Анатолій Пітаде

«Енциклопедія Криворіжжя», том 2, автор і керівник проєкту В. П. Бухтіяров

Хто такий Анатолій Пітаде: довідка

Анатолій Пітаде — видатний знавець геології Кривбасу. У 1954–1974 роках був головним інженером «Кривбасгеології». Що ще про нього відомо в контексті історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua

Анатолій Олексійович Пітаде народився 20 жовтня 1907 року в Москві, помер у серпні 1993 року в Кривому Розі. Закінчив Далекосхідний політехнічний інститут (1931). У 1931–1938 роках — геолог Камчатської геологічної експедиції. У 1938–1941 — головний геолог геологічної експедиції «КМАстрой». Відкрив родовище корисних копалин на Камчатці.

Учасник Другої світової війни з червня 1943 року. Воював у складі четвертого саперного батальйону дванадцятого окремого батальйону зв’язку. Першим побудував міст через річку Шпрее (Берлін) для проведення важких танків ІС-2. У 1947–1950 роках — начальник Центральної геологічної партії. Керував розвідкою родовищ «Бухінік», Новокриворізького. У 1954—1974 — головний інженер «Кривбасгеології». Видатний знавець геології Кривбасу.

Трест «Кривбасгеологія». Фото 1957 року. Джерело: фейсбук-спільнота Криворізька старовина 

Анатолій Пітаде виховав плеяду геологів. Керував розвідкою залізних кварцитів на Криворіжжі. Довів доцільність будівництва Південного гірничо-збагачувального комбінату. Створив базу для випробування бурильної техніки. Очолював державні комісії з її випробування. Керував школами передового досвіду. За 1950–1970 роки швидкість буріння зросла з 73 метрів до 252 метрів, глибина буріння — з 250 метрів до 600 метрів.

 

Нагадаємо: в історичному центрі Кривого Рогу зняли, а потім не туди повернули пам’ятну дошку

У 2012 році на тодішній будівлі «Кривбасгеології» розмістили меморіальну дошку геологу та герою праці Анатолію Пітаде. У 2024 році в будівлі створили заклад харчування й переставили дошку на інше місце. Зміна розташування меморіальної дошки є порушенням, повідомили журналістам «Першого Криворізького» в Центрально-Міському виконкомі. Приблизно через місяць дошку повернули на місце.

Джерело: «Енциклопедія Криворіжжя», том 2, автор і керівник проєкту В. П. Бухтіяров, науковий керівник В. Г. Балакін, упорядник В. П. Бухтіяров, Кривий Ріг, видавництво «ЯВВА», 2005, стор. 296.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Рудник імені ХХ Партз'їзду

Будинок номер 39 по Дніпропетровскій вулиці, 1957 рік

Служба на честь початку робіт на Деконському кар'єрі

Унікальні світлини старого центру міста, 1950-ті роки

Геодезичні роботи

Відео на тему

Як змінилась Гданцівка у Кривому Розі | 1kr.ua

Як змінився Макулан у Кривому Розі

На Криворіжжі перші євреї були землеробами

Як змінився проспект Університетський (Гагаріна) у Кривому Розі | 1kr.ua

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Місце, де зупинився час: історія Олександрівського рудника (ім. Рози Люксембург) у Кривому Розі

Рудник Олександрівський, заснований наприкінці XIX століття на території сучасного Тернівського району Кривого Рогу, у радянські часи мав ім’я Рози Люксембург і колись був центром місцевого життя. На звичайнісінькій на перший погляд вулиці Добросусідській по цей день зберігся будинок головного інженера, який загинув на Соловках. Неподалік шахти «Козацька» колись були велика школа №37, зелений парк із фонтаном і скульптурами, а на місце старої церкви й досі приходять молитись люди. Історія рудника, мікрорайону й до чого тут чаша Фаберже — про все читайте в матеріалі «Першого Криворізького».

«Перше залізо видобували на Криворіжжі кіммерійці, а політичну історію розпочали скіфи»

Головне з лекції про античність від кандидата філософських наук Ігоря Панафідіна

Їдальня по-криворізьки в 1930-х роках – з історії однієї фабрики-кухні Кривого Рогу

На кожному руднику Кривого Рогу була фабрика-кухня – величезна їдальня, де готували їжі значно більше, ніж люди могли з’їсти в стінах самої фабрики-кухні