Театр Шевченко. Кривий Ріг
У червні 1941 року Криворізький український театр імені Жовтневої революції був на гастролях у Софіївці. Тут його і зустріла війна. Костянтин Копацький, режисер театру, згадував: “У неділю 22 червня перед денною виставою збиралися глядачі, і раптом радіо повідомляє - війна. Театр повертається у Кривий Ріг. Двадцять акторів пішли до лав Червоної Армії, серед них – Зубков, Поднозов. Усі, хто залишились, продовжували працювати”.
Кожного ранку проводилися заняття в міському ополченні, а ввечері актори грали у виставах, організовували концерти для поранених солдатів та офіцерів, якими було заповнене місто.
17 серпня 1941 року 22 акторів та акторок в ешелоні рушили на схід. У них не було ні декорацій, ні костюмів. Разом із колегами Дніпропетровського оперного театру криворізькі актори дістались до Красноярська. Крайовий комітет у справах мистецтва направив їх на роботу у місто Канськ, де актори зайняли будинок колишнього театру російської драми.
Приїхавши в Канськ, актори оселились у театрі і там почали складати репертуар, майструвати декорації, шити костюми, ремонтувати приміщення театру. 4 жовтня 1941 року відбулося відкриття театру. Більшість вистав тоді була українською мовою.
Через два тижні у газеті «За владу Рад» у статті «Успіх криворізького театру» написали: “Скоро вже місяць, як у Канську працює Криворізький український театр імені Жовтневої революції. Театр користується великим успіхом, своїми виставами драматургів минулого століття він знайомить глядача з побутом українського народу”.
Влітку митці виїхали на гастролі на південь Красноярського краю до міст Мінусінськ, Абакан (Хакасія), Ужгур. Наприкінці 1942 року трупу перевели у місто Єнісейськ, де трест «Єнісейськзолото» запросив артистів дати вистави на своїх північних рудниках.
У другій половині 1943 року влада викликала театр у Красноярськ, де він розпочав свої вистави у залізничному клубі паровозно-ремонтного заводу.
Взимку 1944-го на радіо оголосили про звільнення Кривого Рогу від фашистів. Трупа підготувала нову виставу «Маруся Богуславка» за п’єсою Михайла Старицького, прем’єра відбулася у клубі залізничників.
Через півроку, на початку червня, колектив українського музично-драматичного театру повернувся у Кривий Ріг. Будівлю театру «Кривбас» зруйнували німецькі окупанти, тому актори влаштувались у клубі «Харчовик». Там вони показували вистави Марка Кропивницького «Дай серцю волю, заведе в неволю», Олександра Островського «Без вини винні», Костянтина Симонова «Так і буде».
Комментування доступне тільки для авторизованих користувачів
13-02-2024 20:47
Я бачив особисто акторів,які поїхали у евакуацію. До них точно належав актор Забалуєв Василь Митрофанович. Серед інших могли належати до евакуайованих актриси одного з ним покоління пп. Левіна та Базій.
21-01-2026 14:35
Єлизавета КовалюкБудинок братів Філімонових на проспекті Поштовому, 32: довідка
Будинок братів Філімонових на проспекті Поштовому, 32 — мовчазний свідок купецького Кривого Рогу початку ХХ століття. Детальніше про історію споруди історико-культурного Кривого Рогу — у матеріалі
26-11-2022 16:00
Марія ПунтусГолодомори на Дніпропетровщині: спогади свідків й оцінки істориків
Голодомор – це геноцид українців, вчинений тоталітарним комуністичним режимом у 1932–1933 роках. Спланована конфіскація врожаю зернових та інших продуктів у селян призвела до мільйонів смертей. Згадуємо про ці часи зі свідками голодоморів на Дніпропетровщині
05-03-2024 16:00
Олександра ГригоренкоВишиванка — загублений спадок Криворіжжя
Вишиванка — один з основних символів України. Унікальні традиції вишивки були поширені в нашій країні з давніх-давен, і територія Кривого Рогу не є винятком. Протягом століть вишивка зазнавала різних змін, тож яка культурна спадщина лишилась нам?
Увійти до облікового запису
на порталі
Пам’ятайте, що ввічливість — одна з ознак розумної людини.
Поважайте
інших
користувачів та дотримуйтесь Правил
порталу.
Також користуючись сайтом Ви погоджуєтесь із Політикою Конфіденціальності.
Необхідно заповнити