Інгулець: історія колишнього самостійного міста

Інгулець: історія колишнього самостійного міста

Інгулець — історичний район Кривого Рогу, колишнє самостійне місто. На території району виявили поселення епохи неоліту, кургани епохи бронзи третього століття до нашої ери і скіфські кургани

Виникнення Інгульцю пов’язане із початком видобутку залізистих кварцитів. На початку 1900-х років тут вже діяло 6 копалень. У 1920-х роках шахтарське поселення злилося в одне селище. Від серпня 1941 до лютого 1944 район був зайнятий німцями. 

Інгулець приєднали до Кривого Рогу 24 жовтня 2002 року. Знаходиться він  на правому березі однойменної річки. Вище за течією на відстані в 1 кілометр розташоване колишнє селище міського типу Зелене, нижче за течією на відстані в 2,5 кілометра розташоване смт. Миколаївка, на протилежному березі — смт. Широке. 

Поруч проходить залізниця, є станція “Інгулець”.

Коротка хронологія: 

  1. 22 жовтня 1938 року Інгулець отримав статус селища міського типу.
  2. 1956 - Інгулець - місто.
  3. 24 жовтня 2002 - приєднали до Кривого Рогу.

Населення Інгульця за переписом 2001 року складало 62 173 чоловік, за даними 1970 року - 32 200 чоловік.

Нині тут працює гірничо-збагачувальний комбінат, бетонний завод. Працюють 8 шкіл і технікум. 

Оновлено за коментарем читачів 17 лютого 2025 року: Гірничо-збагачувальний комбінат не працює з липня 2024 року, бетонний завод два роки як зруйновано.

У 1939 році тут мешкало 7 тисяч людей, у 1959 - 12 тисяч, 1979 - 34 тисячі, 1989 - 38 тисяч, 1998 - 42 тисячі. 

У 2001 році площа Інгулецького району становила 5,3 квадратних кілометрів.

Використано цитування зі статті В. В. Козака . Інгулець // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006
 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Кінотеатр «Перемога»

Селище Шевченка. Річка Інгулець

Рудник Червона Балка

Повінь у 70-х роках минулого століття

Пам'ятник Олександру II

Відео на тему

Де у Кривому Розі перетинаються старе і нове річища Інгульця

Покинута Україна: Степове (Кривий Ріг)

Історія селища міського типу Широке Криворізького району

На розі вулиць | МОПР

Як Генгулець став Інгульцем?

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Як у різні роки виглядав криворізький 95-й квартал

95-й квартал — діловий центр Кривого Рогу. Показуємо, як виглядав десятки років тому

Олександр Васякін: що відомо про життя автора більшості скульптур Кривого Рогу

На честь Олександра Васякіна названа вулиця у Металургійному районі Кривого Рогу, а також художня школа №1 на вулиці Героїв АТО. Його роботи встановлені у чотирьох столицях  - Києві, Варшаві, Ватикані та Москві. Так, скульптор відомий далеко за межами міста

Творчість у дореволюційному і післявоєнному Кривому Розі: клуби, хори, гуртки самодіяльності

У криворізьких газетах початку XX століття писали: у краї, де добувають залізну руду, розваг багато не буває, — мовляв, лише алкоголь та ігри. Але у Кривому Розі і на території сучасного Криворізького району місцеві мешканці любили ходити в імпровізовані театри та навіть самі брали в таких участь