Театр Шевченко. Кривий Ріг
У червні 1941 року Криворізький український театр імені Жовтневої революції був на гастролях у Софіївці. Тут його і зустріла війна. Костянтин Копацький, режисер театру, згадував: “У неділю 22 червня перед денною виставою збиралися глядачі, і раптом радіо повідомляє - війна. Театр повертається у Кривий Ріг. Двадцять акторів пішли до лав Червоної Армії, серед них – Зубков, Поднозов. Усі, хто залишились, продовжували працювати”.
Кожного ранку проводилися заняття в міському ополченні, а ввечері актори грали у виставах, організовували концерти для поранених солдатів та офіцерів, якими було заповнене місто.
17 серпня 1941 року 22 акторів та акторок в ешелоні рушили на схід. У них не було ні декорацій, ні костюмів. Разом із колегами Дніпропетровського оперного театру криворізькі актори дістались до Красноярська. Крайовий комітет у справах мистецтва направив їх на роботу у місто Канськ, де актори зайняли будинок колишнього театру російської драми.
Приїхавши в Канськ, актори оселились у театрі і там почали складати репертуар, майструвати декорації, шити костюми, ремонтувати приміщення театру. 4 жовтня 1941 року відбулося відкриття театру. Більшість вистав тоді була українською мовою.
Через два тижні у газеті «За владу Рад» у статті «Успіх криворізького театру» написали: “Скоро вже місяць, як у Канську працює Криворізький український театр імені Жовтневої революції. Театр користується великим успіхом, своїми виставами драматургів минулого століття він знайомить глядача з побутом українського народу”.
Влітку митці виїхали на гастролі на південь Красноярського краю до міст Мінусінськ, Абакан (Хакасія), Ужгур. Наприкінці 1942 року трупу перевели у місто Єнісейськ, де трест «Єнісейськзолото» запросив артистів дати вистави на своїх північних рудниках.
У другій половині 1943 року влада викликала театр у Красноярськ, де він розпочав свої вистави у залізничному клубі паровозно-ремонтного заводу.
Взимку 1944-го на радіо оголосили про звільнення Кривого Рогу від фашистів. Трупа підготувала нову виставу «Маруся Богуславка» за п’єсою Михайла Старицького, прем’єра відбулася у клубі залізничників.
Через півроку, на початку червня, колектив українського музично-драматичного театру повернувся у Кривий Ріг. Будівлю театру «Кривбас» зруйнували німецькі окупанти, тому актори влаштувались у клубі «Харчовик». Там вони показували вистави Марка Кропивницького «Дай серцю волю, заведе в неволю», Олександра Островського «Без вини винні», Костянтина Симонова «Так і буде».
Комментування доступне тільки для авторизованих користувачів
13-02-2024 20:47
Я бачив особисто акторів,які поїхали у евакуацію. До них точно належав актор Забалуєв Василь Митрофанович. Серед інших могли належати до евакуайованих актриси одного з ним покоління пп. Левіна та Базій.
30-10-2024 07:00
Марія ПунтусРоль історика на війні Росії проти України обговорили у Кривому Розі
У п'ятницю 25 жовтня у приміщенні Науково-дослідного гірничорудного інституту Криворізького національного університету відбувся круглий стіл за участі місцевих істориків та краєзнавців.
19-10-2025 08:00
Марія ПунтусСтара водокачка, тунель, чавуноливарний завод: найцікавіші локації Гданцівки в Кривому Розі
Гданцівка — один із найстаріших і найцікавіших житлових масивів Кривого Рогу, її історія нерозривно пов’язана з індустріальним розвитком регіону. Формування масиву починається наприкінці XIX століття, коли тут було зведено Гданцівський чавуноливарний завод, який став потужним каталізатором для розквіту всієї місцевості.
Увійти до облікового запису
на порталі
Пам’ятайте, що ввічливість — одна з ознак розумної людини.
Поважайте
інших
користувачів та дотримуйтесь Правил
порталу.
Також користуючись сайтом Ви погоджуєтесь із Політикою Конфіденціальності.
Необхідно заповнити