Веселі Терни, житломасив: довідка з історії Криворіжжя

Веселі Терни, житломасив: довідка з історії Криворіжжя

Один із найстаріших історичних районів Криворіжжя — Веселі Терни — розташований у південно-східній частині сучасного Тернівського району.

Поселення заснував у 1760 році козацький старшина Григорій Шрам (за іншими відомостями — Григорій Юран), який перевіз знайомих із Києва в степи Криворіжжя. За легендами, ще за часів Богдана Хмельницького в цих місцях існував зимівник, через який провів своє військо тріумфатор битви під Жовтими Водами. Що ще відомо про Веселі Терни в контексті історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua

Джерело інформації: «Енциклопедія Криворіжжя» у 2 т., т. 1, Кривий Ріг, 2004, автор і керівник проєкту В. П. Бухтіяров, науковий керівник В. Г. Балакін

За тією ж легендою, Богдан Хмельницький обвів поглядом місцевість, яка утопала в переможних багаттях, і вигукнув: «А терники-то веселі!» Сама назва походить від численних заростей терну в тамтешніх місцях. Григорій Шрам назвав село Григорівськими Тернами. Під такою назвою воно існувало до 1775 року. Після повалення Запорізької Січі в 1775 році угіддя Шрама піддалися конфіскації — Катерина ІІ передала їх у власність штаб-лікарю І. Д. Зоммеру за вірну службу престолу. Веселі Терни вважалися слободою й розташовувались на південному узвишші річки Саксагань.

У 1782 році там мешкали сто пʼятдесят девʼять чоловіків і сто тридцять пʼять жінок. У 1785 році існував сімдесят один двір, де мешкали триста пʼятдесят девʼять осіб. Після смерті І. Д. 3оммера Веселі Терни перейшли поміщику М. Шляхтичу, який у 1821 році поділив їх між синами. У 1867–1873 роках вісімсот десятин продані з торгів полковнику І. М. Харіну, а 4 тисячі десятків — німецьким колоністам.

Перетворене в центр однойменної волості Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії. У 1900 році проживали 1,4 тисячі людей. З давніх часів проходив торговий тракт. Діяли православна церква, синагога, школа, торгові лавки, проводилися ярмарки. З кінця девʼяностих дев’ятнадцятого століття діяли 4 рудники Островецьких металургійних заводів Русько-Бельгійського товариства. У 1903 році було сто пʼятдесят чотири двори, де проживали тисяча двісті вісімдесят чоловік.

1920 року вперше на Криворіжжі утворено радгосп «Веселі Терни». Територія звільнена від нацистських загарбників 20 жовтня 1943 року. У 1956 році Терни отримали статус міста. Поступово багато рудничних поселень ввели у склад Кривого Рогу — так у травні 1960 року до міста приєднали Терни. Тут розташований найстаріший парк на Криворіжжі.

Підпис до фото на обкладинці:  Збір капусти в радгоспі «Веселі Терни». Бригадир Яременко В.М. Фото 1946 року. Із архіву Тернівської філії Криворізького історико-краєзнавчого музею.

Джерело: фейсбук-спільнота «Криворізька старовина»

 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Уступи лежачого боку у кар'єрі

Північне Криворіжжя, село Веселі Терни, 1905 рік

Староміське кладовище

Селянська родина, Веселі Терни, 1905 рік

Терни, середина XX століття

Відео на тему

Як змінився Кривий Ріг за 50 років

Хто будував Кривий Ріг? | 1kr.ua

Де у Кривому Розі перетинаються старе і нове річища Інгульця

Кривий Ріг рік 1983,Прекрасне далеко

Визначні місця Кривого Рогу | Міста

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Карачуни: легенди, історія та сучасність мікрорайону Кривого Рогу

У Кривому Розі є місця, які ніби самі нашіптують свої легенди. Одне з таких — мікрорайон Карачуни, що розташований на західній околиці міста, за Миколаївським шосе. Сюди ми вирушили разом із туристичним клубом «Невгамовні гідеси» та його засновницями — пані Оленою Лєдовською й пані Валентиною Серьогіною.

Журнал «Кривбас» в рубриках та іменах (1931–1933 рр.)

Журнал «Кривбас» — перший літературно-художній щомісячник Криворіжжя, що виходив у 1931–1933 роках. Видання об'єднувало місцевих письменників, поетів, журналістів і художників, публікувало прозу, поезію, драматургію, літературну критику та матеріали про життя індустріального Кривбасу. Авторка статті: Лариса Дояр

"Чорні копачі", бюрократія і VOLKSBUND

Ви знаєте, де на території Криворіжжя є невідомі поховання померлих чи загиблих солдат радянської армії чи вермахту, і хочете, щоб останки було належно поховано? Хто і як може ініціювати пошукові роботи, а хто та за якими правилами має право їх проводити