Криворізький метротрам — унікальне явище в Україні

Криворізький метротрам — унікальне явище в Україні

Лінії криворізького метротраму збудовано за стандартами метрополітену, але вагони метро не використовуються, замість них - вагони трамваїв. Директор криворізького КП “Швидкісний трамвай” (1989 - 2011) Микола Бабкін розповів редакції “Першого Криворізького” історію розвитку цього підприємства. Запуск швидкісного, будівництво рельс за чеською технологією, оновлення рухливого складу КП та інші історичні факти у матеріалі

Історія криворізького трамвая почалася 1 січня 1935 року - тоді й запустили перший трамвай. У місті була необхідність возити робітників на заводи, а добре налагодженої системи громадського транспорту не було. Тоді єдиним у місці дипломованим інженером був Лисиця, він став першим директором підприємства. У 1937 році його репресували і розстріляли. 

Наталія Лисовенко, архіваріус і екскурсоводка музею Криворізького трамваю говорить, що у  музеї зберігається один унікальний документ. 

Під час війни все обладнання вивезли у Німеччину, тому трамвай не працював. Щойно Кривий Ріг звільнили від окупантів, вирішили відновити роботу трамваю у місті. І, напевно, не було чистого паперу чи папки, і хтось із співробітників почав писати у німецькому журналі, який залишився після них. 

Колись до нас у музей прийшов криворіжець Володимир Гончар, приніс старі документи. Його батько Іван Гончар вивозив у евакуацію обладнання, коли почалася війна, а повернувшись, став писати у тому самому журналі. Син підтвердив, що тут є підписи його батька.

До початку Другої світової війни у трамвайному парку було 10 вагонів, а у під час бойових дій підприємство не працювало. Роботу відновили у 1944 році після звільнення Кривого Рогу від німецьких окупантів.

У 1960-х роках підприємство масово стало отримувати вагони типу КТМ-1 і КТМ-2, а у 1970-х роках їм на зміну прийшли більш сучасні КТМ-5, КТМ-8. У 2000-х роках підприємство отримало нові вагони КТМ Дніпровського заводу К1. Протягом 2015-2020 років парк не оновлювався.

За словами колишнього директора криворізького КП Миколи Бабкіна, зараз основною проблемою залишається оновлення рухомого складу трамваю.

На купівлю нових вагонів не вистачає коштів ні у міста, ні у державному бюджеті. 


Зауважимо, що “Швидкісний трамвай” - це комунальне підприємство, і фінансування має відбуватись із міського бюджету. 

У 1957 році пішов перший тролейбус, у 1986 - запустили швидкісний трамвай. Заступник директора КП “Міський трамвай” Олександр Жук говорить, що спочатку задумка була така: швидкісний мав іти від ПівдГЗК до ПівнГЗК, аби розвозити працівників на заводи.
У Радянському Союзі існувало неписане правило, що тільки місто-мільйонник може розраховувати на метрополітен. Ще у порядку виключення, в чергу на побудову швидкісного електротранспорту може стати обласний центр. Ні один із варіантів у інтересах Кривого Рогу не працював. Шанси падали до нульової позначки ще й тому, що у Дніпропертровську (сучасному Дніпрі), місті мільйоннику, метрополітен навіть не передбачався. Отже, потрібно було шукати альтернативу. Її і запропонував начальник Криворізького трамвайно-тролейбусного управління Володимир Школа : «А давайте спробуємо швидкісний трамвай? Нам у Києві показували цей проект. Закрита територія, Довгі перегони, велика швидкість, але ходять звичайні трамвайні вагони». 
Тоді більшість промислових підприємств -: «Криворіжсталь», Південний збагачувальний комбінат, Новокриворізький ГЗК, Коксохім - були розташовані в південній частині міста, а житлові, так звані «спальні райони» - на півночі. Щоб дістатися на роботу, треба було вставати о четвертій ранку. 
За словами ексдиректора комунального підприємства «Швидкісний трамвай» Романа Терещенка, на будівництві працювали близько 40 тисяч будівників із різних міст України і колишніх союзних республік.
Андрій Чубенко, головний зберігач фондів міського історико-краєзнавчого музею, каже:

На будівництві Криворізького швидкісного працювали проходчики мінського тунельного загону №26, монтери шляху спецуправління №7 тресту “Криворіжбуд”, штукатурщики “Криворіжаглострою”, електрики, монтажники. Будувалася не тільки лінія швидкісного трамваю, а зводилося трамвайне депо, господарські приміщення, облаштовувалися під`їзні автомобільні транспортні лінії.

Протяжність трамвайної колії у Кривому Розі складає 100 кілометрів: 22 трамвайних маршрути і 3 маршрути швидкісного.

Коли я працював, у 1985 році, - каже колишній директор Бабкін, - була проведена реконструкція трамвайного депо. Тоді з’явилась прибудова для обслуговування трамвайних вагонів, диспетчерський пункт, дві тягових підстанції і трамвайну лінію з Карачунів до Пивзаводу біля Змички.

У листопаді 1986 року перший швидкісний трамвай пішов у рейс. 

Фото MetroWorld

Ми побудували за чеською технологією полотно для “безшумного” трамвая, який ходить на соцмісті, - говорить Микола Бабкін.

