Продавали зерно і коней: історія вулиці Староярмаркової в Кривому Розі

Продавали зерно і коней: історія вулиці Староярмаркової в Кривому Розі

Саме Староярмаркова — історична назва вулиці, яка повернулась кілька років тому після перейменування із Сиволапа під час декомунізації

У матеріалі цитується книжка Ігоря Рукавіцина «Кривой Рогъ в конце XIX — начале XX века» та використовуютьс фото з групи "Криворізька старовина"

Вулиця Староярмаркова розташована в Центрально-Міському районі Кривого Рогу. 

Назва вулиці пов’язана з двома ярмарками, які проводились у Кривому Розі з 1803 року. Станом на 70-ті роки XIX століття кількість ярмарків зросла до чотирьох, а час їх проведення збігався із церковними святами.

Торги в місті проводились до кінця XIX століття, а до цього Кривий Ріг уже став одним із найбільших центрів імперії з продажу коней і великої рогатої худоби. На ярмарки з’їжджались селяни із найближчих волостей, продавали худобу та зерно.

Ярмаркова площа містилась на великому пустирі між річкою Інгулець і сучасною вулицею Свято-Миколаївською поблизу хлібозаводу №1.

Вулиця сформувалась лише в останній чверті XIX століття, до цього забудованою була тільки її західна частина. Староярмаркова починається від сучасної Свято-Миколаївської біля магазину «Саксагань» і простягається до Гданцівського мосту. Її довжина становить близько 850 метрів. На вулиці переважали одноповерхові будинки із саману — цегли, яку виготовляли із суміші глини, соломи і кінського перегною, висушеного на сонці.

На вулиці Староярмарковій на початку XX століття розміщувались «Перший кефірний заклад» у будинку Бригади та склад Мойші Тополянського на Староярмарковій площі. Тут жила відома в ті часи сім’я музикантів Назаренків — бандуристів, виконавців і зберігачів народних пісень. Їхній будинок знесли на початку 80-х років XX століття. Поруч із будинком Назаренків стояв «будинок учителя», де в минулому столітті жили викладачі місцевої початкової школи міністерства народної освіти. На сьогодні старих одноповерхових будинків на Староярмарковій майже не лишилось.
Редактор: Софія Скиба

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Кривий Ріг, 1931 рік. На світлині Надія Кахіна

Площа Визволення

Човнова станція під час весняної повені

Повінь 1937 року, центр міста

Річка Інгулець вже виходила з берегів

Відео на тему

Як змінились Карачуни у Кривому Розі

Що приховують Карачуни: місце сили у Кривому Розі

Як змінилась вулиця Церковна у Кривому Розі

Як змінився піонерський табір «Ласточка» на Карачунах

Як змінився Проріз у Кривому Розі

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Залізнична станція Кривий Ріг-Головний: довідка

Кривий Ріг-Головний — важлива транспортна артерія Кривбасу. Формує й розформовує вантажні та пасажирські поїзди. Що ще відомо про залізничну станцію в контексті історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua

Історія єврейської землеробської колонії Інгулець поблизу Кривого Рогу

У матеріалі «Першого Криворізького» — повна розшифровка інтерв’ю доцента кафедри соціально-гуманітарних наук ДУЕТ Романа Шляхтича, який готує до публікації монографію про Голокост на Криворіжжі й погодився розказати нам про історію однієї з найбільших місцевих єврейських колоній.

Що таке Глеюватський кар’єр: довідка

Глеюватський кар’єр, 1960 рік: довідка