«Геть із приватних закіптюжених кухонь, хай живе світла і простора фабрика-кухня!»
Таким було одне з гасел індустріалізації в 1920-1930-х роках. Де і скільки їжі готували на Жовтневому руднику Кривого Рогу, що неподалік нинішньої бази ФК «Гірник» на зупинці «Шахтарська», — у матеріалі Ольги (Гончар) Хвостової.
Зокрема на кожному руднику Кривого Рогу була фабрика-кухня – величезна їдальня, де готували їжі значно більше, ніж люди могли з’їсти в стінах самої фабрики-кухні. Значну частину відправляли по розподільниках на шахтах і їдальнях при фабрично-заводських школах.
На Жовтневому руднику таку кухню почали будувати в 1929 році, вартість будівництва, згідно з публікацією у «Червоному гірнику», була заявлена як 340 тисяч рублів. Здали в експлуатацію фабрику-кухню в квітні 1931 року. А вже у вересні руднична газета «Скрепер» писала: «Фабрика-кухня має 11 розпредів (розподільників на шахтах. – авт.) і обслуговує 3500 чоловік. Це в той час, коли пропускна спроможність фабрики-кухні 35 тисяч страв. Фактично виготовляється 13-14 тисяч».
На 7 листопада 1932 року крім фабрики-кухні на рудні працював
Чому кількість розподільників вдвічі зменшилася – інформації в газеті нема.
Я переглянула всі збережені випуски і спецвипуски газети «Скрепер» за 1931 і 1932 роки, а також спецвипуски за 1933 рік. Усюди в газеті – лише тексти, зрідка трапляються фото шахтних споруд Жовтневої рудні або закордонні фото. Єдиний місцевий невиробничий об’єкт – це саме фабрика-кухня. Будівля була двоповерхова у стилі конструктивізму. Ще один знімок будівлі фабрики-кухні з іншого ракурсу надрукував «Червоний гірник». Можливо, ви знаєте, де була ця будівля і чи вона збереглася?
Краєзнавець Олексій Книга припускає, що будівля фабрики-кухні розташовувалася там, де тепер - відвали кар'єру ЦГЗК, неподалік залізничної станції Вечірній Кут
Красиве масштабне фото внутрішнього облаштування фабрики-кухні наведено в випуску «Скрепера» від 5 травня 1931 року. Тут видно кілька великих казанів із спеціальними кріпленнями кришок. Видно рукави трьох промислових витяжок. Бачимо і чотири чи п’ять кухарів і кухарок у спецодязі — білих халатах й шапочках.
У випуску газети надруковано лише фото і підпис до нього, але ця публікація демонструє ідилічну картинку роботи фабрики-кухні.
Та не минуло й року, і в лютому 1932 року бригада «Скрепера» Шепрут та Володарський пишуть про роботу фабрики-кухні: «Механізація знеособлена – із всіх машин працює одна, а решта не працюють і ніхто не вживає ніяких заходів, щоб вони працювали».
Фабрика-кухня Жовтневого рудника була першою зі збудованих радянською владою в Кривбасі. Наступною була будівля аналогічного призначення на Пролетарському (Дзержинському) руднику, яка стала до ладу в квітні 1934 року.
Історична енциклопедія Кривого Рогу» Олександра Мельника наводить інформацію, що на початок 1941 року в Кривбасі діяло 13 таких кухонь. До них була прикута увага всіх мешканців, і передусім робкорів – робітничих кореспондентів, яких у ті часи активно «кували» із передовиків-ударників. Писали переважно про антисанітарію та погану якість страв, і саме про це в наступних публікаціях.
Комментування доступне тільки для авторизованих користувачів
19-08-2021 16:40
Марія ПунтусІсторія кінотеатру "Сучасник"
Кінотеатр “Сучасник”у Кривому Розі збудували у 1970 році. Цей кінотеатр знаходився на проспекті Гагаріна на 97 кварталі. Згодом там з’явилась однойменна зупинка. Свою функцію як кінотеатр він виконував до 2006 року, наприкінці 2020 будівлю зруйновано.
Увійти до облікового запису
на порталі
Пам’ятайте, що ввічливість — одна з ознак розумної людини.
Поважайте
інших
користувачів та дотримуйтесь Правил
порталу.
Також користуючись сайтом Ви погоджуєтесь із Політикою Конфіденціальності.
Необхідно заповнити