Перший кінотеатр у Кривому Розі відкрили у 1931 році на проспекті Поштовий (до декомунізації — Карла Маркса). Будівлю створили у популярному в радянські часи стилі конструктивізм. Насолодитися фільмом у кінотеатрі могли 720 людей одночасно.
Рішення про будівництво великого кінотеатру «Держкіно імені Л1950еніна» на майдані Леніна (сучасний ріг проспекту Поштового та вулиці Свято-Миколаївської) ухвалили у грудні 1928 року. Завершення будівництва перенесли на два роки через запізнення надання робочих креслень та неналежним постачання матеріалів. Криворізька міськрада виділила кошти на придбання апаратури у березні 1930 року, а 25 серпня того ж року — на устаткування кінотеатру звуковим апаратом.
Фото початку 30-х років із фондів Криворізького історико-краєзнавчого музею
У 30-х роках минулого століття популярним було «німе» кіно, саме його криворіжці дивились на перших сеансах після відкриття кінотеатру. У 1934 році кінотеатр перейменували на «Госкіно імені Леніна». Цього ж року відкрили й філію кінотеатру для дітей — назвали іменем Постишева. У 1930-роках діти ходили в кіно, заплативши за квиток 20 копійок.
У 1936 році в кінотеатрі відкрили додаткове фоє, почав працювати буфет, майданчик для танців, грав духовий оркестр. За п'ять років після відкриття кінотеатр став одним з найпопулярніших місць для відпочинку криворіжців. На території навіть збудували фонтан та волейбольний майданчик. У самому кінотеатрі почали працювати гуртки для дітей, проводились кінофестивалі. Є дані, що найпопулярнішим фільмом 1930-х років у криворіжців був «Богдан Хмельницький», квитки на нього купили понад 16 тисяч мешканців міста.
У 1941 році будівля кінотеатру стала непридатною для подальшої роботи, — застаріле обладнання, погана вентиляція, вологість, яка псувала обладнання. Після звільнення Кривого Рогу стали думати над відновленням роботи цього кінотеатру. Нову будівлю збудували у 1950-х роках, тоді кінотеатр запрацював знову. Ще 30 років кінотеатр прослужив проведенню дозвілля криворіжців.
У 1953 році збудували портик ( галерея з відкритою колонадою на поздовжньому боці будівлі, перед фасадом, — авт.) у класичному стилі, фасад стали прикрашати колони (за проєктом архітектора В. І. Суманєєва). У 1959 році побудували зал на 800 місць.
У 1960—1990 роках заклад був місцем кінопрем'єр і зустрічей з акторами й режисерами, у фоє проводилися тематичні виставки.
1980-ті
У 1980-х роках квитки до кінотеатру суттєво здорожчали. У Кривому Розі почали з'являтись відеосалони, де можна було обирати, що дивитись.Тому у 1990-х роках кінотеатр став міським клубом. З 1996 року будинок кінотеатру вважається архітектурною пам'яткою Кривого Рогу місцевого значення. У 1998 році заклад закрився. Останнім фільмом, який подивились криворіжці, був оскароносний «Титанік».
У квітні 1999 року у приміщенні колишнього кінотеатру відкрили центр дозвілля молоді — дискоклуб «Центр». Почали діяти більярдна, зал ігрових автоматів, перший у місті роликовий клуб для підлітків, дискотека, нічний клуб для дорослих, студія брейк-дансу.
У 2002 році Криворізька єпархія Української Православної Церкви отримала в оренду приміщення колишньої великої зали кінотеатру імені Леніна, з 2005 року приміщення — власність релігійної громади. Будівлю реконструювали, у 2006 році прибудували дзвіницю. У 2016 році біля кінотеатру відкрили зону відпочинку з фонтаном.
Кінотеатр ім. В.І.Леніна. На фасаді ілюмінація "50 років СРСР". На афішах: "Благослови звірів та дітей" (США, 1971), "Святий зі шпагою" (Аргентина, 1970), "Жінки та берсальєри" (Італія, 1968).
Фото 1972 року. З архіву О.М. Бердика та В.В. Житнікова. Сканування: Олександр Волок.
У статті використані фото і підписи до них з фейсбук-групи «Криворізька старовина»
Комментування доступне тільки для авторизованих користувачів
Увійти до облікового запису
на порталі
Пам’ятайте, що ввічливість — одна з ознак розумної людини.
Поважайте
інших
користувачів та дотримуйтесь Правил
порталу.
Також користуючись сайтом Ви погоджуєтесь із Політикою Конфіденціальності.
Необхідно заповнити