Продавали зерно і коней: історія вулиці Староярмаркової в Кривому Розі

Продавали зерно і коней: історія вулиці Староярмаркової в Кривому Розі

Саме Староярмаркова — історична назва вулиці, яка повернулась кілька років тому після перейменування із Сиволапа під час декомунізації

У матеріалі цитується книжка Ігоря Рукавіцина «Кривой Рогъ в конце XIX — начале XX века» та використовуютьс фото з групи "Криворізька старовина"

Вулиця Староярмаркова розташована в Центрально-Міському районі Кривого Рогу. 

Назва вулиці пов’язана з двома ярмарками, які проводились у Кривому Розі з 1803 року. Станом на 70-ті роки XIX століття кількість ярмарків зросла до чотирьох, а час їх проведення збігався із церковними святами.

Торги в місті проводились до кінця XIX століття, а до цього Кривий Ріг уже став одним із найбільших центрів імперії з продажу коней і великої рогатої худоби. На ярмарки з’їжджались селяни із найближчих волостей, продавали худобу та зерно.

Ярмаркова площа містилась на великому пустирі між річкою Інгулець і сучасною вулицею Свято-Миколаївською поблизу хлібозаводу №1.

Вулиця сформувалась лише в останній чверті XIX століття, до цього забудованою була тільки її західна частина. Староярмаркова починається від сучасної Свято-Миколаївської біля магазину «Саксагань» і простягається до Гданцівського мосту. Її довжина становить близько 850 метрів. На вулиці переважали одноповерхові будинки із саману — цегли, яку виготовляли із суміші глини, соломи і кінського перегною, висушеного на сонці.

На вулиці Староярмарковій на початку XX століття розміщувались «Перший кефірний заклад» у будинку Бригади та склад Мойші Тополянського на Староярмарковій площі. Тут жила відома в ті часи сім’я музикантів Назаренків — бандуристів, виконавців і зберігачів народних пісень. Їхній будинок знесли на початку 80-х років XX століття. Поруч із будинком Назаренків стояв «будинок учителя», де в минулому столітті жили викладачі місцевої початкової школи міністерства народної освіти. На сьогодні старих одноповерхових будинків на Староярмарковій майже не лишилось.
Редактор: Софія Скиба

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Рахманівка. Руїни церкви Святого Миколая

На площі Визволення

Річка Інгулець вже виходила з берегів

"Старе місто": екскурсія з Олександром Мельником й Іриною Стеблиною

Повінь 1937 року, центр міста

Відео на тему

Жила-була Гданцівка: відео про історію мікрорайону

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Центрально-Міський район КАДРИ КІНОХРОНІКИ!

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

ОУН, катування в "лабораторії" і місця розстрілів у Кривому Розі

15 діб стоячи в закритому приміщенні без сну. Колишня тюрма на Леніна, 48 (нині Свято-Миколаївська, 53) вирізняється з-поміж місць несвободи в Кривому Розі. У перші десятиліття радянської влади в місті тут ув’язнювали всіх – і кримінальних злочинців, і хуліганів, і «політичних», і священників.

Скіфи, Рудана й історія назви міста: легенди Криворіжжя

Золото скіфів, історія Рудани й Інгульця й до чого тут Кривий Ріг

Історія Довгинцівського району Кривого Рогу

Ще на початку ХІХ століття у розпорядження капітана Долгінцева надали досить велику ділянку землі неподалік Кривого Рогу, який на той час був військовим поселенням, а з 1857 року - містечком. Населений пункт, де оселився капітан Долгінцев та його кріпосні, розрісся у село, яке називали Катеринівкою. Але з часом прізвище генерала стало і власною назвою поселення, яке назвали Долгінцевим (у радянскі часи закріпилась назва Довгинцеве)