Петровський відвал: техногенна панорама на 70% Кривого Рогу

Читайте також із проєкту «250 КРоків»: «Найглибше провалля України»: 300-метрова лійка у Покровському районі Кривого Рогу
Довжина Петровського відвалу — близько 425 м, ширина — 375 м, висота — приблизно 45 м (близько 15 поверхів). Візуально знизу він здається не дуже великим, але насправді звідси видно 70% міста.

Історія шахти й походження назви

Назву Петровський відвал отримав від шахти «Північна», яку в 1931 році перейменували на «Петровську» після приїзду до Кривого Рогу радянського діяча Григорія Петровського. Шахта входила до складу рудника ім. Карла Лібкнехта. У 1940 році її глибина сягала 237 метрів, а річна потужність видобутку становила 400 тисяч тонн руди. У 1941, під час відступу, її підірвали, а в 1947 — відновили. Остаточно шахту закрили в 1958 році. У народі її називали просто «Петровка».

Панорама міста з оглядового майданчика

Головна оглядова точка Петровського відвалу відкриває краєвид на велику частину Кривого Рогу. Видно Тернівський район, шахти «Тернівська», житлові масиви Карнаватка, Карачуни. Уночі, коли вимикається освітлення, місто ніби стає полем мерехтливих вогнів.
«З дороги здається, що він не дуже високий. Але коли піднімаєшся — місто внизу як на долоні. Уночі видно все — вогні, як світлячки, мерехтять по всій панорамі», — каже Анатолій Урбан-Новак.
З цієї точки добре спостерігати за зоряним небом. Відвал приваблює фотографів, які фіксують нічне небо та рух зірок на довгій витримці.

Геокешинг на відвалі

У 2023 році Анатолій започаткував на вершині відвалу геокешинг-квест. Біля великої тополі на оглядовому майданчику розміщена коробка з-під морозива, замаскована каменем. Усередині — блокнот для записів і предмети, які залишають відвідувачі: монети, фантики, камінці, цукерки, навіть купюри з написами.
«Приємно щоразу відкривати — читаєш, що пишуть люди. Хтось навіть поклав 5 гривень. Відвідувачі лишають у блокноті враження про це місце», — каже гід.
Ідея виникла після поїздки до Чехії, де Анатолій уперше побачив подібну схованку в горах.  

Місце для ночівлі та кемпінг

На відвалі є кілька точок, де можна розкласти намет або розвісити гамак. Анатолій часто ночує тут. Поруч — місце для вогнища, саморобний кам’яний стіл, лавка. Тут він знімає зірки на тривалій експозиції, залишаючи камеру на штативі.
«Я тут ночував минулого року десь разів десять. Камеру залишаю на ніч, а сам лягаю спати. Іноді переживаю, щоб хтось не зачепив штатив — або тварина, або людина».
Серед тварин — їжаки, лисиці, змії. Попри іноді прохолодні ночі, кемпінг тут можливий. Місце затишне, з видом на інші відвали та місто.

Геологічні особливості

Петровський відвал складається з глини, піску, аспідних сланців, кальцитів і джеспілітів. Через різний склад кожен пагорб має власний колір: сірий, червоний, бурий, жовтуватий.
Джеспіліти містять домішки заліза. Деякі зразки реагують на магніти. Знавці стверджують, що сильний неодимовий магніт може підняти камінчик просто із землі.

Буровий канал у камені

На відвалі зберігся великий камінь з отвором діаметром близько 25 см. Це буровий канал, який залишився після невдалого вибуху. Такі об’єкти зустрічаються доволі рідко.

Вид на кар’єри

Зі східної частини відвалу відкривається панорама на Глеюватський кар’єр — завдовжки до 4 км і завглибшки до 400 м. Частину дна видно, але глибші шари залишаються поза оглядом.
Поруч — сьомий відвал ЦГЗК, так звана зелена гора, копри шахт і промислові зони. З деяких точок можна дістатись дна кар’єра, але робити це небезпечно.

Озеленення та зміни

Упродовж останніх років на відвалі активно ростуть дерева. Якщо раніше вони були поодинокими, то тепер поступово формується ліс. За кілька років територія може стати повністю озелененою. Рослинність повертає техногенну зону в природний цикл.
Ентузіасти також беруть участь в озелененні. Електрик Володимир Огур разом із однодумцями висадив понад 13 тисяч рослин, серед яких — тюльпани з Нідерландів.
До повномасштабного вторгнення Росії в Україну на території Петровського відвалу проводилися змагання з трейлранінгу — зокрема забіг Red Stones Trail. Учасники долали дистанції по нерівному рельєфу, серед каміння, пилу й підйомів. Відвал служив одночасно трасою і природною трибуною для глядачів.
Також організовували ночівлі під відкритим небом зі спостереженням за метеорними потоками, зокрема Персеїдами. Ці заходи приваблювали астрономів-аматорів і фотографів із різних куточків міста.
Які враження лишив у вас Петровський відвал? Пишіть у коментарях.