Анатолій Пітаде

«Енциклопедія Криворіжжя», том 2, автор і керівник проєкту В. П. Бухтіяров

Хто такий Анатолій Пітаде: довідка

Анатолій Пітаде — видатний знавець геології Кривбасу. У 1954–1974 роках був головним інженером «Кривбасгеології». Що ще про нього відомо в контексті історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua

Анатолій Олексійович Пітаде народився 20 жовтня 1907 року в Москві, помер у серпні 1993 року в Кривому Розі. Закінчив Далекосхідний політехнічний інститут (1931). У 1931–1938 роках — геолог Камчатської геологічної експедиції. У 1938–1941 — головний геолог геологічної експедиції «КМАстрой». Відкрив родовище корисних копалин на Камчатці.

Учасник Другої світової війни з червня 1943 року. Воював у складі четвертого саперного батальйону дванадцятого окремого батальйону зв’язку. Першим побудував міст через річку Шпрее (Берлін) для проведення важких танків ІС-2. У 1947–1950 роках — начальник Центральної геологічної партії. Керував розвідкою родовищ «Бухінік», Новокриворізького. У 1954—1974 — головний інженер «Кривбасгеології». Видатний знавець геології Кривбасу.

Трест «Кривбасгеологія». Фото 1957 року. Джерело: фейсбук-спільнота Криворізька старовина 

Анатолій Пітаде виховав плеяду геологів. Керував розвідкою залізних кварцитів на Криворіжжі. Довів доцільність будівництва Південного гірничо-збагачувального комбінату. Створив базу для випробування бурильної техніки. Очолював державні комісії з її випробування. Керував школами передового досвіду. За 1950–1970 роки швидкість буріння зросла з 73 метрів до 252 метрів, глибина буріння — з 250 метрів до 600 метрів.

 

Нагадаємо: в історичному центрі Кривого Рогу зняли, а потім не туди повернули пам’ятну дошку

У 2012 році на тодішній будівлі «Кривбасгеології» розмістили меморіальну дошку геологу та герою праці Анатолію Пітаде. У 2024 році в будівлі створили заклад харчування й переставили дошку на інше місце. Зміна розташування меморіальної дошки є порушенням, повідомили журналістам «Першого Криворізького» в Центрально-Міському виконкомі. Приблизно через місяць дошку повернули на місце.

Джерело: «Енциклопедія Криворіжжя», том 2, автор і керівник проєкту В. П. Бухтіяров, науковий керівник В. Г. Балакін, упорядник В. П. Бухтіяров, Кривий Ріг, видавництво «ЯВВА», 2005, стор. 296.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Унікальні світлини старого центру міста, 1950-ті роки

Рудник імені ХХ Партз'їзду

Ресторан Ліра, 1994 рік

Стадіон руднику імені ХХ Партз’їзду

Бригада колійників, 1974 рік

Відео на тему

Як змінилась Гданцівка у Кривому Розі | 1kr.ua

Як змінився Макулан у Кривому Розі

Як змінився проспект Університетський (Гагаріна) у Кривому Розі | 1kr.ua

На Криворіжжі перші євреї були землеробами

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Сергій Колачевський — найвідоміший криворізький рудопромисловець XIX - початку XX століття

Колачевського знають як лікаря, у Санкт-Петербурзі - як мецената, а у Кривому Розі - як рудопромисловця. Багато в чому він був новатором, а свої багатомільйонні статки заповів на благодійність. Деякі криворіжці порівнюють його з Альфредом Нобелем

Широке, Радушне, Лозуватка: історія Криворізького району

Криворізький район, як і власне Кривий Ріг, цікавив людей передусім залізом. Територію Криворіжжя активно почали заселяти у XVII столітті, тоді тут вперше виникли зимівники, хутори та інші невеликі поселення

Місце, де зупинився час: історія Олександрівського рудника (ім. Рози Люксембург) у Кривому Розі

Рудник Олександрівський, заснований наприкінці XIX століття на території сучасного Тернівського району Кривого Рогу, у радянські часи мав ім’я Рози Люксембург і колись був центром місцевого життя. На звичайнісінькій на перший погляд вулиці Добросусідській по цей день зберігся будинок головного інженера, який загинув на Соловках. Неподалік шахти «Козацька» колись були велика школа №37, зелений парк із фонтаном і скульптурами, а на місце старої церкви й досі приходять молитись люди. Історія рудника, мікрорайону й до чого тут чаша Фаберже — про все читайте в матеріалі «Першого Криворізького».