Як криворіжцям відшукати минуле в архівах

Як криворіжцям відшукати минуле в архівах

«Історію пишуть переможці» — відомий вираз, який іноді приписують Вінстону Черчиллю. Працівники державних архівів можуть з ним посперечатись.

Вони зберігають інформацію про відомих діячів, наприклад, Симона Петлюру та підтвердження важливих подій в українській історії такі, як універсали Української Народної Республіки. Найстаріший документ Центрального державного історичного архіву України датується 1369 роком. Саме завдяки актам, документам, звітам, малюнкам і фотографіям ми відновлюємо наше минуле. Редакція history.1kr.ua дослідила державні архіви в Києві та дізналась чим вони можуть бути корисні для криворіжців. 

Найстаріший документ ЦДІАК датований 1369 роком. «Грамота руського старости Отто з Пільче про надання Йоганнові Гаустетерові та його спадкоємцям староство в Новому Селі».

Джерело: ЦДІАК, Фонд 220

Кривий Ріг: містобудування, управління та культурні згадки

Дослідити згадки про Кривий Ріг можна в Міжархівному пошуковому порталі. Цей сайт об’єднує електронні ресурси декількох найбільших державних архівів. За ключовим словом «Кривий Ріг» система видає понад 15 з половиною тисяч справ, але міста стосуються лише перші 60. Всі інші запити — про схожі за назвою поселення або прізвища. 

Більшість документів — протоколи зборів і накази урядових установ, фінансові звіти міського комітету або стенограми нарад комсомольських організацій. Але інша частина — культурні та архітектурні справи. Вони переважно зберігаються в Центральному державному архіві-музеї літератури та мистецтва України (ЦДАМЛМ).

Серед них ймовірно єдиний збережений екземпляр вірша Володимира Сосюри «Тікає тьма од веж Кривого Рогу» написаний рукою автора та груповий портрет «Богатирі Криворіжжя» від живописця Володимира Голованова. У центрі малюнку зображено видатного шахтаря Антона Солодуху, його ім’я увічнено на Стелі Героїв. 

«Богатирі Криворіжжя», Володимир Голованов, 1971 рік. У центрі — видатний шахтар Антон Солодуха

Джерело: ЦДАМЛМ, Фонд 1150

«Шахтарі перед спуском в шахту», Володимир Голованов, 1971 рік.

Джерело: ЦДАМЛМ, Фонд 1150

Також є технічний проєкт станції «Будинок Рад», ескізи для проекту планування і реконструкції міста, замальовки криворізьких рудників від невідомого художника, листівки місцевих піонерів та особисте листування криворізького радянського письменника Миколи Бузинарського про його так і не виданий роман. 

Кожна справа зберігається в окремій підписаній теці

Фото: Софія Коротуненко

Лист юної криворожанки українському письменнику Панасу Кочурі 

Фото: Софія Коротуненко

Як замовити архівні справи та працювати з ними

Працівниця архіву зауважила, що під час воєнного стану проєкти будівель та плани забудови вони не видають. Але всі інші справи переглянути можна. Для цього потрібно надіслати на пошту архіву «заяву користувача» та дані про обрані документи. Зразки заяв та контактні дані є на сайті архіву. Працівники надішлють скани поштою або на електронну скриньку протягом місяця. Вартість послуги залежить від типу документа та кількості аркушів. 

Якщо потрібно попередньо переглянути чи дійсно ця справа містить потрібні дані, можна приїхати до читальної зали в Києві. Візит до неї безплатний, треба лише заздалегідь записатись та повідомити на пошту які справи потрібні. Перед тим як фотографувати документ, необхідно уточнити у працівника чи не підпадає він під захист авторського права. Якщо так — самостійно робити копію не можна, її потрібно замовити в архіві, сплативши послугу. 

При роботі з архівами важливо ознайомитись з вимогами кожної установи та правильно написати запит. Шукаючи інформацію про предків, потрібно вказати якомога більше вихідних даних, щоб знайти запис в метричних книгах: ПІБ, дівоче прізвище, дані про батьків, назва населеного пункту, де людина народилась, одружилась або померла та дати цих подій. Дозволено похибку в три роки, але потрібно вказати в запиті, що не впевнені в точності дати. 

Інформація про репресованих родичів 

У 2015 році уряд відкрив доступ до всіх документів радянського періоду. Завдяки ним історики змогли підтвердити радянський терор, а нащадки репресованих — дізнатись правду про предків. Більшість справ зберігаються у Києві в Галузевому державному архіві Служби безпеки України, але деякі документи знаходяться в обласних архівах. Під час воєнного стану читальний зал архіву СБУ не працює, тому отримати інформацію можна лише поштою або на електронну скриньку. 

«Перший Криворізький» поговорив з дослідницею свого роду Анною Куницькою про її досвід пошуку інформації про брата прабабусі в декількох державних і обласних архівах. 

