Анатолій Пітаде

«Енциклопедія Криворіжжя», том 2, автор і керівник проєкту В. П. Бухтіяров

Хто такий Анатолій Пітаде: довідка

Анатолій Пітаде — видатний знавець геології Кривбасу. У 1954–1974 роках був головним інженером «Кривбасгеології». Що ще про нього відомо в контексті історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua

Анатолій Олексійович Пітаде народився 20 жовтня 1907 року в Москві, помер у серпні 1993 року в Кривому Розі. Закінчив Далекосхідний політехнічний інститут (1931). У 1931–1938 роках — геолог Камчатської геологічної експедиції. У 1938–1941 — головний геолог геологічної експедиції «КМАстрой». Відкрив родовище корисних копалин на Камчатці.

Учасник Другої світової війни з червня 1943 року. Воював у складі четвертого саперного батальйону дванадцятого окремого батальйону зв’язку. Першим побудував міст через річку Шпрее (Берлін) для проведення важких танків ІС-2. У 1947–1950 роках — начальник Центральної геологічної партії. Керував розвідкою родовищ «Бухінік», Новокриворізького. У 1954—1974 — головний інженер «Кривбасгеології». Видатний знавець геології Кривбасу.

Трест «Кривбасгеологія». Фото 1957 року. Джерело: фейсбук-спільнота Криворізька старовина 

Анатолій Пітаде виховав плеяду геологів. Керував розвідкою залізних кварцитів на Криворіжжі. Довів доцільність будівництва Південного гірничо-збагачувального комбінату. Створив базу для випробування бурильної техніки. Очолював державні комісії з її випробування. Керував школами передового досвіду. За 1950–1970 роки швидкість буріння зросла з 73 метрів до 252 метрів, глибина буріння — з 250 метрів до 600 метрів.

 

Нагадаємо: в історичному центрі Кривого Рогу зняли, а потім не туди повернули пам’ятну дошку

У 2012 році на тодішній будівлі «Кривбасгеології» розмістили меморіальну дошку геологу та герою праці Анатолію Пітаде. У 2024 році в будівлі створили заклад харчування й переставили дошку на інше місце. Зміна розташування меморіальної дошки є порушенням, повідомили журналістам «Першого Криворізького» в Центрально-Міському виконкомі. Приблизно через місяць дошку повернули на місце.

Джерело: «Енциклопедія Криворіжжя», том 2, автор і керівник проєкту В. П. Бухтіяров, науковий керівник В. Г. Балакін, упорядник В. П. Бухтіяров, Кривий Ріг, видавництво «ЯВВА», 2005, стор. 296.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Бригада колійників, 1974 рік

Служба на честь початку робіт на Деконському кар'єрі

Стадіон руднику імені ХХ Партз’їзду

Ресторан Ліра, 1994 рік

Рудник імені ХХ Партз'їзду

Відео на тему

На Криворіжжі перші євреї були землеробами

Як змінився Макулан у Кривому Розі

Як змінився проспект Університетський (Гагаріна) у Кривому Розі | 1kr.ua

Як змінилась Гданцівка у Кривому Розі | 1kr.ua

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Як будували станції швидкісного «Проспект Металургів» і «Міська рада» в Кривому Розі

Під час будівництва лінії швидкісного трамвая між станціями «Проспект Металургів» і «Будинок рад» у Кривому Розі провели складні буропідривні роботи поблизу житлових будинків і транспортних маршрутів. Як відбувалося руйнування бетонних перемичок і що згадують учасники тих подій — на history.1kr.ua

«Місце початку й кінця»: історія найстарішого єврейського цвинтаря на Криворіжжі

Історія єврейського цвинтаря на території села Інгулець Новолатівської сільської громади Криворізького району тягнеться ще з 1800-х років. Саме в Інгульці всього за кілька десятків кілометрів від Кривого Рогу 200 років тому розпочалась історія найбільшої єврейської землеробської колонії на Криворіжжі.

Хто такі Шмакови і де у Кривому Розі знаходився їхній рудник

У Саксаганського району Кривого Рогу є свої таємниці. Наприклад, до нашого часу тут збереглись будинки поляків і поміщиків, що жили на території сотню років тому. Розповідаємо у матеріалі про те, ким же для Кривого Рогу були поміщики Шмакови.