«Найглибше провалля України»: 300-метрова лійка у Покровському районі Кривого Рогу

«Найглибше провалля України»: 300-метрова лійка у Покровському районі Кривого Рогу

Понад пів століття тому у Кривому Розі виникло техногенне провалля глибиною близько 300 метрів — це найглибша провальна лійка в Україні, яка утворилась на місці колишньої шахти «Комсомольська-1».

200 років видобутку руди на Криворіжжі не пройшли безслідно. Під Кривим Рогом — у промислових зонах і зовсім неподалік від житлових масивів — почали з’являтися величезні провальні воронки. Глибина деяких — сотні метрів

Про ці лійки краще за всіх у місті знає урбан-сталкер, фотограф і дослідник промислових об’єктів Анатолій Новак. Йому 32, він народився в Кривому Розі, але по-справжньому полюбив його у 16.

«У 16 у мене з’явився комп’ютер. Я почав дивитися нічні фотографії міст, і вони мене зачарували. Хотілось показати всім нічний Кривий Ріг. Я їздив на ровері з паперовою мапою в кишені, лазив на дах цирку, університету, почав знімати місто з висоти», — згадує він.

Найглибше провалля України

Найвідоміша лійка — у Покровському районі. Її глибина — 300 метрів, а площа отвору зверху — приблизно 50×70 метрів. Вона утворилась ще у 70-х роках на території колишньої шахти «Комсомольська-1», яка вичерпала свої ресурси після десятиліть видобутку залізної руди. Після закриття під землею залишились десятки бурових камер. З часом одна з них осіла — і поверхня просто провалилась. Так виникла одна з найглибших провальних воронок в Європі.

Анатолій із командою екстремалів спустився туди з альпіністським спорядженням.

«На дні — брудно, багато ржавчини, уламків. А коли дивишся вгору — отой гігантський отвір над тобою здається просто маленькою крапкою в небі», — розповідає він.

Але навіть у такому суворому, майже позаземному просторі життя бере своє: в самісінькому центрі вирви проросло дерево. Його раніше не було, але воно якимось чином пустило коріння і з кожним роком росте все вище. Це, каже Новак, неймовірно символічно.

Подібних вирв у Кривому Розі декілька.

Деякі з них уже стали місцевими легендами. Одна з них має народну назву «Гніздо дракона» — колись її глибина була настільки великою, що дно губилось у темряві.

«Ми спускались туди теж. Там були старі ходи в шахту, іржаві рельси, залишки інструментів. Все потріскане, в руді, ніби кадри з постапокаліптичного кіно. Але це реальність, криворізька романтика», — говорить Анатолій.

Кривий Ріг — найдовше місто України. Його протяжність — близько 86 км, а рудне поле, під яким тривав видобуток протягом майже двох століть, простягнулось на понад 120 км. Під частинами міста — порожнини на сотні метрів у глибину. І поки одні з них стабільні, інші — можуть просісти в будь-який момент.

Анатолій постійно фіксує зміни. Каже, ось ця найглибша провальна лійка практично не змінилася за 15 років, хіба що після дощів трохи зсунулась земля по краях. Але ризики залишаються — і тому наближатись до краю або спускатись самостійно категорично не варто.

Факти про найглибшу провальну лійку у Кривому Розі:

  • Найглибше в Україні провалля — 300 метрів, утворене на місці шахти «Комсомольська-1».

  • На дні провалля росте дерево, яке з’явилось вже після обвалу.

  • У воронках живуть птахи, їх крики луною долинають із глибини.

  • Найвідоміші локації: «Гніздо дракона», провалля в Саксаганському районі, старі шахтні пустоти з артефактами ХХ століття.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Палац спорту "Молодость"

Шахта «Саксагань», 1950-ті роки

Фотоальбом "Криворіжжя", 1963 рік

Братська могила та пам’ятник воїнам визволителям у Покровському районі, 1960-ті роки

Шахта «Дніпропетровська-Комсомольська-2», 1957 рік

Відео на тему

Як у 1992 році на 129 кварталі знайшли прадавні коштовності

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Жовтнева колонка СТАРІ ФОТО І КІНОХРОНІКА

Як змінився пляж Ставки у Покровському районі

Як змінився пляж Ставки у Покровському районі Кривого Рогу

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Культура Криворіжжя в лещатах більшовицької ідеології (1920–1925 рр.)

Стаття присвячена процесу ідеологізації культурного життя Криворіжжя у 1920-х роках. На основі архівних документів і тогочасної преси автор показує, як радянська влада підпорядковувала театри, клуби, освітні установи та мистецькі колективи завданням комуністичної пропаганди. Автор статті: Мельник О. О.

Володимир Михайличенко: найвідоміший шістдесятник Криворіжжя

Його поважали Павло Тичина й Олесь Гончар, а він присвячував поеми про Кривий Ріг Володимиру Сосюрі, був відважним громадянином, бунтарем і талановитим поетом. У матеріалі history.1kr.ua — про Володимира Михайличенка: того, кого совєти «скасовували», відмовлялись друкувати, намагались зобразити маргіналом, переслідував КДБ, але ми все одно про нього не забули.

Монголо-татари на Криворіжжі: історіографічний аспект

Стаття присвячена перебуванню монголо-татар на території Криворіжжя у ХІІІ–XIV століттях. На основі писемних свідчень, історичних досліджень та археологічних знахідок автор обґрунтовує, що край входив до ареалу кочів’їв Золотої Орди та був важливим транзитним регіоном на торговельних шляхах. Автор статті: Ігор Панафідін