Нінель Мухачова: історія життя криворізької архітекторки

Нінель Мухачова: історія життя криворізької архітекторки
Біографія жінки, за проєктами якої будували низку вулиць Кривого Рогу

Вулиця Базарна (у різні роки Жовтнева, Олександра Поля), 1955 рік. Ліворуч будується житловий будинок для працівників тресту «Дзержинськруда» (вулиця Німецька,1), на першому поверсі якого буде крамниця «Спорттовари». 

 

Автор проєкту будинку – архітекторка Кривбаспроекту Нінель Лаврентіївна Мухачова. Вона ж – авторка проєкту будівлі управління тресту «Дзержинськруда» на розі вулиць Поштової і Свято-Миколаївської. Далі по вулиці видніється дореволюційна будівля (Жовтнева, 20), в якій з 1930-го до 1967-го років розташовувалося Криворізьке медичне училище. Зараз на місці знесеного медучилища сквер Музейний (колишній Валявка).

Нінель Лаврентіївна Мухачова, архітекторка Кривбаспроекту, авторка проєкту будинку на Німецькій 1 :

Із телепередачі Ольги Чистякової “Городской роман”

Будівлі, які називають “сталінками”, сформували вигляд центру міста. Авторкою більшості криворізьких будівель радянського періоду була Нінель Мухачова. 

Випускниця Харківського архітектурного інституту Нінель Мухачова приїхала у Кривий Ріг у 1947 році. Влаштувалась на роботу у Кривбаспроект і потрапила у групу досвідчених архітекторів. Першим самостійним проєктом Мухачової стала ця будівля біля підвісного мосту на Гданцівці. 


За її проєктами була повністю забудована вулиця Комуністична - сучасна Мартина Шимановського, житлові будинки на проспекті Карла Маркса (сучасний Поштовий) і кілька будинків на площі Визволення.

Син архітеркторки Юрій Мухачов під час інтерв’ю з Ольгою Чистяковою згадував:

Вона була досить жорсткою людиною. На роботі була постійно чимось не до кінця задоволена,  колегам  складно було знайти точки дотику з нею. Вдома було багато літератури і журналів з архітектури. Тоді іноземні приклади складно було знайти, але це їй вдавалося. Вона намагалася їх відтворити тут, у Кривому Розі. 

Цю адміністративну будівлю Нінель Мухачова створила для тресту “Дзержинськруда” 

Через 10 років після  війни катастрофічно не вистачало житлових будинків. Деякі криворіжці змушені були жити у підвалах, бараках і навіть землянках. Цю проблему влада вирішувала за допомогою типових проєктів. Із фасадів будівель зникла ліпнина, колони і арки. Все це назвали “архітектурним надлишком”, і наступила ера масового типового будування. 

Дуже часто вона говорила, що народилася не у той час і не в тій країні. - говорив син Нінель Мухачової. - Їй хотілось чогось цікавішого і більшого, ніж типові будівлі. Подобався їй Будинок Квітів біля театру на Поштовому проспекті - вона вважала його хорошою своєю роботою. 

Її великою роботою був відомий усім криворіжцям Стадіон Металургів. У той час він був одним із найкращих в Україні. 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Гданцівка, 1951 рік

Свідоцтво випускниці жіночої прогімназії

Будинок культури. Гданцівська історія

Фотографії Старого міста

Дореволюційні деталі з Гданцівського чавуноливарного заводу

Відео на тему

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Вулиці Лермонтова і Пушкіна СТАРІ ФОТО

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Центрально-Міський район КАДРИ КІНОХРОНІКИ!

Жила-була Гданцівка: відео про історію мікрорайону

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Площа Визволення СТАРІ ФОТО І КІНОХРОНІКА

Концтабори і вбивства євреїв під час окупації | 1kr.ua

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Що відомо про селище Осички в Центрально-Міському районі Кривого Рогу

Стаття в газеті «Пульс» про селище Осички в Центрально-Міському районі, 2013 рік. Автори — Андрій Власенко та Людмила Похітун.

Подружжя Любас: як у Кривому Розі відроджували автентичне мистецтво витинанки

Повернутися до традиції, зрозуміти витоки української історії та фольклору. Це те, в чому допомагає мистецтво витинанки

Особливості перебігу всесвітньої акції «Тарасова верба» у Кривому Розі

«Тарасова верба» — це не просто дерево, а живий символ пам’яті про Тараса Шевченка, що поєднує покоління українців. У Кривому Розі історія шевченківських верб стала частиною міського простору та важливим свідченням збереження національної спадщини. Авторка статті: Марія Нікитенко