Григорій Гутовський

«Енциклопедія Криворіжжя», том 1

Хто такий Григорій Гутовський: довідка

Григорій Гутовський був головою Криворізької міської ради в період із 1979 до 1992 року. Що ще про нього відомо в контексті історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua

Григорій Іванович Гутовський народився 8 січня 1930 року в Донецькій області, помер 14 січня 1993 року в Кривому Розі. Закінчив Криворізький педагогічний інститут (1962), Криворізький гірничорудний інститут (1967). У 1948 році був бухгалтером ощадкаси в місті Чортків, нормувальником «Заготзерна» в місті Бережани Тернопільської області.

Оригінальний підпис: Кінець квітня 1986 року. Голова Криворізького міськвиконкому Гутовський Г.І. в кабінеті директора автобусного парку на Артемі перед нарадою з надання допомоги в евакуації жителів Києва у зв'язку з Чорнобильськими подіями.

Джерело: фейсбук-спільнота Криворізька Старовина 

У 1948–1949 роках Гутовський працював завідувачем організаційного відділу Бережанського райкому ЛКСМУ. У 1949 — інструктор райгазети «Червоні Бережани». У 1950–1953 служив у Прибалтійському військовому окрузі. З 1953 — у Кривому Розі. У 1953–1954 роках став бухгалтером криворізького центрального ринку. У 1954–1955 — завідувач сектора Центрально-Міського райкому ЛКСМУ. У 1955–1956 — другий секретар райкому ЛКСМУ. У 1958–1960 — заступник голови артілей «Хімпром», «40 років Радянської України». У 1960–1963 — інструктор оргвідділу міськкому КПУ. У 1963–1966 — секретар парткому тресту «Криворіжжитлобуд». У 1966–1969 — другий секретар Інгулецького райкому КПУ.

Григорій Гутовський. Фото із сімейного архіву Георгія Гончарука, фейсбук-сторінки Миколи Крамаренка 

У 1969–1973 роках Григорій Гутовський працював першим секретарем райкому Комуністичної Партії України (КПУ). 1973–1979 — другий секретар міськкому КПУ. У 1979–1992 — голова міськради та міськвиконкому. У 1992–1993 — голова міського відділення Пенсійного Фонду.

У період із 1981 по 1989 рік Гутовський був депутатом Верховної Ради України, у 1981–1986 — член Президії Верховної Ради України. Автори «Енциклопедії Криворіжжя» з посиланням на власні джерела пишуть, що Григорій Гутовський мав заслуги в розвитку інфраструктури Кривого Рогу, керував будівництвом шахт, мікрорайонів, швидкісного трамвая. Делегат XXVI зʼїзду КПРС (1981 рік). Почесний громадянин Кривого Рогу з 2000 року. До 2016 року на честь Григорія Гутовського була названа вулиця в Кривому Розі. Її декомунізована назва — В’ячеслава Чорновола. Гутовський нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора, двома орденами Знак Пошани, Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України, нагрудним знаком «За заслуги перед містом».

Джерело: «Енциклопедія Криворіжжя», том 1, автор і керівник проєкту В. П. Бухтіяров, науковий керівник В. Г. Балакін, упорядник В. П. Бухтіяров, Кривий Ріг, видавництво «ЯВВА», 2005, стор. 321.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Будівництво Криворізького металургійного заводу

Будівництво корпусу збагачення Криворізького ГЗК окислених руд

Будівництво по вулиці Ракітіна

Станція швидкісного трамваю ім. Гутовського

Перші бетонозмішувалки типу "Кайзер"

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Калораж для шахтаря-підземника в 1930-х у Кривому Розі – з історії однієї фабрики-кухні

Уперта боротьба за калораж, тобто калорійність страв. У такій реальності жили криворізькі шахтарі в 1930-ті роки. Згідно з нормами, під час фізичної праці добові енерговитрати робітників складають 3300 – 3900 ккал, і вони мають покриватися збалансованим раціоном. Як було в 1930-х?

Історія села Зелена Балка та як село пов'язане із Гданцівкою Кривого Рогу

Зелена Балка — село у Криворізькому районі, за 20 кілометрів від Кривого Рогу. Це — центр сільської ради, знаходиться за 35 кілометрів від Широкого і за 10 кілометрів від залізничної станції Гейківка

Розвиток промисловості Кривбасу

Промисловий розвиток міста почався з останньої чверті XIX століття, коли побудували перші рудники, хоч руду на цій місцевості використовували ще скіфи.