Історія Довгинцівського району Кривого Рогу

Історія Довгинцівського району Кривого Рогу

Ще на початку ХІХ століття у розпорядження капітана Долгінцева надали досить велику ділянку землі неподалік Кривого Рогу, який на той час був військовим поселенням, а з 1857 року - містечком. Населений пункт, де оселився капітан Долгінцев та його кріпосні, розрісся у село, яке називали Катеринівкою. Але з часом прізвище генерала стало і власною назвою поселення, яке назвали Долгінцевим (у радянскі часи закріпилась назва Довгинцеве)

Перше поселення Довгинцеве

Робітники станції Довгинцеве у 1903 році

Піднесення і бурхливий розвиток району тісно пов’язані з розвитком гірничодобувної та металургійної галузей на Криворіжжі. Олександр Поль, ініціатор промислової розробки залізних руд, краєзнавець, відомий суспільний діяч Катеринославської губернії у 1870 році вперше звернувся з клопотанням до Уряду Росії «Про будівництво залізниці, що могла б з’єднати кам’яно-вугільні копальні Донецького басейну з Криворізькими залізними рудами». 


Початком будівництва залізниці став 1881 рік. Уже за 3 роки неподалік від маєтку генерала Долгінцева відкрилась велика вузлова станція на 5 колій, яка перейняла свою назву від селища.

Станція Довгинцеве, 1916 рік
Швидкого розвитку набуло і саме Довгинцеве, куди з’їжджалися переселенці з різних куточків України та Росії. Люди будували залізницю, підприємства, необхідні для організації руху поїздів, згодом їх обслуговували, а паралельно розбудовували і населений пункт, центром якого була однойменна станція. При станції функціонувала контора, лікарня на 25 ліжок, безкоштовна бібліотека-читальня для службовців, ощадкаса, гуртожиток. При церкві у 1897 році була відкрита перша церковно-приходська школа на 250 людей, де вчились діти залізничників. З 1902 року тут діяло двокласне Долгінцевське залізничне училище.

Довгинцеве в період з 1940 до 1970-х (фото)
 

Підпільники Долгинцево початку ХХ століття. З альбому М.Г. Грузинського 1961 року.

Довгинцеве за часів радянської влади


У 1924 році селище Довгинцеве перейменовано на Бухарино (на честь радянського партійного діяча Бухаріна), і називалося так до 1936 року, а після, при переході до округової системи управління, Бухаринська (Довгинцівська) волость була ліквідована.


7 грудня 1979 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР на карті міста Кривого Рогу з’явилась нова адміністративно-територіальна одиниця – Довгинцівський район, наймолодший серед усіх районів нашого міста.

У парку Залізничників

На площі перед залізничним вокзалом, 1970-ті


80-ті роки ХХ століття 


Запрацював перший у республіці завод цементно-стружкових плит, відкрито взуттєву фабрику. Мешканці міста заселили нові квартири у 49 новозбудованих у районі житлових будинках. У зв’язку із підтопленням селища Довгинцеве ґрунтовими водами побудували дренажну систему.

 

Заклади освіти 

Школа на Довгинцево №26

Разом з житловим будівництвом розвивається і мережа освітніх закладів. У 1982 році своїх учнів прийняла середня школа № 88, у 1990 році – новобудова середньої школи № 87. Відкрито дошкільні дитячі заклади № 93 та № 290.

У 1989 році для мешканців мікрорайону «Східний – 1» було відкрито новобудову середньої школи № 81, три дошкільні дитячі заклади (№ 67, 72, 88). 
У цей же період з’являються заклади позашкільної освіти: станція юних техніків, будинок піонерів (зараз – Центр дитячої та юнацької творчості «Гармонія»), клуб самодіяльної технічної творчості юних авіаторів. Для своїх вихованців відчинила двері і дитячо-юнацька спортивна школа № 9.
У 1983 році на вулиці Кокчетавській відкрито стоматологічну поліклініку № 7. У дитячій лікарні № 2 збудовано поліклінічне відділення.
У 1987 році у парку «Ювілейний» спорудили дитячий майданчик «Фортеця». Значною подією для мешканців району стало відкриття меморіалу загиблим воїнам та підпільникам у Парку залізничників. Тут горить вічний вогонь, а 5 символічних прапорів нагадують прийдешнім поколінням про ту страшну ціну, яку заплатили наші діди і прадіди, виборюючи мир на рідній землі.
У травні 1985 року відкрили пам’ятний знак «Катюша» на честь гвардійців мінометних частин, які відзначилися при визволенні міста Кривого Рогу від фашистських загарбників.


