Перший кінотеатр Кривого Рогу: історія кінотеатру імені Леніна

Перший кінотеатр Кривого Рогу: історія кінотеатру імені Леніна

Зараз криворіжці не дуже розбалувані різноманіттям кінотеатрів у місті, але так було не завжди. Раніше у місті працювали понад 15 кінотеатрів. Сьогодні більшість з них у критичному стані або взагалі зникли з міських вулиць. Але лише кількадесят років тому містяни й містянки любили проводити вечори в затишних кінозалах. Перший кінотеатр у місті побудували у 1931 році

Кінотеатр імені Леніна

Перший кінотеатр у Кривому Розі відкрили у 1931 році на проспекті Поштовий (до декомунізації — Карла Маркса). Будівлю створили у популярному в радянські часи стилі конструктивізм. Насолодитися фільмом у кінотеатрі могли 720 людей одночасно.

Рішення про будівництво великого кінотеатру «Держкіно імені Л1950еніна» на майдані Леніна (сучасний ріг проспекту Поштового та вулиці Свято-Миколаївської) ухвалили у грудні 1928 року. Завершення будівництва перенесли на два роки через запізнення надання робочих креслень та неналежним постачання матеріалів. Криворізька міськрада виділила кошти на придбання апаратури у березні 1930 року, а 25 серпня того ж року — на устаткування кінотеатру звуковим апаратом.

Фото початку 30-х років із фондів Криворізького історико-краєзнавчого музею

У 30-х роках минулого століття популярним було «німе» кіно, саме його криворіжці дивились на перших сеансах після відкриття кінотеатру. У 1934 році кінотеатр перейменували на «Госкіно імені Леніна». Цього ж року відкрили й філію кінотеатру для дітей — назвали іменем Постишева. У 1930-роках діти ходили в кіно, заплативши за квиток 20 копійок. 

У 1936 році в кінотеатрі відкрили додаткове фоє, почав працювати буфет, майданчик для танців, грав духовий оркестр. За п'ять років після відкриття кінотеатр став одним з найпопулярніших місць для відпочинку криворіжців. На території навіть збудували фонтан та волейбольний майданчик. У самому кінотеатрі почали працювати гуртки для дітей, проводились кінофестивалі. Є дані, що найпопулярнішим фільмом 1930-х років у криворіжців був «Богдан Хмельницький», квитки на нього купили понад 16 тисяч мешканців міста.

У 1941 році будівля кінотеатру стала непридатною для подальшої роботи, — застаріле обладнання, погана вентиляція, вологість, яка псувала обладнання. Після звільнення Кривого Рогу стали думати над відновленням роботи цього кінотеатру. Нову будівлю збудували у 1950-х роках, тоді кінотеатр запрацював знову. Ще 30 років кінотеатр прослужив проведенню дозвілля криворіжців.

У 1953 році збудували портик ( галерея з відкритою колонадою на поздовжньому боці будівлі, перед фасадом, — авт.) у класичному стилі, фасад стали прикрашати колони (за проєктом архітектора В. І. Суманєєва). У 1959 році побудували зал на 800 місць.

У 1960—1990 роках заклад був місцем кінопрем'єр і зустрічей з акторами й режисерами, у фоє проводилися тематичні виставки.

1980-ті

У 1980-х роках квитки до кінотеатру суттєво здорожчали. У Кривому Розі почали з'являтись відеосалони, де можна було обирати, що дивитись.Тому у 1990-х роках кінотеатр став міським клубом. З 1996 року будинок кінотеатру вважається архітектурною пам'яткою Кривого Рогу місцевого значення. У 1998 році заклад закрився. Останнім фільмом, який подивились криворіжці, був оскароносний «Титанік».

У квітні 1999 року у приміщенні колишнього кінотеатру відкрили центр дозвілля молоді — дискоклуб «Центр». Почали діяти більярдна, зал ігрових автоматів, перший у місті роликовий клуб для підлітків, дискотека, нічний клуб для дорослих, студія брейк-дансу

У 2002 році Криворізька єпархія Української Православної Церкви отримала в оренду приміщення колишньої великої зали кінотеатру імені Леніна, з 2005 року приміщення —  власність релігійної громади. Будівлю реконструювали, у 2006 році прибудували дзвіницю. У 2016 році біля кінотеатру відкрили зону відпочинку з фонтаном.

 

Кінотеатр ім. В.І.Леніна. На фасаді ілюмінація "50 років СРСР". На афішах: "Благослови звірів та дітей" (США, 1971), "Святий зі шпагою" (Аргентина, 1970), "Жінки та берсальєри" (Італія, 1968).
Фото 1972 року. З архіву О.М. Бердика та В.В. Житнікова. Сканування: Олександр Волок.

У статті використані фото і підписи до них з фейсбук-групи «Криворізька старовина»

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

В'їзд на територію шахти "Центральна" копальня ім. Кагановича

Будинок Природи на Поштовому проспекті

Вид на будинок співробітників тресту "Дзержинськруда" на перетині проспекту Поштового та вулиці О. Поля

Будівництво металургійного заводу

Кінотеатр «Орбіта»

Відео на тему

Криворізькі бігуни

«Втрачений ілюзіон. Частина 1 | Кривий Ріг» («Утраченный иллюзион. Часть 1 | Кривой Рог»)

Кривий Ріг у 1970-1980-ті

Втречений іллюзіон. Частина друга

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Вулиця Святомиколаївська (Леніна)

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Без води, без заводів, але з театрами - як жили криворіжці під час окупації у 1941-1944 роках

Кривий Ріг був окупований німецькими військами 30 місяців — із 15 серпня 1941 року до кінця лютого 1944 року. У цей час криворіжці мали проблеми з водо- та електропостачанням, вивчали в школах німецьку мову (а спершу навіть «Заповіт» Шевченка), відновлювали знищені заводи, грали товариські футбольні матчі з румунськими, угорськими й німецькими вояками. Як змінилося місто, у якому на початок 1941 року проживали трохи більше 200 тисяч людей, і як німці керували життям місцевого населення — на history.1kr.ua

Історія Веселих Тернів

Перші згадки про Веселі Терни датуються  XVIII століттям

Як жили криворіжці у роки окупації

Коли гітлерівці захопили наше місто, вони впроваджували так звану політику “батога і пряника”. На перших порах все було більш-менш лояльно