Останній хан з династії Кунгартів: заслання в Кривий Ріг, робота на шахті і смерть

Останній хан з династії Кунгартів: заслання в Кривий Ріг, робота на шахті і смерть

Саїд Абдулла-хан був останнім ханом Держави Хорезм, правитель з узбецької династії. Він прийшов до влади після вбивства його рідного брата. Саїд Абдулла-хан не мав реальної влади, а був маріонеткою військового візира держави, який встановив в державі військову диктатуру. Останні роки свого життя Саїд провів у Кривому Розі, де й був ймовірно похований

Саїд Абдулла-хан народився у 1871 році у місті Хіва, у Хівінському ханстві (сучасний Узбекистан). 

Саїд Абдулла-хан посів на трон після військового перевороту в Державі Хорезм і вбивства правителя Асфандияр-хана, який був рідним братом Саїда.

Саїд Абдулла-хан правив з березня 1918 року до 2 лютого 1920 року, хоч був монархом лише "за документами". Насправді державою керував був військовий візир держави — туркмен з племен явмудів Джунаїд-хан. Формою правління вони обрали військову диктатуру. 

Восени 1919 року більшовики вирішили вдертися у державу й повалити владу хівинського хана. До початку лютого 1920 року армію Джунаїд-хана розгромила Червона армія.

У 1920 році Саїд Абдулла-хана арештували більшовики. 2 лютого 1920 року він відрікся від престолу. В якості покарання Саїд був засланий на довічне поселення в Кривий Ріг.

Саїд Абдулла-хан. Джерело: Криворізька старовина

До заслання засудили також трьох його синів — Саїда Абдуллу, Рахматулла і Юсуфа Якуба, його рідного брата — Мухаммад'яра, а також племінників — Абдурасула, Мад'яра, Насира і Ібадуллу. Спочатку їх перевезли з Хіви в Ташкент, де протримали два дні, звідти відправили на поїзді в Самару, де вони пробули три тижні. Після Самари була Москва, де два тижні їх тримали в Ординському таборі, 10 місяців в Андрайковському таборі, і два місяці в Іванівському таборі.

12 лютого 1922 року їх несподівано звільнили, зобов'язавши знайти собі роботу. Спочатку сім'ю направили до Катеринослава (Дніпро), але там роботу не знайшли. 

У липні 1924 року нащадки хана прибули до Кривого Рогу на рудник «Дубова Балка». Троє почали працювати на руднику сторожами й конюхами. Ці люди не знали ні російської, ні української мови, а також не мали навичок, які були необхідні жителям Криворізького регіону, тож більшість із нащадків і родичів хана не могли знайти собі роботу. 

У липні 1925 року вони звернулися до криворізького відділу ГПУ (одна зі спецслужб), із проханням повернутися додому, до сім'ї, яка жила у сильній скруті, де їхні діти були змушені жебракувати.  

Проте повернення на батьківщину не дозволили через «можливість будь-якого впливу на людей».

Незабаром один з синів Саїда-Абдулли-хана одружився з місцевою мешканкою на ім'я Влада Житковська. 

Сам Саїд Абдулла-хан не завів сім'ю в Кривому Розі, він працював сторожем на руднику «Більшовик» (Дубова Балка). На роботі мав прізвисько «Хан», і більшість не здогадувалося або не вірило, що «Хан» — останній хан Держави Хорезм з династії Кунгратів. 

Саїд жив у селищі Гвардія шахтоуправління «Гвардія».У 1932 році в Українській Радянській Соціалістичній Республіці більшовики організували Голодомор. У 1933 році Саїд Абдулла-хан захворів на дизентерію. Його госпіталізували до лікарні при руднику, де через місяць він помер. Ймовірно похований на кладовищі «Гвардійське» у Кривому Розі. 

У 1933 році вигнанцям дозволили повернутися в Середню Азію або селитися в інших частинах СРСР, що і зробили деякі родичі Саїда Абдулли-хана. 

Детальніше про долю Саїда Абдулли-хана і його нащадків можна прочитати у книзі Григорія Гусейнова "Вітер зі сходу", а також в Енциклопедії Криворіжжя В.Ф. Бухтіярова. У матеріалі використане цитування з обидвох цих джерел. 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Шахта «Дніпропетровська-Комсомольська-2», 1957 рік

В'їзд на територію шахти "Центральна" копальня ім. Кагановича

Суха Балка. Кінець XIX століття

Криворіжець Іван Улянович Павлов з дружиною-татаркою

Пам'ятник загиблим під час Другої світової війни солдатам

Відео на тему

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Жовтнева колонка СТАРІ ФОТО І КІНОХРОНІКА

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Кривому Рогу — 247: міфи та факти з історії

Сьогодні, 28 травня 2022 року Кривий Ріг святкує 247-му річницю з офіційного дня заснування. Цікаві факти про історію міста, а також про перші згадки про Кривий Ріг — у публікації history.1kr.ua

ОУН, катування в "лабораторії" і місця розстрілів у Кривому Розі

15 діб стоячи в закритому приміщенні без сну. Колишня тюрма на Леніна, 48 (нині Свято-Миколаївська, 53) вирізняється з-поміж місць несвободи в Кривому Розі. У перші десятиліття радянської влади в місті тут ув’язнювали всіх – і кримінальних злочинців, і хуліганів, і «політичних», і священників.

Інгулець: історія колишнього самостійного міста

Інгулець — історичний район Кривого Рогу, колишнє самостійне місто. На території району виявили поселення епохи неоліту, кургани епохи бронзи третього століття до нашої ери і скіфські кургани