Анатолій Пітаде

«Енциклопедія Криворіжжя», том 2, автор і керівник проєкту В. П. Бухтіяров

Хто такий Анатолій Пітаде: довідка

Анатолій Пітаде — видатний знавець геології Кривбасу. У 1954–1974 роках був головним інженером «Кривбасгеології». Що ще про нього відомо в контексті історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua

Анатолій Олексійович Пітаде народився 20 жовтня 1907 року в Москві, помер у серпні 1993 року в Кривому Розі. Закінчив Далекосхідний політехнічний інститут (1931). У 1931–1938 роках — геолог Камчатської геологічної експедиції. У 1938–1941 — головний геолог геологічної експедиції «КМАстрой». Відкрив родовище корисних копалин на Камчатці.

Учасник Другої світової війни з червня 1943 року. Воював у складі четвертого саперного батальйону дванадцятого окремого батальйону зв’язку. Першим побудував міст через річку Шпрее (Берлін) для проведення важких танків ІС-2. У 1947–1950 роках — начальник Центральної геологічної партії. Керував розвідкою родовищ «Бухінік», Новокриворізького. У 1954—1974 — головний інженер «Кривбасгеології». Видатний знавець геології Кривбасу.

Трест «Кривбасгеологія». Фото 1957 року. Джерело: фейсбук-спільнота Криворізька старовина 

Анатолій Пітаде виховав плеяду геологів. Керував розвідкою залізних кварцитів на Криворіжжі. Довів доцільність будівництва Південного гірничо-збагачувального комбінату. Створив базу для випробування бурильної техніки. Очолював державні комісії з її випробування. Керував школами передового досвіду. За 1950–1970 роки швидкість буріння зросла з 73 метрів до 252 метрів, глибина буріння — з 250 метрів до 600 метрів.

 

Нагадаємо: в історичному центрі Кривого Рогу зняли, а потім не туди повернули пам’ятну дошку

У 2012 році на тодішній будівлі «Кривбасгеології» розмістили меморіальну дошку геологу та герою праці Анатолію Пітаде. У 2024 році в будівлі створили заклад харчування й переставили дошку на інше місце. Зміна розташування меморіальної дошки є порушенням, повідомили журналістам «Першого Криворізького» в Центрально-Міському виконкомі. Приблизно через місяць дошку повернули на місце.

Джерело: «Енциклопедія Криворіжжя», том 2, автор і керівник проєкту В. П. Бухтіяров, науковий керівник В. Г. Балакін, упорядник В. П. Бухтіяров, Кривий Ріг, видавництво «ЯВВА», 2005, стор. 296.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Рудник імені ХХ Партз'їзду

Стадіон руднику імені ХХ Партз’їзду

Проспект Гагаріна (нині Університетський проспект), 1974 рік

Будинок номер 39 по Дніпропетровскій вулиці, 1957 рік

Будівництво по вулиці Ракітіна

Відео на тему

Як змінився Макулан у Кривому Розі

Як змінився проспект Університетський (Гагаріна) у Кривому Розі | 1kr.ua

Як змінилась Гданцівка у Кривому Розі | 1kr.ua

На Криворіжжі перші євреї були землеробами

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Криворізький метротрам — унікальне явище в Україні

Лінії криворізького метротраму збудовано за стандартами метрополітену, але вагони метро не використовуються, замість них - вагони трамваїв. Директор криворізького КП “Швидкісний трамвай” (1989 - 2011) Микола Бабкін розповів редакції “Першого Криворізького” історію розвитку цього підприємства. Запуск швидкісного, будівництво рельс за чеською технологією, оновлення рухливого складу КП та інші історичні факти у матеріалі

Історія криворізької вулиці Свято-Миколаївська

Вулиця Свято-Миколаївська - одна із найстаріших вулиць Кривого Рогу. Свято-Миколаївська змінювала назву декілька разів. Спершу вона була Миколаївська, за радянської влади її перейменували на Леніна

Історія вулиці Каунаська (Синагогальна) у Кривому Розі

Вулиця Каунаська (колишня Синагогальна) першу назву отримала від Хоральної синагоги та молитовного будинку «Хевро-Мішнаїс». Вважалася центром єврейського життя міста.