Професор кількох інститутів, ботанік у херсонській "Асканії" Йосип Пачоський

Пачоський був пристрасним дослідником флори Криворіжжя. 

Пачоський Йосип (або Юзеф, Йосиф) народився у шляхетській сім’ї в 1864 році у селі Білгородка у Волинській губернії, тепер Ізяславського району Хмельницької області. Навчався у Рівненському реальному училищі (нині Рівненський обласний краєзнавчий музей), пізніше – в Уманському училищі землеробства й садівництва. У 1894 році закінчив Київський університет.

Йосип Пачоський був ученим-ботаніком, зоологом. У 1888 – 1894 році працював лаборантом у ботанічному саду Київського університету. Він брав участь у ботанічних експедиціях до причорноморських степів, нижніх течій Дону та Дунаю, Криму, Кавказу, Калмицького краю.

З 1918 року був професором ботаніки Херсонського політехнічного інституту.

Пізніше, у 1922–1923 роках, працював завідувачем ботанічного відділу заповідника «Асканія-Нова»

Саме Йосипу Пачоському заповідник завдячує своїм існуванням. 

За його порадою володар земель, де потім утворився заповідник, а до того був пустий степ, барон Фальц-Фейн у 1898 році залишив незайманими дві ділянки цієї землі.

У 1923 році Йосип Пачоський виїхав займатися наукою до Польщі. 

У 1923 – 1928 роках Пачоський був першим директором і керівником науково-дослідної роботи заповідника «Біловезька пуща». 

У 61 рік став професором кафедри систематики й географії рослин
 природничо-історичного факультету Познанського університету. З того часу вже постійно проживав у Познані, Польща. 

Бал студентів Познанського університету, по середині в першому ряду Йосипи Пачоський. Фото: Хроніки Любарта

Пропрацювавши шість років, пішов на пенсію. Жив у місті Сєрослав в Польщі.

Йосип Пачоський продовжував свою наукову діяльність, працював у галузі флористики, систематики та географії рослин. У 1938 році отримав звання заслуженого професора Познанського університету. Помер у Польщі в 1942 році від паралічу серця; похований поблизу міста Сєрослав, а з 1959 року його прах перепоховано у місті Познань. 

Пам'ятний знак Пачоському в Біловезькому національному парку. Фото: Хроніки Любарта

Головне фото взяте із сайту Ботанічний блог Дениса Давидова