Кафе «Поплавок»: розквіт, занепад і невдала реконструкція

Кафе «Поплавок»: розквіт, занепад і невдала реконструкція

У 1960-х роках жителі й жительки міста любили проводити вечори у незвичайному для Кривого Рогу кафе на воді. У «Поплавку» грала жива музика й сяяли вогні, замовити столик на вечір було вкрай проблематично, — кафе на воді у XX столітті в Україні були справжньою рідкістю

Середина XX століття була періодом бурхливого розквіту Криворіжжя. Окрім нових заводів, робочих місць, будинків та житлових мікрорайонів у Кривому Розі починали створювати умови для дозвілля жителів міста. 

Зокрема, у 1965 році на Соцмісті відкрили новий пляж. Він знаходився дуже близько до металургійного заводу й неподалік житла його робітників. У літній сезон на березі біля водоймища збиралися сотні криворіжців й криворожанок: ставок «Червоної» наповнили водою з Дніпра, а на берег завезли білий пісок з узбережжя Чорного моря. 

Одночасно з будівництвом пляжу на Соцмісті будували і літнє кафе «Поплавок». Тут щодня провести вечір збиралися сотні жителів і жительок міста. Кафе розташовувалося на встановленій на палях бетонній круглій платформі над гладдю ставка №2 у парку імені Богдана Хмельницького на проспекті Металургів.

За час роботи кафе тут кілька разів були пожежі. Відслуживши кілька десятків років, кафе згоріло й стало занепадати.

Територія ставала дедалі занедбанішою. Після останньої пожежі кафе закрили й розібрали. Від нього залишилася лише платформа на воді та палі.

З 1960-х кілька десятиліть кафе «Поплавок» було справжньою візитівкою Соцміста.  У червні 2013 року затвердили проєкт, згідно з яким у рамках реконструкції парку імені Богдана Хмельницького на місці легендарного «Поплавка» мали збудувати нове дворівневе кафе на воді. Цей проєкт так і не здійснили. У 2010-х роках провели лише реконструкцію набережної, на якій знаходилося кафе, а потім закрили доступ до платформи, де раніше був популярний заклад.

У статті використане цитування із статті про кафе сайту krlife.com, а також фото з цього сайту і фейсбук-групи «Криворізька старовина»

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

2-Г класс, СШ №69, 1965 рік

Гірничорудний інститут, 1960 рік

Адміністративний будинок (за оригінальним підписом)

Рудник ім. Дзержинського

Стадіон рудника ім. «ХХ партз'їзду», 1968 рік

Відео на тему

Що з хлібозаводом на Червоній?

Як змінилась будівля Криворізької міської ради

Як змінились Ставки і 20-й квартал Кривого Рогу | 1kr.ua

Як змінилось Соцмісто | Кривий Ріг | 1kr.ua

Що таке Соцмісто у Кривому Розі

Коментарі до статті

1 комментар

Додати коментар

10-02-2023 19:24

Яка тут реконструкція колишнього кафе "Поплавок",коли майже у густонаселеному районі Кривого Рогу замість відновлення кінотеатра "Сучасник" будівлю кінотеатру прибрали і на його місці побудували черговий "АТБ"!

відповісти

Вас може зацікавити

Сергій Колачевський — найвідоміший криворізький рудопромисловець XIX - початку XX століття

Колачевського знають як лікаря, у Санкт-Петербурзі - як мецената, а у Кривому Розі - як рудопромисловця. Багато в чому він був новатором, а свої багатомільйонні статки заповів на благодійність. Деякі криворіжці порівнюють його з Альфредом Нобелем

Відбудова, нові факультети й корпуси: історія педагогічного університету після Другої світової війни

Заняття у Криворізькому державному педагогічному інституті відновилися в жовтні 1944 року вже у звільненому від німецько-фашистської окупації Кривому Розі

Місце, де зупинився час: історія Олександрівського рудника (ім. Рози Люксембург) у Кривому Розі

Рудник Олександрівський, заснований наприкінці XIX століття на території сучасного Тернівського району Кривого Рогу, у радянські часи мав ім’я Рози Люксембург і колись був центром місцевого життя. На звичайнісінькій на перший погляд вулиці Добросусідській по цей день зберігся будинок головного інженера, який загинув на Соловках. Неподалік шахти «Козацька» колись були велика школа №37, зелений парк із фонтаном і скульптурами, а на місце старої церкви й досі приходять молитись люди. Історія рудника, мікрорайону й до чого тут чаша Фаберже — про все читайте в матеріалі «Першого Криворізького».