Анатолій Пітаде

«Енциклопедія Криворіжжя», том 2, автор і керівник проєкту В. П. Бухтіяров

Хто такий Анатолій Пітаде: довідка

Анатолій Пітаде — видатний знавець геології Кривбасу. У 1954–1974 роках був головним інженером «Кривбасгеології». Що ще про нього відомо в контексті історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua

Анатолій Олексійович Пітаде народився 20 жовтня 1907 року в Москві, помер у серпні 1993 року в Кривому Розі. Закінчив Далекосхідний політехнічний інститут (1931). У 1931–1938 роках — геолог Камчатської геологічної експедиції. У 1938–1941 — головний геолог геологічної експедиції «КМАстрой». Відкрив родовище корисних копалин на Камчатці.

Учасник Другої світової війни з червня 1943 року. Воював у складі четвертого саперного батальйону дванадцятого окремого батальйону зв’язку. Першим побудував міст через річку Шпрее (Берлін) для проведення важких танків ІС-2. У 1947–1950 роках — начальник Центральної геологічної партії. Керував розвідкою родовищ «Бухінік», Новокриворізького. У 1954—1974 — головний інженер «Кривбасгеології». Видатний знавець геології Кривбасу.

Трест «Кривбасгеологія». Фото 1957 року. Джерело: фейсбук-спільнота Криворізька старовина 

Анатолій Пітаде виховав плеяду геологів. Керував розвідкою залізних кварцитів на Криворіжжі. Довів доцільність будівництва Південного гірничо-збагачувального комбінату. Створив базу для випробування бурильної техніки. Очолював державні комісії з її випробування. Керував школами передового досвіду. За 1950–1970 роки швидкість буріння зросла з 73 метрів до 252 метрів, глибина буріння — з 250 метрів до 600 метрів.

 

Нагадаємо: в історичному центрі Кривого Рогу зняли, а потім не туди повернули пам’ятну дошку

У 2012 році на тодішній будівлі «Кривбасгеології» розмістили меморіальну дошку геологу та герою праці Анатолію Пітаде. У 2024 році в будівлі створили заклад харчування й переставили дошку на інше місце. Зміна розташування меморіальної дошки є порушенням, повідомили журналістам «Першого Криворізького» в Центрально-Міському виконкомі. Приблизно через місяць дошку повернули на місце.

Джерело: «Енциклопедія Криворіжжя», том 2, автор і керівник проєкту В. П. Бухтіяров, науковий керівник В. Г. Балакін, упорядник В. П. Бухтіяров, Кривий Ріг, видавництво «ЯВВА», 2005, стор. 296.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Ресторан Ліра, 1994 рік

Бригада колійників, 1974 рік

Унікальні світлини старого центру міста, 1950-ті роки

Стадіон руднику імені ХХ Партз’їзду

Будинок номер 39 по Дніпропетровскій вулиці, 1957 рік

Відео на тему

На Криворіжжі перші євреї були землеробами

Як змінилась Гданцівка у Кривому Розі | 1kr.ua

Як змінився Макулан у Кривому Розі

Як змінився проспект Університетський (Гагаріна) у Кривому Розі | 1kr.ua

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Боротьба за залізо на Криворіжжі в епоху Середньовіччя

В історії Кривого Рогу досі одним із найбільш загадкових залишається питання Середньовіччя

Отаман Блакитний: повстанський рух, зв'язок з Криворіжжям і загибель

100 років тому розпочалися масові виступи селянства проти більшовиків на Криворіжжі. Повстання отамана Костянтина Пестушка охопило повіти Катеринославської та Херсонської губерній.

Що було не так із площею Визволення в Кривому Розі: пояснення нових топонімів

Масове перейменування топонімів — не нове явище для Кривого Рогу. Протягом ХХ та ХХІ століття місто пережило декілька хвиль перейменувань. У Кривому Розі 26 липня 2024 року в рамках закону про деколонізацію нові назви отримали вулиця Співдружності, сквер «Чебурашка», площа Визволення та ще 132 топоніми. У Дніпропетровській області позбавились загалом ще 292 назв, пов’язаних із радянщиною або російською імперською політикою.