Нінель Мухачова: історія життя криворізької архітекторки

Нінель Мухачова: історія життя криворізької архітекторки
Біографія жінки, за проєктами якої будували низку вулиць Кривого Рогу

Вулиця Базарна (у різні роки Жовтнева, Олександра Поля), 1955 рік. Ліворуч будується житловий будинок для працівників тресту «Дзержинськруда» (вулиця Німецька,1), на першому поверсі якого буде крамниця «Спорттовари». 

 

Автор проєкту будинку – архітекторка Кривбаспроекту Нінель Лаврентіївна Мухачова. Вона ж – авторка проєкту будівлі управління тресту «Дзержинськруда» на розі вулиць Поштової і Свято-Миколаївської. Далі по вулиці видніється дореволюційна будівля (Жовтнева, 20), в якій з 1930-го до 1967-го років розташовувалося Криворізьке медичне училище. Зараз на місці знесеного медучилища сквер Музейний (колишній Валявка).

Нінель Лаврентіївна Мухачова, архітекторка Кривбаспроекту, авторка проєкту будинку на Німецькій 1 :

Із телепередачі Ольги Чистякової “Городской роман”

Будівлі, які називають “сталінками”, сформували вигляд центру міста. Авторкою більшості криворізьких будівель радянського періоду була Нінель Мухачова. 

Випускниця Харківського архітектурного інституту Нінель Мухачова приїхала у Кривий Ріг у 1947 році. Влаштувалась на роботу у Кривбаспроект і потрапила у групу досвідчених архітекторів. Першим самостійним проєктом Мухачової стала ця будівля біля підвісного мосту на Гданцівці. 


За її проєктами була повністю забудована вулиця Комуністична - сучасна Мартина Шимановського, житлові будинки на проспекті Карла Маркса (сучасний Поштовий) і кілька будинків на площі Визволення.

Син архітеркторки Юрій Мухачов під час інтерв’ю з Ольгою Чистяковою згадував:

Вона була досить жорсткою людиною. На роботі була постійно чимось не до кінця задоволена,  колегам  складно було знайти точки дотику з нею. Вдома було багато літератури і журналів з архітектури. Тоді іноземні приклади складно було знайти, але це їй вдавалося. Вона намагалася їх відтворити тут, у Кривому Розі. 

Цю адміністративну будівлю Нінель Мухачова створила для тресту “Дзержинськруда” 

Через 10 років після  війни катастрофічно не вистачало житлових будинків. Деякі криворіжці змушені були жити у підвалах, бараках і навіть землянках. Цю проблему влада вирішувала за допомогою типових проєктів. Із фасадів будівель зникла ліпнина, колони і арки. Все це назвали “архітектурним надлишком”, і наступила ера масового типового будування. 

Дуже часто вона говорила, що народилася не у той час і не в тій країні. - говорив син Нінель Мухачової. - Їй хотілось чогось цікавішого і більшого, ніж типові будівлі. Подобався їй Будинок Квітів біля театру на Поштовому проспекті - вона вважала його хорошою своєю роботою. 

Її великою роботою був відомий усім криворіжцям Стадіон Металургів. У той час він був одним із найкращих в Україні. 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Фотографії Старого міста

Гданцівський чавуноливарний завод

Криворіжці на дозвіллі

Жителі містечка Кривий Ріг на початку ХХ століття

Гданцівка, 1980-ті роки

Відео на тему

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Площа Визволення СТАРІ ФОТО І КІНОХРОНІКА

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Вулиця Леніна (Святомиколаївська) СТАРІ ФОТО КІНОХРОНІКА

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Центрально-Міський район КАДРИ КІНОХРОНІКИ!

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Вулиця Святомиколаївська (Леніна)

Жила-була Гданцівка: відео про історію мікрорайону

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Рецепт борщу по-криворізьки: із книжки «Українські страви»

Технологія приготування холодного борщу по-криворізьки з кулінарної книги «Українські страви»

Спроба розтлумачення зооморфного знаку, знайденого на стелі біля залізничної станції Вечірній Кут у 1887 році, як джерела для вивчення соціальної, символічної та територіальної організації сарматських племен

Дослідження сарматської стели з Вечірнього Кута аналізує зооморфний знак як можливу тамгу — символ родової, соціальної та територіальної ідентичності сарматських племен Криворіжжя. Авторка статті: Валерія Солодка

Тут творять історію: найбільші палаци культури Кривого Рогу

Палаци культури – це не просто стіни із залізобетону, дерева чи каменю. Це також місця, де народжуються особисті історії та спогади: ми проходимо повз цих місць, навіть не замислюючись, скільки тут народжувалося історій дружби, успіху чи невдач.