Тут творять історію: найбільші палаци культури Кривого Рогу

У Кривому Розі є 18 палаців культури. Майже всі вони побудовані за радянських часів. На початок 2022 року в Кривому Розі функціонували лише 10 палаців. Найбільші — це Палац молоді та студентів, «Північний», «Саксагань», «Тернівський», «Центральний» і «Першотравневий». Деякі палаци перебувають на балансі міської громади, частину фінансують приватні гірничодобувні компанії, інші закрили через аварійний стан (як-от покинутий Палац культури коксохіміків).

Будівлі завжди були і будуть частиною культурного ландшафту міста, який є відображенням історичних процесів. У Радянському Союзі палаци культури, або, як їх іще називали, клуби провадили масово-політичну та культурно-освітню роботу, спрямовану на комуністичне виховання й організацію дозвілля трудящих. З юнаків і дівчат формували «патріотично налаштованих особистостей», які нібито, в уяві радянської пропагандистської машини, могли служити прикладом для інших громадян та громадянок. Для цього організовувалися гуртки, кінофестивалі, виставки, що сприяло розвитку народної творчості, щоправда, усе відбувалось під чітким контролем політбюро. Та все ж інколи люди знаходили спосіб виражати свою творчість через самодіяльність, тому палаци стали місцем для відпочинку й емоційної розрядки після важкого робочого дня.

У цій статті розглянемо 4 найбільших палаци культури нашого міста, історія та сьогодення яких вирізняються цікавими подробицями, вартими уваги кожного.

Палац культури «Саксагань»

Селище, з якого все почалося, називалося «П’ятихатки» — там насправді було всього п’ять будиночків. Шахти розросталися, зводилися нові корпуси промислових будівель, житлові будинки. У цей самий час комсомольці рудника імені Дзержинського й стали ініціаторами будівництва Палацу культури. З 1914 року на Шмаківському (колишньому Дзержинського) руднику почали розвиватися тогочасні будинки інженерів. Саме вони стали основою для створення закладів культури, і «Саксагань» не є винятком.

Активний клубний рух міста розпочався із середини 20-х років. У кінці того ж десятиліття на базі Будинку інженерів рудника імені Дзержинського створюється Театр робітничої молоді, а в серпні 1931 року починається будівництво Палацу культури. Але робота фактично не велася — продуктивному розвитку палацу дуже заважав Голодомор 1932–1933 років, лише після його закінчення почалося відродження деяких колективів палацу.

Післявоєнне фото (з фейсбук-сторінки «Криворізька старовина»)

Відповідно до історичної довідки, яка є в палаці, офіційна дата його відкриття — 1937 рік. Будівля Палацу культури «Саксагань» зведена в стилі конструктивізму. Конструктивізм як мистецький напрям, побудований на принципі утилітарного функціоналізму, використовував переважно прості геометричні форми або їх комбінації. Проєкт розробив московський архітектор Володимир Кабаков у 1930 році, втілили його в 1934-му.

З роками зовнішній вигляд Палацу культури змінювався. У серпні 1938-го при ньому відкрився літній кінотеатр, який у 1957 році реконструювали. Друга світова війна теж внесла корективи — будівля була пошкоджена. Відразу після звільнення Кривого Рогу розпочалось відновлення шахтоуправління, а разом із ним і Палацу культури. Відбувався активний розвиток самодіяльних гуртків: відновлювали роботу хоровий колектив, драматичний гурток, театр «Синя блуза». Уже в 1957 році Палац культури зайняв перше місце на обласному конкурсі художньої самодіяльності. У ті роки за перемогу в профспілкових конкурсах художньої самодіяльності Палацу культури подарували рояль, який і сьогодні є гордістю «Саксагані».

У 1981 році, до ювілею шахти «Гігант», при Палаці культури введений в експлуатацію зимовий сад, та документальних свідчень щодо нього немає. Відомо лише те, що саджанці привезли з Нікітського ботанічного саду, що в селищі Ботанічне Кримської області (сучасне селище Нікіта).

