Сім'я Шильманів: який їхній зв'язок із Кривим Рогом

Сім'я Шильманів: який їхній зв'язок із Кривим Рогом
У Покровському районі Кривого Рогу є вулиця Сім'ї Шильманів. Ким були ці люди і який їхній внесок в історію Кривого Рогу — у матеріалі

Вулиця, названа на честь родини Шильманів, розташована у Покровському районі Кривого Рогу, у житломасиві Соколовка.

Юхим Натанович Шильман народився у 1901 році. Він був головним інженером Криворізького тресту «Руда». Він брав участь у відбудові гірничого Кривбасу, був одним із авторів генерального плану його реконструкції. Шильман  загинув під час випробувань нового методу підривання підземних масивів залізної руди на шахті «Профінтерн» у Кривому Розі.
Абрам Натанович Шильман народився у 1908 році. З 1934 працював головним інженером інституту «Кривбаспроект», а з 1938 - головним інженером і керуючим трестом «Руда». Керував затопленням шахт, евакуацією людей і вивезенням обладнання.
Син молодшого Шильмана Анатолій Абрамович Шильман народився у 1936 році. Займав керівні посади на Південному ГЗК (1958-1964), Інгулецькому ГЗК (1964-1979). Був організатором процесу збагачення руди; автор наукових праць.
 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Шахта імені головного інженера тресту "Руда"

Палац спорту "Молодость"

Кафе «Вогник» Тернівського району

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Спільники степового вітру

100 років тому в нерівному бою з чекістськими та військовими підрозділами більшовицької окупаційної армії загинув видатний діяч повстанського визвольного руху отаман Григорій Іванов (Тишанін).

Хто такий Володимир Полубоярцев: довідка

Володимир Полубоярцев був відомим у Кривому Розі актором театру і помер у 2020 році.

Безбожне Криворіжжя: як більшовики намагались забрати в містян віру

Комуністи будували атеїстичну державу на крові. Більшість церковних служителів репресували, церкви закривали й руйнували. На Великдень палили «опудала» священників, дітей було бажано не називати «церковними» іменами, тож імен Віра, Надія, Любов і Софія майже не було, натомість на «червоних хрестинах» дівчата отримували імена Даздраперма («Да здравствует Первое мая!»), Ізаіда («Иди за Ильичём, детка»). У 1934 році в Кривому Розі офіційно не залишилось церков — їх знесли, закрили або перетворили на навчальні заклади.