Кафе «Поплавок»: розквіт, занепад і невдала реконструкція

Кафе «Поплавок»: розквіт, занепад і невдала реконструкція

У 1960-х роках жителі й жительки міста любили проводити вечори у незвичайному для Кривого Рогу кафе на воді. У «Поплавку» грала жива музика й сяяли вогні, замовити столик на вечір було вкрай проблематично, — кафе на воді у XX столітті в Україні були справжньою рідкістю

Середина XX століття була періодом бурхливого розквіту Криворіжжя. Окрім нових заводів, робочих місць, будинків та житлових мікрорайонів у Кривому Розі починали створювати умови для дозвілля жителів міста. 

Зокрема, у 1965 році на Соцмісті відкрили новий пляж. Він знаходився дуже близько до металургійного заводу й неподалік житла його робітників. У літній сезон на березі біля водоймища збиралися сотні криворіжців й криворожанок: ставок «Червоної» наповнили водою з Дніпра, а на берег завезли білий пісок з узбережжя Чорного моря. 

Одночасно з будівництвом пляжу на Соцмісті будували і літнє кафе «Поплавок». Тут щодня провести вечір збиралися сотні жителів і жительок міста. Кафе розташовувалося на встановленій на палях бетонній круглій платформі над гладдю ставка №2 у парку імені Богдана Хмельницького на проспекті Металургів.

За час роботи кафе тут кілька разів були пожежі. Відслуживши кілька десятків років, кафе згоріло й стало занепадати.

Територія ставала дедалі занедбанішою. Після останньої пожежі кафе закрили й розібрали. Від нього залишилася лише платформа на воді та палі.

З 1960-х кілька десятиліть кафе «Поплавок» було справжньою візитівкою Соцміста.  У червні 2013 року затвердили проєкт, згідно з яким у рамках реконструкції парку імені Богдана Хмельницького на місці легендарного «Поплавка» мали збудувати нове дворівневе кафе на воді. Цей проєкт так і не здійснили. У 2010-х роках провели лише реконструкцію набережної, на якій знаходилося кафе, а потім закрили доступ до платформи, де раніше був популярний заклад.

У статті використане цитування із статті про кафе сайту krlife.com, а також фото з цього сайту і фейсбук-групи «Криворізька старовина»

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Вид на село міського типу Рахманівка, 1960-1970-ті роки

Середня школа номер 34 і стадіон Гірник, кінець 1950-х, початок 1960-х років

Старий корпус КГРІ (нині КНУ), грудень 1965 рік

Соцмісто та парк «Правди». Кривий Ріг, 1939 рік. Газета «Дніпровська правда»

Школа №96 в Старому Інгульці. Фото 1950-1960-х років

Відео на тему

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Від Новинки до Соцміста

Як змінилась будівля Криворізької міської ради

Кривий Ріг: місто-катастрофа. Соцмісто, метротрам, кар'єри, провали шахти Гвардійська

Клуб штангістів Криворізького гірничорудного інституту, 1960-ті роки

Як змінилось Соцмісто | Кривий Ріг | 1kr.ua

Коментарі до статті

1 комментар

Додати коментар

10-02-2023 19:24

Яка тут реконструкція колишнього кафе "Поплавок",коли майже у густонаселеному районі Кривого Рогу замість відновлення кінотеатра "Сучасник" будівлю кінотеатру прибрали і на його місці побудували черговий "АТБ"!

відповісти

Вас може зацікавити

Дерусифікація топонімії Кривого Рогу 2022-го року

Метою статті є публікація спогадів та оціночних суджень учасника Робочої групи з «деколонізації», створеної при Криворізькому педуніверситеті та Тимчасової робочої групи Криворізької міської ради із зміни топонімів, пов’язаних із державою-агресором. Автор статті: Вадим Яшин

Без води, без заводів, але з театрами - як жили криворіжці під час окупації у 1941-1944 роках

Кривий Ріг був окупований німецькими військами 30 місяців — із 15 серпня 1941 року до кінця лютого 1944 року. У цей час криворіжці мали проблеми з водо- та електропостачанням, вивчали в школах німецьку мову (а спершу навіть «Заповіт» Шевченка), відновлювали знищені заводи, грали товариські футбольні матчі з румунськими, угорськими й німецькими вояками. Як змінилося місто, у якому на початок 1941 року проживали трохи більше 200 тисяч людей, і як німці керували життям місцевого населення — на history.1kr.ua

Монголо-татари на Криворіжжі: історіографічний аспект

Стаття присвячена перебуванню монголо-татар на території Криворіжжя у ХІІІ–XIV століттях. На основі писемних свідчень, історичних досліджень та археологічних знахідок автор обґрунтовує, що край входив до ареалу кочів’їв Золотої Орди та був важливим транзитним регіоном на торговельних шляхах. Автор статті: Ігор Панафідін