Коротка історія театрального життя у Кривому Розі

Коротка історія театрального життя у Кривому Розі

У нашому місті та на його околицях театральне життя почалось ще наприкінці XIX століття. Окрім професійних театрів, діяли ще й аматорські на рудниках

Українські етнографи засвідчили, що у Криворізькому регіоні тоді давали вистави "Максиміліан", "Коза", а також різдвяні вертепи. 

Перша офіційна згадка про театр у Кривому Розі - 7 травня 1897 року. Це була скарга настоятеля Миколаївського храму на театр, який заважав проведенню церковної служби. 

Ще один документ того часу згадував про одного з керівників "Товариства Російсько-Малоркських артистів" М.Л. Волгіна. Наукові співробітники криворізького історико-краєзнавчого музею припускають, що його трупа згодом перейшла до театру "Колізей", який відкрили у 1909 році. "Колізей" був збудований на місці сучасного театру імені Шевченка на Поштовому. 

У 1913 році в Кривому Розі працювали вже три театри: "Колізей", "Чари" на Поштовому та "Робітничий театр" на Свято-Миколаївській. 

У місті теж були аматорські театральні колективи. Один з них — "Гігант" працював у 1895 році на Гданцівському чавуноливарному заводі. Самодіяльні гуртки були і на рудниках Колачевського, Галковського, Ростковського, Шмакова. 

У Колачевського і Шмакова були  копальні з просторими залами, і туди запрошували виступати відомих українських акторів, зокрема, Марію Заньковецьку.

У березні 1919 року на базі "Колізею" заснували "Перший радянський театр". У 1921 році у Кривому Розі дали 204 вистави. 

У травні 1928 року силами міські аматори створили Театр робітничої молоді (ТРОМ). Наприкінці року він закрився через відсутність коштів. У радянські часи в місті працювали ще декілька аматорських театральних колективів.

 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Будівля театру та школи Галківської копальні

Актриса театру Бронислава Миколаєва

Ярослава Гринишак - акторка театру

Сцена з вистави у театрі Кривого Рогу

Театр на руднику рудопромисловця

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Які розваги мали криворіжці та німці під час окупації

У культурному й освітньому житті Кривого Рогу доби окупації можна виділити два етапи. На першому етапі (осінь 1941 — зима 1942 років) вплив на життя міста мала патріотично налаштована частина криворізької інтелігенції з-поміж членів ОУН(б) або її симпатиків. Другий етап (середина 1942 — кінець 1943 років) характеризується продовженням репресій влади проти українських націоналістів, а також відвертим німецьким шовінізмом та антисемітизмом.

Творчість у дореволюційному і післявоєнному Кривому Розі: клуби, хори, гуртки самодіяльності

У криворізьких газетах початку XX століття писали: у краї, де добувають залізну руду, розваг багато не буває, — мовляв, лише алкоголь та ігри. Але у Кривому Розі і на території сучасного Криворізького району місцеві мешканці любили ходити в імпровізовані театри та навіть самі брали в таких участь

Історія станції «Кривий Ріг - Головний»

Як будувалася станція «Кривий Ріг - Головний» та чому вона була оснащена електроенергією пізніше за майже усі станції України, читайте у матеріалі history.1kr.ua