Соцмісто — серце Металургійного району: довідка з історії Криворіжжя

Соцмісто — серце Металургійного району: довідка з історії Криворіжжя

Соцмісто — житловий масив, розташований у центральній частині колишнього Дзержинського, а нині Металургійного району Кривого Рогу.

Його історія бере свій початок від 1930-х років і безпосередньо пов’язана з будівництвом металургійного гіганта — заводу «Криворіжсталь». Що ще відомо про Соцмісто в контексті історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua

Джерело інформації: «Енциклопедія Криворіжжя» у 2 т., т. 2, Кривий Ріг, 2004, автор і керівник проєкту В. П. Бухтіяров, науковий керівник В. Г. Балакін

Джерело обкладинки: Ігор Потабачний для фейсбук-спільноти "Криворізька старовина"  Перші роки та забудова

Початкове будівництво велось в умовах терміновості — зводились бараки та землянки для перших працівників заводу. У той самий період, на початку 1930-х, відкрились двері п’яти багатоповерхових житлових будинків на вулиці Революційній (нині Степана Тільги). Саме ці споруди стали першими кам’яними будівлями нового робітничого району.

Інфраструктура та життя до війни

У районі вже тоді діяли важливі об’єкти соціальної інфраструктури:

  • діловий клуб Криворізького металургійного заводу;

  • середня школа №16;

  • аптека;

  • кінний двір;

  • базарна площа (на місці кінотеатру «Космос»).

Війна та відбудова

Під час нацистської окупації в районі діяла підпільна група під керівництвом Юрія Миколайовича Козаченка. Після визволення Кривого Рогу Соцмісто почали швидко відбудовувати. Уже на початку 1950-х років район повернув собі життєдіяльність.

Період активного розвитку: 1950–1980-ті

У другій половині XX століття Соцмісто переживає пік свого розвитку:

  • збудовані житлові квартали;

  • відкрились міськвиконком, цирк, критий ринок;

  • розпочав роботу Криворізький гірничорудний інститут (нині Криворізький національний університет).

Фактично район став адміністративним центром міста Кривий Ріг.

Основні вулиці Соцміста:
  • проспект Металургів;

  • вулиця Постишева (нині Вадима Гурова);

  • вулиця Косіора (нині Соборності);

  • вулиця Димитрова (нині Героїв АТО);

  • вулиця Якіра (нині Володимира Бизова);

  • вулиця Рязанова (нині Святогеоргіївська);

  • вулиця XXII Партз’їзду (нині Віталія Матусевича) та інші.

Соцмісто — це не лише житловий масив, а історична частина Кривого Рогу, яка зберігає в собі дух індустріального розвитку, опору в роки війни та поступу в повоєнні десятиліття.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Станція «Кривий Ріг-Сортувальний»

Фотоательє в Будинку побуту на Соцмісті, 1990-ті роки

Станція Карнаватка

Станція «Проспект Металургів»

Соцмісто. Скульптури в парку ім. Богдана Хмельницького, 1950-ті роки

Відео на тему

Був чудовим батьком і сім'янином: на Херсонщині загинув Олександр Черній

На розі вулиць: Божедарівка, 2013

Де на Криворіжжі жили відьми?

Будинок, якому понад 170 років на Інгульці

Веселі Терни

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Майже вік у шахті прожив, лиш горба собі нажив: криворізькі шахтарські прислівʼя

У матеріалі ви знайдете шахтарські прислів'я, зібрані за тематичними добірками.

Монголо-татари на Криворіжжі: історіографічний аспект

Стаття присвячена перебуванню монголо-татар на території Криворіжжя у ХІІІ–XIV століттях. На основі писемних свідчень, історичних досліджень та археологічних знахідок автор обґрунтовує, що край входив до ареалу кочів’їв Золотої Орди та був важливим транзитним регіоном на торговельних шляхах. Автор статті: Ігор Панафідін

Як жили криворіжці у роки окупації

Коли гітлерівці захопили наше місто, вони впроваджували так звану політику “батога і пряника”. На перших порах все було більш-менш лояльно