників 20 жовтня 1943 року. У 1956 році Терни отримали статус міста. Поступово багато рудничних поселень ввели у склад Кривого Рогу — так у травні 1960 року до міста приєднали Терни. Тут розташований найстаріший парк на Криворіжжі.

Підпис до фото на обкладинці:  Збір капусти в радгоспі «Веселі Терни». Бригадир Яременко В.М. Фото 1946 року. Із архіву Тернівської філії Криворізького історико-краєзнавчого музею.

Джерело: фейсбук-спільнота «Криворізька старовина»

 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Терни, магазин "Океан"

Типи "німих" гасінь

Макет забудови житлового комплексу по вулиці Олександра Поля

Відкритий лист видання "КП"

Жителі містечка Кривий Ріг на початку ХХ століття

Відео на тему

Як змінився Кривий Ріг за 50 років

Кривий Ріг: кінохроніка 1930-х років.

Топ 5 фактів про місто рекордсмен

На розі вулиць: Бажанове, 2011

Де у Кривому Розі перетинаються старе і нове річища Інгульця

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

"Чорні копачі", бюрократія і VOLKSBUND

Ви знаєте, де на території Криворіжжя є невідомі поховання померлих чи загиблих солдат радянської армії чи вермахту, і хочете, щоб останки було належно поховано? Хто і як може ініціювати пошукові роботи, а хто та за якими правилами має право їх проводити

Євромайдан у Кривому Розі: спогади до Дня Гідності та Свободи

«Студенти за європейську інтеграцію», «Кривий Ріг - за європейський вибір», «Зека - геть»: так звучав Кривий Ріг 29 листопада 2013 року. До цього у місті пройшло ще декілька мітингів

Шахта "Криворізька": історія однієї з найглибших залізорудних шахт Європи

У шахту "Криворізька" (до перейменування — "Родіна) не водять екскурсій, а багато місцевих мешканців навіть ніколи не чули про її реальну глибину. Натомість ця шахта — одна з найглибших не лише у Кривому Розі, Україні та Європі, а навіть у всьому світі.