Шмуель Підгаєцький: один з найвідоміших фотографів Кривого Рогу

Шмуель Підгаєцький: один з найвідоміших фотографів Кривого Рогу
Рукою фотографа Шмуеля Підгаєцького зроблено багато дореволюційних фотографій Кривого Рогу

Шмуель Підгаєцький народився приблизно у 1881 році. Після отримання Великої золотої медалі на Лемзальскій виставці у 1911 році на свою премію, відкрив фотографічну майстерню на Поштовій вулиці. Він жив у цій же будівлі на другому поверсі. Пропрацював у Кривому Розі до кінця 30-х років, перед Другою світовою війною з сім’єю поїхав на Кубань, а звідти потрапив у Москву. У Москві працював у ательє на Арбаті. Після 1945 року переїхав у Харків, там і помер. 

При “Фотографії” Шмуеля Підгаєцього працювало спеціальне ательє для збільшення портретів до натуральної величини. 

Згідно даним довідника “Діловий і комерційний Кривий Ріг” за 1914 рік, фотографія Підгаєцького мала два салони на Поштовій, один з яких був на  Поштовій в будинку Бухинника, а другий — у будинку Гольдштейна

Вулиця Поштова. Фотографія Підгаєцького. Малюнок Ю.П.Сича.

Серія фотолистівок Підгаєцього була зроблена на спеціальному фотопапері, який відрізнявся від усіх інших. Зображення на цих листівках - сепія. Один і той же негатив міг бути виготовленим у чотирьох варіантах листівки. На трьох з них вказана назва: або “суха конгревна печать Підгаєцього”, або “фотографія Підгаєцького”. 

У Кривому Розі відомо про 12 листівок, виданих Підгаєцьким. Перша з них - 1912 року.

Фото Шмуеля Підгаєцького

В матеріалі використане цитування з книги Ігоря Рукавіцина "Історичний путівник проспектом Поштовий (1917-2017)", а також фото з фейсбук-групи "Криворізька старовина"

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Кривий Ріг, фотоательє, 1900-ті роки

Фотоальбом "Криворіжжя", 1963 рік

Фотоальбом "Криворіжжя", 1963 рік

90-ті у Кривому Розі

Фотоальбом "Криворіжжя", 1963 рік

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Ресторани, казино та «люгер»: як німецькі окупанти жили в Кривому Розі

Удень охороняють військовополонених, eвечері грають у казино. Ночують і живуть у будівлях місцевої школи та ясел, після кіно обідають у ресторані й гуляють у парку. Катують місцевих, а водночас друкують Шевченка в газетах.

Безбожне Криворіжжя: як більшовики намагались забрати в містян віру

Комуністи будували атеїстичну державу на крові. Більшість церковних служителів репресували, церкви закривали й руйнували. На Великдень палили «опудала» священників, дітей було бажано не називати «церковними» іменами, тож імен Віра, Надія, Любов і Софія майже не було, натомість на «червоних хрестинах» дівчата отримували імена Даздраперма («Да здравствует Первое мая!»), Ізаіда («Иди за Ильичём, детка»). У 1934 році в Кривому Розі офіційно не залишилось церков — їх знесли, закрили або перетворили на навчальні заклади.

Володимир Михайличенко: найвідоміший шістдесятник Криворіжжя

Його поважали Павло Тичина й Олесь Гончар, а він присвячував поеми про Кривий Ріг Володимиру Сосюрі, був відважним громадянином, бунтарем і талановитим поетом. У матеріалі history.1kr.ua — про Володимира Михайличенка: того, кого совєти «скасовували», відмовлялись друкувати, намагались зобразити маргіналом, переслідував КДБ, але ми все одно про нього не забули.