Шахта Тернівська

Шахта Тернівська

Шахта Тернівська (до декомунізації - імені Леніна) - залізорудна шахта, яку здали в експлуатацію у 1963 році. Входила до складу рудоуправління імені Орджонікідзе, яке в 1969 році перейменували у рудоуправління імені Леніна, а 1 жовтня 1989 року ліквідували

Проєктна потужність шахти Тернівська — 2,3 мільйони тонн. Шахта має діаметр ствола 7,5 метрів, 2 скіпові підйомники, кожен по 2 тонни.

Основні породи, що видобувають у шахті: стійкі мартитові кварцити, лежачий бік шахти складений комбінованими кварцитами й прошарками сланців.

 

Мартит. Джерело: сайт Геологічний словник

Сланець. Джерело: сайт Золотий студент

Ствол шахти Тернівська пройдено на глибину 1441 метрів.

Очисні роботи ведуться на глибині 1200 та 1275 метрів, а гірничо-капітальні - на 1425 та 1500 метрів.

Відпрацювання 85% запасів руди проводиться камерними системами розробки (камерні — при розробці крутих родовищ утворюють камери, відокремленні одна від одної по  міжкамерними цілинами), а 15% - системами з обваленням руди та порід, що налягають. 

На шахті розвідано запаси до глибини 1955 метрів – 142,5 мільйонів тонн з вмістом заліза 57,40%.

У 2010 році працювали на глибині 1350 метрів. Зараз, у 2022 році, тут працює фінський комбайн з безлюдної проходки висхідних виробок. Це інноваційна технологія, що дозволяє забезпечити нижчі ризики для життя робітників шахти.


У статті використане цитування із сайту "Діюча індустрія"

Головне фото з фейсбук-групи "Криворізька старовина"

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

У пошуках руди

Рудничні будні

Саксаганський рудник

Залізнична станція "Вечірній Кут", 1893

Руднича контора

Відео на тему

«Тут виплавляють кожну десяту тонну металу»

Історія Південного газозбагачувального комбінату

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Юрко Степовий про брата - отамана Степового-Блакитного

Про героїчну постать отамана Степового-Блакитного широка українська громадськість, передусім української діаспори, дізналася у повоєнні роки з документально-біографічних повістей його молодшого брата Федора Пестушка.

Останній хан з династії Кунгартів: заслання в Кривий Ріг, робота на шахті і смерть

Саїд Абдулла-хан був останнім ханом Держави Хорезм, правитель з узбецької династії. Він прийшов до влади після вбивства його рідного брата. Саїд Абдулла-хан не мав реальної влади, а був маріонеткою військового візира держави, який встановив в державі військову диктатуру. Останні роки свого життя Саїд провів у Кривому Розі, де й був ймовірно похований

Олександр Васякін: що відомо про життя автора більшості скульптур Кривого Рогу

На честь Олександра Васякіна названа вулиця у Металургійному районі Кривого Рогу, а також художня школа №1 на вулиці Героїв АТО. Його роботи встановлені у чотирьох столицях  - Києві, Варшаві, Ватикані та Москві. Так, скульптор відомий далеко за межами міста