Як одружувались і виходили заміж в Кривому Розі у XX столітті

Як одружувались і виходили заміж в Кривому Розі у XX столітті

До Дня всіх закоханих зібрали фотографії з весіль на Криворіжжі 100 років тому, а також традиції святкувань весілля

За статистикою криворізьких органів реєстрації цивільного стану, найпопулярніший сезон для весіль на Криворіжжі зараз — літо. Але 100 років тому так не було: у селах навесні та влітку були роботи у полі, тож великі свята не планували. Натомість найпопулярнішим сезоном для весіль була осінь, коли врожай вже зібрали. Традиції святкування весілля відрізнялись у різних регіонах країни. 

Деякі дошлюбні традиції Криворіжжя: 

  • Молодь зазвичай знайомилась на святах і вечорницях. На вечорницях хлопці та дівчата співали пісень, спілкувалися, іноді танцювали. На вечорницях обов'язково були присутні старші родичі, які наглядали за молодими. 
  • У XIX столітті вважалося нормою, коли дівчина сама приходила в хату до коханого хлопця та його батьків і просила дозвіл на шлюб. Відмовити дівчині вважалось неприйнятним: за повір'ями, можна накликати біду до своєї хати. 
  • Іноді про шлюб своїх дітей домовлялись батьки. Це було зумовлено матеріальними й господарськими вигодами. Наприклад, коли пара одружувалась, дівчина переїжджала до хати свого чоловіка і допомагала його родині у домашніх справах. Але найчастіше пара приймала рішення одружитись, і тоді парубок йшов свататись до хати коханої. Свататись із парубком приходили його близькі друзі і родичі, переважно одружені чоловіки. Вони брали з собою паляницю і горілку, але поки парубок не отримає згоди, пити та їсти не дозволялося. 
  • Свататися у середу чи п’ятницю вважалось поганою прикметою. Коли свати проходили до хати майбутньої нареченої, із ними спочатку спілкувався батько. Якщо він приймав паляницю і ставив її на стіл, святкування продовжувалось. 
  • Якщо дівчина була готова укласти шлюб, вона перев’язувала старостів рушниками навхрест, а парубку затикала за пояс хустку, — як оберіг для коханого. Криворожанки також  співали обрядову пісню. 
  •  Якщо дівчина виносила сватам гарбуза, — це означало відмову. 

Весілля у XX столітті. Фото: 

Молодята Федір Зинов'євич та Тетяна Микитівна Яковлеви з родичами та гостями весілля. Містечко Кривий Ріг, 1909-й рік. Фото: фейсбук-група «Криворізька старовина»


Наречені – Полумаренко Юхим Павлович та Олександра Кіндратівна. Фотографія Симхи Каца, Веселі Терни, лютий 1908 рік (1910 рік). Фото: фейсбук-група «Криворізька старовина»

Весілля у Кривому Розі, 1908-1910 рік. Фото: фейсбук-група «Криворізька старовина»

Весілля у Кривому Розі, 1913 рік. Фото: фейсбук-група «Криворізька старовина»

Весілля у Кривому Розі, початок XX століття. Фото: фейсбук-група «Криворізька старовина»

Кривий Ріг. Початок 30-х років 20-го сторіччя. З сімейного архіву. Фото: фейсбук-група «Криворізька старовина»

Повоєнне Криворіжжя. Весілля у селі Атаманівка. Тепер це західна частина села Глієватки (вулиця Вишнева). Дата знімку: 13 липня 1953 року. Фото: фейсбук-група «Криворізька старовина»

Весілля у 1950-х роках. Післявоєнне Криворіжжя. Фото: фейсбук-група «Криворізька старовина»

Саксаганський район, вулиця Упіта, 1957 рік. Другий день весілля. Про нареченого з нареченою «забули»: в тачку посадили тещу і везуть купувати на ставок. Фото: фейсбук-група «Криворізька старовина»

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Жителі містечка Кривий Ріг на початку ХХ століття

Криворіжці на дозвіллі

Жителі містечка Кривий Ріг на початку ХХ століття

Жителі містечка Кривий Ріг на початку ХХ століття

Подружня пара. Початок XIX століття

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Спільники степового вітру

100 років тому в нерівному бою з чекістськими та військовими підрозділами більшовицької окупаційної армії загинув видатний діяч повстанського визвольного руху отаман Григорій Іванов (Тишанін).

Історія Гданцівського парку

У 1936 році в Кривому Розі з’явився парк, який назвали Комсомольським. Криворізька молодь створила його на правому березі річки Інгулець, а на лівому березі вже з 1927 року розташувався парк імені Федора Мершавцева (до декомунізації — імені газети "Правда").

Творчість у дореволюційному і післявоєнному Кривому Розі: клуби, хори, гуртки самодіяльності

У криворізьких газетах початку XX століття писали: у краї, де добувають залізну руду, розваг багато не буває, — мовляв, лише алкоголь та ігри. Але у Кривому Розі і на території сучасного Криворізького району місцеві мешканці любили ходити в імпровізовані театри та навіть самі брали в таких участь