Спочатку відкрили станції “Майдан праці”, “Мудрьона”, “Площа Артема” (після декомунізації - Вечірній бульвар) і “Жовтнева” (після декомунізації - Сонячна). Через часті затоплення ґрунтовими водами території, де відбувалося будівництво, друга черга була запущена із запізненням. Спершу пустили так званий “челнок” до станції "Будинок Рад". Челнок - це вагон трамваю, який ходив по одному і тому ж шляху, мав двері з обох сторін. 2 травня 1989 року була відкрита друга черга, і став відбуватися повноцінний рух на ділянці від станції "Майдан Праці", до станції "Кільцева". На відкриття станцій “Індустріальна” та “Електрозаводська” приїздив другий Президент України Леонід Кучма.


 (станція Сонячна)


(станція “Майдан праці”)


(станція “Зарічна”)


(Швидкісний трамвай "Татра" Т3 №019, перегін зі станції “Вечірній Бульвар”)

У криворізькій трамвайній мережі 11 станцій, серед яких 4 підземні і 3 частково підземні. 

Криворізький швидкісний трамвай - це єдине місце в Україні, де узаконено лівосторонній рух.

Схема криворізького метротраму на сайті UrbanRailNet, де можна знайти схеми метрополітенів всього світу

У 2003 у Кривому Розі році змінили логотип метротраму. Замість червоних букв «ШТ» (Швидкісний Трамвай) над всіма станціями були встановлені зелені букви «М» (Метрополітен) на білому тлі. Але офіційну назву підприємства змінено не було. У період пандемії внаслідок поширення вірусу Covid-19, коли в Україні не працювали метрополітени, у Кривому Розі метротрам продовжував свою роботу.

За радянськими стандартами будівництво метрополітену передбачалося лише в містах-мільйонниках, а у 1970-х роках близько у Кривому Розі проживало 700 тисяч людей. За іншою версією, неприйнятно було будувати метрополітен не у обласному центрі, тим паче, коли його ще не побудували у Дніпрі. Для порівняння: зараз у Дніпрі є 6 станцій метро, які розташовані на одній гілці.

Заступник директора підприємства Олександр Жук говорить:
Кривий Ріг і Волгоград (Росія) стали винятками у СРСР: під землею використовуються звичайні трамвайні вагони, а не як у метро. Вони будувалися за одним проєктом. 
Найновішою станцією швидкісного трамвая у Кривому Розі є “Міська лікарня”. Її відкрили 19 травня 2001 року
Оплатити проїзд можна готівкою, картискою або за допомогою Google Pay і Apple Pay. Відео із розповіддю колишнього директора КП “Швидкісний трамвай” можна подивитися на ютуб-каналі Перший Криворізький.

Зараз працівники оцінюють стан трамваїв як технічно придатні до використання. На підприємстві в 2021 році працювало 1800 людей, 70% - жінки. Це переважно водійки і кондукторки, а чоловіки - слюсарі, монтери шляху та електромонтери. На підприємстві працювали і зараз працюють цілі династії, сім’ї робітників.

Музей Криворізького трамвая відкрився у 2010 році, до 75-річчя запуска першого вагона. Приміщення оформив криворізький художник, член Спілки Художників України Юрій Радченко. Екскурсоводка Наталія Лисовенко говорить, що у музей приходили діти зі шкіл, студенти та приїздили закордонні делегації. Сюди можна звертатися за інформацією для рефератів та наукових робіт. Потрапити в музей можна за попередньою домовленістю.

У музеї зберігаються фотографії з особистих архівів працівників і працівниць трамвая. Ветерани мали звичку перевіряти, чи добре все працює, навіть коли вже були на пенсії. Тут зберігається ліхтарик, яким один із працівників підсвічував свій шлях, йдучи на роботу і перевіряючи справність вагонів і рельс. Працівниця трамвая і екскурсоводка пригадує, що колись вона їхала на роботу і зустріла колишнього директора підприємства Миколу Бабкіна. Той їхав на машині, помітив, що щось не так, зупинив вагон трамвая, щоб його полагодили.

Якщо ви маєте цікаві історії про криворізький швидкісний трамвай, пишіть у коментарях або на пошту [email protected]

У публікації використані фото із сайту transit.parovoz.com, а також цитування статті Лазарєвої О. “Міста ланцюг коштовний” зі збірки «Криворіжжя - славетний гірничий край» 2018 року. 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Станція "Мудрьона"

Станція швидкісного трамваю "Зарічна" у перші роки свого існування

П'ятий Президент України Леонід Кучма у Кривому Розі

Відео на тему

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Від Новинки до Соцміста

Ретро Кривий Ріг | Швидкісний трамвай

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Володимир Бизов: кому встановлено пам'ятник біля КНУ?

У Кривому Розі є вулиця, яка названа на честь Володимира Бизова (до декомунізації - Якіра). Зараз тут — відділення УкрПошти, школа, а також пам’ятник самому Володимиру Бизову. Ким була ця людина?

Кого тримали у виправно-трудовому таборі на Соцмісті у Кривому Розі

Кривий Ріг будували і відбудовували зеки. Кладовищ німців у місті не залишилося. У Кривому Розі була «філія» ГУЛАГу. Перевірка цих та інших міфів про історичне минуле нашого міста - в матеріалах спецпроєкту «Руйнування міфів про Кривбас».

Криворіжжя під більшовицькою навалою: частина перша

У грудні 1917 року збройною інтервенцією більшовицька Росія розпочала війну проти щойно проголошеної Української Народної Республіки. В січні 1920 року російська червона чума остаточно накрила Наддніпрянську Україну.