Театр Шевченко. Кривий Ріг

Театр Шевченко. Кривий Ріг

Театр Шевченка у роки Другої світової війни

Як театр працював без костюмів і декорацій і які вистави ставили під час війни

У червні 1941 року Криворізький український театр імені Жовтневої революції був на гастролях у Софіївці. Тут його і зустріла війна. Костянтин Копацький, режисер театру, згадував: “У неділю 22 червня перед денною виставою збиралися глядачі, і раптом радіо повідомляє - війна. Театр повертається у Кривий Ріг. Двадцять акторів пішли до лав Червоної Армії, серед них  – Зубков, Поднозов. Усі, хто залишились, продовжували працювати”. 

Кожного ранку проводилися заняття в міському ополченні, а ввечері актори грали у виставах, організовували концерти для поранених солдатів та офіцерів, якими було заповнене місто.

17 серпня 1941 року 22 акторів та акторок в ешелоні рушили на схід. У них не було ні декорацій, ні костюмів. Разом із колегами Дніпропетровського оперного театру криворізькі актори дістались до Красноярська. Крайовий комітет у справах мистецтва направив їх на роботу у місто Канськ, де актори зайняли будинок колишнього театру російської драми.

Приїхавши в Канськ, актори оселились у театрі і там почали складати репертуар, майструвати декорації, шити костюми, ремонтувати приміщення театру. 4 жовтня 1941 року відбулося відкриття театру. Більшість вистав тоді була українською мовою.

Через два тижні у газеті «За владу Рад» у статті «Успіх криворізького театру» написали: “Скоро вже місяць, як у Канську працює Криворізький український театр імені Жовтневої революції. Театр користується великим успіхом, своїми виставами драматургів минулого століття він знайомить глядача з побутом українського народу”.


Влітку митці виїхали на гастролі на південь Красноярського краю до міст Мінусінськ, Абакан (Хакасія), Ужгур. Наприкінці 1942 року трупу перевели у місто Єнісейськ, де трест «Єнісейськзолото» запросив артистів дати вистави на своїх північних рудниках. 

У другій половині 1943 року влада викликала театр у Красноярськ, де він розпочав свої вистави у залізничному клубі паровозно-ремонтного заводу. 
Взимку 1944-го на радіо оголосили про звільнення Кривого Рогу від фашистів. Трупа підготувала нову виставу «Маруся Богуславка» за п’єсою Михайла Старицького, прем’єра відбулася у клубі залізничників.
 
Через півроку, на початку червня, колектив українського музично-драматичного театру повернувся у Кривий Ріг. Будівлю театру «Кривбас» зруйнували німецькі окупанти, тому актори влаштувались у клубі «Харчовик». Там вони показували вистави Марка Кропивницького «Дай серцю волю, заведе в неволю», Олександра Островського «Без вини винні», Костянтина Симонова «Так і буде».

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Експозиція «Криворіжжя під час Другої Світової війни» у історико-краєзнавчому музеї

Німецький солдат з псом Сталіним

Військовий аеродром, 1941 рік

Діти Другої світової війни

Актриса театру Бронислава Миколаєва

Відео на тему

Нікопольсько-Криворізька операція (визволення Кривого Рогу)

Нікопольсько-Криворізька операція, 1-я серія: "Окупанти"

Концтабори і вбивства євреїв під час окупації | 1kr.ua

Нікопольсько-Криворізька операція, 4 серія: Визволення

Німецька хроніка під час Другої світової війни

Коментарі до статті

3 комментарів

Додати коментар

13-09-2021 14:43

Люблю наш театр!

відповісти

23-09-2021 17:59

Присоединяюсь

відповісти

13-02-2024 20:47

Я бачив особисто акторів,які поїхали у евакуацію. До них точно належав актор Забалуєв Василь Митрофанович. Серед інших могли належати до евакуайованих актриси одного з ним покоління пп. Левіна та Базій.

відповісти

Вас може зацікавити

Анастасія Рак: остарбайтерство, картини на склі і виставка у Парижі

Першу виставку цієї художниці, роботи якої порівнюють із картинами найвідоміших українських художниць, організували коли їй було 68 років. Анастасія Рак - українська художниця - не мала мистецької освіти, проте її живописом захоплювалися на виставках у Франції, Бразилії, Канаді… Вона переїхала у Кривий Ріг у 40 років і працювала у дитячому садочку вихователькою 20 років. А трохи пізніше вона навчала живопису дітей у Парижі, маючи персональні виставки.

Вишиванка — загублений спадок Криворіжжя

Вишиванка — один з основних символів України. Унікальні традиції вишивки були поширені в нашій країні з давніх-давен, і територія Кривого Рогу не є винятком. Протягом століть вишивка зазнавала різних змін, тож яка культурна спадщина лишилась нам? 

Професор кількох інститутів, ботанік у херсонській "Асканії" Йосип Пачоський

Вулиця Йосипа Пачоського (колишня Аврори) знаходиться у житломасиві Південного Гірничозбагачувального комбінату в Інгулецькому районі Кривого Рогу. Її забудова почалася у 1959 році