Анна Куницька

Фото з особистого архіву Анни Куницької

«Про репресованого предка дізналась в дитинстві від дідуся. Вже в дорослому віці на одному з форумів про генеалогію випадково побачила його прізвище — Равицький. Запам’ятала номер фонду і надіслала їм запит», — згадує Анна. 

Михайло Равицький народився в Києві в 1885 році, закінчив Київське художнє училище, жив на Хрещатику та працював літографом у передових виданнях. Наприклад, у друкарні Г. Т. Корчак-Новицького, де видали першодруки тогочасних українських авторів, зокрема Марко Вовчок і Тараса Шевченка. Згодом переїхав до Харкова, де заснував власну літографію. Він створював плакати, які висміювали радянську владу. Він зображував, як більшовики відбирають майно, морять людей голодом або розстрілюють їх. 

Михайло Равицький
Фото з особистого архіву Анни Куницької

Один з плакатів, який створив Михайло Равицький 

Фото з особистого архіву Анни Куницької

27 вересня 1941 року його заарештував Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР Харківській області за 54 статтею уголовного кодекса УРСР — антирадянська агітація. Але, спираючись на розповіді дідуся та історичні факти, Анна вважає, що він зник раніше — приблизно в 1938 році. «У жовтні 1941 року німецькі війська увійшли в Харків, тому я думаю, що це неможливо бути арештованим НКВД наприкінці вересня», — пояснює вона. Чому приховали три роки арешту Анна не знає. У радянських справах може бути багато фальсифікацій, тому за можливості інформацію треба перевіряти.  

Справа Михайла Равицького. Вказано дату початку 27 вересня 1941 року, згодом 7 виправили на 6. 

Фото з особистого архіву Анни Куницької

Анна рекомендує не боятись звертатись за допомогою до працівників архіву: «Співробітники завжди приділяли мені достатньо уваги та пояснювали як краще написати, якщо я припускалась помилок. Коли я починала своє дослідження, робила багато похибок. Але з часом, на практиці всьому можна навчитись»

Якщо відповіді немає довше визначеного законодавством строку — 30 днів, варто уточнити чи отримав архів ваш запит. «Один з моїх запитів спочатку загубили, потім просто не прийняли й не повідомили мені про це. Я наполегливою телефонувала та нагадувала про себе. Після дзвінків, запит підтвердили та надіслали потрібні скани», — згадує Анна. 

Щоб відновити історію предка Анна зверталась не тільки до київських установ, а й до державних архівів київської, запорізької та харківської областей, польського архіву міста Радому і Національної бібліотеки України імені Вернадського. Також шукала інформацію в мартиролозі [церковний список визнаних мучеників — ред.] «Дробицький яр»  та довідниках «Весь Киев» та «Весь Харьків». Вона радить шукати інформацію в декількох джерелах, щоб якомога детальніше відновити історію роду. 

Завдяки розвитку архівної галузі шукати потрібну інформацію стає легше. «Коли я починала досліджувати генеалогію роду, не було таких можливостей, як зараз.  Останні чотири роки я знаходжу майже всю потрібну інформацію сама в оцифрованих фондах та метричних книгах, — зазначає Анна.  

Державна архівна служба України поступово оцифровує архівні документи, щоб гарантовано зберегти інформацію та полегшити роботу дослідникам. Голова служби Анатолій Хромов затвердив програму на 2022-2025 роки, в якій заплановано відсканувати близько 33 мільйони файлів та приблизно 280 тисяч описів. 

Голова Дніпропетровської ОДА Сергій Лисак також повідомив, що Держархів області підписав меморандум з американською корпорацією, щоб оцифрувати майже три мільйони аркушів з часів Катеринославської губернії. І серед них чимало метричних книг, з яких можна дізнатись про народження, шлюб та смерть своїх предків.  

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Залізна дорога у Криворізькому рудничному районі

Навантаження руди

Шахта Більшовик

Відео на тему

Куди піти? Червоний Міст та Бульвар Маршала Василевського у Кривому Розі

Кривий Ріг, парк героїв, мітинг, котокафе

"Поіменно". Випуск 8. Олексій Єманов.

Історія міста Кривий Ріг

Історія міста Кривий Ріг

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Сім'я Шильманів: який їхній зв'язок із Кривим Рогом

У Покровському районі Кривого Рогу є вулиця Сім'ї Шильманів. Ким були ці люди і який їхній внесок в історію Кривого Рогу — у матеріалі

Як жили криворіжці у роки окупації

Коли гітлерівці захопили наше місто, вони впроваджували так звану політику “батога і пряника”. На перших порах все було більш-менш лояльно

Велика хоральна синагога у Кривому Розі

Криворізька велика хоральна синагога — двоповерхова мурована будівля, збудована у 1899 році