Сучасний вигляд (з фейсбук-сторінки ПК «Саксагань». Кривий Ріг)

У зв’язку з удосконаленням структури управління та скасуванням рудоуправління імені Дзержинського в жовтні 1989 року Палац культури передали шахті «Гігант» виробничого об’єднання «Кривбасруда». Рішенням IV сесії Криворізької міської ради №94 від 30.09.1998 «Про створення міських Палаців культури “Саксагань” та “Першотравневий”» Палац культури шахти «Гігант» прийнято до комунальної власності міста і перейменовано в міський комунальний Палац культури «Саксагань». У вересні 2016 року його було перейменовано в Комунальний заклад «Палац культури “Саксагань”» Криворізької міської ради.

Зараз на базі Палацу культури «Саксагань» працюють 8 аматорських колективів та 1 професійний під керівництвом Наталії Василівни Ісмаїлової. Палац культури вирізняється великим концертним залом на 450 місць, у ньому працюють досвідчені педагоги, які розкривають таланти своїх вихованців. Головний принцип творчої діяльності закладу — збереження історичної та культурної спадщини міста, а також сучасне бачення сьогодення. За активною діяльністю закладу можна спостерігати на його офіційній фейсбук-сторінці.

Палац культури «Тернівський»

У Тернівському краї розташований один з осередків культурно-мистецького життя мешканців району та міста — ПК «Тернівський». Уся історія Палацу культури — це життя кількох поколінь творчих людей, які щодня дарують свій талант мешканцям і гостям міста.

Про історію цього палацу history.1kr.ua пощастило дізнатися в особистому інтерв’ю з директоркою Тетяною Вікторівною Гордієнко, яка працює тут понад 30 років, а з грудня 2000 року — на посаді директора. За її словами, спочатку працював клуб на старому руднику, а вже в 1969 році заклад відкрили як Палац культури рудоуправління імені Леніна. У 1989 році рудоуправління припинило свою роботу, у 2016 році шахта отримала нову назву «Тернівська», а палац функціонував як Палац культури шахти імені Леніна. Тут проводилися збори, концерти самодіяльності, діяли гуртки хореографії та хор — усе для обслуговування жителів рудоуправління. І великий зал на 600, і малий зал на 200 місць завжди радо приймали як вихованців численних гуртків, так і вдячних глядачів.

У різні роки XX століття на сцені ПК дарували свою майстерність поціновувачам культури актори Віктор Павлов, В’ячеслав Тихонов; хореограф Махмуд Есамбаєв; співаки Володимир Висоцький, Муслім Магомаєв, Микола Гнатюк, Дмитро Гнатюк, Теймур Мустафаєв, Алла Кудлай, ВІА «Самоцвіти», «Романтики» та багато інших митців.

ПК «Тернівський». 1970-ті (з фейсбук-сторінки Експерт-КР)

Із 2000 року заклад є комунальним. Його вихованці, як і багатьох інших закладів міста, є переможцями міжнародних та всеукраїнських фестивалів і конкурсів, учасниками телевізійних талант-шоу «Україна має талант», «Круче всех». Виступи творчих колективів закладу є окрасою концертних програм в Україні та за її межами. Щороку заклад гостинно приймає Міжнародний фестиваль хореографічного мистецтва «Танець скликає друзів», «Творчий проєкт Тріумф-fest», Всеукраїнський театральний фестиваль «Театр Арена», «Осіння рапсодія».

У «Тернівському» займаються 540 вихованців віком від 4 до 80 років. За словами директорки, найбільше дітей зараз саме в колективах народного танцю. «Ми тепер зрозуміли, що ідентифікація наша як нації йде через мову, через пісню, через творчість», — поділилася Тетяна Вікторівна. У закладі працюють 20 клубних формувань для дітей і дорослих, 8 із них мають почесне звання «народний» і «зразковий», а також зразковий цирковий колектив «Прометей». Зараз працівники Палацу культури роблять усе можливе, щоб наблизити перемогу України. Весь творчий колектив бере діяльну участь у волонтерських акціях спільно з іншими закладами культури: плетінні сіток, виготовленні подарунків, зборах на техніку військовим. За фінансової підтримки дитячого фонду Організації Об’єднаних Націй UNICEF, який опікується дітьми, у палаці надають психологічну допомогу переселенцям.

