Нінель Мухачова: історія життя криворізької архітекторки

Нінель Мухачова: історія життя криворізької архітекторки
Біографія жінки, за проєктами якої будували низку вулиць Кривого Рогу

Вулиця Базарна (у різні роки Жовтнева, Олександра Поля), 1955 рік. Ліворуч будується житловий будинок для працівників тресту «Дзержинськруда» (вулиця Німецька,1), на першому поверсі якого буде крамниця «Спорттовари». 

 

Автор проєкту будинку – архітекторка Кривбаспроекту Нінель Лаврентіївна Мухачова. Вона ж – авторка проєкту будівлі управління тресту «Дзержинськруда» на розі вулиць Поштової і Свято-Миколаївської. Далі по вулиці видніється дореволюційна будівля (Жовтнева, 20), в якій з 1930-го до 1967-го років розташовувалося Криворізьке медичне училище. Зараз на місці знесеного медучилища сквер Музейний (колишній Валявка).

Нінель Лаврентіївна Мухачова, архітекторка Кривбаспроекту, авторка проєкту будинку на Німецькій 1 :

Із телепередачі Ольги Чистякової “Городской роман

Будівлі, які називають “сталінками”, сформували вигляд центру міста. Авторкою більшості криворізьких будівель радянського періоду була Нінель Мухачова. 

Випускниця Харківського архітектурного інституту Нінель Мухачова приїхала у Кривий Ріг у 1947 році. Влаштувалась на роботу у Кривбаспроект і потрапила у групу досвідчених архітекторів. Першим самостійним проєктом Мухачової стала ця будівля біля підвісного мосту на Гданцівці. 


За її проєктами була повністю забудована вулиця Комуністична - сучасна Мартина Шимановського, житлові будинки на проспекті Карла Маркса (сучасний Поштовий) і кілька будинків на площі Визволення.

Син архітеркторки Юрій Мухачов під час інтерв’ю з Ольгою Чистяковою згадував:

Вона була досить жорсткою людиною. На роботі була постійно чимось не до кінця задоволена,  колегам  складно було знайти точки дотику з нею. Вдома було багато літератури і журналів з архітектури. Тоді іноземні приклади складно було знайти, але це їй вдавалося. Вона намагалася їх відтворити тут, у Кривому Розі. 

Цю адміністративну будівлю Нінель Мухачова створила для тресту “Дзержинськруда” 

Через 10 років після  війни катастрофічно не вистачало житлових будинків. Деякі криворіжці змушені були жити у підвалах, бараках і навіть землянках. Цю проблему влада вирішувала за допомогою типових проєктів. Із фасадів будівель зникла ліпнина, колони і арки. Все це назвали “архітектурним надлишком”, і наступила ера масового типового будування. 

Дуже часто вона говорила, що народилася не у той час і не в тій країні. - говорив син Нінель Мухачової. - Їй хотілось чогось цікавішого і більшого, ніж типові будівлі. Подобався їй Будинок Квітів біля театру на Поштовому проспекті - вона вважала його хорошою своєю роботою. 

Її великою роботою був відомий усім криворіжцям Стадіон Металургів. У той час він був одним із найкращих в Україні. 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Гданцівка. Пам'ятник Богдану Хмельницькому

Рудник покладу «С»

Жителі містечка Кривий Ріг на початку ХХ століття

Вид на Гданцівський пішохідний міст, фото другої половини 1950-х років

Вулиця Свято-Миколаївська

Відео на тему

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Вулиця Святомиколаївська (Леніна)

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Гданцівка СТАРІ ФОТО

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Вулиця Леніна (Святомиколаївська) СТАРІ ФОТО КІНОХРОНІКА

Як змінилась Гданцівка у Кривому Розі | 1kr.ua

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Площа Визволення СТАРІ ФОТО І КІНОХРОНІКА

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Данко: світло для інших ціною власного життя

“Данко” - скульптура, яку бачили у місті вже декілька поколінь криворіжців. Її встановили у Кривому Розі у 1963 році, на 100 років з дня народження Олексія Горького. Хто такий Данко?

Гданцівський чавуноливарний завод: довідка

Спершу Гданцівський завод був призначений виключно для виплавки чавуну. Що ще про нього відомо в контексті історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua

Скіф із Широкого (до 150-річчя з дня народження В. О. Біднова)

Василь Біднов (1874–1935) — уродженець містечка Широке на Криворіжжі, видатний український історик, дослідник Запорозької Січі, історик церкви, педагог і громадський діяч. Упродовж життя він присвятив себе вивченню української історії, розвитку національної освіти та діяльності «Просвіти», став професором Кам'янець-Подільського державного українського університету й Українського вільного університету в Празі. Наукова спадщина Василя Біднова зробила вагомий внесок у дослідження історії українського козацтва, православної церкви та національного відродження, а його праці й сьогодні залишаються важливим джерелом для української історичної науки. Автор статті: Андрій Чубенко