Професор кількох інститутів, ботанік у херсонській "Асканії" Йосип Пачоський

Професор кількох інститутів, ботанік у херсонській "Асканії" Йосип Пачоський

Вулиця Йосипа Пачоського (колишня Аврори) знаходиться у житломасиві Південного Гірничозбагачувального комбінату в Інгулецькому районі Кривого Рогу. Її забудова почалася у 1959 році

Пачоський був пристрасним дослідником флори Криворіжжя

Пачоський Йосип (або Юзеф, Йосиф) народився у шляхетській сім’ї в 1864 році у селі Білгородка у Волинській губернії, тепер Ізяславського району Хмельницької області. Навчався у Рівненському реальному училищі (нині Рівненський обласний краєзнавчий музей), пізніше – в Уманському училищі землеробства й садівництва. У 1894 році закінчив Київський університет.

Йосип Пачоський був ученим-ботаніком, зоологом. У 1888 – 1894 році працював лаборантом у ботанічному саду Київського університету. Він брав участь у ботанічних експедиціях до причорноморських степів, нижніх течій Дону та Дунаю, Криму, Кавказу, Калмицького краю.

З 1918 року був професором ботаніки Херсонського політехнічного інституту.

Пізніше, у 1922–1923 роках, працював завідувачем ботанічного відділу заповідника «Асканія-Нова»

Саме Йосипу Пачоському заповідник завдячує своїм існуванням. 

За його порадою володар земель, де потім утворився заповідник, а до того був пустий степ, барон Фальц-Фейн у 1898 році залишив незайманими дві ділянки цієї землі.

У 1923 році Йосип Пачоський виїхав займатися наукою до Польщі. 

У 1923 – 1928 роках Пачоський був першим директором і керівником науково-дослідної роботи заповідника «Біловезька пуща». 

У 61 рік став професором кафедри систематики й географії рослин
 природничо-історичного факультету Познанського університету. З того часу вже постійно проживав у Познані, Польща. 

Бал студентів Познанського університету, по середині в першому ряду Йосипи Пачоський. Фото: Хроніки Любарта

Пропрацювавши шість років, пішов на пенсію. Жив у місті Сєрослав в Польщі.

Йосип Пачоський продовжував свою наукову діяльність, працював у галузі флористики, систематики та географії рослин. У 1938 році отримав звання заслуженого професора Познанського університету. Помер у Польщі в 1942 році від паралічу серця; похований поблизу міста Сєрослав, а з 1959 року його прах перепоховано у місті Познань. 

Пам'ятний знак Пачоському в Біловезькому національному парку. Фото: Хроніки Любарта

Головне фото взяте із сайту Ботанічний блог Дениса Давидова

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Селище Південного ГЗК, 1960-ті роки

Вигляд Поштової взимку

Крамниця № 29, ПівдГЗК, 1978-й рік

Дирижабль для підсвічування кар'єру Інгулецького ГЗК, 1965

Колишня площа Сталіна. Житломасив ПівдГЗК

Відео на тему

Кривий Ріг, парк героїв, мітинг, котокафе

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | ЮГОК / ПівдГЗК СТАРІ ФОТО

Первісток гірничозбагачувальної промисловості

Індустріальний туризм

Відео про Перчина Миколу Васильовича

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Усі кафе і ресторани, які працювали у Кривому Розі в радянський період (список доповнюється)

Уявіть, що ви прогулюєтесь вулицями Кривого Рогу 60-х, 70-х чи 80-х років. Де можна було випити чашку ароматної кави, а де зібратися з друзями за келихом вина? Які заклади вважалися елітними, а де подавали найкращі пиріжки? Щоб оживити атмосферу минулих десятиліть і зануритися в гастрономічну історію міста, пишіть у коментарях спогади про кафе й ресторани, які ви пам'ятаєте.

Наступна станція: Кривий Ріг-архітектурний. Хто, коли і що будував?

Хто ті архітектори й архітекторки, які доклали руку до створення добре знайомих нам будівель, на яку вулицю Кривого Рогу припало найбільше архітектурних мрій та амбіцій, і чи має Кривий Ріг архітектурне майбутнє – читайте у новому матеріалі проєкту «Голоси Міста»

Веселі Терни у роки другої світової війни (Із інтерв’ю Г. Бенем)

Спогади Георгія Беня є унікальним історичним свідченням про життя населення Криворіжжя в період німецької окупації 1941–1944 років. Народжений у Веселих Тернах, майбутній науковець, педагог і фронтовик залишив детальні розповіді про перші дні війни, окупаційний режим, повсякденне життя місцевих жителів та їхню боротьбу за виживання. Авторка статті: Олеся Тарабара