Шахта Тернівська

Шахта Тернівська

Шахта Тернівська (до декомунізації - імені Леніна) - залізорудна шахта, яку здали в експлуатацію у 1963 році. Входила до складу рудоуправління імені Орджонікідзе, яке в 1969 році перейменували у рудоуправління імені Леніна, а 1 жовтня 1989 року ліквідували

Проєктна потужність шахти Тернівська — 2,3 мільйони тонн. Шахта має діаметр ствола 7,5 метрів, 2 скіпові підйомники, кожен по 2 тонни.

Основні породи, що видобувають у шахті: стійкі мартитові кварцити, лежачий бік шахти складений комбінованими кварцитами й прошарками сланців.

 

Мартит. Джерело: сайт Геологічний словник

Сланець. Джерело: сайт Золотий студент

Ствол шахти Тернівська пройдено на глибину 1441 метрів.

Очисні роботи ведуться на глибині 1200 та 1275 метрів, а гірничо-капітальні - на 1425 та 1500 метрів.

Відпрацювання 85% запасів руди проводиться камерними системами розробки (камерні — при розробці крутих родовищ утворюють камери, відокремленні одна від одної по  міжкамерними цілинами), а 15% - системами з обваленням руди та порід, що налягають. 

На шахті розвідано запаси до глибини 1955 метрів – 142,5 мільйонів тонн з вмістом заліза 57,40%.

У 2010 році працювали на глибині 1350 метрів. Зараз, у 2022 році, тут працює фінський комбайн з безлюдної проходки висхідних виробок. Це інноваційна технологія, що дозволяє забезпечити нижчі ризики для життя робітників шахти.


У статті використане цитування із сайту "Діюча індустрія"

Головне фото з фейсбук-групи "Криворізька старовина"

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Саксаганський рудник

Завантаження руди в вагони, початок ХХ століття

Ростківський рудник

Контора Галковських

Руднича контора

Відео на тему

«Тут виплавляють кожну десяту тонну металу»

Історія Південного газозбагачувального комбінату

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Історія життя композиторки, що створила гімн Кривого Рогу

У 2022 році криворізькому гімну “Кривий Ріг - моє місто” виповнилося 22 роки. Авторкою музики цього твору стала Ірина Вікторівна Шевченко

Криворіжжя під більшовицькою навалою: частина друга

На боротьбу з повстанством було спрямовано всю потугу репресивної та воєнної машини російського більшовизму. Намагання більшовиків упокорити повстале селянство також руками самих же селян.

Безбожне Криворіжжя: як більшовики намагались забрати в містян віру

Комуністи будували атеїстичну державу на крові. Більшість церковних служителів репресували, церкви закривали й руйнували. На Великдень палили «опудала» священників, дітей було бажано не називати «церковними» іменами, тож імен Віра, Надія, Любов і Софія майже не було, натомість на «червоних хрестинах» дівчата отримували імена Даздраперма («Да здравствует Первое мая!»), Ізаіда («Иди за Ильичём, детка»). У 1934 році в Кривому Розі офіційно не залишилось церков — їх знесли, закрили або перетворили на навчальні заклади.