Директорка поділилася планами та мріями щодо покращення палацу: «Розвивати нові гуртки поки не плануємо, нам потрібно стати привабливими зовнішньо, стати більш сучасними, щоб молоді було цікаво приходити в палац». Але й далі пріоритетом діяльності КЗ «ПК “Тернівський”» залишається розвиток творчих здібностей.

За сьогоднішнім життям палацу можна спостерігати на офіційній фейсбук-сторінці закладу.

ПК «Тернівський». Початок XXI століття (з архіву Криворізького музею)

Палац культури «Першотравневий»

У 1948 році в Кривому Розі побудували кінотеатр, де молодь Першотравневого рудника проводила своє дозвілля. Цей кінотеатр зовсім скоро став основою майбутнього палацу. У 1952 році, з приходом керуючого Рубена Арамаїсовича Григор’яна (головного інженера рудника «Перший Травень». — Авторка), постало питання про будівництво закладу культури, який мали звести за два роки.

У січні 1954 року за проєктом архітектора Костянтина Барташевича розпочалося будівництво, за яким особисто спостерігав Григор’ян. 150 майстрів будували палац у стилі радянського неокласицизму («сталінського ампіру»), для якого характерні античні колони, симетричні фасади та мінімальний декор. Ця архітектурна пам’ятка радянського періоду має два зали, кожен на 800 людей. Офіційно історія Палацу культури починається 28 травня 1955 року, його засновником є Олександр Пилипович Зайцев.

Палац культури Першотравневого рудника, 1957 (з фейсбук-сторінки «Криворізька старовина»)

За 68 років існування палац змінював керівництво 13 разів, остання його директорка — Олена Володимирівна Олійник (з 2021 року). В інтерв’ю «Першому Криворізькому» вона поділилася досягненнями палацу за роки свого керування. До прикладу, у 2022 році керівники вокальних і танцювальних колективів брали участь у міжнародних фестивалях і зайняли призові міста, є також гран-прі. «У нашому палаці відбулося багато заходів: концерти, ігрові та розважальні програми, квести, майстер-класи, благодійні заходи, тематичні заходи. Усе це проводимо для того, щоб діти розвивалися творчо та були щасливі», — каже Олена.

Також у палаці у вересні 2023 року відкрили дитячий простір розвитку і безпеки — хаб «Steel Hearts KR» (з англ. — «Сталеві серця Кривого Рогу»). Тут діти перебувають безплатно, фасилітатори проводять із ними різноманітні заняття, а також працюють психолог і соціальний педагог. Зареєструватися на заняття можна за номером телефону (+38) 068-16-20-260 або прийти особисто до хабу за адресою: вулиця Матросова, 77.
 

ПК «Першотравневий». Початок 2000-х (з архіву Криворізького музею)

ПК «Першотравневий». Сучасний вигляд

У серпні 2023 року в ході кампанії з декомунізації та дерусифікації топонімічних назв палац перейменували. Редакція 1kr.ua подала запит на отримання інформації про перебіг процесу перейменування Палацу культури, але у виконкомі документи щодо перейменування відсутні. Директорка прокоментувала цей крок так: «Ми довго думали, яка повинна бути назва, розуміли: як корабель назвемо, так у ньому й попливемо. І завдячуючи нашій завідувачці відділу культури Тернівського району Олені Волошиній, ми вирішили, що це буде “Творчий”, бо тут ми творимо мистецтво разом». Вона також додала, що на цьому зміни не закінчаться: «Наш палац — це культурний простір, з різноманітними культурними послугами. Це і діти, і молодь, і наші ветерани. Щоб кожен знайшов своє вподобання. Я дуже мрію про ремонт нашого палацу, про оновлену сцену й апаратуру… Але знаю, що все в нас буде!»
За мистецьким життям палацу можна спостерігати на фейсбук-сторінці ПК «Творчий» КМР.
 

Палац культури «Північний»

Мікрорайон Даманський з’явився на карті Кривого Рогу в 70-х роках минулого століття. Будували його як спальний район для працівників ПівнГЗК на землях радгоспу імені Шевченка, а по суті — у степу. У результаті постало дуже симпатичне і затишне селище на околиці з одним із найбільших Палаців культури Кривого Рогу.

Палац культури Північного гірничо-збагачувального комбінату в Кривому Розі відкрито 5 листопада 1986 року. Будувався цей заклад культури за типовим проєктом, авторами якого є архітектори Бубнов, Давиденко, Билінкін, Горлишков, Шебаліна, Рогачова та інженери Клюшкін і Тихомирова. Але хто займався будівництвом саме ПК «Північний» — невідомо. В СРСР таких закладів налічувалося близько 16, серед них — будинок культури для працівників заводу «Шинник» у Дніпрі, Лозівський БК Харківської області, центр культури для робітників Кременчуцького автомобільного заводу в Кременчуці, Маріупольський Палац культури металургів (перейменований до лютого 2022 року на МПК «Український дім», знищений під окупацією влітку 2023 року пожежею). Пік будівництва подібних будівель із концертним залом на 1 200 місць припав на 70–80 роки XX століття. Розробку проєкту доручили московському науково-дослідному інституту імені Мезенцева, який із 1963 року займався архітектурним та інженерним проєктуванням будівель культури й інших об’єктів відпочинку на території СРСР. Одразу виникає логічне питання: а як щодо наших талановитих українців? В інтерв’ю для Reporters український архітектор Олег Дроздов ділиться тодішнім становищем українських архітекторів: «Я з того покоління, у якому ніхто ні про що серйозно не думав… Ми не мали жодної думки, що можемо щось проєктувати й будувати. Лише один із двохсот міг кудись пробитися з усієї цієї системи, наблизитися до шансу зробити архітектуру в 1980-ті. Ми робили паперову архітектуру. Ми робили підпільні виставки… Жодних очікувань від майбутнього в нас не було».

Будівництво палацу культури Північного ГЗК, 1980-ті (з фейсбук-сторінки «Криворізька старовина»)

ПК «Північний». 1986 (з архіву Криворізького музею)

На сцені «Північного» можна було побачити концерт Мусліма Магомаєва в минулому столітті та перші виступи «95-го кварталу» на початку 2000-х. За словами директора палацу Володимира Будка, з 2019 року тут виступали такі акторки й актори, як Ада Роговцева, Ольга Сумська, Ахтем Сеітаблаєв, Дмитро Лаленков, Руслана Писанка та інші.

На базі палацу діють хореографічні, вокальні студії, гуртки естетичного розвитку, тут щороку відбувається понад 20 розважальних заходів. Директор пояснює це тим, що в закладі є потрібне обладнання. «Ми працюємо для людей, тому робимо все для того, щоб вони отримували тут емоції, оскільки Палац культури — для отримання емоцій і заряджання позитивом», — каже Володимир Будко.

Як і більшість закладів культури в Кривому Розі, ПК «Північний» із перших днів повномасштабної війни долучився до допомоги військовим — колектив закладу виготовляв окопні свічки, плів сітки та підтримував дух патріотизму. За культурними заходами палацу можна спостерігати на його фейсбук-сторінці.

ПК «Північний». Сучасний вигляд (з фейсбук-сторінки Палац культури Північний. Кривий Ріг)

З розвалом СРСР багато палаців культури втратили свою ідеологічну спрямованість, але залишилися важливим елементом спадщини. Сучасні палаци культури продовжують служити центрами культурного життя, і криворізькі заклади не виняток. Але згідно з нещодавнім дослідженням соціологічної групи «Рейтинг», молодь зараз не так активно цікавиться культурними заходами: для молодшого покоління більш значущими чинниками, які впливають на рішення відвідати культурний захід, є особиста зацікавленість, наявність знайомих, оголошення в соцмережах чи ЗМІ. Усі респонденти дослідження, включно з надавачами культурних послуг, вважають, що культурним закладам бракує осучаснення простору — ремонтів, облаштованих укриттів, транспорту для підвезення людей із віддалених сіл. Друга велика проблема — брак сучасних і молодих кадрів у системі культури. Частина громад формує Молодіжні ради, щоб пожвавити обмін ідеями, проте загалом низька оплата праці, маленькі громади та депопуляція роблять кадрове питання складним для вирішення. Ще однією проблемою є фінансування закладів культури, оскільки більша частина коштів зараз спрямована на військові й економічні потреби. Труднощі лише підсилили відчуття значущості культури як тої, що формує та підтримує націю в боротьбі за власний суверенітет, тому заклади культури України та Кривого Рогу продовжують творчу діяльність.