Останній хан з династії Кунгартів: заслання в Кривий Ріг, робота на шахті і смерть

Останній хан з династії Кунгартів: заслання в Кривий Ріг, робота на шахті і смерть

Саїд Абдулла-хан був останнім ханом Держави Хорезм, правитель з узбецької династії. Він прийшов до влади після вбивства його рідного брата. Саїд Абдулла-хан не мав реальної влади, а був маріонеткою військового візира держави, який встановив в державі військову диктатуру. Останні роки свого життя Саїд провів у Кривому Розі, де й був ймовірно похований

Саїд Абдулла-хан народився у 1871 році у місті Хіва, у Хівінському ханстві (сучасний Узбекистан). 

Саїд Абдулла-хан посів на трон після військового перевороту в Державі Хорезм і вбивства правителя Асфандияр-хана, який був рідним братом Саїда.

Саїд Абдулла-хан правив з березня 1918 року до 2 лютого 1920 року, хоч був монархом лише "за документами". Насправді державою керував був військовий візир держави — туркмен з племен явмудів Джунаїд-хан. Формою правління вони обрали військову диктатуру. 

Восени 1919 року більшовики вирішили вдертися у державу й повалити владу хівинського хана. До початку лютого 1920 року армію Джунаїд-хана розгромила Червона армія.

У 1920 році Саїд Абдулла-хана арештували більшовики. 2 лютого 1920 року він відрікся від престолу. В якості покарання Саїд був засланий на довічне поселення в Кривий Ріг.

Саїд Абдулла-хан. Джерело: Криворізька старовина

До заслання засудили також трьох його синів — Саїда Абдуллу, Рахматулла і Юсуфа Якуба, його рідного брата — Мухаммад'яра, а також племінників — Абдурасула, Мад'яра, Насира і Ібадуллу. Спочатку їх перевезли з Хіви в Ташкент, де протримали два дні, звідти відправили на поїзді в Самару, де вони пробули три тижні. Після Самари була Москва, де два тижні їх тримали в Ординському таборі, 10 місяців в Андрайковському таборі, і два місяці в Іванівському таборі.

12 лютого 1922 року їх несподівано звільнили, зобов'язавши знайти собі роботу. Спочатку сім'ю направили до Катеринослава (Дніпро), але там роботу не знайшли. 

У липні 1924 року нащадки хана прибули до Кривого Рогу на рудник «Дубова Балка». Троє почали працювати на руднику сторожами й конюхами. Ці люди не знали ні російської, ні української мови, а також не мали навичок, які були необхідні жителям Криворізького регіону, тож більшість із нащадків і родичів хана не могли знайти собі роботу. 

У липні 1925 року вони звернулися до криворізького відділу ГПУ (одна зі спецслужб), із проханням повернутися додому, до сім'ї, яка жила у сильній скруті, де їхні діти були змушені жебракувати.  

Проте повернення на батьківщину не дозволили через «можливість будь-якого впливу на людей».

Незабаром один з синів Саїда-Абдулли-хана одружився з місцевою мешканкою на ім'я Влада Житковська. 

Сам Саїд Абдулла-хан не завів сім'ю в Кривому Розі, він працював сторожем на руднику «Більшовик» (Дубова Балка). На роботі мав прізвисько «Хан», і більшість не здогадувалося або не вірило, що «Хан» — останній хан Держави Хорезм з династії Кунгратів. 

Саїд жив у селищі Гвардія шахтоуправління «Гвардія».У 1932 році в Українській Радянській Соціалістичній Республіці більшовики організували Голодомор. У 1933 році Саїд Абдулла-хан захворів на дизентерію. Його госпіталізували до лікарні при руднику, де через місяць він помер. Ймовірно похований на кладовищі «Гвардійське» у Кривому Розі. 

У 1933 році вигнанцям дозволили повернутися в Середню Азію або селитися в інших частинах СРСР, що і зробили деякі родичі Саїда Абдулли-хана. 

Детальніше про долю Саїда Абдулли-хана і його нащадків можна прочитати у книзі Григорія Гусейнова "Вітер зі сходу", а також в Енциклопедії Криворіжжя В.Ф. Бухтіярова. У матеріалі використане цитування з обидвох цих джерел. 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Поштовий, 35 будинок. 1920 рік

Новий палац культури рудника Більшовик

Провалля біля шахти Кірова

Суха Балка. Кінець XIX століття

Рудник ім. Дзержинського, 1924 рік

Відео на тему

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Жовтнева колонка СТАРІ ФОТО І КІНОХРОНІКА

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Павло Глазовий: як майстер гуморесок і народних "усмішок" пов'язаний із Кривим Рогом

У Кривому Розі є вулиця Павла Глазового. Як український поет-гуморист і сатирик, заслужений діяч мистецтв України пов'язаний із Кривим Рогом — читайте у матеріалі.

Парк Веселі Терни і садиба Харіна

У Кривому Розі є один занедбаний парк, дерева якого потроху вирубують місцеві мешканці для опалення.

Їдальня по-криворізьки в 1930-х роках – з історії однієї фабрики-кухні Кривого Рогу

На кожному руднику Кривого Рогу була фабрика-кухня – величезна їдальня, де готували їжі значно більше, ніж люди могли з’їсти в стінах самої фабрики-кухні