Історія перших храмів і місць для молитви в Кривому Розі

Такими осередками в Кривому Розі були церкви, молитовні будинки та синагоги. Більшість із них не збереглась до наших днів, але історія їх пам’ятає: редакція history.kr.ua поспілкувалась із працівниками міського краєзнавчого музею й дізналась, якими були перші культові споруди Кривого Рогу.

Церква святого Миколая Чудотворця

Першу церкву святого Миколая Чудотворця, як повідомляють у Криворізькому історико-краєзнавчому музеї, збудували в 1761 році. За свідченнями священників Автонома Лебедєва та Діодора Якубовича, церкву освятили в 1763 році. Інформації про її вигляд, на жаль, не збереглося. У грудні 1768 — січні 1769 року під час татарської навали храм був зруйнований.

Історико-краєзнавчий музей повідомляє, що в 1785 році в Кривому Розі збудували нову дерев’яну церкву, уже значно більшу. Відомо, що там був один престол, а першим священником призначений Миколай Репчинський. У 1801 році настоятелем став Захарій Ємчицький, а другим священиком був Василь Соколовський.

На той час парафія складалась із 905 чоловіків і 718 жінок. Власної землі в церкви не було, а дохід вона мала лише від пожертв. У 1817 році прибуток церкви від продажу свічок становив 331,2 карбованця. а також 125,2 карбованця від пожертв. Уже в 1871 році храм розібрали через руйнування.

У 1862 році поруч із дерев’яною церквою збудували цегляну, назвали теж на честь святого Миколая. Притвор був прямокутний із західного боку, над ним збудували одноярусну дзвіницю, увінчану главкою над шатровим дахом. Глава в архітектурі — декоративне покриття, розташоване над куполом храму, що влаштовується на світловому барабані. Главка — глава, влаштована на декоративному (глухому) барабані.

Перед центральним входом, а також на бічних фасадах був чотириколонний портик тосканського ордера. Тосканський ордер — один із п’яти архітектурних ордерів, що виник у Стародавньому Римі.

Джерело: vue.gov.ua

Церква мала високий цоколь, під яким містилось підвальне приміщення. Купол був на восьмикутному барабані, який спирався на чотири підпружні арки, розташовані в основному залі. В іконостасі був образ святого Миколая Чудотворця в срібному окладі. У 1922 році образ вилучили з церкви під час збору коштів на боротьбу з голодом.

Фото: Криворізький історико-краєзнавчий музей

У 1885 році при церкві була 141 десятина землі, а в 1898 році для священника збудували окремий будинок. На утримання церкви припадало 174,3 карбованця на рік, із яких 112 карбованців одержував священник. При храмі діяли власна бібліотека і зразкова народна школа, у якій навчалися 82 хлопці й 9 дівчат. Священником тоді був Іван Якович Бабура.

У 1885 році в Кривому Розі парафія нараховувала 1 648 чоловіків і 1 635 жінок: військових — 267 чоловіків і 310 жінок; купців, міщан та інших станів — 94 чоловіків і 97 жінок; селян — 1 287 чоловіків і 1 228 жінок.

До церкви були приписані також села Новий Кривий Ріг, Іванівка (Салтиковка), Новодмитрівка (Карпова), Ганнівка, Гданцівка та Матронівка. Загалом парафія складалась із 2 258 чоловіків і 2 213 жінок.

Із 1929 року більшовицька влада розпочала масову кампанію збору підписів серед населення за закриття церкви святого Миколая. У жовтні 1931 року, згідно з рішенням ВУЦВК (Всеукраїнського центрального виконавчого комітету), її передали місцевій владі, яка оголосила про відкриття на території дитячого клубу. Під приводом будівництва на місці храму Будинку Рад церкву зруйнували в січні — березні 1934 року. Так влада насильницьки впроваджувала політику атеїзму серед населення. На початку 1933 року міська влада прийняла рішення не просто закрити храм, а взагалі знищити його. Перша православна церква Кривого Рогу закінчила своє існування.

