Як Олександр Поль привіз у Париж шмат залізняка з Кривого Рогу і зробив Кривбас відомим

Як Олександр Поль привіз у Париж шмат залізняка з Кривого Рогу і зробив Кривбас відомим

Понад 140 років тому Олександр Поль привіз у Париж шмат залізняка з Кривого Рогу. Спершу у французькій столиці подумали, що він шахрай, бо кількість заліза в цьому шматку була до 80% — нетипово багата руда.

Відомий у Кривому Розі Олександр Поль у 1881 році за власні кошти організував поїздку з Парижу до Кривого Рогу двох французьких інженерів-геологів, щоб ті провели дослідження криворізьких руд. Ті взяли проби руди, провели тести на окислення і переконалися у високій залізовмісності. 

Олександр Поль

У Франції тоді видобували оолітові руди — це осадові руди з фосфатами з важкою технологією видобутку. Технологія видобутку руд Криворіжжя була проста, бо вони на 80% вже складалися з заліза, а 20% відходів породи було не складно вилучити.

Тоді у Парижі почалася «залізна лихоманка». З'являлося все більше товариств з видобутку із словами «Кривий Ріг» у назвах. Французькі підприємці стали скуповувати на Криворіжжі землю, привезли обладнання на волах з Одеси. Наприкінці XIX століття зробили перші штольні, перші рудники — «Саксагань», «Дубова Балка» — це початок регулярного промислового видобутку руди. Незабаром вже перші партії залізної руди перевершили всі їхні найсміливіші мрії. 

Залізорудний кар'єр у Кривому Розі, 1800-ті

Катерининська залізниця, яку використовували для перевезення вантажів, приносила величезні прибутки. В Російській імперії, до складу якої тоді входила Україна, навіть між Петербургом і Москвою перевозили менше вантажів, ніж кількість залізної руди і кам’яного вугілля між Кривим Рогом і Ясинуватою.

Що стимулювало «залізну лихоманку»

  • Після поразки в Кримській війні Російська імперія зрозуміла, що необхідно розвивати залізничне сполучення.
  • Другим чинником стало вкладення іноземних капіталів, насамперед французьких, у Кривий Ріг.
  • Французьким інвесторам уряд Російської імперії надавав гарантії закупівель залізничних рейок. І це призвело до різкого зростання виробництва товарної залізної руди. 

Акції французької компанії з видобутку криворізьких залізних руд

За 20 років, з 1880-го по 1900 рік, обсяг видобутку залізної руди в Україні зріс майже в 10 разів з 1,4 до 11,9 мільйона тонн. Україна у складі Російської імперії у 1913 році посіла шосте місце у світі за обсягами видобутку залізної руди.

Бельгія тих часів — країна з пільговим інвестиційним законодавством, це дозволяло залучати капітали з різних країн. 

Акція бельгійської компанії Joltaïa Rieka з видобутку криворізьких залізних руд. 1899 рік

Акціонерні товариства давали високі відсотки за акціями, тому що на Криворіжжі налагодили швидке виробництво. Ті ж акціонери домоглися створення Катеринославської залізниці. І це дозволило вже за 20 років після вкладання перших капіталів відбити всі затрати й перейти на чистий прибуток. Т

Французькі й бельгійські інвестори від початку ХХ століття отримували чистий прибуток, не вкладаючи нових коштів у видобуток і виробництво. Банк їм давав менші відсотки, ніж акції компаній, які видобували залізну руду у Кривому Розі.

Карта Криворізького рудного району, 1914 рік

Спершу ціна за пуд залізної руди була 2 копійки. Це було дешево, і спочатку було вигідно вивозити руду. Коли найбагатші руди вичерпалися, видобуток здорожчав, і вартість руди стала дорожча за вартість вугілля, стали створювати металургійні підприємства у самому Кривому Розі.

Детальніше про розвиток промисловості Криворіжжя читайте на history.1kr.ua

У матеріалі використане цитування інтерв'ю з географом Іваном Савчуком для «Радіо Свобода»

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Видача заробітної плати на одному з криворізьких рудників

Макети генплану та забудови житлового комплексу по вул. Олександра Поля

Вокзал у Катеринославі

Штангісти гірничорудного інституту

У пошуках руди

Відео на тему

Історія Південного газозбагачувального комбінату

«Тут виплавляють кожну десяту тонну металу»

Ні, Олександр Поль не одразу займався рудою

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Ах ти ж, нечиста квасоля: як лаялися криворіжці кінця XIX – початку XX сторіччя

Як наші пращури ще два століття тому ображали одне одного, називаючи москалями, та чому охрестити когось Мазепа було ще тією лайкою ?

Без води, без заводів, але з театрами - як жили криворіжці під час окупації у 1941-1944 роках

Кривий Ріг був окупований німецькими військами 30 місяців — із 15 серпня 1941 року до кінця лютого 1944 року. У цей час криворіжці мали проблеми з водо- та електропостачанням, вивчали в школах німецьку мову (а спершу навіть «Заповіт» Шевченка), відновлювали знищені заводи, грали товариські футбольні матчі з румунськими, угорськими й німецькими вояками. Як змінилося місто, у якому на початок 1941 року проживали трохи більше 200 тисяч людей, і як німці керували життям місцевого населення — на history.1kr.ua

Як жили в Кривому Розі німці: довідка

До кінця 1930-х років німці — третя за кількістю національна меншина. Що ще відомо про життя німців на Криворіжжі в контексті історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua