Професор кількох інститутів, ботанік у херсонській "Асканії" Йосип Пачоський

Професор кількох інститутів, ботанік у херсонській "Асканії" Йосип Пачоський

Вулиця Йосипа Пачоського (колишня Аврори) знаходиться у житломасиві Південного Гірничозбагачувального комбінату в Інгулецькому районі Кривого Рогу. Її забудова почалася у 1959 році

Пачоський був пристрасним дослідником флори Криворіжжя. 

Пачоський Йосип (або Юзеф, Йосиф) народився у шляхетській сім’ї в 1864 році у селі Білгородка у Волинській губернії, тепер Ізяславського району Хмельницької області. Навчався у Рівненському реальному училищі (нині Рівненський обласний краєзнавчий музей), пізніше – в Уманському училищі землеробства й садівництва. У 1894 році закінчив Київський університет.

Йосип Пачоський був ученим-ботаніком, зоологом. У 1888 – 1894 році працював лаборантом у ботанічному саду Київського університету. Він брав участь у ботанічних експедиціях до причорноморських степів, нижніх течій Дону та Дунаю, Криму, Кавказу, Калмицького краю.

З 1918 року був професором ботаніки Херсонського політехнічного інституту.

Пізніше, у 1922–1923 роках, працював завідувачем ботанічного відділу заповідника «Асканія-Нова»

Саме Йосипу Пачоському заповідник завдячує своїм існуванням. 

За його порадою володар земель, де потім утворився заповідник, а до того був пустий степ, барон Фальц-Фейн у 1898 році залишив незайманими дві ділянки цієї землі.

У 1923 році Йосип Пачоський виїхав займатися наукою до Польщі. 

У 1923 – 1928 роках Пачоський був першим директором і керівником науково-дослідної роботи заповідника «Біловезька пуща». 

У 61 рік став професором кафедри систематики й географії рослин
 природничо-історичного факультету Познанського університету. З того часу вже постійно проживав у Познані, Польща. 

Бал студентів Познанського університету, по середині в першому ряду Йосипи Пачоський. Фото: Хроніки Любарта

Пропрацювавши шість років, пішов на пенсію. Жив у місті Сєрослав в Польщі.

Йосип Пачоський продовжував свою наукову діяльність, працював у галузі флористики, систематики та географії рослин. У 1938 році отримав звання заслуженого професора Познанського університету. Помер у Польщі в 1942 році від паралічу серця; похований поблизу міста Сєрослав, а з 1959 року його прах перепоховано у місті Познань. 

Пам'ятний знак Пачоському в Біловезькому національному парку. Фото: Хроніки Любарта

Головне фото взяте із сайту Ботанічний блог Дениса Давидова

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Пляж Південного гірничозбагачувального комбінату

Південний проспект

Криворіжці майже 70 років тому, ЮГОК, 30 червня 1957 рік

Вигляд Поштової взимку

Проспект Південний

Відео на тему

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | ЮГОК/ПівдГЗК, випуск 2 СТАРІ ФОТО

Остап Вишня і Володимир Сосюра були в Кривому Розі

Відео про Перчина Миколу Васильовича

Первісток гірничозбагачувальної промисловості

Як змінився житломасив Південного ГЗК

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Поль, Мершавцев і Шмаков: як пов'язані між собою чоловіки, що у війшли в історію Кривого Рогу

У Кривому Розі є залізнична станція ШмакОве, а у Дніпропетровській області є навіть село з такою ж назвою. Назва топонімів пов’язана із прізвищами місцевих поміщиків, дворян Шмакових. У них Олександр Поль орендував дві ділянки землі

Професор кількох інститутів, ботанік у херсонській "Асканії" Йосип Пачоський

Вулиця Йосипа Пачоського (колишня Аврори) знаходиться у житломасиві Південного Гірничозбагачувального комбінату в Інгулецькому районі Кривого Рогу. Її забудова почалася у 1959 році

Керунок сарматської ідентичності: вивчення знака на сарматській стелі, знайденій у 1887 році біля залізничної станції Вечірній Кут (м. Кривий Ріг)

Дослідження сарматських тамг, знайдених на стелі біля станції Вечірній Кут у Кривому Розі, відкриває нові можливості для розуміння соціальної організації та політичних зв’язків сарматських племен на Криворіжжі. Авторка статті: Наталя Рябошапка