Професор кількох інститутів, ботанік у херсонській "Асканії" Йосип Пачоський
Пачоський був пристрасним дослідником флори Криворіжжя.
Пачоський Йосип (або Юзеф, Йосиф) народився у шляхетській сім’ї в 1864 році у селі Білгородка у Волинській губернії, тепер Ізяславського району Хмельницької області. Навчався у Рівненському реальному училищі (нині Рівненський обласний краєзнавчий музей), пізніше – в Уманському училищі землеробства й садівництва. У 1894 році закінчив Київський університет.
Йосип Пачоський був ученим-ботаніком, зоологом. У 1888 – 1894 році працював лаборантом у ботанічному саду Київського університету. Він брав участь у ботанічних експедиціях до причорноморських степів, нижніх течій Дону та Дунаю, Криму, Кавказу, Калмицького краю.
З 1918 року був професором ботаніки Херсонського політехнічного інституту.
Пізніше, у 1922–1923 роках, працював завідувачем ботанічного відділу заповідника «Асканія-Нова»
Саме Йосипу Пачоському заповідник завдячує своїм існуванням.
За його порадою володар земель, де потім утворився заповідник, а до того був пустий степ, барон Фальц-Фейн у 1898 році залишив незайманими дві ділянки цієї землі.
У 1923 році Йосип Пачоський виїхав займатися наукою до Польщі.
У 1923 – 1928 роках Пачоський був першим директором і керівником науково-дослідної роботи заповідника «Біловезька пуща».
У 61 рік став професором кафедри систематики й географії рослин
природничо-історичного факультету Познанського університету. З того часу вже постійно проживав у Познані, Польща.
Бал студентів Познанського університету, по середині в першому ряду Йосипи Пачоський. Фото: Хроніки Любарта
Пропрацювавши шість років, пішов на пенсію. Жив у місті Сєрослав в Польщі.
Йосип Пачоський продовжував свою наукову діяльність, працював у галузі флористики, систематики та географії рослин. У 1938 році отримав звання заслуженого професора Познанського університету. Помер у Польщі в 1942 році від паралічу серця; похований поблизу міста Сєрослав, а з 1959 року його прах перепоховано у місті Познань.
Пам'ятний знак Пачоському в Біловезькому національному парку. Фото: Хроніки Любарта
Головне фото взяте із сайту Ботанічний блог Дениса Давидова
Комментування доступне тільки для авторизованих користувачів
02-05-2026 09:00
Єлизавета КовалюкВід підручника до легенди: як Кривий Ріг повертає власну історію
Найвідоміша легенда Кривого Рогу — про Рудану — виявилася вигадкою, створеною лише у 1968 році, а підприємець Колачевський, чиє ім’я носить найдовша вулиця міста, для багатьох криворіжців досі залишається маловідомою постаттю. Про це, а також про походження міських міфів, забуті імена та суперечливі сторінки минулого говорили під час щорічних історико-краєзнавчих читань у Криворізькому педагогічному університеті, де дослідники презентували свої нові розвідки та дискутували про переосмислення локальної історії. Що насправді стоїть за відомими міськими легендами, чому історичні постаті залишаються в тіні та як Кривий Ріг переосмислює власне минуле — читайте в матеріалі «Першого Криворізького».