Нінель Мухачова: історія життя криворізької архітекторки

Нінель Мухачова: історія життя криворізької архітекторки
Біографія жінки, за проєктами якої будували низку вулиць Кривого Рогу

Вулиця Базарна (у різні роки Жовтнева, Олександра Поля), 1955 рік. Ліворуч будується житловий будинок для працівників тресту «Дзержинськруда» (вулиця Німецька,1), на першому поверсі якого буде крамниця «Спорттовари». 

 

Автор проєкту будинку – архітекторка Кривбаспроекту Нінель Лаврентіївна Мухачова. Вона ж – авторка проєкту будівлі управління тресту «Дзержинськруда» на розі вулиць Поштової і Свято-Миколаївської. Далі по вулиці видніється дореволюційна будівля (Жовтнева, 20), в якій з 1930-го до 1967-го років розташовувалося Криворізьке медичне училище. Зараз на місці знесеного медучилища сквер Музейний (колишній Валявка).

Нінель Лаврентіївна Мухачова, архітекторка Кривбаспроекту, авторка проєкту будинку на Німецькій 1 :

Із телепередачі Ольги Чистякової “Городской роман

Будівлі, які називають “сталінками”, сформували вигляд центру міста. Авторкою більшості криворізьких будівель радянського періоду була Нінель Мухачова. 

Випускниця Харківського архітектурного інституту Нінель Мухачова приїхала у Кривий Ріг у 1947 році. Влаштувалась на роботу у Кривбаспроект і потрапила у групу досвідчених архітекторів. Першим самостійним проєктом Мухачової стала ця будівля біля підвісного мосту на Гданцівці. 


За її проєктами була повністю забудована вулиця Комуністична - сучасна Мартина Шимановського, житлові будинки на проспекті Карла Маркса (сучасний Поштовий) і кілька будинків на площі Визволення.

Син архітеркторки Юрій Мухачов під час інтерв’ю з Ольгою Чистяковою згадував:

Вона була досить жорсткою людиною. На роботі була постійно чимось не до кінця задоволена,  колегам  складно було знайти точки дотику з нею. Вдома було багато літератури і журналів з архітектури. Тоді іноземні приклади складно було знайти, але це їй вдавалося. Вона намагалася їх відтворити тут, у Кривому Розі. 

Цю адміністративну будівлю Нінель Мухачова створила для тресту “Дзержинськруда” 

Через 10 років після  війни катастрофічно не вистачало житлових будинків. Деякі криворіжці змушені були жити у підвалах, бараках і навіть землянках. Цю проблему влада вирішувала за допомогою типових проєктів. Із фасадів будівель зникла ліпнина, колони і арки. Все це назвали “архітектурним надлишком”, і наступила ера масового типового будування. 

Дуже часто вона говорила, що народилася не у той час і не в тій країні. - говорив син Нінель Мухачової. - Їй хотілось чогось цікавішого і більшого, ніж типові будівлі. Подобався їй Будинок Квітів біля театру на Поштовому проспекті - вона вважала його хорошою своєю роботою. 

Її великою роботою був відомий усім криворіжцям Стадіон Металургів. У той час він був одним із найкращих в Україні. 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Коксові печі на Гданцівському заводі

Жителі містечка Кривий Ріг на початку ХХ століття

Пам'ятник Тарасу Шевченку біля Головпоштампу

Вид на Інгулецький міст

Гданцівка, початок 1950-х років

Відео на тему

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Центрально-Міський район КАДРИ КІНОХРОНІКИ!

Як змінилась Гданцівка у Кривому Розі | 1kr.ua

Концтабори і вбивства євреїв під час окупації | 1kr.ua

Жила-була Гданцівка: відео про історію мікрорайону

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Вулиця Леніна (Святомиколаївська) СТАРІ ФОТО КІНОХРОНІКА

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Бігуни, бандити і ресторани. Як Кривий Ріг виглядав у 1990-х роках

Надзвичайна протяжність Кривого Рогу і відокремленість криворізьких районів зумовлена тим, що місто будувалось уздовж Криворізького залізорудного басейну. У 1990-х роках Кривий Ріг був не лише містом гірників та металургів та промисловим центром, але був і містом бандитів із численними бандитськими угрупованнями

Веселі Терни у роки другої світової війни (Із інтерв’ю Г. Бенем)

Спогади Георгія Беня є унікальним історичним свідченням про життя населення Криворіжжя в період німецької окупації 1941–1944 років. Народжений у Веселих Тернах, майбутній науковець, педагог і фронтовик залишив детальні розповіді про перші дні війни, окупаційний режим, повсякденне життя місцевих жителів та їхню боротьбу за виживання. Авторка статті: Олеся Тарабара

Печеніги на Криворіжжі: історіографічний аспект

Стаття присвячена перебуванню печенігів на території Криворіжжя у IX–XI століттях. На основі писемних джерел, історичних досліджень та археологічних знахідок автор доводить, що межиріччя Інгульця й Саксагані входило до ареалу кочування печенізького племені Йавдієртим. Автор статті: Ігор Панафідін