Анатолій Пітаде

«Енциклопедія Криворіжжя», том 2, автор і керівник проєкту В. П. Бухтіяров

Хто такий Анатолій Пітаде: довідка

Анатолій Пітаде — видатний знавець геології Кривбасу. У 1954–1974 роках був головним інженером «Кривбасгеології». Що ще про нього відомо в контексті історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua

Анатолій Олексійович Пітаде народився 20 жовтня 1907 року в Москві, помер у серпні 1993 року в Кривому Розі. Закінчив Далекосхідний політехнічний інститут (1931). У 1931–1938 роках — геолог Камчатської геологічної експедиції. У 1938–1941 — головний геолог геологічної експедиції «КМАстрой». Відкрив родовище корисних копалин на Камчатці.

Учасник Другої світової війни з червня 1943 року. Воював у складі четвертого саперного батальйону дванадцятого окремого батальйону зв’язку. Першим побудував міст через річку Шпрее (Берлін) для проведення важких танків ІС-2. У 1947–1950 роках — начальник Центральної геологічної партії. Керував розвідкою родовищ «Бухінік», Новокриворізького. У 1954—1974 — головний інженер «Кривбасгеології». Видатний знавець геології Кривбасу.

Трест «Кривбасгеологія». Фото 1957 року. Джерело: фейсбук-спільнота Криворізька старовина 

Анатолій Пітаде виховав плеяду геологів. Керував розвідкою залізних кварцитів на Криворіжжі. Довів доцільність будівництва Південного гірничо-збагачувального комбінату. Створив базу для випробування бурильної техніки. Очолював державні комісії з її випробування. Керував школами передового досвіду. За 1950–1970 роки швидкість буріння зросла з 73 метрів до 252 метрів, глибина буріння — з 250 метрів до 600 метрів.

 

Нагадаємо: в історичному центрі Кривого Рогу зняли, а потім не туди повернули пам’ятну дошку

У 2012 році на тодішній будівлі «Кривбасгеології» розмістили меморіальну дошку геологу та герою праці Анатолію Пітаде. У 2024 році в будівлі створили заклад харчування й переставили дошку на інше місце. Зміна розташування меморіальної дошки є порушенням, повідомили журналістам «Першого Криворізького» в Центрально-Міському виконкомі. Приблизно через місяць дошку повернули на місце.

Джерело: «Енциклопедія Криворіжжя», том 2, автор і керівник проєкту В. П. Бухтіяров, науковий керівник В. Г. Балакін, упорядник В. П. Бухтіяров, Кривий Ріг, видавництво «ЯВВА», 2005, стор. 296.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Будівництво по вулиці Ракітіна

Стадіон руднику імені ХХ Партз’їзду

Будинок номер 39 по Дніпропетровскій вулиці, 1957 рік

Рудник імені ХХ Партз'їзду

Унікальні світлини старого центру міста, 1950-ті роки

Відео на тему

Як змінився проспект Університетський (Гагаріна) у Кривому Розі | 1kr.ua

На Криворіжжі перші євреї були землеробами

Як змінилась Гданцівка у Кривому Розі | 1kr.ua

Як змінився Макулан у Кривому Розі

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Коротка історія театрального життя у Кривому Розі

У нашому місті та на його околицях театральне життя почалось ще наприкінці XIX століття. Окрім професійних театрів, діяли ще й аматорські на рудниках

Історія єврейської землеробської колонії Інгулець поблизу Кривого Рогу

У матеріалі «Першого Криворізького» — повна розшифровка інтерв’ю доцента кафедри соціально-гуманітарних наук ДУЕТ Романа Шляхтича, який готує до публікації монографію про Голокост на Криворіжжі й погодився розказати нам про історію однієї з найбільших місцевих єврейських колоній.

Калораж для шахтаря-підземника в 1930-х у Кривому Розі – з історії однієї фабрики-кухні

Уперта боротьба за калораж, тобто калорійність страв. У такій реальності жили криворізькі шахтарі в 1930-ті роки. Згідно з нормами, під час фізичної праці добові енерговитрати робітників складають 3300 – 3900 ккал, і вони мають покриватися збалансованим раціоном. Як було в 1930-х?