Перша Хоральна синагога в Кривому Розі

У 1899 році на кошти єврейської громади, яка тоді була в Кривому Розі, збудували Хоральну синагогу. За інформацією Криворізького історико-краєзнавчого музею, вона була двоповерховою, по боках мала два вежоподібні ризаліти в три яруси зі шпилями на дахах. Висота купола сягала 15 метрів.

У центрі будівля була перекрита круглим куполом діаметром 14 метрів, увінчаним зіркою Давида. Центральна зала синагоги була розрахована на 600 осіб, було окреме приміщення для жінок. На оздоблення інтер’єру та фасадів єврейська громада Кривого Рогу виділила 50 тисяч карбованців сріблом. Поруч із синагогою, у будинку напроти, розташовувався молитовний дім Бес-Гамедриш «Хевро-Мишнаіс». Рабином був Мендель Абрамович Локшин. На той час, повідомляють у музеї, ця синагога вважалася найкрасивішою на півдні України.

Фото: Криворізький історико-краєзнавчий музей

За юдейськими канонами в шабат, який починається в п’ятницю ввечері та закінчується в суботу, юдеї мали провести день у молитві. Тому люди намагалися оселятися ближче до синагоги.

24 квітня 1929 року Хоральну синагогу перетворили на Будинок єврейської культури. А в 1936 році замість Будинку культури тут запрацював аероклуб. Під час Другої світової війни Хоральну синагогу зруйнували, а в 1945–1946 роках остаточно розібрали.

Католицька церква

Першими католиками в Кривому Розі були поляки та німці. Наприкінці ХІХ століття на Гданцівці польська діаспора придбала один із будинків поміщика Харченка. За інформацією краєзнавчого музею, цей будинок перетворили на костел святої Бригітти. На даху звели сигнатурку — малу храмову вежу із дзвоном. У приміщенні костелу був орган. У 1900 році парафія на чолі з отцем Яковом Дукартом мала понад 1 300 вірян. Уже в 1920 році радянська влада знищила і зруйнувала католицьку церкву.

Фото: Криворізький історико-краєзнавчий музей

Перша церква євангельських християн-баптистів

Перші згадки про євангельських християн-баптистів з’явились у 1943 році в сучасному Довгинцівському районі. Частину будинку, який належав чоловіку на прізвище Максимов, зняли під молитовний будинок. Він містився на вулиці Гетьмана Івана Мазепи. Будинок був одноповерховий і збудований із червоної цегли.

Фото: Літопис до 60-річчя Довгинцівської церкви

У 1943 році тут правили службу Василій Щербак, Григорій Малег і Михаїл Малег. Одна з членкинь Довгинцівських зборів Дар’я Синиченко (Безпалько) розповідала про єдиний на той час з’їзд євангельських християн-баптистів Криворіжжя. Він пройшов у 1943 році в першому молитовному будинку на вулиці Гетьмана Івана Мазепи. Організатором був Данило Данилович Шаповалов, пастор у Дніпрі. На зборах були присутні не тільки християни Кривого Рогу, а й віряни навколишніх сіл.

Фото: Літопис до 60-річчя Довгинцівської церкви

У 1947 році на місці будинку запрацював магазин «Залізничник». Незабаром будівлю знесли. Громада переїхала в інший будинок — на Гетьмана Івана Мазепи, 66. Скоро і це місце «попросили» звільнити.

 
(Друге місце зібрання християн Довгинцівської громади. Фото від 15 серпня 1947 року. Джерело: Літопис до 60-річчя Довгинцівської церкви

Якщо вам відомі цікаві факти про перші церкви на Криворіжжі, напишіть про це в коментарях.

Ця публікація здійснена за підтримки Фонду «Партнерство задля стійкості України», який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю «Першого Криворізького» і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.

Оновлено 29.05.2024

Матеріал написано у межах проєкту, який покликаний підтримати ініціативу молодих авторів та авторок вивчати історію Кривого Рогу та його околиць. Редакція закликає читачів та читачок приєднуватись до обговорення викладених у матеріалах відомостей та доповнювати їх, щоб разом відновлювати історичні факти, які були недостатньо оприявнені до сьогодні.