Шахта Тернівська
Проєктна потужність шахти Тернівська — 2,3 мільйони тонн. Шахта має діаметр ствола 7,5 метрів, 2 скіпові підйомники, кожен по 2 тонни.
Основні породи, що видобувають у шахті: стійкі мартитові кварцити, лежачий бік шахти складений комбінованими кварцитами й прошарками сланців.
Мартит. Джерело: сайт Геологічний словник
Сланець. Джерело: сайт Золотий студент
Ствол шахти Тернівська пройдено на глибину 1441 метрів.
Очисні роботи ведуться на глибині 1200 та 1275 метрів, а гірничо-капітальні - на 1425 та 1500 метрів.
Відпрацювання 85% запасів руди проводиться камерними системами розробки (камерні — при розробці крутих родовищ утворюють камери, відокремленні одна від одної по міжкамерними цілинами), а 15% - системами з обваленням руди та порід, що налягають.
На шахті розвідано запаси до глибини 1955 метрів – 142,5 мільйонів тонн з вмістом заліза 57,40%.
У 2010 році працювали на глибині 1350 метрів. Зараз, у 2022 році, тут працює фінський комбайн з безлюдної проходки висхідних виробок. Це інноваційна технологія, що дозволяє забезпечити нижчі ризики для життя робітників шахти.
У статті використане цитування із сайту "Діюча індустрія"
Головне фото з фейсбук-групи "Криворізька старовина"
Комментування доступне тільки для авторизованих користувачів
14-12-2021 16:00
Володимир СтецюкКриворіжжя під більшовицькою навалою: частина друга
На боротьбу з повстанством було спрямовано всю потугу репресивної та воєнної машини російського більшовизму. Намагання більшовиків упокорити повстале селянство також руками самих же селян.
14-05-2024 13:35
Володимир КошматийБезбожне Криворіжжя: як більшовики намагались забрати в містян віру
Комуністи будували атеїстичну державу на крові. Більшість церковних служителів репресували, церкви закривали й руйнували. На Великдень палили «опудала» священників, дітей було бажано не називати «церковними» іменами, тож імен Віра, Надія, Любов і Софія майже не було, натомість на «червоних хрестинах» дівчата отримували імена Даздраперма («Да здравствует Первое мая!»), Ізаіда («Иди за Ильичём, детка»). У 1934 році в Кривому Розі офіційно не залишилось церков — їх знесли, закрили або перетворили на навчальні заклади.