Театр Шевченко. Кривий Ріг

Театр Шевченко. Кривий Ріг

Театр Шевченка у роки Другої світової війни

Як театр працював без костюмів і декорацій і які вистави ставили під час війни

У червні 1941 року Криворізький український театр імені Жовтневої революції був на гастролях у Софіївці. Тут його і зустріла війна. Костянтин Копацький, режисер театру, згадував: “У неділю 22 червня перед денною виставою збиралися глядачі, і раптом радіо повідомляє - війна. Театр повертається у Кривий Ріг. Двадцять акторів пішли до лав Червоної Армії, серед них  – Зубков, Поднозов. Усі, хто залишились, продовжували працювати”. 

Кожного ранку проводилися заняття в міському ополченні, а ввечері актори грали у виставах, організовували концерти для поранених солдатів та офіцерів, якими було заповнене місто.

17 серпня 1941 року 22 акторів та акторок в ешелоні рушили на схід. У них не було ні декорацій, ні костюмів. Разом із колегами Дніпропетровського оперного театру криворізькі актори дістались до Красноярська. Крайовий комітет у справах мистецтва направив їх на роботу у місто Канськ, де актори зайняли будинок колишнього театру російської драми.

Приїхавши в Канськ, актори оселились у театрі і там почали складати репертуар, майструвати декорації, шити костюми, ремонтувати приміщення театру. 4 жовтня 1941 року відбулося відкриття театру. Більшість вистав тоді була українською мовою.

Через два тижні у газеті «За владу Рад» у статті «Успіх криворізького театру» написали: “Скоро вже місяць, як у Канську працює Криворізький український театр імені Жовтневої революції. Театр користується великим успіхом, своїми виставами драматургів минулого століття він знайомить глядача з побутом українського народу”.


Влітку митці виїхали на гастролі на південь Красноярського краю до міст Мінусінськ, Абакан (Хакасія), Ужгур. Наприкінці 1942 року трупу перевели у місто Єнісейськ, де трест «Єнісейськзолото» запросив артистів дати вистави на своїх північних рудниках. 

У другій половині 1943 року влада викликала театр у Красноярськ, де він розпочав свої вистави у залізничному клубі паровозно-ремонтного заводу. 
Взимку 1944-го на радіо оголосили про звільнення Кривого Рогу від фашистів. Трупа підготувала нову виставу «Маруся Богуславка» за п’єсою Михайла Старицького, прем’єра відбулася у клубі залізничників.
 
Через півроку, на початку червня, колектив українського музично-драматичного театру повернувся у Кривий Ріг. Будівлю театру «Кривбас» зруйнували німецькі окупанти, тому актори влаштувались у клубі «Харчовик». Там вони показували вистави Марка Кропивницького «Дай серцю волю, заведе в неволю», Олександра Островського «Без вини винні», Костянтина Симонова «Так і буде».

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Німецькі солдати на відпочинку біля Кресівського водосховища

Експозиція «Криворіжжя під час Другої Світової війни» у історико-краєзнавчому музеї

Зруйнований бункер. 1944 рік

Проспект Поштовий після визволення від німецької окупації

Біля крамниці. Довгинцеве

Відео на тему

Як виглядав Кривий Ріг під час окупації

Кривий Ріг у 1941 році

Нікопольсько-Криворізька операція, 1-я серія: "Окупанти"

Нікопольсько-Криворізька операція (визволення Кривого Рогу)

Юні підпільники 15-ї школи

Коментарі до статті

3 комментарів

Додати коментар

13-09-2021 14:43

Люблю наш театр!

відповісти

23-09-2021 17:59

Присоединяюсь

відповісти

13-02-2024 20:47

Я бачив особисто акторів,які поїхали у евакуацію. До них точно належав актор Забалуєв Василь Митрофанович. Серед інших могли належати до евакуайованих актриси одного з ним покоління пп. Левіна та Базій.

відповісти

Вас може зацікавити

Палац культури «Мистецький»: творчий осередок Саксаганського району

Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом. (Ліна Костенко). Це те гасло, за яким працює палац культури «Мистецький», що на вулиці Бикова, 2. Він відомий завдяки багатій історії та творчим здобуткам, як й інші міські палаци.

Історія кінотеатру "Сучасник"

Кінотеатр “Сучасник”у Кривому Розі збудували у 1970 році. Цей кінотеатр знаходився на проспекті Гагаріна на 97 кварталі. Згодом там з’явилась однойменна зупинка. Свою функцію як кінотеатр він виконував до 2006 року, наприкінці 2020 будівлю зруйновано.

Геолог, фотограф й інтелігент: Едуард Фукс

Едуард Фукс за своє життя був декілька разів репресований і зрештою помер від протестного голодування. Саме він одним із перших описав масштаби залягання руди під Кривим Рогом, був автором геологічної карти Криворізького басейну.