90-ті роки XX століття


Майже половина новобудов у Кривому Розі того часу зводилось у Довгинцівському районі. Усього за зазначене десятиліття в районі збудовано 94 будинки, 77 з яких - на мікрорайонах Східний-1,2,3. На карті міста з’являються такі вулиці, як Лісового, Незалежності України, Гутовського (зараз – вулиця В’ячеслава Чорновола), Сахарова, Приозерна. Збудовано 240 котеджів для працівників цементно-гірничого комбінату.

Заклади освіти


Для забезпечення освітою дітлахів, які мешкали на мікрорайонах — новобудовах, відкриваються середні школи № 128 і 130, дошкільні навчальні заклади № 77, 116, 133, також відкрито дошкільний навчальний заклад № 111. На базі вже наявних навчальних закладів відкрили заклади нового типу — Криворізький гуманітарно-технічний ліцей № 129, Криворізька педагогічна гімназія, колегіум № 81.

Заклади лікування 


Продовжує розвиватись і мережа лікувальних закладів: відкрито дитячий туберкульозний санаторій, на базі КЗ «Криворізька міська дитяча лікарня № 2» Дніпропетровської обласної ради» — ендокринологічне дитяче відділення.

Соціальні заклади


Для соціальної підтримки мешканців району відкрили комунальну установу «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Довгинцівському районі», медико-соціальну кімнату Довгинцівської районної організації «Червоного хреста».

Послуги та зв'язок


Для забезпечення мешканців району побутовими послугами та послугами зв’язку в районі введено в експлуатацію 3 телефонні станції, 2 відділення зв’язку (№ 38, № 93), ощадну касу, 26 підприємств побуту, 14 об’єктів громадського харчування, 93 торговельні підприємства, 6 аптек, 3 ринки, 2 автозаправні станції.
У 1998 році відремонтували будівлю вокзалу на станції «Кривий Ріг - Головний», закінчили обладнання пішохідної зони поруч вокзалу. На площі як пам’ятний знак працівникам залізничного транспорту встановлено Паровоз Ем-733-69, випущений у 1934 році.


XXI століття


В районі ввели в експлуатацію ще 16 багатоповерхових житлових будинків у різних частинах району. У 2000 році на вулиці Мальовнича у новому приміщенні розмістилася загальноосвітня школа № 89.
У 2000-х роках реконструювали та зробили капітальний ремонт плавального басейну та будівлі регіонального футбольного спортивного клубу «Локомотив».
На території Криворізької загальноосвітньої школи № 130 відкрито спортивний майданчик із синтетичним покриттям для гри в міні-футбол, на території Криворізької загальноосвітньої школи № 65 – спортивний майданчик з тренажерним обладнанням, у дитячо-юнацькій спортивній школі № 9 - шаховий клуб.
У приміщенні колишнього кінотеатру «Дружба» відкрито Центр дитячої та юнацької творчості «Дружба».
У 2003 році на території району відкрили тролейбусну лінію від вулиці Вечірньокутської до Розвилки, а у 2008 році — 8-кілометрову тролейбусну лінію, якою з’єднано Розвилку та станцію Кривий Ріг – Головний зі станцією Кривий Ріг («Червона») та площею Визволення.

Подивитись відео про Довгинцівський район

У матеріалі використане цитування з сайту виконкому Довгинцівської районної міста Кривого Рогу dlgr.gov.ua та фото з групи «Криворізька старовина»

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Довгинцеве

Довгинцеве, одна з найстаріших вулиць міста

Ст. Довгинцеве

Німецький ешелон на станції Довгинцеве

Вокзал. Кривий Ріг

Відео на тему

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Довгинцівський район АРХІВНЕ ВІДЕО!

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Довгинцеве СТАРІ ФОТО

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Корній Речмидило — кому встановлено пам'ятну дошку біля виконкому

Влітку 2021 біля місьвиконкому встановили пам'ятну дошку одному криворізькому діячу. Ким він був — у статті

Історія Гданцівського парку

У 1936 році в Кривому Розі з’явився парк, який назвали Комсомольським. Криворізька молодь створила його на правому березі річки Інгулець, а на лівому березі вже з 1927 року розташувався парк імені Федора Мершавцева (до декомунізації — імені газети "Правда").

Володимир Токар: скульптор і художник

Криворіжець Володимир Токар — скульптор, художник і член Національного Союзу художників України — до свого шестидесятиріччя отримав нагрудний знак “За заслуги перед містом II ступеню”.