Інгулець: історія колишнього самостійного міста

Інгулець: історія колишнього самостійного міста

Інгулець — історичний район Кривого Рогу, колишнє самостійне місто. На території району виявили поселення епохи неоліту, кургани епохи бронзи третього століття до нашої ери і скіфські кургани

Виникнення Інгульцю пов’язане із початком видобутку залізистих кварцитів. На початку 1900-х років тут вже діяло 6 копалень. У 1920-х роках шахтарське поселення злилося в одне селище. Від серпня 1941 до лютого 1944 район був зайнятий німцями. 

Інгулець приєднали до Кривого Рогу 24 жовтня 2002 року. Знаходиться він  на правому березі однойменної річки. Вище за течією на відстані в 1 кілометр розташоване колишнє селище міського типу Зелене, нижче за течією на відстані в 2,5 кілометра розташоване смт. Миколаївка, на протилежному березі — смт. Широке. 

Поруч проходить залізниця, є станція “Інгулець”.

Коротка хронологія: 

  1. 22 жовтня 1938 року Інгулець отримав статус селища міського типу.
  2. 1956 - Інгулець - місто.
  3. 24 жовтня 2002 - приєднали до Кривого Рогу.

Населення Інгульця за переписом 2001 року складало 62 173 чоловік, за даними 1970 року - 32 200 чоловік.

Нині тут працює гірничо-збагачувальний комбінат, бетонний завод. Працюють 8 шкіл і технікум. 

Оновлено за коментарем читачів 17 лютого 2025 року: Гірничо-збагачувальний комбінат не працює з липня 2024 року, бетонний завод два роки як зруйновано.

У 1939 році тут мешкало 7 тисяч людей, у 1959 - 12 тисяч, 1979 - 34 тисячі, 1989 - 38 тисяч, 1998 - 42 тисячі. 

У 2001 році площа Інгулецького району становила 5,3 квадратних кілометрів.

Використано цитування зі статті В. В. Козака . Інгулець // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006
 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Гданцівка, 1980-ті роки

Селище Шевченка. Річка Інгулець

Селище Південного гірничо-збагачувального комбінату

Панорама півдня Кривого Рогу, 1960-ті роки

Містечко Широке, 1903 рік

Відео на тему

Як Генгулець став Інгульцем?

Історія селища міського типу Широке Криворізького району

Криворізький пам'ятник

На розі вулиць | МОПР

Покинута Україна: Степове (Кривий Ріг)

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Історія вулиці Олександра Поля Центрально-Міського району Кривого Рогу

Вулиця Базарна (сучасна Олександра Поля), так само як Поштовий і Свято-Миколаївська, є однією з найстаріших вулиць Кривого Рогу. На початку ХІХ століття це був лише невеликий провулок довжиною 200 метрів, який вів на Слободське кладовище. Під час розкопок погосту у 2005 році знайшли монету 1736 року. Ця знахідка стала ще одним аргументом про більш давнє походження Кривого Рогу.

Діяльність Організації українських націоналістів на Криворіжжі

Організація українських націоналістів (ОУН) у Кривому Розі — це правда було з нами? Так, але це стало можливим за жахливих обставин, коли Кривий Ріг опинився під німецькою окупацією.

Як у Кривому Розі економили світло під час Другої світової війни: довідка

Оголошення в газеті «Дзвін» щодо економії електричної енергії, 1942 рік