Анатолій Пітаде

«Енциклопедія Криворіжжя», том 2, автор і керівник проєкту В. П. Бухтіяров

Хто такий Анатолій Пітаде: довідка

Анатолій Пітаде — видатний знавець геології Кривбасу. У 1954–1974 роках був головним інженером «Кривбасгеології». Що ще про нього відомо в контексті історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua

Анатолій Олексійович Пітаде народився 20 жовтня 1907 року в Москві, помер у серпні 1993 року в Кривому Розі. Закінчив Далекосхідний політехнічний інститут (1931). У 1931–1938 роках — геолог Камчатської геологічної експедиції. У 1938–1941 — головний геолог геологічної експедиції «КМАстрой». Відкрив родовище корисних копалин на Камчатці.

Учасник Другої світової війни з червня 1943 року. Воював у складі четвертого саперного батальйону дванадцятого окремого батальйону зв’язку. Першим побудував міст через річку Шпрее (Берлін) для проведення важких танків ІС-2. У 1947–1950 роках — начальник Центральної геологічної партії. Керував розвідкою родовищ «Бухінік», Новокриворізького. У 1954—1974 — головний інженер «Кривбасгеології». Видатний знавець геології Кривбасу.

Трест «Кривбасгеологія». Фото 1957 року. Джерело: фейсбук-спільнота Криворізька старовина 

Анатолій Пітаде виховав плеяду геологів. Керував розвідкою залізних кварцитів на Криворіжжі. Довів доцільність будівництва Південного гірничо-збагачувального комбінату. Створив базу для випробування бурильної техніки. Очолював державні комісії з її випробування. Керував школами передового досвіду. За 1950–1970 роки швидкість буріння зросла з 73 метрів до 252 метрів, глибина буріння — з 250 метрів до 600 метрів.

 

Нагадаємо: в історичному центрі Кривого Рогу зняли, а потім не туди повернули пам’ятну дошку

У 2012 році на тодішній будівлі «Кривбасгеології» розмістили меморіальну дошку геологу та герою праці Анатолію Пітаде. У 2024 році в будівлі створили заклад харчування й переставили дошку на інше місце. Зміна розташування меморіальної дошки є порушенням, повідомили журналістам «Першого Криворізького» в Центрально-Міському виконкомі. Приблизно через місяць дошку повернули на місце.

Джерело: «Енциклопедія Криворіжжя», том 2, автор і керівник проєкту В. П. Бухтіяров, науковий керівник В. Г. Балакін, упорядник В. П. Бухтіяров, Кривий Ріг, видавництво «ЯВВА», 2005, стор. 296.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Бригада колійників, 1974 рік

Будівництво по вулиці Ракітіна

Проспект Гагаріна (нині Університетський проспект), 1974 рік

Ресторан Ліра, 1994 рік

Унікальні світлини старого центру міста, 1950-ті роки

Відео на тему

Як змінилась Гданцівка у Кривому Розі | 1kr.ua

На Криворіжжі перші євреї були землеробами

Як змінився проспект Університетський (Гагаріна) у Кривому Розі | 1kr.ua

Як змінився Макулан у Кривому Розі

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Історія Академії гірничих наук України, яка базується в Кривому Розі

У 2023 році Академії гірничих наук виповнюється 32 роки

Маєток родини поляків Войневичів, залізниця XIX століття і зв'язок Кривого Рогу з Європою: історія Шмаківського рудника

Кар’єри, закладені ще у 1880-х роках, старі залізничні колії та цегляні будинки інженерів досі приховані серед дворів Саксаганського району Кривого Рогу. Саме тут працював Шмаківський рудник — один із перших промислових майданчиків міста, навколо якого і виросли житлові квартали. Що залишилося від рудника, як промисловий об’єкт вплинув на розвиток району і чому ця історія зникає з міської пам’яті — читайте в матеріалі «Першого Криворізького».

«Місце початку й кінця»: історія найстарішого єврейського цвинтаря на Криворіжжі

Історія єврейського цвинтаря на території села Інгулець Новолатівської сільської громади Криворізького району тягнеться ще з 1800-х років. Саме в Інгульці всього за кілька десятків кілометрів від Кривого Рогу 200 років тому розпочалась історія найбільшої єврейської землеробської колонії на Криворіжжі.