Театр Шевченко. Кривий Ріг
У червні 1941 року Криворізький український театр імені Жовтневої революції був на гастролях у Софіївці. Тут його і зустріла війна. Костянтин Копацький, режисер театру, згадував: “У неділю 22 червня перед денною виставою збиралися глядачі, і раптом радіо повідомляє - війна. Театр повертається у Кривий Ріг. Двадцять акторів пішли до лав Червоної Армії, серед них – Зубков, Поднозов. Усі, хто залишились, продовжували працювати”.
Кожного ранку проводилися заняття в міському ополченні, а ввечері актори грали у виставах, організовували концерти для поранених солдатів та офіцерів, якими було заповнене місто.
17 серпня 1941 року 22 акторів та акторок в ешелоні рушили на схід. У них не було ні декорацій, ні костюмів. Разом із колегами Дніпропетровського оперного театру криворізькі актори дістались до Красноярська. Крайовий комітет у справах мистецтва направив їх на роботу у місто Канськ, де актори зайняли будинок колишнього театру російської драми.
Приїхавши в Канськ, актори оселились у театрі і там почали складати репертуар, майструвати декорації, шити костюми, ремонтувати приміщення театру. 4 жовтня 1941 року відбулося відкриття театру. Більшість вистав тоді була українською мовою.
Через два тижні у газеті «За владу Рад» у статті «Успіх криворізького театру» написали: “Скоро вже місяць, як у Канську працює Криворізький український театр імені Жовтневої революції. Театр користується великим успіхом, своїми виставами драматургів минулого століття він знайомить глядача з побутом українського народу”.
Влітку митці виїхали на гастролі на південь Красноярського краю до міст Мінусінськ, Абакан (Хакасія), Ужгур. Наприкінці 1942 року трупу перевели у місто Єнісейськ, де трест «Єнісейськзолото» запросив артистів дати вистави на своїх північних рудниках.
У другій половині 1943 року влада викликала театр у Красноярськ, де він розпочав свої вистави у залізничному клубі паровозно-ремонтного заводу.
Взимку 1944-го на радіо оголосили про звільнення Кривого Рогу від фашистів. Трупа підготувала нову виставу «Маруся Богуславка» за п’єсою Михайла Старицького, прем’єра відбулася у клубі залізничників.
Через півроку, на початку червня, колектив українського музично-драматичного театру повернувся у Кривий Ріг. Будівлю театру «Кривбас» зруйнували німецькі окупанти, тому актори влаштувались у клубі «Харчовик». Там вони показували вистави Марка Кропивницького «Дай серцю волю, заведе в неволю», Олександра Островського «Без вини винні», Костянтина Симонова «Так і буде».
Комментування доступне тільки для авторизованих користувачів
13-02-2024 20:47
Я бачив особисто акторів,які поїхали у евакуацію. До них точно належав актор Забалуєв Василь Митрофанович. Серед інших могли належати до евакуайованих актриси одного з ним покоління пп. Левіна та Базій.
17-02-2022 14:20
Володимир СтецюкСпільники степового вітру
100 років тому в нерівному бою з чекістськими та військовими підрозділами більшовицької окупаційної армії загинув видатний діяч повстанського визвольного руху отаман Григорій Іванов (Тишанін).
17-04-2024 08:25
Marina RoikНаступна станція: Кривий Ріг-архітектурний. Хто, коли і що будував?
Хто ті архітектори й архітекторки, які доклали руку до створення добре знайомих нам будівель, на яку вулицю Кривого Рогу припало найбільше архітектурних мрій та амбіцій, і чи має Кривий Ріг архітектурне майбутнє – читайте у новому матеріалі проєкту «Голоси Міста»
Увійти до облікового запису
на порталі
Пам’ятайте, що ввічливість — одна з ознак розумної людини.
Поважайте
інших
користувачів та дотримуйтесь Правил
порталу.
Також користуючись сайтом Ви погоджуєтесь із Політикою Конфіденціальності.
Необхідно заповнити