Як Олександр Поль привіз у Париж шмат залізняка з Кривого Рогу і зробив Кривбас відомим

Як Олександр Поль привіз у Париж шмат залізняка з Кривого Рогу і зробив Кривбас відомим

Понад 140 років тому Олександр Поль привіз у Париж шмат залізняка з Кривого Рогу. Спершу у французькій столиці подумали, що він шахрай, бо кількість заліза в цьому шматку була до 80% — нетипово багата руда.

Відомий у Кривому Розі Олександр Поль у 1881 році за власні кошти організував поїздку з Парижу до Кривого Рогу двох французьких інженерів-геологів, щоб ті провели дослідження криворізьких руд. Ті взяли проби руди, провели тести на окислення і переконалися у високій залізовмісності. 

Олександр Поль

У Франції тоді видобували оолітові руди — це осадові руди з фосфатами з важкою технологією видобутку. Технологія видобутку руд Криворіжжя була проста, бо вони на 80% вже складалися з заліза, а 20% відходів породи було не складно вилучити.

Тоді у Парижі почалася «залізна лихоманка». З'являлося все більше товариств з видобутку із словами «Кривий Ріг» у назвах. Французькі підприємці стали скуповувати на Криворіжжі землю, привезли обладнання на волах з Одеси. Наприкінці XIX століття зробили перші штольні, перші рудники — «Саксагань», «Дубова Балка» — це початок регулярного промислового видобутку руди. Незабаром вже перші партії залізної руди перевершили всі їхні найсміливіші мрії. 

Залізорудний кар'єр у Кривому Розі, 1800-ті

Катерининська залізниця, яку використовували для перевезення вантажів, приносила величезні прибутки. В Російській імперії, до складу якої тоді входила Україна, навіть між Петербургом і Москвою перевозили менше вантажів, ніж кількість залізної руди і кам’яного вугілля між Кривим Рогом і Ясинуватою.

Що стимулювало «залізну лихоманку»

  • Після поразки в Кримській війні Російська імперія зрозуміла, що необхідно розвивати залізничне сполучення.
  • Другим чинником стало вкладення іноземних капіталів, насамперед французьких, у Кривий Ріг.
  • Французьким інвесторам уряд Російської імперії надавав гарантії закупівель залізничних рейок. І це призвело до різкого зростання виробництва товарної залізної руди. 

Акції французької компанії з видобутку криворізьких залізних руд

За 20 років, з 1880-го по 1900 рік, обсяг видобутку залізної руди в Україні зріс майже в 10 разів з 1,4 до 11,9 мільйона тонн. Україна у складі Російської імперії у 1913 році посіла шосте місце у світі за обсягами видобутку залізної руди.

Бельгія тих часів — країна з пільговим інвестиційним законодавством, це дозволяло залучати капітали з різних країн. 

Акція бельгійської компанії Joltaïa Rieka з видобутку криворізьких залізних руд. 1899 рік

Акціонерні товариства давали високі відсотки за акціями, тому що на Криворіжжі налагодили швидке виробництво. Ті ж акціонери домоглися створення Катеринославської залізниці. І це дозволило вже за 20 років після вкладання перших капіталів відбити всі затрати й перейти на чистий прибуток. Т

Французькі й бельгійські інвестори від початку ХХ століття отримували чистий прибуток, не вкладаючи нових коштів у видобуток і виробництво. Банк їм давав менші відсотки, ніж акції компаній, які видобували залізну руду у Кривому Розі.

Карта Криворізького рудного району, 1914 рік

Спершу ціна за пуд залізної руди була 2 копійки. Це було дешево, і спочатку було вигідно вивозити руду. Коли найбагатші руди вичерпалися, видобуток здорожчав, і вартість руди стала дорожча за вартість вугілля, стали створювати металургійні підприємства у самому Кривому Розі.

Детальніше про розвиток промисловості Криворіжжя читайте на history.1kr.ua

У матеріалі використане цитування інтерв'ю з географом Іваном Савчуком для «Радіо Свобода»

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Руднича контора

Робітники, 1899 рік

Рудничні будні

Саксаганський рудник

Залізний рудник доктора Колачевського

Відео на тему

Історія Південного газозбагачувального комбінату

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Шахта Тернівська

Шахта Тернівська (до декомунізації - імені Леніна) - залізорудна шахта, яку здали в експлуатацію у 1963 році. Входила до складу рудоуправління імені Орджонікідзе, яке в 1969 році перейменували у рудоуправління імені Леніна, а 1 жовтня 1989 року ліквідували

Калораж для шахтаря-підземника в 1930-х у Кривому Розі – з історії однієї фабрики-кухні

Уперта боротьба за калораж, тобто калорійність страв. У такій реальності жили криворізькі шахтарі в 1930-ті роки. Згідно з нормами, під час фізичної праці добові енерговитрати робітників складають 3300 – 3900 ккал, і вони мають покриватися збалансованим раціоном. Як було в 1930-х?

Театр Шевченка у роки Другої світової війни

Як театр працював без костюмів і декорацій і які вистави ставили під час війни