Степан Тільга: Криворіжсталь, шахти і політика

Степан Тільга: Криворіжсталь, шахти і політика

У місті Кривий Ріг є вулиця, названа на честь Степана Тільги. Ким була ця людина? Чому на його честь названа вулиця?

Тільга Степан Сергійович (1940-1998 роки) - генеральний директор комбінату «Криворіжсталь» (1992-1996), директор представництва Союзу промисловців України (1996-1998), член виконкому міськради.

Степан Тільга народився 28 жовтня 1940 року в селі Малинівка Дніпропетровської області. Закінчивши Криворізький гірничий технікум (зараз - Гірничий коледж ДВНЗ "КНУ"), працював підземним хронометражним, кріпильником, гірничим майстром на шахті “Центральна” у місті Інгулець (після 2002 року - Інгулецький район міста Кривого Рогу). Після служби в армії вступив до Дніпропетровського металургійного інституту (нині - Національна металургійна академія України, знаходиться у місті Дніпро), де отримав фах інженера-металурга. 

У 1958-59 роках працював кріпильником, майстром шахти “Центральна” на Інгульці. У 1964-1988 роках був підручним нагрівником, майстром блюмінга №2, заступником начальника цеху блюмінга №1, начальником блюмінга №2,3.
У 1988 році став головним інженером, у 1993-1996 працював генеральним директором комбінату “Криворіжсталь”.

Пішов у відставку Тільга у зв’язку з проблемами із здоров'ям, пише Укррудпром. 90-ті роки стали кризовими у вітчизняній промисловості, у тому числі і у гірничо-металургійному комплексі. Перебої з поставками сировини, спад об’єму виробництва більше ніж на половину поглиблювали кризу. Коли Тільга пішов із посади, генеральним директором “Криворіжсталі” став Володимир Нечипоренк. Пізніше Степан Тільга був співкерівником Промислово-наукового союзу Кривбасу, членом виконкому міської ради міста Кривий Ріг.
У липні 1993 року став генеральним директором комбінату «Криворіжсталь». Цей час був складним для підприємства, і металургів хвилювали повідомлення про можливе банкрутство комбінату. Призначення Тільги на цю посаду деяких з них, певно, дещо заспокоїло, адже він довгий час працював на підприємстві і знав про його проблеми підприємства зсередини.

АрселорМіттал Кривий Ріг (колишня назва - Криворіжсталь)
 
Разом з усією Україною «Криворіжсталь» починав працювати за ринковим механізмом господарювання. У жовтні 1993 року генеральний директор Тільга розпочав процес переведення комбінату на орендну форму господарювання.
 
У 1994 році керівництво «Криворіжсталі» виділило кошти на будівництво будинку на 70 квартир, куди заселилися сім’ї металургів. У четвертому кварталі 1994 року підприємство вже мало можливість сплачувати за сировину і матеріали грошима, а не виробленим металом.
 
28 листопада 1994 року Степан Тільга у складі делегації з Кривого Рогу брав участь у зустрічі з другим Президентом України Леонідом Кучмою, де обговорювалися головні проблеми комбінату.
 
1995 рік також став одним із найважчих для підприємства. Були зупинені і протягом року знаходилися на консервації четверта і шоста доменні печі, перший конвертерний цех, третій блюмінг, штрипсовий стан. За клопотанням Степана Тільги для користування комбінату було залишено 2,2 трильйони карбованців, які використали для реконструкції першого дротового стану. Саме цю реконструкцію вважають основним досягненням тодішнього директора.
Тільга працював на комбінаті більше 30 років. 

У 1993 році став також головою управління Української спілки промисловців. Ця організація займалася стратегічним плануванням роботи підприємств Кривбасу. На той момент тривала приватизація Криворіжсталі, і метою цієї Спілки була розробка ринкових зв’язків на підприємстві і розв'язання інвестиційних проблем. 

1996 року Тільга припинив свою діяльність генерального директора Криворіжсталі. У 1996 році Степан Тільга став генеральним директором представництва Спілки промисловців України. Автор наукових праць, 47 винаходів. Нагороджений Почесною відзнакою Президента України, орденом Дружби народів, Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України.
Помер у 1998 році після тяжкої хвороби.

На вулиці Степана Тільги у Кривому Розі знаходяться Криворізький науково-технічний металургійний ліцей №16, Донецький юридичний інститут МВС України, Криворізький Коксохімічний Технікум, колишній Будинок Культури (зараз - Центр дитячої та юнацької творчості)

 

Колишній будинок культури (зараз ЦДЮТ); колишній кінотеатр Космос


Під час підготовки статті використовувався матеріал, наданий Криворізьким міським історико-краєзнавчим музеєм та музеєм історії “АрселорМіттал Кривий Ріг”. Якщо Ви маєте додаткову інформацію про Степана Тільгу, пишіть на пошту редакції [email protected].
 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Ресторан Ліра, 1994 рік

Селище «Перемога» на рудні ім. К.Лібкнехта, 1948-й рік

Двоквартирний житловий будинок № 16 в селищі ШУ ім. Рози Люксембург, 1949-й рік

Палац культури шахтарів рудні ім. К.Лібкнехта (Саксаганский район), 1948-й рік

Стругальник механічного цеху, 1949 рік

Відео на тему

Як змінилась вулиця Героїв АТО у Кривому Розі? | 1kr.ua

Кривий Ріг. Виробничі процеси в доменному цеху Криворізького металургійного заводу

Пуск найбільшої доменної печі на Криворізькому металургійному комбінаті, 1958

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Макулан

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Доменна піч №9 КІНОХРОНІКА

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Які розваги мали криворіжці та німці під час окупації

У культурному й освітньому житті Кривого Рогу доби окупації можна виділити два етапи. На першому етапі (осінь 1941 — зима 1942 років) вплив на життя міста мала патріотично налаштована частина криворізької інтелігенції з-поміж членів ОУН(б) або її симпатиків. Другий етап (середина 1942 — кінець 1943 років) характеризується продовженням репресій влади проти українських націоналістів, а також відвертим німецьким шовінізмом та антисемітизмом.

Карнаватка, житломасив: довідка з історії Криворіжжя

Західні частини Центрально-Міського району виникли в шістдесятих роках XIX століття як село. Розвитку мікрорайон Карнаватка набув із будівництвом залізничної станції в 1884 році. Що ще відомо про Карнаватку як житломасив у контексті історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua

Як Олександр Поль привіз у Париж шмат залізняка з Кривого Рогу і зробив Кривбас відомим

Понад 140 років тому Олександр Поль привіз у Париж шмат залізняка з Кривого Рогу. Спершу у французькій столиці подумали, що він шахрай, бо кількість заліза в цьому шматку була до 80% — нетипово багата руда.