Нінель Мухачова: історія життя криворізької архітекторки

Нінель Мухачова: історія життя криворізької архітекторки
Біографія жінки, за проєктами якої будували низку вулиць Кривого Рогу

Вулиця Базарна (у різні роки Жовтнева, Олександра Поля), 1955 рік. Ліворуч будується житловий будинок для працівників тресту «Дзержинськруда» (вулиця Німецька,1), на першому поверсі якого буде крамниця «Спорттовари». 

 

Автор проєкту будинку – архітекторка Кривбаспроекту Нінель Лаврентіївна Мухачова. Вона ж – авторка проєкту будівлі управління тресту «Дзержинськруда» на розі вулиць Поштової і Свято-Миколаївської. Далі по вулиці видніється дореволюційна будівля (Жовтнева, 20), в якій з 1930-го до 1967-го років розташовувалося Криворізьке медичне училище. Зараз на місці знесеного медучилища сквер Музейний (колишній Валявка).

Нінель Лаврентіївна Мухачова, архітекторка Кривбаспроекту, авторка проєкту будинку на Німецькій 1 :

Із телепередачі Ольги Чистякової “Городской роман”

Будівлі, які називають “сталінками”, сформували вигляд центру міста. Авторкою більшості криворізьких будівель радянського періоду була Нінель Мухачова. 

Випускниця Харківського архітектурного інституту Нінель Мухачова приїхала у Кривий Ріг у 1947 році. Влаштувалась на роботу у Кривбаспроект і потрапила у групу досвідчених архітекторів. Першим самостійним проєктом Мухачової стала ця будівля біля підвісного мосту на Гданцівці. 


За її проєктами була повністю забудована вулиця Комуністична - сучасна Мартина Шимановського, житлові будинки на проспекті Карла Маркса (сучасний Поштовий) і кілька будинків на площі Визволення.

Син архітеркторки Юрій Мухачов під час інтерв’ю з Ольгою Чистяковою згадував:

Вона була досить жорсткою людиною. На роботі була постійно чимось не до кінця задоволена,  колегам  складно було знайти точки дотику з нею. Вдома було багато літератури і журналів з архітектури. Тоді іноземні приклади складно було знайти, але це їй вдавалося. Вона намагалася їх відтворити тут, у Кривому Розі. 

Цю адміністративну будівлю Нінель Мухачова створила для тресту “Дзержинськруда” 

Через 10 років після  війни катастрофічно не вистачало житлових будинків. Деякі криворіжці змушені були жити у підвалах, бараках і навіть землянках. Цю проблему влада вирішувала за допомогою типових проєктів. Із фасадів будівель зникла ліпнина, колони і арки. Все це назвали “архітектурним надлишком”, і наступила ера масового типового будування. 

Дуже часто вона говорила, що народилася не у той час і не в тій країні. - говорив син Нінель Мухачової. - Їй хотілось чогось цікавішого і більшого, ніж типові будівлі. Подобався їй Будинок Квітів біля театру на Поштовому проспекті - вона вважала його хорошою своєю роботою. 

Її великою роботою був відомий усім криворіжцям Стадіон Металургів. У той час він був одним із найкращих в Україні. 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Жителі містечка Кривий Ріг на початку ХХ століття

Коксові печі на Гданцівському заводі

Криворіжці на дозвіллі

Вулиця Пушкіна

Гданцівка

Відео на тему

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Гданцівка СТАРІ ФОТО

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Вулиця Святомиколаївська (Леніна)

Як змінилась Гданцівка у Кривому Розі | 1kr.ua

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Центрально-Міський район КАДРИ КІНОХРОНІКИ!

Концтабори і вбивства євреїв під час окупації | 1kr.ua

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Історія Академії гірничих наук України, яка базується в Кривому Розі

У 2023 році Академії гірничих наук виповнюється 32 роки

Тут поховані козаки: як степ і камінь зберігають історію Шестірні Криворізького району

Усього за 45 кілометрів від Кривого Рогу, серед ковили, диких трав і співу степових птахів, на річці Інгулець розкинулось село Шестірня.

Літературна творчість студентства КІПО/КПІ у 1930–1941 рр.

Літературна творчість студентів Криворізького інституту професійної освіти та педагогічного інституту в 1930–1941 роках була важливою складовою культурного життя молоді. При навчальному закладі діяв літературний гурток під керівництвом літературознавця Івана Миронця, де студенти читали й обговорювали твори, проводили літературні диспути та створювали власні вірші, оповідання й нариси. Саме тут робили перші творчі кроки майбутні відомі письменники й поети, а їхні твори друкувалися в місцевій пресі та літературному альманасі «Кривбас». Авторка статті: Вікторія Фінічева