Де відпочивали у Кривому Розі 100 і 50 років тому

Де відпочивали у Кривому Розі 100 і 50 років тому

Разом із криворізьким туристичним клюбом «Невгамовні гідеси» «Перший Криворізький» history.1kr.ua підготував відео про те, куди ходили криворіжці 100 років тому

Театр «Колізей»

У 1900-х роках в Кривому Розі на вулиці Поштова був театр. Це була триповерхова будівля у стилі модерн на 600 глядачів. Хто збудував Колізей — досі невідомо, але в газеті «Юг» від 30 грудня 1899 сказано: загадкова баронеса Марія Ефруа, власниця гастролюючого цирку, обіцяла збудувати театр у містечку за 10 років.

Їдальня-клуб на руднику Колачевського


У 1901 році в районі сучасного 17- кварталу на руднику рудопромисловця Сергія Колачевського діяла їдальня-клуб. Приміщення вміщало тисячу глядачів, мало сцену, куліси та гримерки. Григорій Гусейнов у книжці «Зерна Господні» пише, що там виступали корифеї українського театру, зокрема навіть Марія Заньковецька.

Вертеп


Старовинний український ляльковий театр – вертеп — криворіжці в 1900-х споглядали на перетині Базарної та Староярмаркової. Це сучасний перетин вулиць Великого Кобзаря і Староярмаркової

Кіно


Перші фільми були німими й під гру на піаніно. У 1930 році з'явився перший у Кривому Розі кінотеатр - Леніна. Тут кіно вже було зі звуком. Нині в цій будівлі на Поштовому - храм. Згідно «Путівника Кривого Рогу», у 1969 році у місті було вже 14 кіноєєєтеатрів: «Космос», «Кривбас», «Восход» та інші.

Ресторани 


Наприкінці 60-х криворіжці любили ходити в ресторани «Україна», «Руда», «Металург», «Кривбас», «Сніжинка» і, звісно, легендарний «Поплавок».

 

Джерела:

  1. Криворіжжя у газетах і журналах кінця ХІХ - початку ХХ століття (1881-1925) / Упорядники Мельник О.О., Стеблина І.О. - К.:Друкарський двір Олега Федорова, 2023. - 364с.

  2. Криворізька зірка Колачевських /Мельник О.О. , Стеблина І.О. - Кривий Ріг : вид. Р.А.Козлов, 2018. - 164 с.

  3. Кривий Ріг: погляд через століття / О.О.Мельник, І.О.Стеблина. Кривий Ріг : Видавець Роман Козлов, 2019. 372 с.

  4. Григорій Гусейнов ГОСПОДНІ ЗЕРНА. Художньо документальний життєпис. Кривий Ріг: ПП “Видавничий дім”, 2002- 640 с.

  5. П.Л. Вергатюк Криворожье. Видавництво “Промінь” Днепропетровск, 1969

Матеріали до теми зібрала гідеса Валентина Серьогіна

Дивіться, куди ходили криворіжці 100 років тому, у відео на YouTube-каналі «Першого Криворізького».

Спецпроєкт «Хроніки Кривого Рогу», який history.1kr.ua реалізовує разом із місцевими гідами, покликаний популяризувати історію Криворіжжя й розповісти про неї в легкій та цікавій формі. У відео серії «Хроніки Кривого Рогу» ви дізнаєтеся, чим займались криворіжці 200, 100 50 і так далі років тому. Як вони розважалися? Що їли? Який одяг носили? Ким працювали? Автор ідеї проєкту — Марія Пунтус. 

Якщо ви побачили помилку у тексті або хочете додати інформації з теми від себе, не соромтесь писати у коментарях або нам у чат-бот. Ми радо опрацюємо інформацію і за потреби додамо її у публікацію. Досліджуймо історію міста разом!

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Родинний склеп Колачевських

Рудничний палац Сергія Колачевського

Кінотеатр «Перемога»

Залізнична станція "Колачевська"

Світлина з альбому рудника Колачевського

Відео на тему

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | ВСІ Кінотеатри СТАРІ ФОТО!

Сергій Колачевський — найвідоміший криворізький рудопромисловець XIX - початку XX століття

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

На що хворіли і як лікувались криворіжці в часи німецької окупації та в післявоєнну добу

Час німецької окупації Криворіжжя в роки Другої світової війни негативно вплинув на здоров’я містян.

Розвиток промисловості Кривбасу

Промисловий розвиток міста почався з останньої чверті XIX століття, коли побудували перші рудники, хоч руду на цій місцевості використовували ще скіфи.

Історія Гданцівського парку

У 1936 році в Кривому Розі з’явився парк, який назвали Комсомольським. Криворізька молодь створила його на правому березі річки Інгулець, а на лівому березі вже з 1927 року розташувався парк імені Федора Мершавцева (до декомунізації — імені газети "Правда").