Кафе «Поплавок»: розквіт, занепад і невдала реконструкція

Кафе «Поплавок»: розквіт, занепад і невдала реконструкція

У 1960-х роках жителі й жительки міста любили проводити вечори у незвичайному для Кривого Рогу кафе на воді. У «Поплавку» грала жива музика й сяяли вогні, замовити столик на вечір було вкрай проблематично, — кафе на воді у XX столітті в Україні були справжньою рідкістю

Середина XX століття була періодом бурхливого розквіту Криворіжжя. Окрім нових заводів, робочих місць, будинків та житлових мікрорайонів у Кривому Розі починали створювати умови для дозвілля жителів міста. 

Зокрема, у 1965 році на Соцмісті відкрили новий пляж. Він знаходився дуже близько до металургійного заводу й неподалік житла його робітників. У літній сезон на березі біля водоймища збиралися сотні криворіжців й криворожанок: ставок «Червоної» наповнили водою з Дніпра, а на берег завезли білий пісок з узбережжя Чорного моря. 

Одночасно з будівництвом пляжу на Соцмісті будували і літнє кафе «Поплавок». Тут щодня провести вечір збиралися сотні жителів і жительок міста. Кафе розташовувалося на встановленій на палях бетонній круглій платформі над гладдю ставка №2 у парку імені Богдана Хмельницького на проспекті Металургів.

За час роботи кафе тут кілька разів були пожежі. Відслуживши кілька десятків років, кафе згоріло й стало занепадати.

Територія ставала дедалі занедбанішою. Після останньої пожежі кафе закрили й розібрали. Від нього залишилася лише платформа на воді та палі.

З 1960-х кілька десятиліть кафе «Поплавок» було справжньою візитівкою Соцміста.  У червні 2013 року затвердили проєкт, згідно з яким у рамках реконструкції парку імені Богдана Хмельницького на місці легендарного «Поплавка» мали збудувати нове дворівневе кафе на воді. Цей проєкт так і не здійснили. У 2010-х роках провели лише реконструкцію набережної, на якій знаходилося кафе, а потім закрили доступ до платформи, де раніше був популярний заклад.

У статті використане цитування із статті про кафе сайту krlife.com, а також фото з цього сайту і фейсбук-групи «Криворізька старовина»

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Селище Південного ГЗК, 1960-ті роки

Соцмісто. Пляж на лівому березі ставка в Червоній балці

Вулиця Гетьманська (Іллічівська)

Будівництво вулиці Віталія Матусевича, початок 1960-х років

На відкритті монументу "Перемога"

Відео на тему

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Парк імені Богдана Хмельницького СТАРІ ФОТО І КІНОХРОНІКА

РЕТРО | Селище Авангард СТАРІ ФОТО

Що таке Соцмісто у Кривому Розі

Кривий Ріг: місто-катастрофа. Соцмісто, метротрам, кар'єри, провали шахти Гвардійська

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Від Новинки до Соцміста

Коментарі до статті

1 комментар

Додати коментар

10-02-2023 19:24

Яка тут реконструкція колишнього кафе "Поплавок",коли майже у густонаселеному районі Кривого Рогу замість відновлення кінотеатра "Сучасник" будівлю кінотеатру прибрали і на його місці побудували черговий "АТБ"!

відповісти

Вас може зацікавити

Як виглядав Інгулець під час розливів у ХХ столітті

Інгулець вже розливався у Кривому Розі десятки років тому. Тоді теж підтоплювало вулиці й житлові будинки

Юрій Сич: криворізький архітектор і митець

Юрій Петрович Сич - криворізький архітектор, графік, дизайнер, художник. 

Анастасія Рак: остарбайтерство, картини на склі і виставка у Парижі

Першу виставку цієї художниці, роботи якої порівнюють із картинами найвідоміших українських художниць, організували коли їй було 68 років. Анастасія Рак - українська художниця - не мала мистецької освіти, проте її живописом захоплювалися на виставках у Франції, Бразилії, Канаді… Вона переїхала у Кривий Ріг у 40 років і працювала у дитячому садочку вихователькою 20 років. А трохи пізніше вона навчала живопису дітей у Парижі, маючи персональні виставки.