Як Олександр Поль привіз у Париж шмат залізняка з Кривого Рогу і зробив Кривбас відомим

Відомий у Кривому Розі Олександр Поль у 1881 році за власні кошти організував поїздку з Парижу до Кривого Рогу двох французьких інженерів-геологів, щоб ті провели дослідження криворізьких руд. Ті взяли проби руди, провели тести на окислення і переконалися у високій залізовмісності. 

Олександр Поль

У Франції тоді видобували оолітові руди — це осадові руди з фосфатами з важкою технологією видобутку. Технологія видобутку руд Криворіжжя була проста, бо вони на 80% вже складалися з заліза, а 20% відходів породи було не складно вилучити.

Тоді у Парижі почалася «залізна лихоманка». З'являлося все більше товариств з видобутку із словами «Кривий Ріг» у назвах. Французькі підприємці стали скуповувати на Криворіжжі землю, привезли обладнання на волах з Одеси. Наприкінці XIX століття зробили перші штольні, перші рудники — «Саксагань», «Дубова Балка» — це початок регулярного промислового видобутку руди. Незабаром вже перші партії залізної руди перевершили всі їхні найсміливіші мрії. 

Залізорудний кар'єр у Кривому Розі, 1800-ті

Катерининська залізниця, яку використовували для перевезення вантажів, приносила величезні прибутки. В Російській імперії, до складу якої тоді входила Україна, навіть між Петербургом і Москвою перевозили менше вантажів, ніж кількість залізної руди і кам’яного вугілля між Кривим Рогом і Ясинуватою.

Що стимулювало «залізну лихоманку»

• Після поразки в Кримській війні Російська імперія зрозуміла, що необхідно розвивати залізничне сполучення.
• Другим чинником стало вкладення іноземних капіталів, насамперед французьких, у Кривий Ріг.
• Французьким інвесторам уряд Російської імперії надавав гарантії закупівель залізничних рейок. І це призвело до різкого зростання виробництва товарної залізної руди. 

Акції французької компанії з видобутку криворізьких залізних руд

За 20 років, з 1880-го по 1900 рік, обсяг видобутку залізної руди в Україні зріс майже в 10 разів – з 1,4 до 11,9 мільйона тонн. Україна у складі Російської імперії у 1913 році посіла шосте місце у світі за обсягами видобутку залізної руди.

Бельгія тих часів — країна з пільговим інвестиційним законодавством, це дозволяло залучати капітали з різних країн. 

Акція бельгійської компанії Joltaïa Rieka з видобутку криворізьких залізних руд. 1899 рік

Акціонерні товариства давали високі відсотки за акціями, тому що на Криворіжжі налагодили швидке виробництво. Ті ж акціонери домоглися створення Катеринославської залізниці. І це дозволило вже за 20 років після вкладання перших капіталів відбити всі затрати й перейти на чистий прибуток. Т

Французькі й бельгійські інвестори від початку ХХ століття отримували чистий прибуток, не вкладаючи нових коштів у видобуток і виробництво. Банк їм давав менші відсотки, ніж акції компаній, які видобували залізну руду у Кривому Розі.

Карта Криворізького рудного району, 1914 рік

Спершу ціна за пуд залізної руди була 2 копійки. Це було дешево, і спочатку було вигідно вивозити руду. Коли найбагатші руди вичерпалися, видобуток здорожчав, і вартість руди стала дорожча за вартість вугілля, стали створювати металургійні підприємства у самому Кривому Розі.

Детальніше про розвиток промисловості Криворіжжя читайте на history.1kr.ua

У матеріалі використане цитування інтерв'ю з географом Іваном Савчуком для «Радіо Свобода»