Продавали зерно і коней: історія вулиці Староярмаркової в Кривому Розі

Продавали зерно і коней: історія вулиці Староярмаркової в Кривому Розі

Саме Староярмаркова — історична назва вулиці, яка повернулась кілька років тому після перейменування із Сиволапа під час декомунізації

У матеріалі цитується книжка Ігоря Рукавіцина «Кривой Рогъ в конце XIX — начале XX века» та використовуютьс фото з групи "Криворізька старовина"

Вулиця Староярмаркова розташована в Центрально-Міському районі Кривого Рогу. 

Назва вулиці пов’язана з двома ярмарками, які проводились у Кривому Розі з 1803 року. Станом на 70-ті роки XIX століття кількість ярмарків зросла до чотирьох, а час їх проведення збігався із церковними святами.

Торги в місті проводились до кінця XIX століття, а до цього Кривий Ріг уже став одним із найбільших центрів імперії з продажу коней і великої рогатої худоби. На ярмарки з’їжджались селяни із найближчих волостей, продавали худобу та зерно.

Ярмаркова площа містилась на великому пустирі між річкою Інгулець і сучасною вулицею Свято-Миколаївською поблизу хлібозаводу №1.

Вулиця сформувалась лише в останній чверті XIX століття, до цього забудованою була тільки її західна частина. Староярмаркова починається від сучасної Свято-Миколаївської біля магазину «Саксагань» і простягається до Гданцівського мосту. Її довжина становить близько 850 метрів. На вулиці переважали одноповерхові будинки із саману — цегли, яку виготовляли із суміші глини, соломи і кінського перегною, висушеного на сонці.

На вулиці Староярмарковій на початку XX століття розміщувались «Перший кефірний заклад» у будинку Бригади та склад Мойші Тополянського на Староярмарковій площі. Тут жила відома в ті часи сім’я музикантів Назаренків — бандуристів, виконавців і зберігачів народних пісень. Їхній будинок знесли на початку 80-х років XX століття. Поруч із будинком Назаренків стояв «будинок учителя», де в минулому столітті жили викладачі місцевої початкової школи міністерства народної освіти. На сьогодні старих одноповерхових будинків на Староярмарковій майже не лишилось.
Редактор: Софія Скиба

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

"Старе місто": екскурсія з Олександром Мельником й Іриною Стеблиною

Річка Інгулець вже виходила з берегів

Вулиця Пушкіна

Човнова станція під час весняної повені

На площі Визволення

Відео на тему

Що приховують Карачуни: місце сили у Кривому Розі

Як змінилась вулиця Церковна у Кривому Розі

Жила-була Гданцівка: відео про історію мікрорайону

Як змінились Карачуни у Кривому Розі

Як змінився піонерський табір «Ласточка» на Карачунах

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Історія Гданцівського парку

У 1936 році в Кривому Розі з’явився парк, який назвали Комсомольським. Криворізька молодь створила його на правому березі річки Інгулець, а на лівому березі вже з 1927 року розташувався парк імені Федора Мершавцева (до декомунізації — імені газети "Правда").

Володимир Токар: скульптор і художник

Криворіжець Володимир Токар — скульптор, художник і член Національного Союзу художників України — до свого шестидесятиріччя отримав нагрудний знак “За заслуги перед містом II ступеню”.

Шахта Тернівська

Шахта Тернівська (до декомунізації - імені Леніна) - залізорудна шахта, яку здали в експлуатацію у 1963 році. Входила до складу рудоуправління імені Орджонікідзе, яке в 1969 році перейменували у рудоуправління імені Леніна, а 1 жовтня 1989 року ліквідували