Ах ти ж, нечиста квасоля: як лаялися криворіжці кінця XIX – початку XX сторіччя

Ах ти ж, нечиста квасоля: як лаялися криворіжці кінця XIX – початку XX сторіччя

Як наші пращури ще два століття тому ображали одне одного, називаючи москалями, та чому охрестити когось Мазепа було ще тією лайкою ?

Пропонуємо добірку найпоширеніших лайливих висловів, записаних у селі Ганнівка (нині Широківська громада Криворізького району)

У статті наведені матеріали з книжки Олександра Мельника та Олександра Степаненка «Історичний фольклор Криворіжжя», Кривий Ріг, 2001 рік.

  • Доки ти питимеш?! Щоб тебе п'явки спили!
  • Куди ти пішов? Щоб ти кругом Азовського моря пішов!
  • Ах ти бусурман проклятий!
  • Ах ти, пика московська!
  • Мазепа ти чортів! 

Примітка: У 1708 році на гетьмана Івана Мазепу було накладено церковну анафему за перехід на бік Швеції у часи Північної війни. Відлучення від церкви відбулося за особистим наказом російського царя Петра І, що назвав очільника козаків зрадником. Цікаво, що саме московит першим не дотримався умов Коломацьких статей про захист васала (козаків) та не допоміг гетьману відбити наступ шведів, чим і дав Мазепі офіційні підстави піти від одного сюзерена (царя) до іншого – Карла ХІІ (короля Швеції). Російська пропаганда доклала всіх зусиль, аби зробити з гетьмана зрадника в очах українців, чого тільки вартує церковна анафема для православного народу. Саме через демонізацію особистості Мазепи як колаборанта його прізвищем і похідними (“мазепинці”) стали нарікати борців за Україну та справжніх запроданців, – від редакції

  • Мордва б тебе положила!
  • Галушка ти полтавська!
  • Щоб тобі чорти чуба обсмалили!
  • Харцизяка чортовий!
  • Магомет проклятий!
  • Завіка б тебе взяла!
  • Трясця б твоїй матері!
  • Щоб тебе Барабашова участь постигла!
  • Тю на тебе, маликуватий!
  • Якщо я брешу, то щоб мені не діждатися свяченого яблука скуштувати!
  • Ах ти ж, нечиста квасоля
  • Японський городовий, що робиться.
  • Ах ти ж, собача душа!
  • Щоб через твій двір Мамай пройшов!

Записано зі слів Штефана Семена Олексійовича, село Ганнівка.

Чи чули від старших родичів схожу лайку? Діліться з редакцією в коментарях


 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Шахта №5, Гданцівка, рудник Карла Лібкнехта — місця наймасовіших вбивств євреїв за часів окупації Кривого Рогу

Найбільшими місцями розстрілів єврейського населення були шахта №5 рудоуправління імені Фрунзе, біля концтаборів (особливо на Гданцівці), на руднику Карла Лібкнехта. Убитих вивозили у рови неподалік, скидали у кар’єри цегельного заводу.

Юрко Степовий про брата - отамана Степового-Блакитного

Про героїчну постать отамана Степового-Блакитного широка українська громадськість, передусім української діаспори, дізналася у повоєнні роки з документально-біографічних повістей його молодшого брата Федора Пестушка.

Відбудова, нові факультети й корпуси: історія педагогічного університету після Другої світової війни

Заняття у Криворізькому державному педагогічному інституті відновилися в жовтні 1944 року вже у звільненому від німецько-фашистської окупації Кривому Розі