Професор кількох інститутів, ботанік у херсонській "Асканії" Йосип Пачоський

Професор кількох інститутів, ботанік у херсонській "Асканії" Йосип Пачоський

Вулиця Йосипа Пачоського (колишня Аврори) знаходиться у житломасиві Південного Гірничозбагачувального комбінату в Інгулецькому районі Кривого Рогу. Її забудова почалася у 1959 році

Пачоський був пристрасним дослідником флори Криворіжжя. 

Пачоський Йосип (або Юзеф, Йосиф) народився у шляхетській сім’ї в 1864 році у селі Білгородка у Волинській губернії, тепер Ізяславського району Хмельницької області. Навчався у Рівненському реальному училищі (нині Рівненський обласний краєзнавчий музей), пізніше – в Уманському училищі землеробства й садівництва. У 1894 році закінчив Київський університет.

Йосип Пачоський був ученим-ботаніком, зоологом. У 1888 – 1894 році працював лаборантом у ботанічному саду Київського університету. Він брав участь у ботанічних експедиціях до причорноморських степів, нижніх течій Дону та Дунаю, Криму, Кавказу, Калмицького краю.

З 1918 року був професором ботаніки Херсонського політехнічного інституту.

Пізніше, у 1922–1923 роках, працював завідувачем ботанічного відділу заповідника «Асканія-Нова»

Саме Йосипу Пачоському заповідник завдячує своїм існуванням. 

За його порадою володар земель, де потім утворився заповідник, а до того був пустий степ, барон Фальц-Фейн у 1898 році залишив незайманими дві ділянки цієї землі.

У 1923 році Йосип Пачоський виїхав займатися наукою до Польщі. 

У 1923 – 1928 роках Пачоський був першим директором і керівником науково-дослідної роботи заповідника «Біловезька пуща». 

У 61 рік став професором кафедри систематики й географії рослин
 природничо-історичного факультету Познанського університету. З того часу вже постійно проживав у Познані, Польща. 

Бал студентів Познанського університету, по середині в першому ряду Йосипи Пачоський. Фото: Хроніки Любарта

Пропрацювавши шість років, пішов на пенсію. Жив у місті Сєрослав в Польщі.

Йосип Пачоський продовжував свою наукову діяльність, працював у галузі флористики, систематики та географії рослин. У 1938 році отримав звання заслуженого професора Познанського університету. Помер у Польщі в 1942 році від паралічу серця; похований поблизу міста Сєрослав, а з 1959 року його прах перепоховано у місті Познань. 

Пам'ятний знак Пачоському в Біловезькому національному парку. Фото: Хроніки Любарта

Головне фото взяте із сайту Ботанічний блог Дениса Давидова

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Будівництво ПК Південного комбінату

Вигляд Поштової взимку

Криворіжці майже 70 років тому, ЮГОК, 30 червня 1957 рік

Криворізький ГЗК, квітень 1989 рік

Кінотеатр «Перемога»

Відео на тему

Первісток гірничозбагачувальної промисловості

Історія Південного газозбагачувального комбінату

Кривий Ріг, парк героїв, мітинг, котокафе

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | ЮГОК / ПівдГЗК СТАРІ ФОТО

Остап Вишня і Володимир Сосюра були в Кривому Розі

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Кривий Ріг — єдине місто, яке не дало перепоховати німців, - Олег Фішер

«Тут колись було кладовище», від старожилів Кривого Рогу таку фразу можна почути часто і в усіх куточках міста. І значно рідше розказують, хто саме був похований на тих зниклих кладовищах.

Документи та спогади криворізької вчительки З. П. Піддубної

Зоя Піддубна-Желєзнова — одна з найвідоміших учительок Кривого Рогу, яка присвятила життя педагогічній справі. Документи та особисті спогади, що зберігаються у фондах Криворізького історико-краєзнавчого музею, дозволяють відтворити її життєвий шлях: навчання у Криворізькому педагогічному інституті, перерване Другою світовою війною, а також становлення як педагога. Попри диплом викладача природознавства й хімії, завдяки ґрунтовній підготовці та багаторічному захопленню німецькою мовою вона стала однією з найкращих учительок німецької мови міста, залишивши помітний слід в історії криворізької освіти. Авторка статті: Ірина Стеблина

Літературна творчість студентства КІПО/КПІ у 1930–1941 рр.

Літературна творчість студентів Криворізького інституту професійної освіти та педагогічного інституту в 1930–1941 роках була важливою складовою культурного життя молоді. При навчальному закладі діяв літературний гурток під керівництвом літературознавця Івана Миронця, де студенти читали й обговорювали твори, проводили літературні диспути та створювали власні вірші, оповідання й нариси. Саме тут робили перші творчі кроки майбутні відомі письменники й поети, а їхні твори друкувалися в місцевій пресі та літературному альманасі «Кривбас». Авторка статті: Вікторія Фінічева