Веселі Терни, житломасив: довідка з історії Криворіжжя

Веселі Терни, житломасив: довідка з історії Криворіжжя

Один із найстаріших історичних районів Криворіжжя — Веселі Терни — розташований у південно-східній частині сучасного Тернівського району.

Поселення заснував у 1760 році козацький старшина Григорій Шрам (за іншими відомостями — Григорій Юран), який перевіз знайомих із Києва в степи Криворіжжя. За легендами, ще за часів Богдана Хмельницького в цих місцях існував зимівник, через який провів своє військо тріумфатор битви під Жовтими Водами. Що ще відомо про Веселі Терни в контексті історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua

Джерело інформації: «Енциклопедія Криворіжжя» у 2 т., т. 1, Кривий Ріг, 2004, автор і керівник проєкту В. П. Бухтіяров, науковий керівник В. Г. Балакін

За тією ж легендою, Богдан Хмельницький обвів поглядом місцевість, яка утопала в переможних багаттях, і вигукнув: «А терники-то веселі!» Сама назва походить від численних заростей терну в тамтешніх місцях. Григорій Шрам назвав село Григорівськими Тернами. Під такою назвою воно існувало до 1775 року. Після повалення Запорізької Січі в 1775 році угіддя Шрама піддалися конфіскації — Катерина ІІ передала їх у власність штаб-лікарю І. Д. Зоммеру за вірну службу престолу. Веселі Терни вважалися слободою й розташовувались на південному узвишші річки Саксагань.

У 1782 році там мешкали сто пʼятдесят девʼять чоловіків і сто тридцять пʼять жінок. У 1785 році існував сімдесят один двір, де мешкали триста пʼятдесят девʼять осіб. Після смерті І. Д. 3оммера Веселі Терни перейшли поміщику М. Шляхтичу, який у 1821 році поділив їх між синами. У 1867–1873 роках вісімсот десятин продані з торгів полковнику І. М. Харіну, а 4 тисячі десятків — німецьким колоністам.

Перетворене в центр однойменної волості Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії. У 1900 році проживали 1,4 тисячі людей. З давніх часів проходив торговий тракт. Діяли православна церква, синагога, школа, торгові лавки, проводилися ярмарки. З кінця девʼяностих дев’ятнадцятого століття діяли 4 рудники Островецьких металургійних заводів Русько-Бельгійського товариства. У 1903 році було сто пʼятдесят чотири двори, де проживали тисяча двісті вісімдесят чоловік.

1920 року вперше на Криворіжжі утворено радгосп «Веселі Терни». Територія звільнена від нацистських загарбників 20 жовтня 1943 року. У 1956 році Терни отримали статус міста. Поступово багато рудничних поселень ввели у склад Кривого Рогу — так у травні 1960 року до міста приєднали Терни. Тут розташований найстаріший парк на Криворіжжі.

Підпис до фото на обкладинці:  Збір капусти в радгоспі «Веселі Терни». Бригадир Яременко В.М. Фото 1946 року. Із архіву Тернівської філії Криворізького історико-краєзнавчого музею.

Джерело: фейсбук-спільнота «Криворізька старовина»

 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Портрет банківського працівника Абрамовича

Подвір'я маєтку садиби Харіна

Малюнок фасадів 9-12 поверхових житлових будинків

Благоустрій колишньої вулиці Єсеніна (нині вул. Джохара Дудаєва)

Унікальні світлини старого центру міста, 1950-ті роки

Відео на тему

На розі вулиць: Бажанове, 2011

Історія легендарного кафе "Поплавок"

Кривий Ріг рік 1983,Прекрасне далеко

Визначні місця Кривого Рогу | Міста

Які імена у козаків з німого мультфільму?

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Криворізьке комерційне училище початку ХХ століття

Де навчалися майбутні банкіри, бухгалтери і менеджери у Кривому Розі

Безбожне Криворіжжя: як більшовики намагались забрати в містян віру

Комуністи будували атеїстичну державу на крові. Більшість церковних служителів репресували, церкви закривали й руйнували. На Великдень палили «опудала» священників, дітей було бажано не називати «церковними» іменами, тож імен Віра, Надія, Любов і Софія майже не було, натомість на «червоних хрестинах» дівчата отримували імена Даздраперма («Да здравствует Первое мая!»), Ізаіда («Иди за Ильичём, детка»). У 1934 році в Кривому Розі офіційно не залишилось церков — їх знесли, закрили або перетворили на навчальні заклади.

Палац культури «Мистецький»: творчий осередок Саксаганського району

Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом. (Ліна Костенко). Це те гасло, за яким працює палац культури «Мистецький», що на вулиці Бикова, 2. Він відомий завдяки багатій історії та творчим здобуткам, як й інші міські палаци.