Перший кінотеатр Кривого Рогу: історія кінотеатру імені Леніна

Перший кінотеатр Кривого Рогу: історія кінотеатру імені Леніна

Зараз криворіжці не дуже розбалувані різноманіттям кінотеатрів у місті, але так було не завжди. Раніше у місті працювали понад 15 кінотеатрів. Сьогодні більшість з них у критичному стані або взагалі зникли з міських вулиць. Але лише кількадесят років тому містяни й містянки любили проводити вечори в затишних кінозалах. Перший кінотеатр у місті побудували у 1931 році

Кінотеатр імені Леніна

Перший кінотеатр у Кривому Розі відкрили у 1931 році на проспекті Поштовий (до декомунізації — Карла Маркса). Будівлю створили у популярному в радянські часи стилі конструктивізм. Насолодитися фільмом у кінотеатрі могли 720 людей одночасно.

Рішення про будівництво великого кінотеатру «Держкіно імені Л1950еніна» на майдані Леніна (сучасний ріг проспекту Поштового та вулиці Свято-Миколаївської) ухвалили у грудні 1928 року. Завершення будівництва перенесли на два роки через запізнення надання робочих креслень та неналежним постачання матеріалів. Криворізька міськрада виділила кошти на придбання апаратури у березні 1930 року, а 25 серпня того ж року — на устаткування кінотеатру звуковим апаратом.

Фото початку 30-х років із фондів Криворізького історико-краєзнавчого музею

У 30-х роках минулого століття популярним було «німе» кіно, саме його криворіжці дивились на перших сеансах після відкриття кінотеатру. У 1934 році кінотеатр перейменували на «Госкіно імені Леніна». Цього ж року відкрили й філію кінотеатру для дітей — назвали іменем Постишева. У 1930-роках діти ходили в кіно, заплативши за квиток 20 копійок. 

У 1936 році в кінотеатрі відкрили додаткове фоє, почав працювати буфет, майданчик для танців, грав духовий оркестр. За п'ять років після відкриття кінотеатр став одним з найпопулярніших місць для відпочинку криворіжців. На території навіть збудували фонтан та волейбольний майданчик. У самому кінотеатрі почали працювати гуртки для дітей, проводились кінофестивалі. Є дані, що найпопулярнішим фільмом 1930-х років у криворіжців був «Богдан Хмельницький», квитки на нього купили понад 16 тисяч мешканців міста.

У 1941 році будівля кінотеатру стала непридатною для подальшої роботи, — застаріле обладнання, погана вентиляція, вологість, яка псувала обладнання. Після звільнення Кривого Рогу стали думати над відновленням роботи цього кінотеатру. Нову будівлю збудували у 1950-х роках, тоді кінотеатр запрацював знову. Ще 30 років кінотеатр прослужив проведенню дозвілля криворіжців.

У 1953 році збудували портик ( галерея з відкритою колонадою на поздовжньому боці будівлі, перед фасадом, — авт.) у класичному стилі, фасад стали прикрашати колони (за проєктом архітектора В. І. Суманєєва). У 1959 році побудували зал на 800 місць.

У 1960—1990 роках заклад був місцем кінопрем'єр і зустрічей з акторами й режисерами, у фоє проводилися тематичні виставки.

1980-ті

У 1980-х роках квитки до кінотеатру суттєво здорожчали. У Кривому Розі почали з'являтись відеосалони, де можна було обирати, що дивитись.Тому у 1990-х роках кінотеатр став міським клубом. З 1996 року будинок кінотеатру вважається архітектурною пам'яткою Кривого Рогу місцевого значення. У 1998 році заклад закрився. Останнім фільмом, який подивились криворіжці, був оскароносний «Титанік».

У квітні 1999 року у приміщенні колишнього кінотеатру відкрили центр дозвілля молоді — дискоклуб «Центр». Почали діяти більярдна, зал ігрових автоматів, перший у місті роликовий клуб для підлітків, дискотека, нічний клуб для дорослих, студія брейк-дансу. 

У 2002 році Криворізька єпархія Української Православної Церкви отримала в оренду приміщення колишньої великої зали кінотеатру імені Леніна, з 2005 року приміщення —  власність релігійної громади. Будівлю реконструювали, у 2006 році прибудували дзвіницю. У 2016 році біля кінотеатру відкрили зону відпочинку з фонтаном.

 

Кінотеатр ім. В.І.Леніна. На фасаді ілюмінація "50 років СРСР". На афішах: "Благослови звірів та дітей" (США, 1971), "Святий зі шпагою" (Аргентина, 1970), "Жінки та берсальєри" (Італія, 1968).
Фото 1972 року. З архіву О.М. Бердика та В.В. Житнікова. Сканування: Олександр Волок.

У статті використані фото і підписи до них з фейсбук-групи «Криворізька старовина»

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Кривий Ріг, 1931 рік. На світлині Надія Кахіна

На перехресті проспекту Миру та проспекту Героїв-підпільників, кінець 1950-х - початок 1960-х

Соцмісто. Вид на будинок №16 на проспекті Металургів

Парк ПівдГЗК, 1979 рік

Селище імені Горького (Рудник Леніна), 22 квітня 1970 рік

Відео на тему

Як змінились Ставки і 20-й квартал Кривого Рогу | 1kr.ua

Втречений іллюзіон. Частина друга

Як змінилась Дзержинка у Кривому Розі

Як змінився проспект Поштовий у Кривому Розі | 1kr.ua

«П'ятирічка, рік другий», 1972 рік

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Скіфи на Криворіжжі: радянська традиція дослідження проблеми

Питання перебування скіфів на території Криворіжжя та можливого видобутку ними залізної руди вже понад століття привертає увагу істориків, археологів і геологів. Дослідники, зокрема Борис Граков, Сергій Конткевич, Світлана Бессонова та інші, розглядали Криворізький залізорудний басейн як один із ймовірних центрів постачання заліза у скіфську добу. Археологічні знахідки й результати досліджень дозволяють припускати, що криворізька руда могла використовуватися в античних металургійних центрах Північного Причорномор'я, хоча ця гіпотеза й досі залишається предметом наукових дискусій. Автор статті: Ігор Панафідін

Кривий Ріг у кіно: як місто зображають українські фільми

Кіно завжди було дзеркалом суспільства, відображаючи його тенденції, проблеми та зміни. Сьогодні ми проаналізуємо фільми, зняті на вуличках Кривого Рогу, щоб чесно подивитись в очі своєму відображенню.

Чи дійсно слово «Карачуни» означає «чорна смерть»

Легенда про походження цього топоніма є на сьогодні загальновідомою в місті.