«Перше залізо видобували на Криворіжжі кіммерійці, а політичну історію розпочали скіфи»

Залізну руду на теренах Криворіжжя видобували ще до нашої ери, а політикою почали займатися скіфи, які вперше продемонстрували феномен соборності на території України під час нашестя перського царя Дарія І. Ми занотували головне з лекції кандидата філософських наук КДПУ Ігоря Панафідіна, який провів її в молодіжному виконкомі Саксаганської райради.

Які племена жили на Криворіжжі в період античності?

На території Криворіжжя в період античності проживали племена кіммерійців, скіфів, сарматів, готів, гунів. Більше про ці племена, археологічні експедиції та знахідки можуть розповісти в Криворізькому міському історико-краєзнавчому музеї, де є досить багато артефактів періоду античності, наприклад ручка амфори II століття нашої ери. Це ручка від великої посудини, що наповнювалась олією або вином.

Кіммерійці

Першим народом, який жив на Криворіжжі, вважають кіммерійців. «Кіммерійці, що прийшли на Криворіжжя у VIІІ–VIІ ст. до нашої ери, на думку сучасного археолога та краєзнавця Олександра Мельника, розпочали виплавку заліза у Червоній та Дубовій балках Кривого Рогу. Опосередковано про це свідчить кам’яна стела з кургану Царева могила із зображенням воїна з кинджалом, що є кіммерійською». Вона служила своєрідним попередженням-дороговказом про їхню владу.

Скіфи

«Політична історія» Криворіжжя розпочалася зі скіфської доби — з VI століття до нашої ери, коли землі сучасного Криворіжжя загарбали скіфи. Завоювавши Подніпров’я і встановивши тісні зв’язки з Ольвією, ці племена почали налагоджувати виробництво металів.

Сармати

На межі III–II століть до нашої ери з’явились сармати, які встановили контроль над виробництвом та експортом заліза. Сармати, як і кіммерійці та скіфи, залишили по собі деякі артефакти. Один із них — дуже цікава кам’яна плита, яка нині зберігається в Одеському археологічному музеї. У центрі плити зображена кінська голова, навкруги якої розташовано 26 сарматських тамг — знаків аристократичного роду. Плита означала, що цей регіон охоронявся 26-ма сильними аристократичними родами.

«Непрямим свідченням про можливість існування на території Криворіжжя сарматського міста є стела з 26 тамгами, знайдена у Кривому Розі у 1886 році біля залізничної станції Вечірній Кут».
«Імпорт амфор, знайдених на Криворіжжі, датується як мінімум IV ст. до нашої ери, оскільки саме тоді починається експорт залізної руди з території Криворіжжя в Ольвію. Багато амфор ІІ–V століть нашої ери знайшли у поселеннях черняхівської культури, коли на землях Криворіжжя панували сармати й готи».

«Зокрема біля села Родіонівка у похованні знатної сарматки знайшли золоту фібулу з емалевими вставками, що не має аналогів на пострадянському просторі, а також золоту сережку з емалевими вставками, золоті бляшки з головного убору жінки». Готи з’явились на теренах Криворіжжя у II–III століттях нашої ери.

У науковій роботі «ЛЕЇН — АНТИЧНИЙ ПОЛІС НА КРИВОРІЖЖІ?» Ігор Панафідін пише (зібрали деякі факти):
«Питання про час заснування міста Кривий Ріг залишається дискусійним, хоча відомо, що воно має доволі давню історію поселень з точки зору археології. Однією із можливих відповідей на це питання можна вважати гіпотезу філолога-германіста Ф. О. Брауна, викладену ним у монографії “Розвідки у сфері гото-слов’янських відносин”, про можливе знаходження античного міста Леїн у місці, де річка Саксагань впадає у річку Інгулець, тобто на території міста Кривого Рогу.

Сучасний криворізький археолог і краєзнавець О. О. Мельник у статті “Леїн”, опублікованій у “Криворізькій історичній енциклопедії”, наводить карту розташування цього міста за планом російського Генерального штабу, датованим 1898 роком, де позначене місце його решток. О. О. Мельник припустив, що це були рештки античного поліса Леїн. Першим, хто згадує місто Леїн в античній історіографії, був давньогрецький географ та астроном Птоломей.

У ХІХ столітті відомий геолог С. О. Конткевич наголошував на тому, що залізні руди Криворіжжя були відомі стародавнім грекам. Ґрунтуючись на дослідженні німецького рудознавця Гертла, він зауважував, що Кривий Ріг перебуває в ареалі Давньої Скіфїї — відомого постачальника заліза в Елладу в епоху античності.
Що ж могло експортувати місцеве населення? На наш погляд, на території Криворіжжя у VI ст. до н. е. існувало поселення, яке було розвиненим металургійним центром, що постачало залізо як у Ольвію, так і в Елладу. Можливо, воно було також центром транзитної торгівлі, звідки велись поставки предметів розкоші та культу у східному напрямку в район розташування некрополісу скіфів».

Джерело зображення: Мельник О. О. Леїн. Історична енциклопедія Криворіжжя. Т. 1. — Кривий Ріг, 2009. — 704 с. — С. 401.
Підпис із енциклопедії: «Леін — гіпотетичне місто на правій безіменній притоці Дніпра, що ототожнюється з р. Інгулець, координати якого були визначені відомим античним астрономом К. Птолемеєм. Згідно з розрахунками відомого історика К. Брауна Л. повинен знаходитися на кілька кілометрів нижче злиття Інгульця і Саксагані. У 1889 В. Ястребов, посилаючись на К. Ярушинського, вказав на залишки античного міста, які знаходилися біля кургану Царева Могила». Літ.: Браун К. Ф. Розыскания в обл. гото-славянских отношений. СПб, 1898. — С. 193.

Головне:

Спочатку в IX столітті до нашої ери на Криворіжжі з’явились кіммерійці. Згодом тут проживали скіфи. У III–II століттях до нашої ери прийшли сармати, у II столітті нашої ери з’явились готи. Антична історія на Криворіжжі завершилась нашестям племен гунів. Головним стрижнем взаємодії всіх цих народів був процес боротьби за родовища заліза.

Перегляньте презентацію про добу античності, яку надав редакції Ігор Панафідін