Театр Шевченко. Кривий Ріг

Театр Шевченко. Кривий Ріг

Театр Шевченка у роки Другої світової війни

Як театр працював без костюмів і декорацій і які вистави ставили під час війни

У червні 1941 року Криворізький український театр імені Жовтневої революції був на гастролях у Софіївці. Тут його і зустріла війна. Костянтин Копацький, режисер театру, згадував: “У неділю 22 червня перед денною виставою збиралися глядачі, і раптом радіо повідомляє - війна. Театр повертається у Кривий Ріг. Двадцять акторів пішли до лав Червоної Армії, серед них  – Зубков, Поднозов. Усі, хто залишились, продовжували працювати”. 

Кожного ранку проводилися заняття в міському ополченні, а ввечері актори грали у виставах, організовували концерти для поранених солдатів та офіцерів, якими було заповнене місто.

17 серпня 1941 року 22 акторів та акторок в ешелоні рушили на схід. У них не було ні декорацій, ні костюмів. Разом із колегами Дніпропетровського оперного театру криворізькі актори дістались до Красноярська. Крайовий комітет у справах мистецтва направив їх на роботу у місто Канськ, де актори зайняли будинок колишнього театру російської драми.

Приїхавши в Канськ, актори оселились у театрі і там почали складати репертуар, майструвати декорації, шити костюми, ремонтувати приміщення театру. 4 жовтня 1941 року відбулося відкриття театру. Більшість вистав тоді була українською мовою.

Через два тижні у газеті «За владу Рад» у статті «Успіх криворізького театру» написали: “Скоро вже місяць, як у Канську працює Криворізький український театр імені Жовтневої революції. Театр користується великим успіхом, своїми виставами драматургів минулого століття він знайомить глядача з побутом українського народу”.


Влітку митці виїхали на гастролі на південь Красноярського краю до міст Мінусінськ, Абакан (Хакасія), Ужгур. Наприкінці 1942 року трупу перевели у місто Єнісейськ, де трест «Єнісейськзолото» запросив артистів дати вистави на своїх північних рудниках. 

У другій половині 1943 року влада викликала театр у Красноярськ, де він розпочав свої вистави у залізничному клубі паровозно-ремонтного заводу. 
Взимку 1944-го на радіо оголосили про звільнення Кривого Рогу від фашистів. Трупа підготувала нову виставу «Маруся Богуславка» за п’єсою Михайла Старицького, прем’єра відбулася у клубі залізничників.
 
Через півроку, на початку червня, колектив українського музично-драматичного театру повернувся у Кривий Ріг. Будівлю театру «Кривбас» зруйнували німецькі окупанти, тому актори влаштувались у клубі «Харчовик». Там вони показували вистави Марка Кропивницького «Дай серцю волю, заведе в неволю», Олександра Островського «Без вини винні», Костянтина Симонова «Так і буде».

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Житловий будинок, збудований в 1941 році

Німецький ешелон на станції Довгинцеве

Пам'ятник загиблим під час Другої світової війни солдатам

Руїни Криворізької районної електричної станції ім. Ілліча, 1944 рік

Зруйнований центр міста (Нікопольсько-Криворізька наступальна операція)

Відео на тему

Кривий Ріг у 1941 році

Нікопольсько-Криворізька операція, 2-а серія: "Голокост"

Німецька хроніка під час Другої світової війни

Концтабори і вбивства євреїв під час окупації | 1kr.ua

Нікопольсько-Криворізька операція, 1-я серія: "Окупанти"

Коментарі до статті

3 комментарів

Додати коментар

13-09-2021 14:43

Люблю наш театр!

відповісти

23-09-2021 17:59

Присоединяюсь

відповісти

13-02-2024 20:47

Я бачив особисто акторів,які поїхали у евакуацію. До них точно належав актор Забалуєв Василь Митрофанович. Серед інших могли належати до евакуайованих актриси одного з ним покоління пп. Левіна та Базій.

відповісти

Вас може зацікавити

«Підготовка» до Різдва у Кривому Розі, 1932 рік

У грудні 1930-х років радянська влада розгорнула масштабну антиріздвяну кампанію, вважаючи Різдво «святом класового ворога». Населення закликали відмовитися від святкувань, відвідувати культурні заходи та поширювати антирелігійну пропаганду.

Балка Північна Червона або «портал в інший світ»

Буденне життя мешканця Кривого Рогу — постійні пересадки, шалений ритм життя, велика кількість людей, смачна ранкова кава на зупинці. Чи не втомлювались ви колись від такого способу життя? Якщо так, то ця стаття саме для вас, адже в ній ми розповімо про локацію, опинившись на якій, ви забудете про час та шум

Усі архітектори й архітекторки, які будували Кривий Ріг (список доповнюється)

Кривий Ріг – одне з найбільших індустріальних міст України. Численні архітектори різних поколінь створювали тут житлові райони, громадські будівлі та промислові комплекси, що сформували сучасний вигляд міста. У цій статті history.1kr.ua ми намагаємось зібрати коротку інформацію про всіх архітекторів/-ок Кривого Рогу. Пишіть у коментарях, кого варто додати у список.